Архів друкованих видань Всеукраїнської Академії НАУК, 1919-1931 рр.
Видання:
Наукові збірники ВУАН
Відділ:
Історико-філологічний відділ
Випуск №:
62, б
Назва:
Ювілей академіка Дмитра Івановича Багалія 1857—1927
Автор:
Левченко Микола (упор.)
Рік видання:
1929
Сторінок:
227
Мова видання:
Українська
Текст роспізнано:
ТАК
Дата завантаження:
22.12.2020
Опис:

Збірники наукових праць Всеукраїнської академії наук за 1919-1931 роки

Оригінал зберігається:
Національна історична бібліотека України

На весь екран

Знайшли помилку? Напишіть нам про це на пошту nibu.kyiv@ukr.net

,ВСЕ УК РА Ї НСЬКА АКАДЕМIЯ НАУК ACADÉMIE OUCRAÏNIENNE DES SCIENCES à KIEFF Збірник Історично-Філологічного Відділу No 62,6. ЮВІЛЕЙ АКАДЕМИКА ДМИТРА ІВАНОВИЧА БА Г АЛІЯ 1857 — 1927 УПОРЯДКУВАВ МИКОЛА ЛЕВЧЕНКО (секретар Ювілейного комітету) JUB I LE DE D. BAHALIY Membre de l’ Academie Oucra ї nienne des Sciences a Kieff 1857 — 1927 Redige par M. LEVTCHENKO (secretaire du Comite jubilaire) У Київі 1929 ,Бібліографічний-опис цього видання вміщено в „Літопису Українського Друку “ , „Картковому репертуарі “ та инщих покажчиках Української Книжкової Палати. Дозволяється випустити в світ. За Неодмінного Секретаря Академії Наук, акад. І. Шмальгавзен. Цю книгу розпочато друком перед тим, як Н. К. О. У. С. Р. Р. видав наказа про обо в ‘язкове запровадження нового правопису. Київський Окрліт No 232. 1929. З друкарні Всеукраїнської Академії Наук. Зам. No 396 — 1200 прим. ,ДЕ ЩО Є: Стор. Передне слово від редактора . …………………………………………….. III — X I . Урочисте прилюдне зібрання Ради Всеукраїнської Академії Наук, присвячене вшануванню ювілейних роковин акад. Д. І. Ба г алія ……………………………………………………………………… 1 — 69 II . Святкування юбілею акад. Д. І . Ба г алія у Харкові ……………. 70 — 90 III . Привітання від академиків …………………………………………. 91 — 98 IV. Привітання від Академій Наук ………………………. . 99 — 102 V. Привітання від закордонних університетів та вищих шкіл . 103 — 112 VI. Привітання від університетів та вищих шкіл С. Р. С. Р. . . 113 — 122 VII. Привітання від Науково-Дослідчих Катедр …………………… . 123 — 128 VIII. Привітання від різних наукових установ закордону …. 129 — 134 I Х. Привітання від різних наукових установ С. Р. С. Р …….. 135 — 141 X. Привітання від різних наукових установ У. С. Р. Р …….. 142 — 153 XI. Привітання від архівів ……………………………………………. 154 — 158 XII. Привітання від музеїв …………………… ………………………………….. 159 — 166 Х III . Привітання від бібліотек ……………………………………………………….. 167 — 169 XIV. Привітання від журналів та газет …………………… . 170 — 172 XV. Привітання від державних установ …………………………………. . 173 — 176 XVI. Привітання від громадських установ . . ……………………….. . 177 — 184 XVII. Привітання від окремих осіб ………………………………………………… 185 — 210 XV III . Як святковано юбілей . ………………………………………………… 211 — 212 XIX. Чим відзначено юбілей ……………………………………………………. …. 213 XX. Що видано на честь юбіляра ……………….. . ……………………. 214 XXI. Як відгукнулася преса ………………………. 215 — 216 ,TABLE DES MATIERES. Pages Avant-propos …………………………………………………………… Ill — X I. Assemblee solennelle du Conseil de I ’ Academie des Sciences de l ’ Ukraine, consacree ä la celebration du jubile de D. Ba ­ haliy, membre reel de 1 ’ Academie …………………………………….. 1 — 69 II. Fete du jubile de D. Bahaliy a Kharkiv . . . . . . . . . 70 — 90 III. Felicitations de la part des membres de Г Academie Ukra- Tnienne ………………………………………………………………. 91 — 98 IV. Felicitations de la part de diverses Academies des Sciences . 99 — 102 V. Felicitations des universites de 1 ’ etranger ……………….. …. 103 — 112 VI. Felicitations des universites et ecoles superieures de I ’ Union de R SSR ……………………….. . . …………………………………………. 113-122 VII. Felicitations des Chaires Scientifiques …………………… 123 — 128 VIII. Felicitations de la part des diverses institutitions scientifiques de 1 ’ etranger ……………………….. • …………………………………………….. 129 — 134 IX. Felicitations de differentes institutions scientifiques de 1 ’ U.R.S.S …………… …………………… • . …………………… . 135 -141 X. Fölicitations de diverses institutions scientifiques de la Repu- blique S.S. de l ’ Ukraine . …………………………. 142 — 153 XI. Felicitations de la part des archives ………………………………….. 154 — 158 XII. Felicitations de la part des Musees ………………………………………159 — 166 XIII. Felicitations de la part des Bibliotheques . ………………………….. 167 — 169 XIV. Felicitations de la part des journaux et revues …………………. 170 — 172 XV. Felicitations d ’ institutions de 1 ’ Etat . . . . . . ….. . 173 — 176 XVI. Felicitations des organisations publiques . …………………………… 177 — 184 XVII. Felicitations des personnes privees ……………………………………. 185 — 210 XVIII. Comment fut celebre le jubile de Bahaliy …………………………. 211 — 212 XIX. Comment fut marque ce jubile ………………………………………………. 213 XX. Editions jubilaires en l ’ honneur de D. Bahaliy ………………. -.. 214 XXL Echos.de la presse ………………………………………………………………. 215 — 216 ,ПЕРЕДНЄ СЛОВО. На 1927 рік через щасливий збіг дат у житті видатного вкраїнського вченого історика акад. Д. І. Багалія — припав троїстий юбілей: сімдесята річниця його життя, п ’ ядесяти- ліття наукової та сорокріччя професорської діяльности. Цей рідкий у житті вчених юбілей, вважаючи на величезні на ­ уково-культурні та національно-громадські заслуги юбіляра, не тільки надовго прикував до себе увагу наукових та куль ­ турних діячів, ба викликав інтерес ще й широких громадських кіл. Кінець-кінцем, сталося так, що особисте — здавалося-б — свято акад. Д. І. Багалія обернулося в велике українське національне свято, в демонстрацію сил української культури. Багато праці поклав акад. Багалій для розвитку Всеукра ­ їнської Академії Наук. Він був один з найдіяльніших членів того комітету, який 1918-го р. засновував у Київі Академію, і на нього-ж упали й важкі, надто за тих героїчних часів, повинності першого віце-президента Академії, і нарешті його-ж таки обрано було й на першого голову Історично-Філологіч ­ ного Відділу та комітету для заснування Всенародньої Бібліо ­ теки України при Академії Наук. Отже не диво, що саме Всеукраїнська Академія Наук взяла на себе ініціятиву і про ­ від у святкуванні цього видатного юбілея; не диво й те, що у склад юбілейного комітету ввійшла ціла президія Академії Наук. Тільки-ж наукові та громадські установи Харкова, де перебігла найбільша частина життьового шляху заслуженого юбіляра, ще й з свого боку взялися до організації юбілей ­ ного свята в столиці Радянської України. Таким чином свят ­ кування начеб-то симболічно подвоїлося, бо відбувалося воно і в адміністративному центрі Великої України — Хар ­ кові, і в центрі культурному — Київі. Вже перші заходи обох юбілейних комітетів (київського та харківського), які скеровані були на видання наукової ,VI Передне слово збірки на честь юбіляра, показали аж надто велику Багаліеву популярність серед наукових робітників не тільки Радянського Союзу, ба й закордонних. За дуже короткий термін зібрано було таку силу наукових статтів, що їх ледві пощастило вмістити навіть у 6 томів на 3146 сторін друку. Серед авто ­ рів тих збірників ми бачимо не тільки українських учених, але зустрічаємо імення багатьох видатних учених инших національностів — професорів, академиків, які не тільки над ­ силали статті до збірників, а ще й часто-густо сами прохали друкувати їх українською мовою. Саме юбілейне свято, що в Київі відбулося 10-го, а в Хар ­ кові 27-го грудня 1927 р., перетворилося на величезну куль ­ турно-національну демонстрацію й показало навіч усім, як уміє вдячний український народ шанувати своїх великих людей та наскільки зросла вже пошана до української куль ­ тури на цілій земній кулі.* Величезна сила, понад півтисячі привітань, наспіло в тії святкові дні на адресу юбіляра. І з далеких чужих країв, і з безмежних просторів нашого Радянського Союзу, і з цілої України, навіть з найглухіших її закутків, поспішилися прихильні люди та установи задемон- струвати свою пошану нашому ювілярові, а заразом і тому огнищу української культури — Українській Академії Наук, яка мала його в своєму складі. Велику вагу треба надавати нам всім отим чужомовним привітанням, свідчать бо вони про тую пошану, яку вже має українська нація по чужих краях. Та не менше дорогі й цінні для нас мають бути й усі инші привітання, котрі наспіли з українських земель, бо-ж показують вони на величезний зріст національної самосвідо ­ мосте по цілій Україні, на зріст пошани до науки взагалі, а до своєї культури зосібна. Збірку всіх тих привітаннів ми оце тут і видаємо друком. І лиш один смутний факт затьмарює цюю, радісну для серця кожного українця, книгу: — не всі частини української землі змогли прислати свої привітання. Піддана Румунії Басарабщина й Буковина позбавлені були змоги відгукнутися на це всеукраїнське свято, і не через свою нехіть не подала голосу „Русь Прикарпатська “ . Тому, випускаючи цю книжку в світ, ми побажаємо нашому дорогому юбілярові не тільки доброго здоров ’ я та сил для дальшої плід- ,Передав слово VII ної роботи на користь світової науки, а ще побажаємо йому дочекатися тих прийдешніх ясних днів, коли він могтиме по ­ бачити на власні очі, що Велика Радянська Україна пригор ­ нула на Своєму лоні усіх одірваних од її тіла синів. Вважаю за свою любу повинність висловити тут мою велику подяку науковій співробітниці харківської науково-до- слідчої катедри Історії Української культури О. Г. В о д о л а ж- ченковій, що подала мені матері я ли про харківське свят ­ кування юбілею, та науковому редакторові мови видань Ака ­ демії Наук — П. Г. Іванцеві й науковому коректорові П. А. Т о в с то н о г о в і, за їхню незмінну допомогу підчас друкування цієї збірки. Микола Левченко Секретар Юбілейно г о комітету. ,AVANT-PROPOS. Par une heureuse coïncidence de dates dans la vie de l ’ émi ­ nent historien ukrainien, membre da l ’ Académie, D. Bahaliy — son triple jubilé tomba en l ’ année 1927: — ce fut en même temps 70-me anniversaire de sa naissance, 50 ans de travail scientifique et 40 ans de professorat. Ce jubilé, rare dans la vie des savants, non seulement a attiré l ’ attention des hommes de science, mais a aussi eveillé l ’ intérêt de toute la société, grâce aux mérites spéciaux de D. Bahaliy au point de vue de son oeuvre scientifique et nationaliste. Cette fête qui paraissait tout d ’ abord devoir être célébrée d ’ une façon tout à fait privée, a tourné en grande réjou ­ issance de la nation ukrainienne, en démonstration grandiose des ses forces cultivées. D. Bahaliy a énormément contribué au développement de l ’ Aça- démie des Sciences de l ’ Ukraine. Il fut un des membres les plus actifs du Comité qui en 1918 fonda l ’ Académie à Kiev; c ’ est à lui aussi qu ’ incombèrent les lourdes responsabilités de premier vice-président de l ’ Académie. Enfin, ce fut aussi lui qu ’ on élut comme premier président de la Section d ’ Histoire et de Philolo ­ gie, de même que du Comité de la Bibliothèque Nationale Aca ­ démique. Il n ’ y a donc pas lieu de s ’ étonner que ce fut l ’ Acadé ­ mie qui prit sur elle l ’ initiative et la célébration de ce jubilé re ­ marquable et que tout le Conseil de l ’ Académie entra dans le Comité d ’ organisation de cette fête. Ce fut à Kiev. D’autre côté toutes les institutions scientifiques de Kharkiv, ville où s ’ est surtout écoulé la vie de notre grand savant, prirent soin d ’ organiser encore une autre solennité dans la capitale de l ’ Uk ­ raine, en sorte que la signification symbolique de ce jubilé fut doublée, car on le fête en même temps a Kharkiv — centre uk ­ rainien administatif, et à Kiev — centre de culture .ukrainienne. Dès les premiers pas entrepris par les deux comités (de Kharkiv et de Kiev) pour l ’ édition d ’ un recueil scientifique en ,Avant-propos IX l ’ honneur de D. Bahaliy, la popularité excessive de ce grand sa ­ vant apparut en toute évidence non seulement parmi les hommes de science de l ’ Union des Républiques Sovietistes Socialistes, mais aussi â l ’ étranger. En un espace de temps fort restreint on rassembla une telle quantité d ’ articles scientifiques que l ’ on aurait de la peine à les faire contenir dans un seul volume, tout grand qu ’ il pourrait être Aussi on dut ies partager en 6 volumes qui, en somme, forment 3146 pages. Parmi les auteurs de ces articles nous trouvons l е s noms non seulement de savants ukrainiens, mais aussi d ’ autres nationalités, de professeurs, d ’ académiciens, qui en envoyant leurs articles priaient de les imprimer en ukrainien. La solennité jubilaire qui eut lieu à Kiev le 10 Décembre 1927 et à Kharkiv le 27 Décembre se transforma en une majestueuse demonstration de culture nationale. Elle nous a fait voir à tous, comment le peuple ukrainien plein de reconnaissance sait hono ­ rer ses grands hommes, et elle nous montre aussi, à quel point a grandi l ’ estime du monde entier pour la culture ukrainienne. Plus de cinq cent félicitations furent reçues par D. Bahaliy pour son jubilé. Ces hommages venaient des pays étrangers de même que des vastes étendues de l ’ Union de R. S. S. et de l ’ Ukraine et de ses recoins les plus éloignés. Outre les félicita ­ tions écrites de partout arrivaient des personnes désirant expri ­ mer leur estime et leur admiration au savant éminent et saluer en même temps le foyer de la pensée cultivée — Г Académie des Sciences de l ’ Ukraine, — dont lui il fait partie. Nous devons at ­ tacher une signification tout spéciale aux hommages exprimés par les personnes et institutions étrangères, car c ’ est une preuve du grand cas que font aussi les autres pays de la nation ukrai ­ nienne. Du reste les félicitations reçues de personnes et organi ­ sations ukrainiennes n ’ ont pour nous pas moins de valeur, car elles démontrent le développement prodigieux de la conscience nationale, de l ’ accroissement du respect envers la science en gé ­ néral et envers la culture ukrainienne en particulier. Toutes ces félicitations nous les publions maintenant en forme d ’ un recueil. Il n ’ y a qu ’ un seul point noir dans la joie sereine de cha ­ que ukrainien à la lecture de ce recueil: — ce ne sont malheureu ­ sement pas toutes les parties du sol de l ’ Ukraine qui ont pu en ­ voyer leurs voeux sincères à D. Bahaliy. La Bassarabie assujet- ,X Avant-propos tie à la Roumanie et la Boucovine ont été privées de la possi ­ bilité de faire écho à la joie commune pendant cette fête natio ­ nale ukrainienne, et ce n ’ est aussi pas par manque d ’ enthousias ­ me et de bonne volonté que la „Rous Prykarpatska “ est restée muette! En faisant paraître ce livre nous exprimons à notre cher sa ­ vant nos meilleurs souhaits non seulement de bonne santé et de forces futures pour la continuation de son oeuvre, nécessaire à la Science mondiale, mais nous lui souhaitons encore de voir le jour radieux où notre Grande Ukraine pourra presser contre son sein tous ses enfants qui lui sont actuellement arrachés. N. Levtchenko, Secrétaire du Comité jubilaire. ,,I. УРОЧИСТЕ ПРИЛЮДНЕ ЗІБРАННЯ РАДИ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ НАУК, ПРИСВЯЧЕНЕ ВШАНУВАННЮ ЮВІЛЕЙНИХ РОКОВИН АКАДЕМИКА ДМИТРА ИВАНОВИЧА БАГАЛІЯ. 10 грудня 1927 року. Засідання відбулося в залі Музею Революції. В центрі — юбіляр акад. Д. І. Багалій. За столом президії з лівого боку: Голова Юбілейного Комітету, Президент Всеукраїнської Академії Наук — акад. В. І. Липський; Віце-Президент УАН — акад. С. О. Є ф р е м о в; Неодмінний Секретар УАН — акад. А. Е. Кримський; Секретар Юбілейного Комітету — М. 3. Левченко. З правого боку — дійсні члени УАН академики: М. П. Василенко, К. Г. Воблий, Є. П. Вотчал, О М. Гиляров, Д. О. Граве, М. Т. Кащенко, М. М. Крилов, А. М. Лобода, Ф. І. Мищенко, О. П. Новицький, В. О. Плот- ніков, М. В. Птуха, Г. В. Пфейфер, К. К. Симінський, 0. В^Фомін, В. Г. Шапошніков, 1.1. Шмальгавзен, Ф. Г. Янов- ський, Л. М. Яснопольський; член – кореспондент УАН С. Ю. Семковський; Уповноважений Укрнауки Л. М. Левицький та представник Київського Окрвиконкрму тов. Волковий. В залі велике число представників од різних наукових установ та громадських закладів і понад 900 осіб публіки. Розпочалося засідання о 7-ій годині вечора. Акад. В. І. Липський. Високошановні збори! Сьогоднішнє зіб ­ рання Ради Української Академії Наук скликано на те, щоб уша ­ нувати нашого високоповажного члена-академика Дмитра Йвановича Багалія. Ще торік, у весну, виникло пи ­ тання про це, бо виходило, що саме на 1927-ий рік припадає Юбілей акад. Д. І. Багалія. 1 ,2 Промова акад. А. Е. Кримського сімдесята річниця життя Дмитра Ивановича, п ’ ядесять років його наукової та сорок літ професорської діяльности. Для переведення свята було складено Юбілейний Комітет, куди увійшла Президія Академії, і цьому Комітетові доручила Ака ­ демія Наук перевести підготову, щоб достойно відзначити та ­ кий видатний день у житті нашого вченого, який своєю пра ­ цею зробив те, що цей день має й широку національну та культурну вагу. Комітет своє завдання виконав і між иншим взяв на себе обов ’ язок скласти на честь акад . Багалія збірник наукових праць прихильників нашого юбіляра, — і збірник уже вийшов у світ. Всенародня Бібліотека України, в заснуванні якої Дмитро Иванович брав найактивнішу участь, улаштувала виставку всіх творів юбіляра, і кожен матиме змогу навіч по ­ бачити, яку велику видатну роботу перевів наш юбіляр, якою щедрою рукою вклав він свою лепту до української національ ­ ної скарбниці. До Юбілейного Комітету надійшло дуже багато привітань, листів, телеграм; їх налічується кілька сот. Звичайна річ, що всі вони не можуть бути тут зачитані, доведеться оголосити лиш деякі. Зараз після мене Неодмінний Секретар Академії акад. Кримський зачитає список цих привітань, а тимчасом дозвольте мені вже не як Голові Юбілейного Комітету, а осо ­ бисто, од щирого серця привітати нашого дорогого юбіляра і піднести йому деякі з своїх праць. Хоч ми і різних фахів робітники, але юбіляр дуже любить матір-природу, і бота ­ нічні праці йому не чужі, як близькі й моєму серцю всі ті його численні праці, якими збагатив він нашу науку (гучні оплески). Голова. Слово має Неодмінний Секретар Академії Наук академик Кримський. Акад. А. Е. Кримський. Мені доручено прочитати перед ­ мову з того збірника, що видала Академія на честь академика Дмитра Івановича Багалія. Тільки ж це вийшов такий ко ­ лосальний фоліянт, що я, на превеликий жаль, не маю фізич ­ ної сили настільки, щоб його піднести. І тому прохаю, нехай хтось, дужчий на силу, мені його сюди подасть (підносять збірника). Цілої передмови я не читатиму, а прочитаю лиш уривок з неї: „В історії розвитку Української Академії Наук акад. ,Промова акад. А. Е. Кримського з Д. І. Багалій одіграв не аби-яку ролю. Він брав видатну ак ­ тивну участь у тій Комісії, яка зібралася в 1918 р. для засну ­ вання Української Академії Наук, щоб виробити для неї ста ­ тут та план діяльности, і був одним із перших дійсних ака- демиків новрзаснованої Академії. Найпершим головою в Істо ­ рично-Філологічнім Відділі Академії явився знов-таки він (обрано 8 грудня 1918 року). Незабаром Академія Наук обі ­ брала його на віце-президента (коли президентом був акад. Вернадський) і, трохи пізніш, на голову Комітету для засну ­ вання Національної („Всенародньої “ ) Бібліотеки України при Академії Наук. Це були в житті Української Академії Наук, як і цілої Республіки, тяжкі, героїчні часи, часи загального голодування та вимерзання; і разом з тим, — найенергічніш ої , напруженої праці. Д. І. Багалій, як і всенька Академія дале ­ кий” од думки шукати собі кращого життя десь по-за кордо ­ нами України, твердо і мужньо, вкупі з усіма, переносив зовнішні негоди і допомагав молодій нашій Академії твердо стати на ноги і розвитися в могутню установу. Тому для Української Академії Наук теперішній троїстий юбілей акад. Д. І. Багалія не є попросту юбілей високозаслуженого широко відомого світового вченого, але й юбілей близької для Ака ­ демії Наук людини “ . Оцей збірник, якого важко навіть на руках піднести, він складається на четвертину з праць, що вийшли із-під пера академиків. Крім того численні прихильники акад. Багалія теж сюди до Київа надсилали та й надсилали свої статті, присвя ­ чені юбілярові, і можна було-б з їхніх писань — в чотири-п ’ ять разів більший збірник надрукувати, коли-б ми не поставили точний реченець. Цей реченець був 1 березня, і тільки тому не розрослася ця велетенська книга ще значно більше- Це показує, наскільки наука і громадська думка шанують акад. Багалія. Я був прочитав з передмови одне місце, де згадується про ті страшні часи, які ми колись переживали всі. Тут у залі зібралося найбільше вчених, що всі вони ті часи пам ’ ятають. Ми знаємо, що тепер живеться вченим робітникам непогано, тепер є всі умови для того, щоб спокійно й плідно працювати; але пригадайте-но, як тоді за маленьку яку-небудь посилку „Ара “ доводилось багато турбуватися: — як-би так розподі- ,4 Промова акад. А. Е. Кримського лити, щоб пів-хунта маїсу комусь не передати, а комусь не недо ­ дати. Згадайте, й іще серед яких умов ми тоді працювали — і Дмитро Іванович, і всі инші : в непаленому приміщенні, де для того, щоб можна було щось писати, треба бувало на себе кожуха вдягти і в з яти теплі рукавиці, бо голі пальці не могли пера вдержати. А тому що чорнило у чорнилиці замерзало, треба було кожен раз „хукати “ на ту чорнилицю, і тоді писати. Тепер цього немає. Тепер усе добре. Тепер ті, що повті ­ кали за кордон, є тут коло нас. Радянська Влада багато разів підкреслювала, що вона тих, хто до нас пізніше повертається, так само приймає, так само шанує, так само ставиться до них добре, як і до инших. І це правильно. Радянська Влада в даному разі, не вважаючи на те, що вона веде антирелігійну пропаганду, нехотячи велить нам спом ’ янути євангельську притчу про того доброго хазяїна і тих робітників-„дѣлателей “ , що прийшли об одинацятій годині. Всі Ви знаєте цю притчу: будівництво робив добрий хазяїн і кликав всіх „дѣлателей “ працювати до себе. Одні „дѣлатели “ прийшли одразу, — скажемо, в шостій годині, і стали працювати; другі прийшли під годину дев ’ яту – десяту; та на ­ віть були й такі, що прийшли об одинацятій годині. А на два- нацяту годину добрий хазяїн розплатився зо всіма, і всім заплатив Однаковісіньку „мзду “ . Оце так само й тут робиться. Радянська Влада для всіх має однакову мзду. Буває часом, коли цього треба, то для тих, хто прийшов об 11-ій годині, мзда дається навіть більша. Але „мзда “ — це одне діло, а громадська думка й пошана — це зовсім друге діло. І ясно, що для нас усіх — і для Академії і для инших — не можна ставити рівно всіх тих, що почали свою працю удосвіта, коли ще темно було надворі, і тих що прийшли об 11-ій годині. „Мзда “ нехай буде й однакова, а пошана для них — не одна ­ кова. {Гучні оплески. Академик Багалій підводиться). Тому дозвольте мені, Дмитре Ивановичу, принести Вам по ­ дяку, принести Вам поклін, за старим українським звичаєм: „чолом доземний “ . (Вклоняється до землі. Бурхливі оплески). Я повинен Вам передати цю книгу, але не можу це зробити, бо вона-ж, кажу, дуже велика, аж надто сильна завважки (Оплески. Книгу передають акад. Багалієві). ,Промова акад. А. Е. Кримського 5 Дальший порядок дня у нас ось який. Привітань у нас безліч — навіть не кілька сот, а значно більше, — то ми поста.- новили зробити таким чином: вперед ми прочитаємо лиш привітання од тих академиків, які перебувають „in partibus”, не можуть бути сьогодні, далі — од академій наук і од універ ­ ситетів, чи закордонних, чи наших; після того — підуть усні привітання; а після того оголосяться привітання од усяких инших наукових установ, чи закордонних, чи наших радян ­ ських-українських, і навіть од окремих осіб. Отож найперше я повинен згадати тих академиків, які тут не можуть бути присутні. Деякі з них тут живуть у Київі, але вони заслабли. Такі, що заслабли, це голова ІІ-го Відділу нашої Академії академик Тутковський і академик Корчак-Чепурківський; вони прислали од себе заяву, де дуже шкодують, що не можуть бути. З Ленінграду од найпершого президента Української Академії Наук Володимира Івановича Вернадського (він і там академик, і у нас академик) надійшла телеграма, — те ­ леграма, звичайно українською мовою складена. Акад. Вер- надський згадує свою з акад. Багалієм працю при заснову ­ ванні Української Академії Наук і бажає акад. Багалієві всього найліпшого. Крім того є од нього й лист, і в тому листі він висловлює жаль, що позбавлений змоги приїхати в Київ в день юбілею Дмитра Івановича, щоб бути тут при ­ сутнім. Але ввесь час йому Вернадському згадуються роки їх давньої спільної праці, і не лиш чисто академічні, ба ще й тих часів, коли акад. Вернадський разом з Дмитром Івано ­ вичем в Державній Раді складали крайню ліву, так звану „академічну”, групу і боролись проти лордів тодішньої „верх ­ ньої палати”. Цілого листу не буду читати, бо надто багато є й приватного елементу. Далі академик Бузескул — надіслав довгу телеграму, теж не можна через її довгість прочитати. Директор Державного Інституту історії мистецтва наш ака ­ демик Федір Іванович Ш м і т пригадує особливо, як йому довелося працювати спільно з Д. І. Багалієм не тільки в Ака ­ демії, ба й у Харкові, за найгірших часів життя Харківського Університету. З Харкова посилає поздоровлення акад. В. Ф. Левит- ський — економіст. Теж з Харкова наш акад. — В. Дани- левський. ,6 Промова акад. А. Е. Кримського Телеграма од нашого академика з далекого Тургая: „Дум ­ кою я беру участь в урочистості української науки і її до ­ стойного представника. Юбілярові я посилаю побажання крі- пости сил і нових тріюмфів. Xарлампович “ . Із Праги пише наш академик, член Соціяльно-Економічного Відділу Станислав Дністрянський. Академик-філолог теж із Праги Стефан Смаль-Стоць- к и й шле довге привітання. Є щире привітання од ленінградського академика Петра Олексієвича Лаврова — славіста. Із Москви од академика-геолога Марії П а в л о в о ї. Оце од Лихачова — ленінградського академика. Академик Гн. Юл. Крачковський, — який трохи ближче звязаний з українською наукою хоч-би й через те, що в 1920 році ми до нього вдавалися з проханням, щоб він дозволив обрати себе на академика Української Академії, але його од нас одібрала Ленінградська Академія, — пише: „Надсилаю гаряче привітання славному юбілеєві акад. Ба ­ галія, історика України, діяча громадянства і вищої освіти. Багато бажаю літ плодючої роботи на вільній батьківщині. Акад. Крачковський “ . Академик Крачковський є академик- секретар. А це привітання — од нашого члена-кореспондента — М. Максимейка з Харкова. Тепер сповіщу за привітання од академій. Од нашої — це ясно, йдуть на першім місці, сьогоднішні привітання. Од Всесоюзної Академії Наук привітання підписали пре ­ зидент Карпінський і неодмінний секретар Ольденбург. Але неодмінний секретар додає до цього, що „на велике моє горе, супроти моїх бажаннів, я позбавлений змоги приїхати особисто у Київ на юбілей Дмитра Ивановича Багалія, і тому двічі смут ­ ний: тому що я, по-перше, не зможу особисто привітати Дмитра Івановича, а по-друге — що не зможу довше тут серед Вас побувати в вашій Всеукраїнській Академії Наук “ . „Государственная Академия Истории Материальной Куль ­ туры “ у Ленінграді вітає юбіляра за підписом акад. Бартольда. З Відня — од Австрійської Академії Наук. Вітаючи юбі ­ ляра і бажаючи йому дальшої плідної діяльности, неодмінний ,Промова акад. А. Е. Кримського 7 секретар Віденської .Академії Наук пише: „Мені ніяк не по ­ щастило приїхати на свято, як делегатові, а тому я листовно складаю найкраще побажання щастя “ . Таке^саме — од Едін- бурпщкої Академії. З Мюнхена: од Баварської Академії Наук. З Будапешта: од Мадярської Академії Наук. З Кракова — вітає Польська Академія Наук. З Праги — вітає Чеська Академія Наук. Сюди-ж треба додати установу, яка в значній мірі може вважатися теж за Академію Наук, бо вона й засновувалася спеціально для того, щоб статися підвалиною для Української Академії Наук. Це — Наукове Товариство ім. Шевченка у Львові. Тільки-ж там, в австрійських умовах, та й потім у польських, — цього не пощастило зробити: допіро тут, на ‘ радянській Україні, можна було тую ідею здійснити, і тут ми маємо свою Академію Наук. Далі, вітає Інститут Білоруської Культури (це те-ж саме, що Білоруська Академія Наук). Я прочитаю по білоруськи. (Читає) „Глыбокапаважаны Дзьмітры Іванавіч! Інстытут Бела- рускай Культуры высока цэнячы Ващы заслугі у галіне дась- ледаваньня Гісторыі і Археологи з асаблівым задаволеньнем зазначає Вашы навуковыя дасягненьні ня толькі у вывучэньні Украіны але і Гісторыі Беларусі, якой Вы пасьвячалі увагу у сваіх гістарычных працах. Разам з тым Ваша культурна грамадзянская праца на карысьць украінскіх ‘ працоуных мас была падтрыманьнем для працоуных мае Беларусі, у аборону культурней самобытнасьці якіх Вы ня раз выступалі як у друку, так і у сваіх прамовах. Інстытут Беларуськае Культуры разам з працоунымі масамі Украіны горача вітає соракалетні юбілей навуковай працы і жадає на далей посьпеху у Вашей плада- вітай дзейнасьці “ . Од університетів привітань б.агацько, і всі їх прочитати в повнім тексті, звичайно, не можна. Але дещо тут доведеться навести. Кембриджський Університет. Посилаючи привітання, віце- президент пише: „Я дуже жалію, що не маю змоги послати делегата од Кембриджського Університету для того, щоб узяти участь у тих церемоніях, які будуть вчинені на честь славет ­ ного історика. Але я прохаю Академію Наук передати йому ,8 Промова акад. А. Е. Кримського побажання всього найкращого од Університету Кембридж ­ ського “ . Університет Паризький. Оце привітання з підписом нашого академика, члена Української Академії Наук, відомого .філо ­ лога Мейє. Він „висловлює почуття гордощів, що може при ­ лучитися до всіх сьогоднішніх привітів “ . З Страсбурзького Університету. — Щирі похвали й приві ­ тання. Од Університету Лільського вітає А. Мартель… Це той учений, який тут перебув довший час у Київі для того, щоб вивчити українську мову і мати змогу викладати її як слід в університетах або по факультетах французьких. З Берлінського Університету ми маємо побажання од Се ­ мінари для Історії Східньої Европи. Ляйпцигський Університет вітає видатну наукову діяльність високозаслуженого акад. Багалія. Підпис — ректор і цілий сенат. Таки-ж з Ляйпцига — побажання всього найкращого од Slavisches Institut. Од Лісабонського Університету — за підписом віце-ректора. Од Мадярського Університету — Сегетського. Тут зазначити варто, серед инших привітальних фраз таку: „Свято такого вченого історика України, яким являється акад. Багалій, не може не знайти у наших серцях відгуку братерньої симпатії, особливо через те, що історія України так часто звязувалася з історією Угорщини “ . У Празі є два університети: Чеський та Німецький. Обидва поспішилися прислати свої привітання: Чеський Університет за підписом ректора, відомого антрополога Нідерле, а Німець ­ кий Університет — за підписом ректора Креча. З Праги-ж-таки — Український Університет у Празі. Істо ­ рично-Філологічний (чи як він зветься „Філософічний “ ) Фа ­ культет у свойому привітанні, між иншим, пише: „Харківський Університет на протязі більш як 100 літнього існування пи ­ шався славними іменами своїх членів, прославлених на полі філософії та наук історичних і словесних. Між тими іменами особливо славні імена діячів, що зрозуміли в тяжкі часи ко лишнього режиму значіння Харківського Університету, як освітнього осередку для України. Це імена Артемовського- ,Промова акад. А. Е. Кримського 9 Гулака, Волинського,’ Костомарова, Потебні та Сумцова — імена славні в українському, письменстві та науці. До цих славних, звиваних з Історично-Філологічним Фа ­ культетом Харківського Університету імен треба приєднати і Ваше славне ім ’ я ученого професора і надзвичайного діяча “ . Ректор Українського Університету у Празі — проф. Оле- ксандер Колесса од себе додає ще телеграму, крім телеграми від імени цілого Університета, і бажає всяких благ. „Чесько-Словенська Академія Хліборобства “ в Празі. Український Педагогічний Інститут ім. Михайла Драгома- нова у Празі. У привітанні зазначено, що й вони прилуча ­ ються до голосів цілої Соборної України. Підпис ректора Василя Симовича. Є окрема телеграма од цілого Університета, і є од нього. З Берна (Brünn) від Масарикового Університету, теж по ­ силають привітання — і од цілого Університета, од лекторів, од сената і окремо — од ректора Калапа. Вітає Українська Господарська Академія в Чехо-Словацькій Республіці — в Подібрадах. З Польщі — Варшавський Університет. Серед инших поба ­ жань ми од ректора цього Університету знаходимо таку фразу „посилаю ці привітання Академії й найсердечніші побажання, заадресовані і до академика Багалія і до тієї ученої спілки, яка може пишатися своїм великим собратом “ . Люблінський університет од імени ректорату і сенату (себ-то ради) вітає Дмитра Івановича Багалія як найкра ­ щого і найвидатнішого історика України. З Латвії — Латвійський Університет. З Литви — Литовський Університет у Ковні. З Палестини — Єрусалимський Університет. Тепер університети Союзу: Московський Університет по російськи пише: „Горячо приветствуем академика Украинской Академии Наук Дмитрия Ивановича Баталия в полстолетия его научной деятельности. Московский Университет гордится тем, что 40 лет тому назад именно его Историко-Филологи ­ ческим Факультетом была присуждена по защите диссертации Дмитрию Ивановичу высшая ученая степень доктора Истории “ . 3 Казани — од Казанського Університету. 3 Саратова — од Саратівського Державного Університету. ,10 Промова акад. А. Е. Кримського З Томська: „Томский Университет желает сил в дальней ­ шей, высоко культурной работе на- пользу родного края “ . З Мінська — державний Білоруський Університет: Прав ­ ління Білоруського Державного Університету прохає Вас, поважний Дмитро Іванович, прийняти щире привітання „з Ва ­ шим вялікім сьвятам. Прауленьне Унівэрсытэту выражав поуную упэуненасьць у тым, што Ваша видатная навуковая і грамад- зкая праца з такім жа посьпехам будзе ісьці у працягу шмат год на карысьць дарагой для Вас Украіны “ . Підпис ректора: проф. Пічета. І окремо від себе він теж долучає привітання. З Баку — Азербайджанський Державний Університет: Азер ­ байджанський Державний Університет надсилає від себе при ­ вітання ветеранові науки, найбільшому українському вченому історикові, академикові Дмитру Івановичу Баталіє в і, що святкує 40 років своєї професорської діяльностй. Академічний персонал і студентство Університету Азербайджанської Рес ­ публіки з цілої душі бажає маститому юбілярові довго жити і працювати на благо культурного процвітання братерньої Української Республіки і на користь проголошеного Октябрем союзу науки та праці “ . З Владикавказу, звідти, де раніш не могло бути ніяких університетів — там тепер Горський Інститут — -„приветствует высокого выдающегося юбиляра, выдающегося деятеля в деле национального возрождения украинского народа, учителя-уче ­ ного, создавшего школу молодых украинских историков, поло ­ жившего основы украинской исторической науки “ . З Харкова — од Харківського Інституту Народньої Освіти, себ-то од давнішого університету. З Одеси — од давнішого Новоросійського Університету, тепер Одеського І н о. Серед инших усяких привітних похвал ми читаємо: „Коли розпочалася велика Революція, Ви рішуче стали на її бік, і без хитань Ви перший з-поміж дослідників України стали на службу пролетаріатові, несучи світло знан- нів і в казарми червоноармійців і в робітничі клуби “ . Волинський Інститут Народньої Освіти шле з Житомира дуже гарне привітання, намальоване золотими літерами. Між иншим він пише: „Ваше свято є свято української культури в широкому розумінні цього слова. Українська наука не забуде, що ви один з перших на Україні відважились говорити до ,Т. Волковий од київського Окрвиконкому та Міськраді 11 студентів з університетської катедри українською мовою. Для вивчення історії Ви зробили багато.-. “ і т. д. З Кам ’ янця на Поділлі. Привітання од Інституту Народньої Освіти (давнішого Університету) з одного боку прославляє „блискучу наукову діяльність “ , а ще з другого боку читаємо: „Кам ’ янець-Подільське І н о, вітаючи Вас, вважає за необхідне, побіч відзначення Вашої наукової діяльности, підкреслити й велику діяльність Вашу як радянського громадянина, маючи на увазі Вас, як одного з перших із робітників високої нау ­ кової кваліфікації, що, зрозумівши залізну логіку історичного процесу, станув на шлях радянського й соціялістичного бу ­ дівництва. Вітає Вас цілий колектив нашого Інституту, про ­ фесори, студентство і технічний персонал “ . Справді, підписані: представники студентства, ректор, проректор, представники про ­ фесури і представники технічного персоналу. Кубанський Державний Педагогічний Інститут пише своє привітання по-українськи. Але брак часу не дозволить всього прочитати. З Київа — Музично-Драматичний Інститут ім. Лисенка. Дуже багато є привітань од наукових товариств, од окре ­ мих факультетів, од окремих наукових інституцій, але це буде прочитано чи оголошено вже після того, як будуть висловлені усні привітання (Оплески). Голова. Слово для привітання має представник од Київ ­ ського Окрвиконкому та Міськради тов. Волковий. Волковий. Високошановний Дмитре Івановичу! Сімде ­ сяти років життя окремої людини в загальній історії людства не мають сливе ніякого значіння; але-ж коли з цих сімде ­ сятьох років людина сорок літ працює науково, вивчаючи історію цілої нації, та ще до того нації закріпаченої, тоді зовсім инша річ, бо така людина вносить в історію цілого людства певний вклад. До таких людей, шановний Дмитре Івановичу, можна зарахувати і Вас. Вам пощастило, дарма що тоді на Україні та й у всень ­ кій Росії, обставини були несприятливі, надрукувати по-над триста п ’ ядесять наукових творів. Ці твори допомогли робіт ­ ництву й селянству нашої України вивчити історію її куль ­ тури, обґрунтувати її матеріялістичними методами, виявити свої класові інтереси і навіч побачити, що, в тісному єднанні ,12 7. Волковни од київського Окрвикоикому та Міськради з пролетаріятом усенького світу, українські маси повинні ски ­ нути Царат і заходитися коло соціялістичного будівництва. Ви, шановний Дмитре Івановичу, не замкнулися .в рамцях Вашої науки: Ви ввесь час були, окрім того, ще й громадя ­ нином, громадянином, що брав жваву участь у житті країни. У Вашій автобіографії сказано, що оцінювати оцю громадську роботу треба, вважаючи на тогочасні умови. І от, саме на тогочасні умови вважаючи, треба одзначити, що Ваша гро ­ мадська праця була праця поступова. Настала Жовтнева Рево ­ люція. І от, тимчасом коли багато культурних інтелігентних сил спізнилися прийти на працю до вільної Радянської Укра ­ їни, Ви, шановний Дмитре Івановичу, зразу-ж пристали до робітників і селян, допомагаючи їм у великій роботі — будувати нове життя. Ви брали безпосередню участь в організації на ­ ших вищих шкіл, Ви брали безпосередню участь в утворенні нових навчальних планів, і нарешті були одним з фундаторів Української Академії Наук, цього видатного тепер центра української науки та культури. Ви не помилилися, шановний Дмитре Івановичу, коли пішли за своїм почуттям. Ви не помилилися, і це видно хоча-б з того, що в своїй автобіографії пишете: — „в умовах соціялістичного будівництва, в радянських умовах, мені пощастило краще пра ­ цювати ніж раніш. Мета — працювати на користь науки, при ­ стосовуючи її до життя українських робітниче-селянських мас, — це була моя давня думка, та здійснити її за царату та самодержавства не сила була “ . Справді ці Ваші слова слушні: тільки в умовах радянських, тільки в соціялістичних умовах, можна широко розвивати виробничі сили країни взагалі й наукову діяльність зокрема. Сьогодні в день Вашого юбілею дозвольте мені від імени робітників і селян Вашої батьківщини Київщини щиро подя ­ кувати Вам, шановний Дмитре Івановичу, за Вашу велику працю на користь робітників та селян нашої країни, а тим самим — і на користь пролетаріату всього світу. Робітники добре розуміють, що міць їхня залежить од того, чи гаразд буде розвязано національне питання, як його ставить комуні ­ стична партія, залежить од того, чи буде здійснено гасло — „пролетарі всіх країн, єднайтеся! “ , залежить о’л того, чи буде зміцнено звязок робітників і селян, з одного боку, і робітниче- селянський блок з наукою — з другого. ,Л. М. Левицький од Наркомосу 13 Президія Окрвиконкому та Міськради доручили мені ого ­ лосити тут такого листа: . „Шановний Дмитре Ивановичу! Київський Округовий Ви ­ конавчий Комітет та Міська Рада вітають Вас в день 50-ти- річчя Вашої наукової та громадської діяльности. Пролетарська революція, розбивши кайдани соціяльного й національного пригноблення широких працюючих мас, ство ­ рила на терені радянських республік безмежні перспективи вільного розвитку науки, як одного з могутніх засобів соці ­ алістичної перебудови господарства й суспільства. Режим диктатури пролетаріату за 10 років свого існування забезпечив широкий розвиток науки, підніс радянського вче ­ ного на таку височінь, якої не знав і не знає вчений в жад ­ ній капіталістичній країні. Окрвиконком та Міська Рада з завдоволенням відмічають видатні наукові заслуги Шановного Ювілянта, численні й ви ­ сокої наукової цінности вкладки його в українську радянську науку, зокрема в науку по вивченню Радянської України. Окрвиконком та Міськрада з особливим завдоволенням кон ­ статують, що Шановний Ювілянт, засвоївши ідеї, що їх по ­ кладено в основу радянського будівництва, віддав увесь свій хист та свої знання на справу будівництва радянської науки та робітниче-селянської української культури. Окрвиконком та Міськрада не можуть не відмітити також і великої почесної громадської роботи Шановного Ювілянта. Хай живе Радянська наука! ‘ Хай живе спілка науки з працею, як підвалина соціалі ­ стичного будівництва! — Президія Київського Окрвиконкому й Міської Ради “ . Працюйте-ж і живіть довго, шановний Дмитре Івановичу, на користь Радянської Влади і Радянських Республік, на ко ­ ристь соціалістичного будівництва “ (Бурхливі оплески). Голова. Тепер од імени Наркомосу У. С. Р. Р. та Укрго- ловнауки має говорити тов. Л е-в и ц ь к и й. Л. М. Левицький. Шановний Дмитре Ивановичу! З ве ­ ликою втіхою взяв я на себе доручення президії Наркомосу та Укрголовнауки, що за одного з найактивніших членів її є Ви, сердечно привітати вас сьогодні, в день семидесяти- річчя Вашого життя, п ’ ядесять років якого припадає на ви- ,14 Л. М. Левицькии од Наркомосу датну наукову діяльність і сорок років — на викладання по вищих школах. Ваша наукова діяльність розпочалася перед революцією,, тоді, Дмитре Івановичу, коли тут на Україні, що з територією її звязана Ваша доля, що їй ви віддали найбільшу частину своєї праці, — особливо дававсь у знаки гніт старого царського режиму. Тут, Дмитре Івановичу, Ви почали свою працю в тяж ­ ких і несприятливих для неї умовах: адже, можна бачити з Ва ­ шої автобіографії, Ви прагнули працювати саме в тому на ­ прямкові, що тоді за царського режиму був цілком неможливий. Повинен підкреслити особливо одне. Теми для своєї праці Ви брали переважно з української історії. Це завдання за тих часів було дуже невдячне, бо кожен, хто студіював життя, так званих, національних меншостей в старій царській Росії, неодмінно опинявсь у лавах запідозрених. Та це не спинило Вас. Я мушу ще раз, дарма що сьогодні про це вже згадувано, з особливою втіхою підкреслити один позначний факт у Вашому житті, коли після Жовтневої Рево ­ люції Ви не вагаючись перейшли через той, мовляв, рубікон, що відокремив давню добу буржуазну од нової сьогочасної, пролетарської епохи. Цей факт має особливу вагу, бо свідчить про те, що Ви належите до тієї категорії видатних сьогочасних радянських вчених, які своєчасно зрозуміли суть Жовтневої Революції, і не завагавшись та не замислившись рішуче стали на шлях спів ­ робітництва з радянською вл’адою, несучи величезні наукові скарби на користь будуванню пролетарської культури. Зараз-же після Жовтневої Революції, під той час, коли тут у Київі одну владу ненастанно заступала инша,- під той час, коли в страшенних муках народжувалася Радянська Влада, Ви заходилися організувати Українську Академію Наук, наш го ­ ловний науковий осередок, що стає тепер на чолі наукової праці, на чолі будування нової радянської науки на Україні не тільки для користи українських мас, а взагалі для проле ­ тарської культури й науки в цілому. Тепер ми бачимо Вас не тільки в ролі видатного науко ­ вого діяча, керівника Науково-Дослідчої Катедри Історії України, що має величезну культурну цінність, — тепер ми Вас бачимо і в ролі видатного громадського діяча, що займає ,С. Ю. Семковський од харківських товариств 15 почесне й авторитетне місце в сучасному радянському суспіль ­ стві. Я згадую Вашу працю в Президії Укрнауки, в тому мо ­ лодому радянському органі, що тепер організує наукове життя на терені Радянської України. Я згадую ті моменти, коли Ваші величезні організаційні здібності, Ваш організаційний хист дуже часто допомагали нам розвязувати складні сучасні орга ­ нізаційні проблеми, особливо складні саме-іменно через те, що побудовано наукове життя в Радянській Україні за иншими принципами, ніж воно колись будувалося. В ті важкі моменти, коли відокремлювано, дослідчу роботу від вищих шкіл, коли довелося витрачати надзвичайно багато зусиль, щоб цю проб ­ лему просунути в маси наших наукових робітників, ми бачили з Вашого боку розуміння цього моменту і допомогу в розви ­ ванні цієї складної організаційної проблеми. Ми бачили Вас іще — про це, мабуть сьогодні буде сказано докладніш — у ролі видатного професійного робітника, на чолі нашого найвищого наукового професійного органу — секції Наукових робітників. Дозвольте мені, Дмитре Івановичу, від імення УкрНауки, в якій ми спільно працюємо, й од себе особисто побажати Вам як ­ найкращого успіху, здоров ’ я й щастя, щоб Ви довгі роки пра ­ цювали на користь нашої радянської науки, на користь нашої радянської культури! (Оплески). Голова. Слово має член-кореспондент Академії С. Ю. Семковський. Проф. Семковський. Товарищи! ровно через неделю, в бли ­ жайшую субботу, у нас в Харькове организуется торжествен ­ ное чествование нашего дорогого юбиляра; но я приехал сюда, чтобы и здесь на академическом чествовании передать самые горячие приветы, поздравления и пожелания дорогому Дми ­ трию Ивановичу от Украинского Центрального Бюро Секции Научных Работников, председателем которого он является с самого образования этого Центрального Бюро, и от Всеукра- инского Комитета Содействия Ученым при Совнаркоме, где Дми ­ трий Иванович с самого момента основания этого Комитета является деятельнейшим членом его. Приветствую его еще от имени коллектива научных работников Харькова объединен ­ ных в Секцию, от научно-Исследовательской Кафедры Исто ­ рии Европейской Культуры в Харькове и лично от себя, ко ­ торый имел честь и удовольствие, на протяжении последних ,16 С. Ю. Семковський од харківських товариств лет, работать рука об руку с Дмитрием Ивановичем в целом ряде советских государственных и общественных учреждений. Товарищи! мы живем в бурную эпоху, и время бежит чрезвычайно стремительно. И мы, которые находимся в самом потоке этого времени, не вполне замечаем быстрое течение его; и так именно происходит, что неожиданно надвигается на нас юбилей, свершаются сроки, и юбиляр смотрит на нас с высоты семидесяти лет, заполненной трудовой работой жизни. Но каждый юбилей имеет свою окраску, свою физиономию, и позвольте мне со всей краткостью остановиться на том, что составляет существенное содержание, я бы сказал исто ­ рический смысл, данного юбилея. Ибо тот юбилей, который мы сегодня справляем, имеет свой исторический смысл. Дмитрий Иванович не только историк, он сам представляет собой кусок истории. Достаточно прочитать его автобиогра ­ фию, чтобы увидеть, что он есть выражение целого периода, громаднейшего периода, охватывающего ряд сменявшихся эпох. И позвольте мне — не как историку, а как социологу, — в двух словах остановиться на том историческом смысле, какой имеет тот юбилей, который мы чествуем. Дмитрий Иванович является представителем старейшего поколения научных работников; но это есть такой представи ­ тель старейшего поколения, который не ушел в старое, кото ­ рый не ушел в прошлое, но поставил все силы свои, весь свой богатый опыт, я бы сказал: все силы своего теорети ­ ческого и практического разума, на служение строительству новой жизни. И ми, товарищи, должны понять, как это про ­ изошло, закономерность того, что произошло, и значительность, символическую значительность, того, что произошло. История есть наука о фактах и о логике этих фактов. И Дмитрий Иванович, как объективный историк, не мог не видеть логики исторических фактов, не мог не видеть того, что величайшая в мире революция, которую мы пережили, разрушила царизм до основания и на развалинах царизма создала братский союз свободных республик. Дмитрий Иванович не мог не видеть, что эта величайшая в мире революция подняла к культурной жизни самые глубокие пласты трудящихся масс. Дмитрий Ива ­ нович не мог не видеть, что эта революция открывает необо ­ зримые просторы для культурного развития и что наука, ,С- Ю. Семковський од харківських товариств 17 освобожденная от власти капитала, раскрепощенная от этой власти, получает свое небывалое в истории почетное место и становится орудием строительства новой жизни, получает небывалый размах, небывалые возможности и пути для своего роста и развития. И наконец, в свете опыта всего этого пе ­ риода, объективный историк не мог не прийти к призна ­ нию превосходства марксистского метода исторического иссле ­ дования. И вот, товарищи, во всем этом и заключается глубочайший смысл самого юбилея, который мы все здесь — представители самых разнообразных областей работы — проводим. Именно в Дмитрие Ивановиче, в силу счастливого сочетания свойств научного и культурного работника, мы имеем как бы узел, в котором сходятся самые разнообразные нити, с разных сторон идущие. Здесь уже товарищ Левитский говорил о работе Дмитрия Ивановича в Президиуме Глав-Науки. Я вспоминаю то время, когда мне пришлось, по поручению Наркомпроса организовы ­ вать тот Научный Комитет, из которого выросла затем Глав- Наука. И первый, к кому я обратился, был именно Дмитрий Иванович. Когда мы создали профессиональную организацию — Секцию Научных Работников — и нужно было во главе этой Секции поставить председателя, то опять таки мы сошлись на том, что самым подходящим является Дмитрий Иванович. И трудно представить себе сколько-нибудь значительное об ­ щественно-научное дело, которое могло бы обойтись без Дмитрия Ивановича. И вот сейчас, собственно, Дмитрий Иванович, как я гово ­ рил, может смотреть на нас несколько философски, с высоты прожитых семидесяти лет. Семьдесят лет! — Мы легко свы ­ каемся с цифрами, но надо отдать себе отчет в том, что они, собственно значат. У Короленка в „Запискахъ моего совре ­ менника “ есть такого рода образное рассуждение. Он говорит: „В каждом поколении имеются столетние старики, и если по ­ пытаемся — говорит он — исчислять время этими столетними стариками, то тогда окажется, что от начала нашей эры не прожило и двадцать таких столетних стариков! “ Это кажется странным, но простая арифметика покажет Вам, что двадцать раз по сто равно двум тысячам, а еще не прошло от начала Юбілей акад. Д. I. Багалія. 2 ,ІО Т. Лукашенко од київської Наросвіти нашей эры и двух тысяч лет. И теперь, если взять поколения в их вертикальном разрезе, то тогда эти семьдесят прожитых Дмитрием Ивановичем лет, собственно, вмещаются не более как двадцать восемь раз в нашей эре, во всем нашем лето ­ исчислении. Дмитрий Иванович мог бы сейчас, собственно говоря, философски смотреть на то, что происходит, и отды ­ хать, но я думаю, что Дмитрий Иванович, со свойственным ему юношеским пылом, почувствовал бы себя глубоко несча ­ стным, если бы для него было создано такое положение, когда он вынужден был бы почетно отдыхать. Позвольте мне, товарищи, закончить пожеланием, чтобы наш ювилянт, с тем же юношеским пылом и пафосом, который характеризовал его до сих пор, долгие годы еще продолжал работать в первых рядах тех, которые строят науку и куль ­ туру в наших социалистических республиках! (Бурхливіоплески). Голова. Тепер слово для привітання має товариш Лука ­ шенко, — представник київської Окрнаросвіти. Toe- Лукашенко. Дозвольте мені, шановний Дмитре Івано ­ вичу, принести Вам щирий привіт од київської ОкрНаросвіти, від тих робітників, що безпосередньо керують масовою освіт ­ ньою роботою серед трудящих мас нашої Київської округи. Ми щасливі вітати Вас, а заразом у Вашій особі найви- датнішого вченого, найвидатнішого діяча української науки, який до того-ж прийшов до радянської науки рано, як казав шановний академик Кримський, — прийшов своєчасно, прийшов о шостій годині ранку, і з того часу переводить величезну корисну роботу, який з того часу дав величезні культурні цінності, який зробив величезні вкладки в нашу радян ­ ську науку. Ми щасливі вітати Вас, Дмитре Івановичу, ще й тому, що з Вашої автобіографії дізналися, що перші початки своєї освіти Ви здобули у нас, у Київі, в колишньому Київському Повітовому Училищі. Ми щасливі довести до Ва ­ шого відому, шановний Дмитре Івановичу, що останніми ро ­ ками в Київі навчаємо вже всіх дітей, усеньку дитячу людність рідною мовою. На місці колишнього повітового чи і „уѣзднаго “ училища, де ви здобули початки своєї освіти, розгорнуто цілі десятки величезних шкіл, що охоплюють ти ­ сячі дітвори. Ми цього року жадній дитині у Київі не відмо ­ вили у школі і в навчанні. Ми з особливою втіхою вітаємо ,Т. Одинець од Селянського Інтернаціоналу 19 Вас, Дмитре Івановичу, бо розуміємо, що в утворенні перед ­ умов для такого величезного розгортання масової освіти тру ­ дящої людности ві дог рала величезну ролю вся та група нау ­ кових робітників, яка гуртується навкруги наших наукових інституцій, що в утворенні передумов для такого розгортання роботи центральне місце належить Вам! Шановний Дмитре Івановичу, дозвольте побажати Вам ще багато довгих років корисної праці, дозвольте побажати Вам щастя й здоров ’ я! (Бурхливі оплески). Голова. Тепер слово для привітання має тов. Одинець. Тов. Одинець. Шановний Дмитре Івановичу. Дозвольте мені привітати вас од Усесвітньої Спілки Селян і Наймитів, -організованих у Червоний Селянський Інтернаціонал. Шановний Дмитре Івановичу! Щасливий той народ, що має таких проводирів, таких вчених, таких борців, які ведуть свій народ до світла! І щасливий я, що мені поталанило вітати сімдесять-річного вченого. Дмитре Івановичу! Ви народилися за тих рабських часів, коли темрява вповивала всю нашу країну. Ви жили за тих часів, коли народ мучився й стогнав, не маючи жадної освіти й не знаючи, навіть, як її дістати. Шановний Дмитре Івановичу! Ви, купаючись у хвилях Дніпра, що при ­ носив сльози українського народу, що нагадував Вам за його важке життя, за його кайдани, — Ви з Дніпра черпали свою міць і не забували про той народ, серед якого Ви жили. Ви не забували за той народ, з якого Ви вийшли. Вже за давніх часів Ви, Дмитре Івановичу, прикладали всіх зусиль, щоб по ­ нести рідне слово в народ. Ми бачимо, як Дмитро Іванович усюди добивався, усюди прокладував цю стежку, як він стогнав і мучився ‘ за той народ, який не міг дістати освіту. Дмитро Іванович мучився разом із цим народом. Він казав — „могили розкрийте! нехай кістки заговорять, нехай почують люди про заподіяну нам неправду! “ . І коли настала перша революція 1905 року, Дмитро Іванович вже усюди стояв у переді, він у царській Раді зараз-же підняв питання про поширення шкіл на Україні, про заведення по школах рідної української мови. Шановний Дмитре Івановичу! Як тільки настала Жовтнева Революція, ми бачимо, що Ви завсіди ідете попереду. Ви в холодних вагонах їхали, висту ­ пали перед народом і проповідували перед народом нову науку. ,20 Т. Скарбек од київ. Окрвідділу Робосу Шановний Дмитре Івановичу, ми бачили Вас раз-у-раз у пер-; ших рядах, ми знаємо, що Ви наш прихильник, ми знаємо,., що наші пролетарі Вас повік згадуватимуть. Честь Вам велика,. Дмитре Івановичу! В ті бурхливі часи, коли всюди лилась кров і зрадники народу поставили нам ката-гетьмана, який катував народ та проливав його кров, тоді він — той кат — хотів закрити свої гріхи Вашою світлою особою, він насмілився сво ­ їми ганебними устами закликати Вас на місце правителя, щоб закрити його гріхи. Ви чесно одмовились тоді. Ви, як чесний громадянин, сказали: — „геть од мене! я не піду закривати: твої гріхи, твої ганебні діла “ . Ви пішли на культурну працю. Ви провадите її і до цього часу. Шановний Дмитре Івановичу. Народ, для якого Ви жили і живете, — у той час, коли звільниться- увесь світ, тоді і наш український народ, разом з усіма наро ­ дами світу в світову федерацію вступаючи, понесе те світло- науки, яку В и дали, і разом з усіма народами запише Вас на скрижалях найкращих своїх діячів. Я ще раз, Дмитре Івано ­ вичу, Вам кажу, що Ви будете записані в перших лавах бор ­ ців за Всесвітню Революцію, за звільнення всіх трудящих народів! (Оплески). Голова. Од імени Правління Окрвідділу Спілки Робітників Освіти слово має товариш Скарбек. Тов. Скарбек. Вельмишановний і дорогий товаришу Дмитре Івановичу! Од Цравління Спілки Робітників Освіти Київщини радо вітаю Вас, як видатного вченого, громадського та про ­ фесійного робітника, що свій багатий, роками зібраний досвід прилучив до великого процесу соціялістичного будівництва… Зараз, на десятому році великої Жовтневої Революції, уже в нікого нема ніяких сумнівів, яку величезну вагу мають про ­ фесійні організації в нашому радянському суспільстві, яку величезну вагу мають ці міцні об ’ єднання пролетарських мас. в справі соціялістичного будування світлого нашого майбут ­ нього. Всі розуміють тепер, що тільки в тісному контакті з Радянською Владою та пролетарським проводирем, — Кому ­ ністичною партією, — є запорука того світлого майбутнього,, запорука повної перемоги праці над капіталом на цілій земній кулі. Але не всі робітники освіти одразу прийшли до усві ­ домлення цих своїх інтересів, своїх завдань. Знайшлося багато,, таких, що осторонь чекали на кінець боротьби, знайшлися ,Проф. Гольдман од київ. Секції Наукових Робітників 21 й такі, що стали по той бік барикади і зважилися піднести руку проти збурених пролетарських мас, зважилися стати на переможному шляху Жовтневої Революції. Ви, Дмитре Івано ­ вичу, не вагалися тоді, як точилася боротьба. Ви одразу, своїм великим розумом, збагнули на чиєму боці правда, і пішли в перших лавах пролетарських мас, несучи на допомогу їм усі свої сили, усі свої знання, увесь свій великий досвід. Ви бе ­ рете найактивнішу участь в організації молодих радянських органів, які мали керувати освітою пролетарських мас, Ви бе ­ рете участь в організації професійних органів, які мали об єд ­ нати робітників освіти в одну пролетарську сім ’ ю. Не вва ­ жаючи на вік, ніколи не відмовили Ви в своїй допомозі, коли Вас кликано,’ і досі віддаєте сили на близьку нашому серцю професійну роботу, стоючи на чолі Центрального Бюра Секції Наукових Робітників України. Ми щасливі, Дмитре Івановичу, що маємо Вас у своїх ря ­ дах, і сьогодні од щирого серця можемо сказати: слава Вам Дмитре Івановичу! Довгі літа живіть! працюйте на користь трудящих мас і світової революції! Голова. Од Київської Секції Наукових Робітників слово має професор О. Гольдман. Проф. Гольдман. Високоповажний Дмитре Івановичу! Ки ­ ївська Секція Наукових Робітників шанує в Вашій особі пер ­ шого голову нової форми професійного єднання наукових сил на Україні, в умовах Радянської дійсносте. Ці нові форми радянського будівництва, що несуть світові стільки привабли ­ вих і здорових стимулів розвитку, застали Вас у жовтневому промінні свого народження вже немолодою людиною. Але сьогодні, в день Вашого юбілею нам, активним робітникам на професійному ґрунті єднання наукових сил Радянської Укра ­ їни, приємно констатувати той факт, що ні літа, ні спеціяль- ний ваш фах кабінетного наукового робітника не поставили Вас осторонь швидкого темпу в вирі революції, розгорнутого нового життя. Ви пішли з ним нога в ногу. Та не тільки нога в ногу, — Ви стали на чолі його, в особливо поважній ділянці: професійного єднання наукових робітників України. За старих часів Ви визначалися, як видатний громадський діяч в умовах темної реакції. Часи гонитви за чинами й орде- на:ли-дали тільки Вам можливість,-як глибокоспостережливому ,22 Проф. Гольдман од київ. Секції Наукових Робітників історіографові, вивчити людей і в умовах тих специфічних на ­ строїв обстоювати право людини, як людини, не зважаючи на стать людську, ані на громадське її становище. Весь свій довголітній досвід і знання людей Ви віддали на справу нового радянського будівництва, в галузі організа ­ ції вищої науки на Україні. З перших днів організації На- роднього Комісаріяту Освіти в Харкові Ви, шановний Дмитро Івановичу, берете участь у нарадах всеукраїнського значіння. Значну частину, дорогого для Вас, часу Ви віддаєте цим на ­ радам в Секції Вищої Школи. Ваша витривалість у роботі викликала пошану й захоплення серед молодших учасників^ цих нарад. Своєю відданістю справі Ви встановляли отой мо ­ дус для инших наукових робітників, що скерував їх до друж ­ ньої напруженої праці над пристосуванням вищих шкіл до нових завдань радянського комуністичного будівництва. Вже тоді Ви виконували роботу, що становить головне завдання професійної організації, а саме — прилучали маси наукових робітників до роботи соціялістичного будівництва, дбали про доцільне переведення виробничої праці у вищих школах та наукових установах. Професійна Ваша робота, дорогий для нас юбілянте, по ­ глибилась і поширилась з часу заснування Всеукраїнського- Комітету Сприяння Вченим. І тут Ви взяли найактивнішу участь. Плануючи в широкому маштабі роботу, Ви вміли при ­ діляти час і увагу „дрібницям”, але дрібницям болючим, в пе ­ реходовий час від старих до нових форм життя: Ви віддаєте й досі свої сили на допомогу немічним ученим та осиротілим родинам їхнім, Ви вмієте звернути увагу й на поодинокі бо ­ лючі моменти, звязати їх з загальним планом професійної – практики, як от пенсійний закон, питання житлові, виробничі,, то-що. Поруч з тим Ви берете діяльну участь у Преміальній Комісії, збуджуючи наукових робітників до підвищеної актив ­ ности, стимулуючи їх дослідницьку діяльність та встановлю ­ ючи тісні звязки поміж їх роботою й вимогами життя. На цих питаннях зосереджуєте Ви увагу й приділяєте їм силу свого, часу й енергії. Така сама віддана праця створила серед наукових робітни ­ ків безсумнівну думку, хто має стати на чолі української ’ їхньої професійної організації. Коли відбувався у лютому ,Проф. Морейніс од вінницької Секції Наукових Робітників 2Л 1925 року в Харкові перший з ’ їзд наукових робітників, на ньому одноголосно обрано Вас на голову Українського Цен ­ трального Бюра Секції Наукових Робітників. Хоч Ви у вступ ­ ній промові, відповідно до старих українських традицій, по ­ кликалися на слабкі cjö ” сили й важкий тягар нових обов ’ яз ­ ків, але нове однодушне переобрання 3 “ ? на другому з ’ їзді 1927 року показало, що цей справді тяжкий тягар Ви несете з таким успіхом, яг. не зміг-би вчений на половину з меншою кількістю літ на плечах, ніж несете Ви на своїх многотрудних раменах. Vivat, високоповажний юбілянте! Хай приклад Вашого життя й багато ячної наукової діяльности стане за зразок тим молодим українським вченим, що творитимуть і розвиватимуть вже тепер, у куди сприятливіших умовах, молоду й багатона ­ дійну українську соціялістичну науку та культуру. З подивом спиняється ‘зір наш на Вашій стійкій і витривалій постаті. Зроджується певність, що Ви разом з нами ще довгі й довгі роки братимете участь у творенні нової української культури. Президія Бюра СНР: С. Іваницький, С. Семко, О. Гольдман, Ол. Дорошкевич. {Гучні оплески). Голова. Од вінницької Секції Наукових Робітників слово має проф. Морейніс. Проф. Морейніс. Високошановний Дмитре Івановичу! Ми, наукові робітники м. Вінниці, заслухавши доповідь про Вашу наукову та громадську діяльність, висловлюємо Вам своє щире привітання з нагоди 70-ліття з дня Вашого народження та 50-ліття Вашої невтомної наукової та громадської праці. Оглядаючи Ваш довголітній науковий та громадський шлях, ми з утіхою констатуємо Ваші величезні заслуги в царині на ­ уки та організаційно-громадської діяльности. Ваші численні високонаукові праці з історії українського народу, в усіх проявах його матеріяльної та духовної куль ­ тури, Ваша активна участь в організації Української Акаде ­ мії Наук, Секції Наукових Робітників та инших науково-гро ­ мадських установ, і керування їхньою працею, Ваше безпосе ­ реднє керівництво вихованням молодих наукових сил для дальших дослідів над історією української культури — усе це дає нам право вважати, що Ваш юбілей е справжній юбілей української науки, що в ті культурні й наукові досягнення ,24 С. М. Семко од київ. Інституту Нар. Освіти нашого краю, огляд яких недавно перевели на 1О-ту річницю Жовтня, вкладено багато і Вашої праці. Бажаємо Вам сил і здоров ’ я продовжувати Вашу діяльність на користь союзу науки й праці! Голова Бюра Він. СНР.: проф. Морейніс, Л. К., секре ­ тар (підпис). (Оплески). Голова. Од Київського Інституту Народньої Освіти слово для привітання має С. М. Семко. С. М. Семко. Вельмишановний Дмитре Івановичу! Київ ­ ський Інститут Народньої Освіти доручив мені вітати Вас у день сорокліття професорської праці, п ’ ядесятиліття на ­ укової діяльности та сімдесятиліття життя Вашого- Я вітаю Вас од Інституту, що його утворено на ґрунті колишнього Київського Університету, з яким тісно звязане шановне ім ’ я Ваше і навчителів Ваших, славетних незабутніх українських вчених. У Київському Університеті Ви розпочали свою наукову й громадську діяльність, яка так корисно точиться нині і на яку ми сподіваємося ще надовго. Київський Інститут Народньої Освіти виховує нового пе ­ дагога, дає йому знання, органічно звязані з життьовою прак ­ тикою, з інтересами широких робітниче-селянських мас, наси ­ чуючи ці знання матеріялістичним розумінням, витворюючи матеріялістичний світогляд у нього. Історичні дисципліни в на ­ шому Інституті займають одне з основних місць. Ми знаємо вагу історичних наук, що дають соціяльне розуміння минулого і тим утворюють світогляд людини, на основі якого твориться нове життя, що мусить бути скероване на суспільство соція- лістичне. Стара школа не давала справжнього розуміння істо ­ ричного процесу, а намагалася історією виправдати панування капіталістичної системи, виправдати гніт соціяльний та націо ­ нальний. Нова школа дає справжнє розуміння історичного процесу, на основі матеріялістичного розуміння творить функ- ціонера-будівника нового суспільства, без гніту соціяльного та національного. Ви, Дмитре Івановичу, свою наукову діяльність скерували на історію України, археологію, то-що, Ви дали поколінням нові матеріяли, що висвітлюють історичні дані і досягають наукових глпбинь. Ваша наукова праця має велику вагу у справі ,С. М. Семко од київ. Інституту Нар. Освіти 25 вивчення історичного процесу, Ви висвітлили те, чого від Вас вимагало Ваше наукове почуття. Наслідком цього було те, що Ви ознайомили науковий світ і загал з новими даними про Україну, висвітлюючи заразом і сучасне. Ви вклали в наукові скарби свої праці, Ви виховували цілі покоління, що пройшли через Вашу авдиторію, семінари, Науково-Дослідчу Катедру Історії України. „ Тепер на Радянській Україні, збудованій велетенською бо ­ ротьбою робітників та селян з своїми класовими ворогами, ми маємо надзвичайно сприятливі умови для справжнього прогресу науки, яка на основі матеріалістичного світогляду щає за зброю, що визволює людство від усякого гніту. Ви Це, відразу відчули, зрозуміли і щиро продовжували свою пе ­ дагогічну працю, продовжували свою наукову діяльність, де ­ далі більш охоплюючи невисвітлене в науці історії, організу ­ вали наукову працю над історією через Науково-Дослідчу Ка ­ тедру Історії України, на чолі якої Ви стоїте і яка дає нові кадри педагогів і вчених. Ваша громадська праця починається ще в Київському Уні ­ верситеті й триває донині. Академічні верстви, те товариство, що до нього Ви належали, дружньо висовує Вас у минулому на пости, де-б Ви могли обороняти інтереси культури та лю ­ дини. Ви це доручення залежно від умов та можливостей ви ­ конували, як Вам казало Ваше розуміння справи, інтереси культури та тодішнього суспільства. Жовтнева Революція, що скинула пута соціальні та націо ­ нальні, дала Вам змогу глибоко ввійти в радянське наукове, державне та професійне будівництво. Ви щиро відгукнулися на заклик до співробітництва і розпочали працювати над утворенням нового життя, української культури. Хвилі соціялістичного будівництва Вас винесли на одного з організаторів Академії Наук і першого основного праців ­ ника її, на організатора наукового життя, наукових установ, ■наукових організацій, освітніх органів та освітніх організацій, що діють тепер на користь соціялістичного будівництва та української культури. Ви стали на чолі першої професійної організації наукових робітників, де віддано працюєте і нині. Ваша корисна діяльність вписала Ваше ім ’ я в історію взагалі, в історію українського народу, в історію науки, в історію громадських процесів, в історію професійного руху. ,26 С. П. Постернак од Всенародньої Бібліотеки України Дозвольте, високоповажний юбілянте, побажати Вам ще” довго продовжувати Вашу роботу в умовах соціялістичного будівництва, на користь широких робітниче-селянських мас, для розвитку науки й української культури! (Гучні оплески).. Голова. Од Всенародным Бібліотеки України слово для при ­ вітання має директор С. П. Постернак. С. П. Постернак. Вельмишановний Дмитре Ивановичу! В день Вашого юбілею Всенародня Бібліотека України при Українській Академії Наук відчуває глибоку потребу висло ­ вити Вам свою щиру пошану й як-найкращі побажання. В особі Вашій Всенародня Бібліотека України вітає перш за все наукового й громадського діяча, що вже півстоліття працює на користь українській науці,, національному й кул турному відродженню й розвиткові України. Але Ви близький і дорогий для Всенародньої Бібліотеки України не тільки як історик України, не тільки як її славний науковий та громадський діяч. Всенародня Бібліотека славить Вас і як одного з заслужених діячів у справі бібліотечного будівництва на Україні. Ви були одним із найактивніших творців найкращої в передреволюційній Україні Громадської Бібліотеки в м. Харкові, нині Державної Публічної Бібліотеки ім. Короленка. Під тяжким гнітом царського самодержав ’ я в часи лютої реакції, під Вашим довгорічним проводом, як виборного голови правління, творила Харківська Громадська Бібліотека своє славне діло, швидко, американським темпом зростаючи, будуючи свій спеціяльний бібліотечний будинок, зав ­ зято зберегаючи свій виключно громадський широкий демокра ­ тичний характер, утворюючи дешевий абонемент для харківського робітництва, улаштовуючи філіяли по робітничих околицях м. Харкова, гуртуючи навколо себе широкі громадські кола трудо ­ вої інтелігенції й молоди вищих шкіл, перетворюючись у справ ­ жню школу громадської праці, в один із найкращих виявів гро ­ мадської ініціятиви й діяльности в цілій колишній Росії. За часів революції Ви,, дорогий Дмитре Ивановичу, стали одним із творців другої великої, нині найбільшої на всю Україну, — Всенародньої Бібліотеки України при Українській Академії Наук, як член, а деякий час і як голова Тимчасо ­ вого Комітету для Заснування Національної Бібліотеки Укра ­ їни. Ви дбали і про зростання її книжкових фондів, і про під- ,М. Руїнницька од харківської Державної Бібліотеки 27 шукування для неї приміщення, і про здобуття для неї кош ­ тів, і про її внутрішнє впорядкування. Повернувшись до Хар ­ кова, Ви продовжували, як член Президії Укрнауки, піклува ­ тися про дальший розвиток Всенародньої Бібліотеки України,, даючи свої авторитетні висновки, скрізь і завсіди підтримуючи й обороняючи її інтереси, допомагаючи їй перетворитися в справжню національну книжкову скарбницю України. Високо цінуючи Вас, як наукового й громадського діяча й, зокрема, Ваші заслуги перед бібліотечним життям старої й нової України, Всенародня Бібліотека України складає Вам, дорогий Дмитре Ивановичу, глибоку подяку за все те світле, що Ви внесли своєю працею в бібліотечне будівництво Укра ­ їни, бажає Вам довгих літ, здоров ’ я й роботи на користь но ­ вій Радянській Україні. С л а в а! (46 підписів. Гучні оплески). Голова. Од харківської Державної Публічної Бібліотеки слово має М. Румницька. М. Румницька. Вельмишановний Дмитре Ивановичу! Хар ­ ківська Державна Центральна Бібліотека ім. Короленка з гли ­ боким та щирим почуттям вітає Вас з 50-річним юбілеєм на ­ укової та громадської діяльности. Історія нашої Бібліотеки тісно звязана з Вашим ім ’ ям. В 1889 році, на четвертий рік її існування, Вас обрано на члена Правління, а з 1893 по 1906 р. — дванацять років — Ви були незмінним Головою Правління всім відомої тоді Громад ­ ської Бібліотеки. Своїм виключним становищем, в значній мірі, вона зобов ’ язана Вам. Ви віддавали Бібліотеці багато енергії, праці, любови та уваги, увіходили в усі деталі її життя. Ви були її будівником, який у тісному співробітництві з иншими громадськими діячами створили величезне джерело освіти, що набуло великого значіння, як заклад української культури. Ми знаємо, з якими великими труднощами доводилося здобу ­ вати не тільки кошти на утримання Бібліотеки, а також від; стоювати часто право на існування самої Бібліотеки, перед тодішньою владою. Книжкове майно Бібліотеки, дякувати співчуттю громадян ­ ства і дружній праці під Вашим керівництвом, безупинно зростало, скількість читачів збільшувалася, але умови з при ­ міщенням лишалися жахливі: непридатне, тісне — воно освіт ­ лювалося гасом. Думки про відповідне спеціяльне приміщення ,28 М. Румницька од харківської Державної Бібліотеки виникали в багатьох членів Бібліотеки, але тільки як мрія. Ви-ж, Дмитре Ивановичу, ставши головою Правління, твердо вирішили цю мрію здійснити і з надзвичайною енергією та непохитністю почали збирати кошти на будову приміщення. Читали сами й організовували лекції инших, зуміли притягти до пожертв приватних осіб, місцеве самоуправління, громад ­ ські та инші організації. По сімох роках Вашої діяльности як Голови, з 1000 крб. капітал на будову приміщення зріс у 92.000 крб. В будуванні Ви теж брали дуже велику участь, а в січні 1901 року (на 15-ому році свого існування) Бібліотека, маючи 80.000 книжок, перейшла у власний розкішний будинок, з ве ­ ликою читальною залею, з спеціяльно-пристосованим кни ­ госховищем. З невтомною енергією продовжували Ви працю в новому будинку, набуваючи книжкове майно, поширюючи і поглиб ­ люючи працю Бібліотеки. Ви ніколи не заспокоювалися на тому, що вже досягнено. За Вас відкрилися різні відділи — місце ­ вий, земський український, гебраїки та юдаїки, музичний, бібліотекознавчий та дві філії в робітничих кварталах. В 1906 році, хоч Ви й відмовилися від головування, але звязку з Бібліотекою не втрачали — Вас незмінно обирають на члена Правління, і Ви допомагали Бібліотеці в тяжкі мо ­ менти її життя, в роки реакції. На урочистому відкритті будинку Бібліотеки Ви, Дмитре Ивановичу, сказали: „Ми мріємо, що наша Бібліотека одер ­ жуватиме безплатно по одному примірнику з усіх книжок, ви ­ даних у Росії, та стане першим крайовим центральним книго ­ сховищем, але разом з тим назавсіди збереже за собою ши ­ рокий загально-освітній характер. Крилата мрія нарешті переносить мене в те далеке майбутнє, коли наша установа перетвориться в окремий освітній городок “ . Жовтнева рево ­ люція здійснила в значній мірі Ваші мрії: колишня Громад ­ ська Бібліотека — тепер Центральна Державна — стала на міцні рейки. Матеріяльне становище її зміцнюється; вона одержує обов ’ язкового примірника, набула республіканського значіння, і разом з тим широко обслуговує трудящі кола України. З нагоди Вашого юбілею, Бібліотека вважає за свій щи ­ рий обов ’ язок принести Вам, Дмитре Ивановичу, ще й ще раз ,Акад. О. П. Новицький од Вссукр. Архсол. Комітету 29* привітання й почуття найбільшої вдячности за Ваші труди на користь української культури. Директор Н. Чепіга. З а с т. Директора М. Рум~ ницька. 31 підпис співробітників. (Гучні оплески). Голова. Від Історичної Секції слово має член-кореспондент Академії Наук В. І. Щербина. В. І. Щербина. Високоповажний Дмитре Ивановичу! Істо ­ ричні установи Української Академії Наук з нагоди сімдеся ­ тиліття Вашого життя і п ’ ядесятиліття многогранно! ’ і багатої наслідками діяльности, складають Вам щирі привіти і вирази глибокого признання Вашої праці, котрою Ви вписали себе в історію науки. Вихованець Київського Університету, учень В. Б. Антоно ­ вича, Ви присвятили більшу частину своєї наукової праці кра ­ їні, історія якої тоді була мало розроблена. Написані Вами: історія Слобідської України, історія Харківського Універси ­ тету, біографія Сковороди і критичні видання його творів, пролили багато світла на історію суспільного життя Слобо ­ жанщини та її культури. Як голова Науково-Дослідчої Ка- тедри, Ви й тепер керуєте працею молодих дослідників у тій- же галузі знання. Висловлюючи щиру втіху з того, що бачимо Вас і тепер повним сил і енергії, ми бажаємо Вам ще довгих літ, здоров ’ я і праці на користь українського культурного життя. Голова Історичної Секції акад. Мих. Гру шевський. Керівник Комісії Старого Київа і Правобережжя В. Щербина. Ол. Грушевський — керівник Ком. Іст. – геогр. Словн. О. Гермайзе — керівн. Археограф. Ком., М. Ткаченко — керівн. Комісії Степової Укра ­ їни. Секретар. Ком. Київа і Правобережжя С. Глушко. Співроб. Істор. Секції П. Вернадський. Штатний наук, співроб. І в . Щітківський. Не штати, постійний співроб. Ком. Іст.-геогр. Сл. С. Шамрай. (Оплески). Голова. Од Всеукраїнського Археологічного Комітету слово має акад. О. П. Новицький. Акад. Новицький. Високоповажний Дмитре Ивановичу! В цей знаменний день 50-ої річниці Вашої наукової діяльно ­ сти, Всеукраїнський Археологічний Комітет при Українській Академії Наук вважає за любий для себе обов ’ язок ви- ,зо Акад- О. П. Новицький од Всеукр. Архсол. Комітету словити Вам найщирішу подяку за все, що Ви зробили на користь рідної країни. Багато працюючи над з ’ ясуванням істо ­ рично-культурних процесів, Ви кожний історичний факт, кожне явище намагалися розглядати, як певну ланку у послідовному розвитку культурно-історичного життя народу. Цього погляду Ви твердо додержували в усіх своїх наукових студіях, та це виявилося з особливою яскравістю у Ваших працях з руської історії, які Ви розпочали в широкому маштабі і виконали з таким блискучим, чудовим успіхом. З особливим завдоволенням треба спинитися на тих висо- коцінних працях Ваших, що стосуються до археології Укра ­ їни, де Ви хотіли розкрити перші сторінки нашої історії на підставі багатьох фактів матеріальної та духовної культури, що їх здобували Ви не тільки з літературних джерел, але і з численних розкопів та розшуків, які провадили сами і на які направляли цілу низку Ваших учнів, даючи їм вказівки що до напрямку, в якому вони повинні йти у вивченні науко ­ вих питань. Звернувши особливу увагу на археологію Сло ­ бідської України і склавши ґрунтовну археологічну її мапу, Ви не тільки зробили перший крок у вивченні далекої минув ­ шини зазначеного краю, а й дали гарні вказівки та накреслили ті пункти, на які найперше треба було звернути увагу науки. Виявлення пам ’ яток Ницахського могильника поклало по ­ чаток поглиблених та поширених археологічних дослідів у цім напрямі. Розкопи в Салтові найяскравіше свідчать про вплив Ва ­ ших праць на дальші наукові досліди Слобідської первісної старовини. Розкриваючи дуже важливий звязок слобідсько-української території з південно-східньою Европою (Кавказ та Долішнє Поволжя), Ви намагалися стежити за життям слов ’ янської на ­ родности, що складалася під великими впливами й тиском тих численних степових народів, які безперервною хвилею били з південного сходу на Руську землю і відкладали на культурі осілої слов ’ янської людности певні сліди свого культурно- історичного характеру та побуту. Хазари, печеніги, торки, половці, татари й инші східні на ­ роди притягали Вашу увагу з особливою силою, і Ви не проминали й жадного вияву їхнього впливу на слов ’ янську культуру та історію. ,Акад. О. П. Новицький од Всеукр. Археол. Комітету 31 Добре знаючи, що певне виявлення далекої минувшини краю можливе тільки за допомогою всебічного та докладного вивчення його давніх пам ’ яток, Ви з особливим інтересом одві- дували всі археологічні з ’ їзди, беручи в них найжвавішу участь. Ціла низка Ваших праць, зачитаних на зазначених з ’ їздах, і влаштування XII го Археологічного З ’ їзду та Археологічної виставки в Харкові року 1902, яскраво свідчать про Вашу глибоку зацікавленість у цій науковій справі. Ми не будемо Перелічувати цих праць. Вони добре відомі в наукових колах. Не можна не вказати так само й на те, що, працюючи на науковій ниві та збираючи археологічні матеріали, Ви ввесь час намагалися поширити відомості про них у широких на- родніх масах. А це викликало у Вас бажання розвинути на “Слобожанщині низку музеїв, де-б було зібрано, по змозі, ті речі старовини, які-б могли показати всі послідовні етапи роз ­ витку рідного краю. З тою-ж-таки метою Ви організували ■екскурсії та експедиції, що доповнювали попередні відомості новими пам ’ ятками минувшини України. Широко й повно розуміючи завдання науки, Ви з великою енергією ставилися до ідеї поширювати корисні відомості про далеке минуле країни серед народніх мас, і для цього розпо ­ чали цілу низку розвідок українською мовою, до з незрівнян ­ ним умінням змальовували картину, як культурно-історичне життя краю послідовно розвивалося, починаючи з найдавні ­ ших часів. Працюючи з незрівнянною постійністю над виявленням минувшини українського народу та поширюючи корисні відо ­ мості про його культурно-історичне життя, Ви разом з тим пильнували того, щоб усебічне вивчання далекого минулого нашого краю провадилося-б колективною працею наукових робітників. Ідея утворення Української Академії Наук — цього вели ­ кого колективу найвищих українських наукових сил — була постійною Вашою думкою і — не зважаючи на різні затрим ­ ки — Ви все-ж-таки добилися її здійснення і були одним з пер ­ ших організаторів цієї наукової інституції. Високо шануючи Вашу науково-просвітню діяльність і зна ­ ючи, з якою любов ’ ю, незрівнянним умінням та успіхом за- зсіди працювали Ви на користь рідного краю, Всеукраїнський ,32 A. 3. Носів од Антроп. Музею ім. Вовка. Акад. М. П. Василенко од Т-ва Нест. Літоп. Археологічний Комітет уважає за особливо любий для себе обов ’ язок висловити Вам свою щиру й глибоку подяку та поба ­ жати Вам ще довго працювати з таким успіхом. (Гучні оплески). Голова. Від Антропологічного Кабінету ім. Хв. Вовка слово- має керівник А. 3. Носів. А. 3. Носів. Високошановний Дмитре Ивановичу! Таєм ­ ницю стародавнього минулого України, з первісних часів її матеріальної культури, яскравим вогнем знання висвітлюють вже найперші Ваші наукові розвідки. Розвивати далі цю ідею, а разом вивчати і самого творця культури — -людину, взявсь тепер Відділ Антропології та Пе ­ редісторії Кабінету ім. Хв. Вовка Української Академії Наук, йдучи за заповітом незабутнього проф. Вовка. Успіхові праць наших дуже багато сприяють Ваші студії з цих ділянок знання. Тому в день Ваших 70-річних роковин та 50-річчя наукової діяльности, дозвольте прохати Вас, любий Дмитре Ивановичу* серед численних вітань, прийняти й наше неголосне, але щи ­ ро-глибоке привітання, з цим радісним для України днем. Здоров ’ я, сил і повного успіху в Ваших багатоцінних пра ­ цях бажа ’ ємо ми Вам! (Гучні оплески). Голова. Від імени Історичного Товариства Нестора Літо ­ писця слово для привітання має академик М. П. Василенко. Акад. Василенко. Історичне Товариство Нестора Літописця сердечно вітає Вас сьогодні, шанує і висловлює побажання, щоб ще довго, довго, Ви не покидали лави активних робіт ­ ників нашої науки. Ми святкуємо сьогодні 50-річчя Вашої наукової діяльности, і з них 46 років Ви звязані з нашим Товариством, бо всту ­ пили до нього ще 1 березня 1881 року. Ви тут у Київї почали розвивати свою діяльність, але доля Вас перекинула на Хар ­ ківщину, де Ви розвинули рідну наукову працю. Не аби-якї наслідки її відомі всім, що шанують Вас сьогодні. Історичне Товариство Нестора Літописця, високо шануючи Вас, обрало Вас на свого почесного члена і прохає Вас прий ­ няти оцей диплом, оздоблений українськими малюнками ’ ) (Гучні, довгі оплески). ‘) Диплом. Історичне Товариство Нестора Літописця при Україн ­ ській Академії Наук на засіданні 13 листопада 1927-го року обрало акад. Д. І. Багалія на почесного члена Товариства. Голова Т-ва: Акад. М. Василенко; Секретар В. Базилевич. ,Т. Розанов од київ. Катедри Марксизму 33 Голова. Від київської Катедри Марксизму та Ленінізму слово мае тов. Розанов. Тов. Розанов. Многоуважаемый Дмитрий Иванович! Науч ­ но-Исследовательская Кафедра Марксизма и Ленинизма при Всеукраинской Академии Наук поручила мне принести Вам самые горячие пожелания и приветствия по случаю Вашего юбилея. Научно-Исследовательская Кафедра Марксизма и Лени ­ низма, собравшая под знаменем революционного марксизма молодые кадры научных украинских работников, прекрасно помнит заветы своих учителей Маркса и Энгельса о том, что мы — научные социалисты свой идейный инвентарь состав ­ ляем не только из достижений нашей эпохи, наших дней, но свой арсенал идейного оружия формируем также и из тех ценных достижений, которые сделаны прошлыми поколениями. В этом признании внутренней закономерности накопления идейных богатств заключается одна из величайших жизненных правд нашего революционного учения. С еще большим удовле ­ творением мы сейчас приветствуем Вас потому, что в Вашем лице мы видим не только великого украинского ученого, но в Вашем лице приветствуем такого ученого, который, подве ­ дя итоги своим научным исканиям, провозгласил как единый научный метод тот метод, которым работали наши учителя, тот метод, под знаменем которого победила Великая наша Революция, великая наша Пролетарская Революция. Именно в том, что, как Вы пишете в Вашей автобиогра ­ фии, Вы счастливы вступив на этот новый путь научной ра ­ боты, именно в этом мы усматриваем не какой-то субъектив ­ ный. каприз научного работника, в этом мы усматриваем не какой-то случайный зигзаг, мы в этом усматриваем великое знамение времени, мы в этом усматриваем ничто иное как осуществление великого завета Маркса и Энгельса о том, что господствующими идеями данного времени могут и должны стать идеи господствующего класса. Эта великая истина нашей Эпохи, добытая кровью многих поколений, добытая кровью рабочих и крестьян, запечатлена также и в Ваших научных изысканиях. Этим самим Вы становитесь нам родным. Вы становитесь с нами в один научный идеологический фронт, ибо творчество всяких новых форм не представляет ,34 М. Горбань од Харків. Науково-Досліди. Катедри Історії України собою сплошь скачкообразного процесса, оно представляет собою единый внутренний процесс, где всякое новое всходит на накоплениях прошлого, конечно не на всяких накопле ­ ниях, а на таких, которые выдержали испытание времени. А Ваши научные изыскания, Ваша научная и общественная дея ­ тельность выдержала испытание многих десятков лет времени и поэтому Научно-Исследовательская Кафедра Марксизма с особым удовлетворением это подчеркивает и просит меня передать Вам наилучшие пожелания и дальнейшей плодотвор ­ ной работы. В этом едином фронте нашего молодого кадра работников марксистов рядом с лучшими представителями старого поколения, в этом дружном фронте — залог наших дальнейших успехов по строительству украинской социалисти ­ ческой культуры. (Оплески). Голова. Від Харківської Науково-Дослідчої Катедри Історії України слово мае М. Горбань. М. Горбань. Вельмишановний і дорогий Дмитре Ивано ­ вичу! Харківська Науково-Дослідча Катедра Історії України, що її керівник і організатор є Ви, доручила мені сьогодні велику честь переказати Вам найщиріші привітання, переказати Вам нашу щиру подяку за Вашу працю і одночасно відзначити Ваші величезні заслуги, звичайно згадавши їх тут коротко, оскільки є можливість. Кілька десятків тому літ, вельмишановний Дмитре Ивано ­ вичу, Ви молодий науковий діяч, пішли з Київа, старого огни ­ ща української культури, давньої метрополії, звідки скрізь ширилась українська культура, і поїхали до Харкова і при ­ нісши туди свій досвід, свій хист, що його здобули, Ви про ­ довжували діло того видатного діяча, ім ’ я якого і світла постать якого вічно житиме в нашій українській історіографії. Я говорю про Володимира Боніфатьєвича Антоновича. Ви там у Харкові мали багато учнів і на одному з попередніх юбілеїв Ваш близький учень, що, на жаль, рано зійшов у мо ­ гилу, відзначав, що колись у давні часи пересельці Правобе ­ режжя з Черкасів, своїми скарбами заселювали безлюдне Дике Поле, відвойовували його від степу — давнього й одвічного ворога України, — так само й Ви, прийшовши до Харкова, застали там дике поле, і дійсно Ви на цьому дикому полі створили все що могли, дали йому все, що тільки могли тоді ,М, Горбань од Харків- Науково-Дослідч. Катедри Історії України 35 дати. Далі Ваша праця з історії Слобідської України, ■ — це був величезний внесок для нашої культури. Історія Слобід ­ ської України до Вас, — лежала неораною цілиною, до неї й підійти було важко, а щоб її опрацювати доводилося, як го ­ ворили тоді: „пробитися крізь хащі Білгородських стовпців “ . .Перші діячі відзначають, що для того, щоб працювати в ті часи над стовпцями різних старих писарів, треба було мати надзвичайну енергію. Так і пишуть: „Энергичный Костома ­ ровъ содрогался при мысли о необходимости залѣзть въ эти чащи бѣлгородскихъ столбцовъ, а Дмитрій Ивановичъ, побѣ ­ доносно пробившись черезъ эти чащи, сохранилъ вѣроятно не совсѣмъ благопріятное воспоминаніе объ этомъ періодѣ “ . Але ця Ваша велика праця дала нам цілий цикл знаннів з історії Слобідської України, історії залюднення, колонізації і-культури. Від перших праць, від докторської Вашої роботи і до праць останніх днів, Ви, Дмитре Ивановичу дали низку ро ­ біт, що нам змальовують історію Слобідської України, в усіх її проявах. ’ Досить згадати те, що історія міста Харкова, або історія Харківського Університета, иноді просто вражають числами. Це астрономічні числа, бо вона, праця ця, стано ­ вить собою коло 5.000 сторінок. Але й це число сторінок навіть мало малює ту величезну роботу, яку довелося покласти, надто коли взяти історію м. Харкова окремо, а іще окремо історію Харківського Університету, — цього огнища культури. Працюючи над історією України, Дмитро Иванович звер ­ нув свою увагу на світлі постаті з історії України і перша така постать, — є постать відомого українського філософа Григорія Сковороди. Напочатку першого десятиріччя своєї діяльности Дмитро Иванович зібрав і видав твори Сковороди, приклавши багато сил, щоб оживити постать Сковороди. І те ­ пер ми маємо знову досить велику монографію Дмитра Ива ­ новича, присвячену Сковороді. Є ціла низка праць Дмитра Ивановича присвячених Ліво ­ бережній Україні, зокрема „Магдебурзькому праву “ . Цілу низку праць присвячено історії Південної України, запорозьким землям, цілу низку праць присвячено иншим моментам нашої минувшини. Я мушу відзначити, що всі праці Дмитра Ивановича в ці ­ лому становлять величезну барвисту картину, становлять ве- ,36 М. Горбань од Харків. Науково-Дослідч. Катедри Історії України ликий внесок у розробку української історіографії. Не зупи ­ няючись на окремих питаннях, проминаючи може найважли ­ віші роботи, я повинен сказати, з доручення нашої Катедри ще от що: Харківська Катедра Української Культури дору ­ чила мені переказати Вам, що Ви є цілковита протилежність того поширеного типа професора наших старих часів, що, на ­ писавши свою докторську дисертацію, здобувши ступінь док ­ тора різними правдами і неправдами, заспокоювався і жив на цих лаврах иноді десятки років. Цього у Вас не було. Ввесь свій час Ви віддавали все новій та новій роботі, не даючи собі відпочинку. Одночасно з цим, Харківська Катедра доручила відзначити ще й те, що у Вашій праці Ви ніколи не відставали від рівня науки. Досить часто ми спостерегаемо, як наука випереджує наукового діяча. У Вас цього ніколи не було. На цей бік Вашої праці, на те, що Ви завсіди вважали на сучасний рі ­ вень знаннів і до цього призвичаювали й тих, кому щастило гірацювати під вашим керівництвом, — прохали мене зазначити сьогодні. Ось те, на чому з особливою увагою зупиняємося ми. Щоб закінчити, я повинен відзначити, що Харківська Ка ­ тедра, щиро дякуючи Вам за Вашу працю від початків її існування, щиро дякуючи Вам за те, що Ви для неї зробили, — доручила мені сказати, що святкуючи Ваш юбілей вона розу ­ міє, що юбілей академика Багалія — є одно з великих свят української науки, що на свойому шляхові переборола вели ­ чезні труднощі, що розірвала кайдани, в які закула її лиха мачуха — сувора російська дійсність. І коли ми дійшли до перемоги української науки, то в цьому є й Ваша велика заслуга. Бачучи Вашу ейергію, бачучи те, що Ви що-дня не тільки сами працюєте, а увесь час заохочує ­ те власними прикладами до праці молодших і всіх тих, що під Вашою рукою перебувають, треба сміливо сказати’, що, коли українська наука, яка тепер іде до остаточної перемоги (а це тепер ясно й зрозуміло кожному), переможе, — то в цьому переможному рухові Дмитро Иванович брав жваву участь і надалі ще довгі роки її .братиме. Отже, проголошуючи від імени Катедри і, безперечно, по ­ діляючи думку всіх присутніх, — славу всій науці, я одночасно проголошую славу всім науковим діячам, а особливо на- ,Акад. С. О. Єфремов од Ком. Гром. Тем.; Я. Я. Айзеншток од Інст. Т. Шевченка 37 шому ювілянтові — одному з найзаслуженіших представників цієї науки — високошановному Дмитрові Ивановичеві Багалієві! (Бурхливі оплески). Голова. Від Комісії для дослідів над історією громадських течій слово має акад. С. О. Єфремов. Акад. С. О. Єфремов. Високошановний та дорогий Дмитре Ивановичу! Комісія для дослідів над історією громадських течій на Україні щиро вітає Вас з днем п ’ ядесятиріччя Вашої наукової діяльности. В Ваших роботах з загальної історії, з історії освіти, Ви не один раз торкалися тем з історії громадської боротьби, а в останні роки майже цілком віддалися вивченню історії революційних рухів середини XIX віку. Яко керівник Голов ’ архіву, установи, що в найбільше бур ­ хливі часи мала по всій Україні налагодити справу з упоряд ­ куванням документальної спадщини попередніх епох, Ви ба ­ гацько зробили для скупчення й збереження самих історично- революційних пам ’ яток. Як постійний почесний доповідач в нашій Комісії, Ви роз ­ крили перед величезною авдиторією в прекрасних, живих, насичених фактами доповідях, яскраві сторінки з історії де ­ кабризму на Україні, польського повстання 1863 року та того руху, що виник був над свіжою могилою Тараса Шевченка. З Вашої ініціятиви ще року 1919-го в нашій Академії Наук було встановлено спеціальне доручення для збирання матеріалів до історії громадських течій, яке згодом перетво ­ рилося в роботу цілої Комісії. Отже хай довгі роки ще триває Ваша праця в тій науко ­ вій галузі, в якій провадить, за Вашою допомогою, свою ро ­ боту й наша Комісія (Бурхливі оплески). Голова. Від харківського Інституту Тараса Шевченка сло ­ во має Я. Я. Айзеншток. Я. Я. Айзеншток. Вельмишановний і дорогий Дмитре Ива ­ новичу! Дозвольте й мені, від імени Інституту Тараса Шев ­ ченка в Харкові й Харківської Науково-Дослідчої Катедри Літературознавства, вітати Вас з нагоди Вашого юбілею. Сьогоднішнє свято відбувається в Академії Наук. Отже шануємо сьогодні Вас, як наукового діяча, що невпинно й невтомно працював п ’ ять десятків літ. ,38 Я. Я. Айзеншток од Інст. Т. Шевченка Не буду говорити тут за Ваші заслуги, як організатора й директора Інституту, що на чолі його Ви стали сами від часу його заснування; не буду спинятися й на Вашому керів ­ ництві Секцією Української Літератури, що донедавна входила до складу Вашої катедри Історії Української Культури. Гадаю, що ці боки Вашої діяльности будуть детально висвітлені через тиждень, підчас святкування Вашого юбілею в Харкові. Зараз мені хотілося коротко спинитися на иншому. Розуміючи свої завдання, як історика, дуже широко, Ви, підчас багатолітньої роботи, неодноразово зверталися й до речей історично-літературних. Нам добре відомі окремі „літе ­ ратурні “ сторінки. „Опытъ исторіи Харьковскаго Университета “ „Исторіи г. Харькова “ . Нам добре відомі статті Ваші про Вернета, Квітку, Гулака- Артемовського. Ми добре пам ’ ятаємо Вашу палку промову на Гоголівському святі 1909 року, що в ній Ви висловили багато цікавих ду ­ мок та тонких спостережень. Історія літератури, нарешті, не вправі не згадати Вашої недавньої монографії про Сковорбду. Нею, цією книгою, Ви справді збудували пам ’ ятник нерукотворний — і незабутньому старчику Сковороді, який цікавив Вас протягом трицяти літ, і собі, бо віднині усі дальші дослідники муситимуть так чи инакше виходити саме з Вашої монографії. Усі ці факти, — а кількість їхню можна було-б далеко по ­ ширити, — усі ці факти дають нам право, шановний Дмитре Ивановичу, зарахувати Вас і до числа істориків літератури. Не дурно-ж Ви погодилися стати на чолі історично- літературного Інституту Тараса Шевченка; не дурно-ж, ставши на чолі Інституту, Ви почасти дали, почасти підготу ­ вали низку статтів і робіт, що мають як-найближче відношення до історії літератури. Юбілейні оцінки, — казали Ви колись, — завсіди мають власні своєрідні маштаби. Ми не хотіли-б, щоб висока оцінка Вашої історично-літе ­ ратурної роботи лишалася тільки юбілейною. Ми зовсім пере ­ конані в неперебільшеності нашої характеристики, — а як „ко ­ му много дано, с того много и спросится “ , — то я дозволю собі висловити одне побажання. ,Я. Я. Айзеншток од Інст. Т. Шевченка 39 Року 1894 Ви читали прилюдну лекцію про „історичні сюжети в поетичній обробці “ . В цій лекції Ви, між иншим, казали таке: „Мабуть кожен з нас, читаючи який-небудь по ­ етичний твір, де виведено історичні особи та події, неоднора ­ зово запитував самого себе: в якому співвідношенні перебу ­ ває в ньому історичний та поетичний елементи. Проте дістати просту, певну відповідь на це запитання не дуже легко;’ при ­ наймні я не знайшов її в готовому вигляді ані в історичних працях, ані в підручниках з теорії поезії. Це примусило мене спочатку роз ’ яснити його власне для себе, а потім поді ­ литися результатами своїх спостережень з публікою “ . Ми добре знаємо, що саме року 1894 почалася Ваша ро ­ бота коло історії Харківського Університету, що забрала у Вас одинацять років і примусила лишити свою обіцянку нездійсненою. Але тим більше підстав маємо нині нагадати Вам про неї, сказати, що ми чекаємо від Вас ґрунтовної розвідки на цю тему, знаємо, що тема ця інтересує Вас, як і раніше, що ма- теріял для неї у Вас сливе готовий. Коли-ж Ви, шановний Дмитре Ивановичу, зауважите, що, підчас юбілеїв підводять підсумки минулої роботи й не зага ­ дують у майбутнє, — ми скажемо: для нас, Ваших молодших і молодих учнів і співробітників, що мають змогу бачити, як зразково-систематично, багато й невпинно працюєте Ви, скільки часу віддаєте науковій роботі, — для нас цілком ясно, що такого досліду ми можемо вимагати, навіть як плід Ваших „досугів “ . Коли з ’ явилися друком „Мои досуги “ Буслаева, — Веселов- ський, в рецензії, зауважив, що цих „досугів “ вистарчило-б для цілої низки дисертацій. Ми сподіваємось, що й Ваші майбутні історично-літературні „досуги “ спричиняться до цілої купи дальших праць та розвідок. Сподіваючись на цю Вашу майбутню монографію, ми про ­ хаємо прийняти від нас, замість традиційної „адреси “ , ту працю Бантиша-Каменського, що з неї запозичували сюжети письмен ­ ники тієї романтичної доби, коли навіть багато виходило бе ­ летристичних творів на історичні теми. Хай вона нагадує Вам про Вашу колишню обіцянку, що її, — сподіваємось, — Ви все-ж-таки здійсните. (Бурхливі оплески). ,40 О. К- Дорошкевич од київ, філії Інст. Т. Шевченка Голова. Від київської філії Інституту Тараса Шевченка слово має проф. О. К. Дорошкевич. Проф. О. К. Дорошкевич. Вельмишановний і дорогий Дмитре Ивановичу! Дозвольте нам, робітникам київської фі ­ лії Інституту Тараса Шевченка, приєднати свій голос до тих, хто в цей знаменний день відзначає Вашу п ’ ядесятирічну діяльність для української культури й науки. Ми виступаємо тут в імени молодої інституції, що тільки-но спинається на ноги, щ0 тільки-но розпочинає свою науково-дослідницьку й науково-популярну роботу. Але наша установа звязана з ім ’ ям найбільшого генія України, найзавзятішого речника її соці- яльних і національних кривд, і тому робота її набуває такої виключної, ми-б сказали — історичної ваги. Нам приємно скон- статувати, шановний Дмитре Ивановичу, що Ви відразу-ж від ­ чули цю потенціяльну вагу Інституту Т. Шевченка і погоди ­ лися стати на його чолі, знайшовши для цього потрібний час серед своїх численних наукових і громадських обов ’ язків. З великою енергією, з хистом досвідченого організатора і так ­ том громадського робітника, Ви взялись за оформлення нової інституції. Ви за короткий час піднесли її науково-громад ­ ський авторитет і створили об ’ єктивну можливість об ’ єднатися для спільної роботи шевченкознавцям Київа і Харкова, і вза ­ галі працівникам у галузі нової української літератури. В минулій своїй діяльності Ви не раз підходили до проб ­ лем української літератури. Як історик українського громад ­ ського руху, як дослідник Слобожанщини, Ви з подивом зу ­ пинилися перед постатями Сковороди, Гулака-Арте- мовського, К в і т к и-О с н о в ’ я н е н к а, Гоголя, Шев ­ ченка, даючи в своїх статтях, розвідках і монографіях нове трактування тих чи инших рис їхньої творчости. Ваші дослі ­ ди раз-у-раз засновані на безмежному фактичному матеріялі, на Вашій багатій ерудиції в джерелознавстві, в епістолярній і мемуарній літературі. Але Ви ніколи не обмежувалися суто-кабінетним дослі ­ дженням громадсько-літературних проблем: Ваша довголітня праця по Харківських громадських організаціях, як „Обще ­ ство Г рамотности “ наприклад, спонукала Вас нести свої тео ­ ретичні здобутки до вжитку, до розуміння народніх мас, а Ваша історична школа раз-у-раз аналізувала історичні яви- ,О. К. Дорошкевич од київ, філії Інст. Т. Шевченка 41 ща в їх соціальній динаміці, соціальній зумовленості. Ось чому і Шевченка Ви в своїх пізніших розвідках розглядаєте в широкому соціальному аспекті, як колосальну постать в істо ­ рії боротьби українських трудящих мас за своє соціальне виз- ч ведення. Ваші розвідки про Кирило-Методіївське Братство і .ролю в йому Шевченка, про селянські легендарні відгуки на Шевченкову смерть і навіть Ваші популярні передмови до революційних поезій Шевченкових, саме цю мету собі став ­ лять, саме, з цього боку розглядають геніальну постать рево ­ люційного поета. Ми не можемо тут, у нашому коротенькому привітанні, розцінювати перед громадськістю увесь величезний внесок Ваш до скарбниці української наукигце зроблять краще і глиб ­ ше за нас численні представники инших установ, инших фа ­ хів, що Ви їм присвятили переважну частину свого життя й таланту. Ми хотіли тільки підкреслити широкий діяпазон Вашої роботи, від археології до історії літератури, від кабі ­ нету фахового ученого до трибуни громадського діяча. Ми хотіли тільки сказати, що й наша молода установа, зокрема київська її філія, звязана з ім ’ ям великого громадянина й по ­ ета, яку організувала Радянська Влада для дослідження укра ­ їнського літературного процесу, шанує Вас у цей знаменний день як свого організатора і директора, як свого авторитет ­ ного провідника. Живіть-же, високошановний Дмитре Ивановичу, на довгі літа. Жовтнева революція, що розкрила необмежені перспективи для української наукової роботи, дозволить Вам ще більшу увагу звернути на український літературно-громадський про ­ цес, об ’ єднавши навколо себе молодших Ваших співробітників. Епохальне завдання, яке революція поклала на нас — творення соціалістичної культури в інтересах робітництва й селянства, це почесне завдання хай додасть Вам нових сил у Ваших на ­ уково-громадських планах. Ми з Вами! (Ол. Дорошкевич, В. Міяківський, П. Филипович, Мих. Новицький, А. Лебідь, Б. Навроцький). (Бурхливі оплески). Голова, Від культурних установ Дніпропетрівського слово має проф. В. О. Пархоменко. ,42 Проф. В. О. Пархоменко од дніпропетр. культ, установ Проф. В. О. Пархоменко. Високошановний Дмитре Ивано ­ вичу! Ваш юбілей разом з иншими землями святкує сьогодні і Степова Україна, якій Ви приділили велику увагу на сторінках Ваших багатоцінних творів. Мені доручено вітати Вас од ці ­ лої низки місцевих наукових інституцій, а саме од Дніпро- петрівського Інституту Народньої Освіти, Краевого Музею, Науково-Дослідчої Катедри Українознавства та Наукового Товариства. Я не буду зачитувати всіх привітань, — вони, ко ­ ротко кажучи, роблять спробу оцінити Вашу діяльність. Я хтів лиш зачитати одне привітання, яке я Вам привіз — це од старішого нашого степовика відомого дослідника Запоріжжя Дмитра Ивановича Яворницького. „Широко й гаряче вітаю невтомного працьовника на рід ­ ній ниві рідної науки, Дмитра Ивановича Багалія, який перший пройшов з гострим сталевим плугом по твердому, од віків неораному ґрунті Слобідського краю, глибоко врізався в надра його, широко розгорнув пластини тучної землі і на ­ малював ярку і чудову картину минулого всієї країни. П ’ я- десять років ти працював, безутомний трудовнику, ніколи не оглядався назад, ніколи не озирався на бік, а з ясним та мужнім поглядом ішов все вперед і вперед і вів за собою цілу низку юнаків, запаливши їх серця палким до науки вогнем. І за те все в цей день тобі слава, слава і прослава! “ (Бурхливі оплески). Голова. Від ніженських наукових установ слово має тов. Одарченко. Т. Одарченко. Високоповажний Дмитре Ивановичу! В ви- сокознаменний для української науки день семидесятиліття життя Вашого та п ’ ядесятиліття славетної діяльности Вашої, — ми, робітники Ніженського Інституту Народньої Освіти та Ні- женської Науково-Дослідчої Катедри Історії Культури та Мови, разом із усією культурною Україною щиро вітаємо Вас і вислов ­ люємо почуття глибокої пошани до великого діяча науки і освіти. Пройшовши в ріднім для Вас Київі університетську школу, під керівництвом, славної пам ’ ятй, професора В. Б. Антоно ­ вича і незабаром зайнявши катедру в Харкові, що став, як Ви сами казали, Вашою другою батьківщиною, Ви з Вашими великими здібностями розпочали і протягом мало не півсто- ,Н. Д. Василенкова-Полонська од кримських наук, установ 43 ліття провадили найенергійнішу роботу, навчаючи молоде по ­ коління, а разом із цим і досліджуючи та всебічно висвітлю ­ ючи історію України, переважно Слобожанщини. Вивчаючи в цій галузі безмірні маси архівних матеріялів, Ви дали ве ­ лику силу видатного значіння капітальних праць, що відкрили нові шляхи в українській історичній науці. З невтомною науково-літературною та професорською ді ­ яльністю Ви блискуче сполучали адміністративну та практичну діяльність в університеті і в місті Харкові, подаючи цінну до ­ помогу культурним закладам міста. В спільній освітній справі Ви об ’ єднували університет і місто. За часів революції й Робітниче-Селянської влади, що дала нові сприятливі умови такому розвиткові української куль ­ тури, як ніколи за всі довгі роки перед тим, Ви взяли найді- яльнішу участь в організації центрального огнища нашої на ­ уки й культури — Української Академії Наук, Ви-ж були і перший Віце-Президент її. З Вашим іменням звязана й організація Всенародньої Бібліотеки України і Харківської Науково-Дослідчої Катедри Історії Української Культури й ба ­ гатьох инших закладів. Не можемо не відзначити й Вашої відповідальної праці в керуванні професійним життям численної родини наукових робітників України. Нехай-же й надалі, на довгі, довгі роки стане Вам сил та енергії, в доброму здоров ’ ї, продовжувати Вашу різнобічну, невтомну діяльність на користь та на славу Українській Культурі! (Оплески). Голова. Від кримських наукових установ слово має Н. Д, Василенкова-Полонська. Н. Д. Василенкова-Полонська. Дозвольте, шановний Дмитре Івановичу, вітати Вас із світлим днем Вашого юбілею і оголо ­ сити таке привітання: „Семидесятилетний трудовой жизнен ­ ный путь, полвека неутомимой, непрерывной научной и про ­ фессорской деятельности — обращают к Вам взоры всего русского ученого мира и особенно Украины. Ваш редкий юбилей — поистине светлый праздник науки и общественности. Ваши многочисленные и монументальные труды по русской истории, истории Слободской Украины и Новороссии, истории и старины Харькова, истории Харьковского Университета, Ваши работы и заботы по собиранию и изданию ценнейших ,44 Акад. Ф. I. Мищенко од катедри Історії Візант. Письм. архивных материалов, по изданию сочинений украинского фи- лософа Г. С. Сковороды, по выяснению личностей многих дея ­ телей Слободской Украины, начиная с Каразина, — хорошо известны всем и высоко ценятся. Ваша энергичная культурно-общественная работа по учре ­ ждению и организации в Харькове Центрального Архива Сло ­ бодской Украины, по созданию в этом городе Народного Дома, Городской Публичной Библиотеки, по развитию Музея Сло ­ бодской Украины в Харькове, заслужили всеобщую благодар ­ ность и признательность. Как профессор Вы создали целую плеяду, целую школу солидных историков, идущих по проло ­ женному Вами пути. Своею обаятельною личностью, отзывчивостью на запросы и искания молодежи, простотою и доступностью Вы украсили свою ученую деятельность воспитанием в учащейся молодежи серьезной и любовной работы в области истории. Горячо и почтительно приветствуя Вас в день празднования Вашего юбилея, Таврическое Общество Истории, Археологии и Этно ­ графии желает Вам, глубокоуважаемый Дмитрий Иванович, в полном здоровьи и с присущей Вам душевной бодростью, продолжать Вашу научно-просветительную работу еще многие и многие годы “ (Бурхливі оплески). Голова. Шановні збори, дозвольте оголосити маленьку перерву, яку ми зробимо на десять хвилин. Після перерви. Голова. Продовжімо наше зібрання! Слово для привітання од Катедри Історії Візантійського Письменства має акад. Ф. І. Мищенко. Акад. Ф. І. Мищенко. Високошановний Дмитре Івановичу! Катедра Історії Візантійського Письменства та впливу його на Вкраїні, а так само Комісія при ній, щиро вітають Вас з на ­ годи цілої низки Ваших юбілеїв, що навдивовижу збіглися про ­ тягом одного року. — Для візантологів надзвичайно характер ­ ний факт, що на чолі величезного списка Ваших друкованих праць, який складається більше ніж з трьохсот нумерів, стоїть праця, присвячена одному з візантійських письменників, а саме: „Исторія Льва Діакона, какъ источникъ для русской исторіи “ . Отже, почали Ви Вашу наукову працю з вивчення візантій- ,Т. Г. Кезма й А. С. Синявський од Асоціяції Сходознавства 45 ських джерел. Далі, студіюючи українську і російську історію, зокрема давньокиївський та давньомосковський періоди її, Ви мало не завсіди мали на увазі й з ’ ясовували те візантійське коріння, що на йому зростала наша українська культура. Студіюючи Схід і Візантію найбільше з тих сторін їх, що ними впливали вони на Україну, ми, українці, не можемо про ­ минути Ваших праць з історії України. Тому Катедра й Ко ­ місія Візантійського Письменства та впливу його на Україну щиро вітають Вас, шановний Дмитре Івановичу, з юбілеем Вашої наукової діяльности й від усього серця висловлюють побажання, щоб тривала вона ще й на довгі роки! (Оплески). Дозвольте, шановний Дмитре Івановичу, висловити по- українськи привітання, що його хоче висловити Вам народ Сходу арабською мовою, яка для більшости буде незрозуміла. Це одна лиш фраза: Високошановний і дорогий Дмитре Іва ­ новичу, Історично-Етнологічний Відділ Київської Асоціяції Схо ­ дознавства в день Вашого юбілейного свята з приводу 70 ро ­ ків з дня Вашого народження приносить Вам, славетному істо ­ рикові України, в галузі вивчення зносин її з Сходом свій щирий привіт та побажання довгих років наукової праці “ . Т. Г. Кезма зачитує це привітання мовою арабською. Акад. А. Е. Кримський. — Од себе особисто та від Ка ­ бінету Арабо – Іранської Філології Академії Наук вітає юбі ­ ляра теж мовою арабською (Гучні оплески цілої залі, які дуже довго не вгавають). Голова. Від Асоціяції Сходознавства слово має проф. С и- нявський, Проф. А. С. Синявський. Високоповажний Дмитре Івановичу! Перейти протягом піввіку свідомого життя, маючи одну про ­ відну думку, — діло не аби-якої вдачі. Пройти такий шлях, зали ­ шаючи що-року певні цінні наслідки своєї праці, що збагачують, розвивають науку, — величезний здобуток життя. Ув ’ язати своє життя й працю з живим життям, з його постулатами політично – національної й соціяльної емансипації, брати в ньому участь раз-у-раз активну і з ним тісно ув ’ язуватися — це вже найвище щастя. Зберегти після 50-ти років постійної, самовідданої праці, всі сили інтелекту, ’ свіжість і глибину думки, невсипуче прагнення дальшої праці й можливість да ­ вати високоцінні наукові доводи, що для великого творчого ,46 А. С. Синявський од Київськ. Ф. Асоціації Сходознавства духу немає старощів, — це вже найщасливіша доля улюблені ців фортуни. Всеукраїнська Наукова Асоціація Сходознавства вважає зг свій моральний обов ’ язок приєднати і свій голос до тих при вітань, що надійдуть до Вас од різноманітних установ і окре мих осіб, од найдальших країн, де Ваше ім ’ я відоме, як най видатнішого робітника — велетня наукової праці. Ви пройшлі Вашу путь під тим прапором, під яким почали — Вашого ве ликого вчителя Володимира Боніфатьєвича Антоновича що свої провідні думки національно-політичні й соціяльн висловив у своїй „Сповіді “ . Величезну духовну спадщину Ві перенесли, переводячи в життя, і маєте ту велику втіху, Щ( мусить дати Вам почування щастя: Ви бачите, що Ваші на дії, молодечі сподівання здійснилися на старости літях, і маєте спромогу працювати над дальшим і глибшим їх переведен ням у життя. Асоціяція Сходознавства вивчає Україну й Схід щоб нав ’ язати найбільш ширші й корисні взаємовідносини економічні й культурно-політичні з народами Близького Сходу Аграрно перелюднена Україна мусить дбати про поширенні своїх експортових можливостей і ув ’ язання всіх своїх взаємо відносин на базі обопільних інтересів людности України й Сходу насамперед Близького. Ваші історичні розвідки стають у при годі також працівникам Асоціації, що мали можливість ближче знаючи Ваші праці, оцінувати також безпосередньо ї важливість в історії української науки й історії України. Асо ціяція Сходознавства, вітаючи Вас, як героя праці й боротьби бажає успіху в дальшій Вашій праці, найповнішій й найлюбіші Вам, хтіла-б бачитиВас, як-найширше й як-найкраще вшанованиі офіційно, як найвидатнішого з героїв праці, що своєю діяль ністю спричинилися до тих сьогочасних завоювань, яких м є живими свідками. Віват на довгі літа наш найстаріший професоре Україні фундаторе Української Академії Наук, представнику кращи традицій, невтомний працівнику науки й громадськосте! Голова Правління Київської Філії Всеукрг їнської Наукової Асоціяції Сходознавства- проф. А. С. Синявський. Заступник Голови Правлінн Д. П. Дринов. Члени Правління: Акад- Ф. І- Мищенк проф- В. І. Божко. ВченийСекретар В. І. Юденіч. (Оплески ,Т. Ліберберг і гіроф. Рибінський од жид. наук, установ 47 Голова. Від Катедри Єврейської Культури при Академії Наук, слово має тов. Ліберберг. Проф. Ліберберг. Ser choschewer Dmitr Iwanowitsch! Der- lojbt ajch zu bagrisn tzum 40-jorikn jubilej fun ajer undermidle- cher arbet letojwes der ukrainischer wisnschaft in nomen fun der Katedre far jidischer kultur ba der Alukrainischer Wisnschaft- lecher Akademie. Mir, wisnschaftleche tuer fun der jidischer kultur hobn a sach wos zu lernen fun ajer langjoriker tetikajt letojwes der kultur fun di ukrainische horepaschne masn. Ir hot schtendik in ajer arbet bawizn tzu farejnikn di umitlbare kabinet-forschung mit der brejter organisatzionel-wisnschaftlecher tetikajt. Als einem fun di erschte ukrainische historiker iz ajch ojsgekumen nit nor durch- lejgn a weg fun der moderner historiografischer forschung, nor ojch organizirn archiwn, bojen farschidene hilfswisnschaftleche in stitutzies u. a. w. Undz, jidische historiker, kumt itzt ojs ibertzuchazern dos, wos ir hot schojn durchgemacht. Mir schtejen bam same onhojb fun undzer arbet. Schtitzndik sich af ajer derfarung un af der hilf fun der gantzer Ukrainischer Akademie, weln mir gejen, Dmitr Iwanowitsch, mit ajer weg. Ir hot di greste tejl fun ajere 40 jor wisnschaftleche mi durch- gefirt in an unfarglajch schwerere badingungen wi mir, der so- wetischer dor fun gelernte. Ajer arbet beschasn tzarischn rezim. wen ale natzies hobn gehat ojszuschtejen schrekleche farfolgun- gen, ir gewen ojserst schwer un hot gefodert a grojse morale kraft un schtandhoftikajt. Ir hot in der doziker tzajt bawizn optzu- hittn ale ajere printzipiele pozitzies і als gelernter, і als ukrai ­ nischer kultur-tuer. In nomen fun der Katedre far jidischer kultur derkler ich ajch geerter Dmitr Iwanowitsch, un der Ukrainischer Akademie, wos ejner fun di grinder ire sajt ir gewen: Wiwat! (Гучні оплески). Голова. Од Гебраїстичної Історичної Комісії Академії Наук слово має проф. Рибінський. Проф. Рибінський. Вельмишановний Дмитре Івановичу! Геб- раїстична Історично-Археографічна Комісія Української Ака ­ демії Наук, що досліджує долю жидівського народу на Укра ­ їні, вітає Вас, славетного історика України, з днем сімдесяти ­ річчя Вашого народженая і п ’ ядесятиріччя Вашої наукової роботи. ,48 Акад. А. М. Лобода від Етногр. Комісії В це врочисте свято української історичної науки, Гебра’ їстична Комісія з особливою втіхою констатує, що своє утво рення вона завдячує Вам. Почуттям історика, свого часу, Ві зрозуміли, що, коли здійснюється величне гасло Жовтнево ’ Революції про розкріпачення пригнічених національностей докладне, всебічне виучування минулого цих національносте! набуває особливої ваги, утворюючи братерські взаємини по між ними. Через це свого часу Ви надзвичайно спочутливі поставилися до ідеї утворення в Українській Академії Науі Гебраїстичної Історичної Комісії. Своїм високим авторитеток Ви сприяли здійсненню цієї ідеї. Ви були перший Голов: Гебраїстичної Комісії. Ви оточили її своєю увагою і добро зичливістю. З особливою живістю почуваючи це сьогодні, Гебраїстичнг Комісія висловлює Вам свої щирі побажання довгих літ, доб рого здоров ’ я та бадьорого духу для дальшої роботи на ко ристь України. (Гучні оплески). Голова. Від Етнографічної Комісії Академії Наук слові має акад. А. М. Лобода. Акад. Лобода. Високоповажаний Дмитре Івановичу! Етно графічна Комісія при Українській Академії Наук щиро ві тає Вас з п ’ я десятою річницею плідної Вашої праці на нив української науки і з особливою втіхою згадує, що в широ кому колі Ваших наукових студій знайшло собі місце й крає знавство, навколо якого розвиває свою діяльність Етногра фічна Комісія. На ознаку глибокої пошани до Вас і Вашої діяльности т< спільности наукових інтересів, Комісія підносить Вам п ’ ят; книжку свого органа „Етнографічний Вісник “ . Прийміть її ра зом з оцим нашим привітанням. Хай ця присвячена Вам книжка стане не тільки за довП глибокої до Вас пошани, а й за симбол близькости в науко вій діяльності на майбутнє. Бажаємо Вам сил і здоров ’ я для дальшої корисної прац протягом багатьох, багатьох іще років! (Гучні оплески). Голова. Від київського Етнографічного Товариства слові має тов. Макуха. Тов. Макуха. Високошановний Юбілянте! В святочний дені юбілею Вашої п ’ ядесятьлітньої праці Етнографічне Това’ риство вітає Вас, як одного з найстаріших працівників ні ,В. А. Камінський од Комісії Звичаєвого Права 49 ниві української науки і культури. Зокрема вітаємо високо- цінну Вашу працю в галузі нашого народознавства. Великий Жовтень відкриває широкі можливості поглибити й поширити цю Вашу довголітню, таку плідну й багатогранну працю, що провадилася в тяжких умовах старого ладу. Нехай це сьогоднішнє свято об ’ єднає всі наші культурні сили до спільної праці, для закріплення здобутків революції також і в царині культурного будівництва українських мас. Висловлюючи глибоку пошану до Вас, Етнографічне Това ­ риство щиро бажає Вам, високошановний Юбілянте, здоров ’ я, сил і довгої ще праці на користь українського люду! (Оплески). Разом з тим дозвольте висловити ще й те привітання, яке мені доручила сьогодні Вам передати київська філія україн ­ ського Товариства Патологів: „Вельмишановний Дмитре Іва ­ новичу! Київська філія Всеукраїнського Товариства Патологів, уважає за свою любу повинність приєднати свій голос до го ­ лосів великої низки наукових і громадських установ та орга ­ нізацій, що вітають Вас у день сімдесятої річниці Вашого життя та п ’ ядесятих роковин Вашої видатної наукової діяль ­ носте. Велика кількість Ваших наукових праць, надто краєзнавчого характеру, звертала на себе увагу українських лікарів, але тепер, коли наукова медична думка шукає нових шляхів, коли виникають нові напрямки медичної науки, як приміром гео- та етнографічна патологія, Ваша наукова діяльність стає особ ­ ливо близькою до потреб розвитку науки про оздоровлення життя та побуту нашого народу. Отже в день Вашого Юбілею він ­ шуємо Вас і ми, представники української теоретичної меди ­ цини, та висловлюємо наше щире побажання Вам здоров ’ я та сили для продовження Вашого славетного життьового, шляху, що весь був присвячений боротьбі за краще майбутнє нашого народу та всього людства “ . (Бурхливі оплески). Голова. Від Комісії Звичаєвого Права слово має В. А. Ка ­ мінський. В. А. Камінський. Високоповажаний Дмитре Йвановичу! Ко ­ місія Народнього (Звичаєвого) Права прохає Вас до тої низки численних привітань, що з нагоди 50-річного юбілею Вашої наукової діяльносте Вам надсилатимуть, прилучити і її голос. Ваша творча наукова праця охоплювала протягом цього дов- ,50 Проф. В. Г. Ляскоронський од Музейного Городка того часу різноманітні царини соціяльного життя України. Поміж численних питань, що Ви давали спроможність їх не тільки порушити, але й ґрунтовно опрацювати та широко висвітлити, чимало уваги Ви приділили в Ваших наукових тво ­ рах досліджуванню питань, звязаних з правом. За об ’ єкт для своїх студій Ви брали питання з історії права землеволодіння, права селянського, права міського. Окрему увагу Ви присвя ­ тили дослідові над правом Магдебурзьким — своїм видатним твором з історії права. Тимчасом будуючи свої наукові досліди на законодавчих джерелах, Ви не обминали і права звичаєвого, що його був витворив сам народ. І Комісія, що має за своє основне спеціяльне завдання виучувати норми народнього права України, нераз у процесі своїх праць повинна була вдаватися до Ваших наукових творів і в них здобувала цінні вказівки для своїх наукових студій. Згадуючи про це з глибоким почуттям вдячности та пошани до Вас, Комісія народнього права однодушно складає Вам своє щире привітання, а разом з цим і побажання Вам сил та здоров ’ я, щоб Ви ще довгі, довгі роки працювали плідно на користь української науки і культури. Голова. Від Музейного Городка слово має проф. Ляско ­ ронський. Проф. В. Г. Ляскоронський. Вельмишановний Дмитре Ива ­ новичу! Всеукраїнський Музейний Городок та Всеукраїнський Культурно-Історичний Заповідник у Лаврі, в знаменний день сорокріччя Вашої наукової та громадської діяльности, вважає за свій приємний обов ’ язок звернутися до Вас не тільки з прихильним привітанням, але й з словами того щирого по ­ чуття та поваги, на які Ви цілком справедливо заслуговуєте своєю невтомною високоцінною працею на користь рідної кра ­ їни. Вибрані та поставлені прозірливим розумом, доброї па- м ’ яти проф. В. Б. Антоновича, на шлях наукової діяльности, — Ви з величенною енергією та захопленням віддалися науці, розробляючи, переважно, ті відділи, які висвітлювали рідну нам країну Сіверян, що лежала на роздоріжжі поміж півден ­ ною та північною Руссю. Це була, як відомо, дуже важлива країна. Від неї залежало панування в історії тієї половини Руси, до якої приставала Сіверська земля, і Ви чудово на ­ креслили правдиве обличчя останньої в своїй науковій праці під назвою „Исторія Сѣверской земли до половины XIV ст. “ ,Проф. В. Г. Ляскоронський од Музейного Городка 51 Ця країна, на вивчення якої Ви поклали багато сил, дуже зіцікавила Вас своїми характерними рисами, і Ви вирішили послідовно, всебічно її вивчити. Заглиблюючися, де-далі більше, у визначення особливостів зазначеної країни, з її найдавніших часів, Ви артистично розгортали одну за одною послідовні сторінки давнього життя Сіверщини, змалювали майстерну картину її життя в найцікавіші моменти історії, напередодні могутнього розвою Старо-руської Держави та показали ве ­ лику ролю українського народу в її будуванні, — це відома в науці праця Ваша під назвою: „Очеркъ исторіи колонизаціи и быта степной окраины Московскаго государства “ . Заціка ­ вившись історичним життям наддніпрянського Лівобережжя, Ви чудово визначили як послідовні етапи, так і складові елементи історичного процесу цієї країни, на підставі того величезного документального матеріялу, що його Ви скрізь збирали по багатьох бібліотеках та архівах нашої держави. Наслідком цих шукань була низка Ваших праць з історії України, у них Ви звернули особливу увагу на визначення розвою передісторичного та історичного життя так з в. Слобідської України, починаючи від „Археологической карты Харьковской губерніи “ і закінчуючи історією м. Харкова, Харківського Університету та Харківської території. До того-ж усі Ваші наукові праці Ви будували на фактичних наукових матеріялах. Цілком слушно визнаючи, що одній людині не сила опрацювати безліч історичних матері ­ алів, Ви закликали до праці над ними своїх численних учнів, уміючи як ніхто надхнути їх вогнем щирого закохання до по ­ важних наукових студій. На це штовхала Вас Ваша глибока любов до рідного краю, до пізнання основних рис його ха ­ рактеру та культурно-історичного процесу. Та сама ідея — ви ­ світлити та піднести культурно-освітній рівень народньої маси до кращого життя — спричинилася до того, що Ви з неменшим захопленням узялися до освітньої діяльности, читаючи лекції в Університеті, на Вищих Жіночих Курсах, організуючи біб ­ ліотеки, читальні, роблячи екскурсії, виставки, видаючи свої наукові розвідки українською мовою, то-що. Не можемо про ­ минути також Вашої разуразної участи в археологічних з ’ їздах, де Ви були за одного з найвидатніших та найенергійніших співробітників, зробили багато цінних наукових доповідів та прислужилися популяризації археологічного знання серед ши- ,52 В. В. Міяківський од Історич. Архіву їм. Антоновича роких мас, тим, що включили його здобутки у Ваш широко популярний „Курсъ русской исторіи, т. І, Кіевскій періодъ “ . Так само чимало зробили Ви і в музейній справі, поповнюючи музейну збірку Харківського Університету експонатами з влас ­ них розкопів та розшукуючи цінні з наукового погляду мате ­ ріали. Нарешті остання Ваша праця — організація Історично- Філологічного Відділу Української Академії Наук, в найтяжчий час її існування, є завершення Ваших піклувань про україн ­ ську науку, що назавсіди Ваше ім ’ я робить незабутнім серед українського народу. Отже вся Ваша науково-громадська ді ­ яльність яскраво свідчить, що Ви зробили багато корисного для свого рідного краю, і він за те, що Ви раз-у-раз невтомно й від щирого серця сіяли в ньому „разумное, доброе, вѣчное “ , не може не висловити Вам великого, гарячого спасибі! (Оплески). Голова. Від Історичного Архіву ім. В. Антоновича слово має В. В. Міяківський. В. В. Міяківський. Високоповажний Дмитре Ивановичу! Сьогоднішній день єднає людей кількох поколінь, людей різ ­ них верстов і різних професій. Ваша багатогранна і довго ­ річна робота викликає у всіх повагу й побажання багатьох років такої-ж невтомної праці. Київ бачив Вас і маленьким учнем нижчої школи, і юна- ком-студентом, що тільки-но виходив на наукову роботу, на ­ решті поважаним академиком. Ми, архівні робітники Київського Центрального Історичного Архіву, присвяченого іменню Вашого керівника за студентських часів і на перших кроках Вашої наукової діяльносте, іменню проф. В. Б. Антоновича, можемо тільки пишатися, що Київ 1919 року, тодішня столиця Ра ­ дянської Республіки, бачив Вас як керівника архівної справи на місці голови Архівної Ради, що керувала роботою адміні-. страційних архівних органів. Хай инщі оцінять Ваші праці на архівному полі і в колишньому губерніальному місті Харкові, де Вашими заходами утворено теперішній Харківський Цен ­ тральний Історичний Архів, у сьогочасному Харкові — столи ­ ці У. Р. С. Р. Зазначимо, що вже й тоді, як голова Архівної Ради, Ви стояли на ґрунті ідей концентрації та особливо пі ­ клувалися про утворення історично-революційних відділів. Бурхливі часи громадянської війни принесли силу злигод ­ нів, завдали багато ран архівній справі. Ми, архівні робітники, ,В„ О. Романовський од Центр. Архіву Давніх актів 53 з Вами разом, боліли цими невдачами, гоїли рани, ратували й працювали не покладаючи рук у найважчі часи голоднечі. І тому ми щасливі, що можемо рміливо й щиро одзначити Ваші величезні заслуги в справі архівного будівництва. Коли вже цілком налагодилася ця справа, Ви взяли в свої руки иншу важливу справу з архівним видавництвом, публікацією документальної спадщини минулих часів. Київський Архів ба ­ чив Вас у стінах своїх також як дослідника історії револю ­ ційних рухів. І всі ці справи, спільні з нашою роботою, міцно єднають нас сьогодні з Вами. Щиро бажаємо Вам на довгі роки здоров ’ * Дйл і радісної творчої роботи! (Оплески). Голова. Від Центрального Архіва Давніх Актів слово має В. О. Романовський. В. О. Романовський. Високоповажний Дмитре Ивановичу! Центральний Архів Давніх Актів щасливий привітати Вас, з нагоди Вашого юбілею. Багато літ працювали Ви на полі української історії, вийшовши з славного кола учнів В. Б. Антоновича. Свою працю Ви почали з традиційного для Антоновичевої школи стародавнього періоду нашої історії. Але Ваші наукові інтереси зосередилися незабаром на історії инших часів, і Вам довелося вдатися по матеріяли для Ваших студій безпосередньо до архівних джерел. Дослідники знають^ з якими труднощами буває це звязано. Стан тодішньої архів ­ ної справи був такий лихий, що не кожна навіть дуже смі ­ лива людина зважувалася переплисти море нерозібраних та неописаних архівалій Московського Розрядного Архіву. Але Ви досягай своєї мети, вичерпали джерела москов ­ ських неописаних „стовпців “ для історії Слобожанщини і тим назавсіди залишилися в пам ’ яті архівістів з епітетом „від ­ важного “ . Та коли Ви найбільше попрацювали над історією Слобо ­ жанщини, то не залишили Ви й инших галузів історії України. Заслуги Ваші перед наукою величезні. Але Архів Давніх Ак ­ тів не може тут не підкреслити особливо Ваших заслуг на полі архівознавства та архівного будівництва. Вашою працею утворено Харківський архів. Ви невтомно будували архівну справу, читали доповіді, писали статті, виступали на архео- ,54 М. М. Могилянський од Комісії Біограф. Словника логічних з ’ їздах — скрізь, де тільки можна, говорили про по- требу організувати архівну справу взагалі й про негайну потребу утворити Харківський Науковий Архів. Коли після революції перед архівами розгорнулися нові обрії, Ви стояли на чолі архівної справи, Ви-ж обороняли наукові скарби і від хижа ­ цьких претенсій зовнішнього ворога, коли він вимагав зруй ­ нувати українські культурні цінності. Цього всього не можна обминути і не згадати в день Вашого славного юбілею. Вітаючи Вас, високошановний Дмитре Ивановичу, тут серед тих, хто прийшов принести дяку й шану за Ваші багатолітні праці, Архів Jgpgix Актів підносить і свій голос і бажає Вам ще довгих літ праці й творчої енергії! (Бурхливі оплески). Голова. Од Комісії Біографічного Словника слово для привітань має М. М. Могилянський. М. М. Могилянський. Дорогий Дмитре Ивановичу! По ­ стійна Комісія для складання Біографічного Словника діячів України, щиро вітаючи Вас, ветерана української науки, з гор ­ дістю та приємністю згадує, що починала свою працю під Вашим головуванням. Не маючи сумніву, що Ваша 50-річна наукова праця стане за повчальний приклад для нових поколінь наукових робітни ­ ків, бажаємо, щоб за приклад для широкого наслідування иншим нашим вченим і громадським діячам була й Ваша до ­ кладна „Автобіографія “ , що допіру перед юбілеєм вийшла в світ. А вам особисто, дорогий Дмитре Ивановичу, бажаємо ще довгих літ плідної праці! (Голосні оплески). Голова. Од Комісії Західньо-Руського Права слово має І. Ю. Черкаський. /. Ю. Черкаський. Високоповажаний Дмитре Ивановичу! Постійна Комісія при ПІ Відділі Української Академії Наук для виучування історії західньо-руського та українського пра ­ ва, гаряче вітає Вас сьогодні, в знаменну річницю Вашої ба ­ гатолітньої наукової діяльности. Ми високо поважаємо в Вашій особі історика, що цілу свою наукову діяльність скерував на висвітлення історичної долі українських земель і українського народу. Ми шануємо’ видатного вченого, що, навіть вибираючи теми для своєї праці, прислухувався до голосів життя, до його інтересів. Шануємо наукового дослідника, що його мало не вся дослідницька ,Проф- А. Е. Кристер од КІНГ ’ у 55 праця була дивним способом поєднана з громадською, ніби стимулуючи її й заразом дістаючи стимули від неї. Історичне минуле Слобожанщини, історія зокрема м. Харкова, історія Харківського Університету, — теми Ваших найбільших і най- ґрунтовніших праць, — всі вони щільно поєднані з усією Ва ­ шою науковою, педагогічною, громадською й політичною ді ­ яльністю. Сорок п ’ ять років тому слобідським землям України по ­ щастило здобути собі такого видатного дослідника їхнього минулого. Инші землі України могли-б що-до цього їм по ­ заздрити! Зокрема місто Харків здобуло собі в Вашій особі історика, якого ще не має жадне з міст українських, та й вза ­ галі небагато міст можуть пишатися такими ґрунтовними роз ­ відками про їхнє минуле. Ми, дослідники, переважно, правного життя нашого народу, шануємо в Вашій особі історика, що в коло його наукових інтересів раз-у-раз уступали питання про соціяльні та правні, що їх регулювали, стосунки української людности. Висвіт ­ лення багатьох питаннів землеволодіння і в Слобожанщині, і в Гетьманщині, питаннів Магдебурзького права в Лівобереж ­ ній Україні, шукати треба в Ваших розвідках. Чекаємо з як ­ найбільшим зацікавленням, аж нарешті закінчиться, як Ви обі ­ цяли, Ваша праця присвячена останнім питанням. Отож, вітаючи Вас сьогодні, дорогий Дмитре Ивановичу, ми висловлюємо наше гаряче побажання, щоб Ви ще. довгий час не облишали лави активних дослідників української істо ­ рії. Ми сподіваємося, що Ваші, протягом довгого й діяльного життя набуті, багаті скарби знання, наукової аналізи та син ­ тези можуть дати ще чимало високоцінних вкладок до історії України та її права в минулому. (Бурхливі оплески). Голова. Од Київського Інституту Народнього Господарства слово має проф. А. Е. Кристер. Проф. А. Е. Кристер. Вельмишановний Дмитре Ивано ­ вичу! Свято юбілею Вашої наукової діяльности, що протягом 50-ох років невпинно виявляла себе плідною й невтомною працею, зобов ’ язує Київський Інститут Народнього Господар ­ ства до приємної повинности спинити увагу на тій галузі Ва ­ ших наукових історичних дослідів, що торкалися народнього господарства. Як могутній чинник життя, що сприяє його по- ,56 Проф. Ладиженський од К. П. I. ступові, народне господарство в різноманітних своїх галузях, показує, скільки та яких набуло життя засобів, щоб удоско ­ налитися й забезпечити країні та людності добробут, широкі й різноманітні потреби завдовольняючи. Отож, саме це завсіди й вабило дослідників студіювати економічний процес. Ваші нау ­ ково-історичні праці, як перед революцією, так і надто по ній ґрунтувалися на докладному студіюванні соціяльно-економіч- них питань нашої країни в їх історичному аспекті. Надаючи цим питанням особливої ваги та значіння, Ви використали, щоб широко їх висвітлити, безліч джерел. Як наслідок цієї праці, маємо Ваші твори, цінне надбання для науки. Приділивши свою увагу питанням народнього господарства й досліджуючи їх на основі загального соціяльно-економічного оточення відповідних діб, Ви зробили свої праці надзвичайно цінними для нашої установи, що за основний предмет нав ­ чального та наукового студіювання обрала саме-іменно на ­ родне господарство. Ви до скарбниці цієї галузи знаннів по ­ клали такі скарби, які стануть за одну з підвалин, що сприя ­ тимуть здійснюванню в студіях марксистської методи на широкому ґрунті джерел, а дослідникам дадуть певні відпро- відні точки в процесі опрацьовування питань, звязаних з на ­ роднім господарством. Київський Інститут Народнього Господарства, складаючи Вам з нагоди Вашого юбілею щире привітання, бажає Вам надалі ще довго й плідно працювати, талановито висвітлюючи ті питання, які стали за улюблений об ’ єкт Вашої наукової праці. Від мене особисто прийміть привітання й побажання ще на довго зберегти Вашу просто аж дивовижну енергію та нев ­ томну працьовитість. (Оплески). Голова. Од Київського Політехнічного Інституту слово має проф. Ладиженський. Проф. Ладиженський. Правління Київського Політехнічного Інституту поклало на мене почесний і дуже приємний обов ’ я ­ зок вітати Вас, дорогий Дмитре Ивановичу, з юбілеєм Вашої 50-річної наукової праці, з тим юбілеєм, що має велике зна ­ чіння для української культури. Хоч інтереси Ваші наукові й далекі були від нашої спеціальної роботи, але Ваші вели ­ чезні заслуги такі яскраві й позначні, що перед ними з за- ,Акад. К. К. Симінський од Інст. Тех. Мех. 57 хопленням стає кожен науковий робітник, незалежно од того, в якій галузі він працює. Користуюся випадком, щоб приві ­ тати Вас ще й від імени Київської Катедри теплотехніки. Ми висловлюємо Вам побажання — успішно, як завсіди, працювати ще довгі й довгі роки! (Оплески). Голова. Від Інституту Технічної Механіки Української Ака ­ демії Наук промовляти має акад. К. К. С и м і н с ь к и й. Акад. К. К. Симінський. Високошановний Дмитре Ивановичу! Вас вітали всі наукові робітники різних фахів. Вас вітали гро ­ мадські діячі, різні кола цих діячів України, Союзу, Всесвіту. Прийміть щире привітання ще й від техників. Ви були одним з тих основоположників Української Ака ­ демії Наук, що подбали про організацію в Академії техніч ­ них наук, між иншим заснували Інститут Технічної Механіки, якого не мають инші Академії. Ця нова інституція, що не має зразків для своєї роботи, була примушена шукати оригінальних шляхів життя й поши ­ рення й, цілком природньо, дивилася на своїх старших това ­ ришів, на їх організаційну й наукову діяльність в инших га ­ лузях академічних наук. Високошановний Дмитре Ивановичу, Ваша діяльність була для нас за один з тих зразків, що скількість їхня для техніки надто, аж надто обмежена. Ваша громадська об ’ єднуюча діяльність серед бурхливого моря революційної стихії, Ваш практичний розум і психоло ­ гічний досвід, Ваше розуміння моменту й реальних можливо ­ стей, завсіди доводили до реальних позитивних наслідків — і в цьому напрямкові у Вас всі вчилися й повинні вчитися. І тепер на цьому святі науки й українського громадянства мені хтілося-б звернутися до всіх молодих наукових робітни ­ ків та громадян і сказати: вчіться у цього шановного старого батька Української Академії! Перетворіть його досвід, скарби наукових здобутків у бурхливі струмки нової молодої науки! Але я повинен зробити це обережно, я соромлюся за більшість молодих, за себе, за наших учнів, бо шановний юбілянт значно молодший духом, енергійніший, працездатніший, ініціятивніший, як у масі та „зміна “ , що повинна стати на його місці. Хай-же Ваша енергія, Дмитре Йвановичу, розум, працездат ­ ність, ще надовго будуть красою Вашого життя на користь укра ­ їнської культури і славу української науки! (Бурхливі оплески). ,58 Проф. Дм. М. Ревуцький од Інст. ім. Лисенка. Гн. Юра од Драм. Театру ім. Франка Голова. Від Інституту ім. Лисенка слово мае проф. Дм. М. Ре ­ вуцький. Проф. Дм. М. Ревуцький. Високоповажаний Дмитре Ивано ­ вичу! Київський Музичний Інститут ім. Лисенка обрав деле ­ гацію на Ваше юбілейне свято, в склад якої увійшов і я. На мене покладено велику честь вітати Вас з сьогоднішнім вели ­ ким днем, побажати Вам здоров ’ я та сили для дальшої плід ­ ної праці на користь української науки! Довгі роки живіть, дорогий юбіляре, і своєю могутньою творчою думкою збагачуйте українську національну культурну скарбницю! (Гучні оплески). Голова. Од Драматичного Театру ім. Франка слово має Гн. Ю р а. Гн. Юра. Високошановний і заслужений трудівнику на ниві української культури, Дмитре Ивановичу! Державний Драматичний Театр ім. Ів. Франка щиро вітає Вас з днем вшанування Вашої півстолітньої наукової та гро ­ мадської діяльности. У неймовірно-тяжких умовах 70-их років минулого століття Ви розпочали наукові досліди історії Укра ­ їни і за піввіку невтомної праці — аж до наших днів, дали українській культурі такий цінний матеріял, що до нього вда ­ ватиметься не тільки історик, а й драматург, режисер, актор, художник, композитор. Отже театр ім. Ів. Франка особливу складає подяку Вам, Дмитре Ивановичу, як одному з творців основи української культури. А Ваша громадська праця поруч з науковою, впродовж Вашого життя, ще більше зворушує нас сучасників і дає нам добрий приклад, як саме творити куль ­ туру на користь трудящих. Бажаємо Вам ще довгих літ і доброго здоров ’ я для Вашої творчої праці на нові здобутки в українській культурі! (Гучні оплески). Голова. Слово має для особистого привітання український артільний батько М. В. Левиць кий. М. В. Левицький. Дорогий Дмитре Ивановичу! Вже багато вітало Вас представників од різних інституцій та установ. Дозвольте тут сьогодні й мені, звичайному громадянинові, при ­ вітати Вас у цей великий історичний момент. Я гадаю, що всі люди можуть пишатися таким святом; навіть найбільші, найкультурніші європейські країни раді були-б мати такого ,Т. Горелов од Наукового Т-ва Медиків 59 співробітника, як Ви. А коли так, то як-же нам не радіти, тому народові, що за давніх часів ходив у ярмі?! Як не радіти нам, коли в нас допіру ніби вчора почалося наше культурне життя?! Що таке десять років в історії народу? — Це одна мить. Як-же нам не радіти, коли 50 років Ви, дорогий наш друже й брате, оддали праці над великою трагедією, що зветься історією українського народу? Цій трагедії Ви оддали все своє життя. Як-же нам не радіти?! Всесвітня історія виразно на ­ вчає нас, що той народ, який не має власної культури, мусить, загинути. Щоб жити, він повинен утворити, власну культуру. Історія нас навчає, що тому народові, який не хоче вмирати, а бажає жити, доля посилає в темну ніч зорі ясні — людей, які ведуть перед, які показують шлях, стають йому за доро ­ говкази. От за нашу провідну зірку і є Дмитро Йванович, що в темну ніч працював для нашої справи. Тим більшої втіхи зазнаємо ми сьогодні, що не хто инший як Ви були основоположником всім нам дорогої та любої інституції — Академії Наук. Цю Вашу працю ми не можемо забути, бо цінуємо її без краю. її записано буде навіки в історії! Я сам степовик, отож без міри Вам вдячний за те, що Ви нашу Степову Україну не обминули своєю увагою. Ще любіш мені Вас вітати через те, що нас звязують давні спогади. Ще був з мене студент, коли Ви приїхали до Харкова в 1884 році. Пригадую, як я і всі студенти ра ­ діли, що приїхав з Київа вчений, близький до нашого доро ­ гого Володимира Боніфатієвича Антоновича. Це для нас була велика радість і втіха. Сам я, дарма що правник, але Ваші лекції з історії одвідував, пам ’ ятаю, раз-у-раз. Тим більше це мені любо згадати, бо час цей звязаний для мене з дорогими моментами, коли я почав своє свідоміше національне життя. Я не міг утриматися, щоб не привітати Вас, дорогий друже, і побажати Вам успіху в Вашій дальшій праці ! (Бурхливі оплески). Голова. Од Наукового Товариства Медиків слово має тов. Г о р є л о в. Тов. Горелов. Вельмишановний Дмитре Івановичу! Наукове Т-во Студентів Медиків Київського Державного Медичного Інституту щиро вітає Вас в день 50-річного юбілею Вашої ,60 Акад. Аг. Кримський оголошує телеграми од Наркомосів УСРР та РСФРР наукової та громадської праці. Широкі можливості науково- громадської праці для студентів особливо збільшилися після останньої реформи Радянської Вищої Школи. Ця реформа провадилася За найближчою Вашою участю, і це ще більше звязує долю нашої Молодої наукової організації з Вашою науково-громадською роботою. Нехай Ваше життя та науково-громадська діяльність за ­ всіди буде за зразковий приклад для всього київського сту ­ дентства, що з лав його Ви вийшли півстоліття тому. Висловлюємо Вам своє щире побажання сили та здоров ’ я на дальшу роботу на користь нашої радянської країни! (Оплески). Голова. Зараз Неодмінний Секретар Академії Наук ого ­ лосить найголовніші листовні привітання, які у величезній скіль- кості надійшли до Академії. Акад. А. Е. Кримський. Так от. Ми маємо незчисленну силу всяких привітань і з-за кордону та з усіх місць. Тут вони лежать перед нами. їх за десять годин не прочитати, а тому доводиться лиш єдине зробити. Ось у мене в руках є 20 сторінок самісіньких заголовків, од кого саме надійшли привітання, і я прохаю Вашого терпіння прослухати цього списка: я його оголошу, привітань самих не цитуючи. Тільки для двох телеграм ми зробимо вийняток: для двох Наркомо ­ сів — України та РСФРР. Ось вони: „Наркомос України вітає Вас з нагоди п ’ ядесятиліт- нього юбілею невтомної праці, на користь української науки і культури. Наркомос особливо відзначає ролю і участь Дмитра Івановича в будуванні нової радянської культури, як одного з перших діячів науки, що активно став на допомогу Радянській Владі, в справі виховання трудящих мас Радян ­ ської України. Уповноважуємо Левитського привітати особисто. Ждемо у Харків. Вітаємо і здоровимо! Наркомос Приходько, Озерський “ . З Москви надійшла ‘така телеграма: „Наркомпрос РСФСР горячо приветствует Вас с пятидесяти ­ летием неутомимой и чрезвычайно плодотворной работы на поприще науки и просвещения. Ваша выдающаяся деятель ­ ность по развитию и укреплению украинской культуры, для которой Октябрьская Революция открыла такие огромные возможности, заслужила всеобщее признание и благодарность. ,Акад. Д. I. Багалій відповідає на привітання 61 Наркомпрос шлет пожелание, чтобы Ваша энергичная научная и общественная деятельность продолжалась еще долгие годы на благо Украины и Советского Союза! Замнарком Просвещения Покровский. Начальник Глав ­ науки Петров “ . Далі акад. А. Е. Кримський перечитує список установ та осіб, які надіслали привітання. (Гучні оплески). Голова. Тепер слово належить нашому дорогому юбілянтові акад. Д. І. Баталіє в і. (Бурхливі оплески, що переходять в овації). Акад. Д. І. Багалій. Шановне Товариство! Першим сло ­ вом моєї відповіли на всі оголошені тут привітання буде щира, гаряча, палка подяка усім тим установам, що приві ­ тали мене через своїх представників або надіслали листи чи телеграми Ювілейному комітетові. Я зворушений, схвильо ­ ваний їх числом, змістом і почуттям до мене. Вони нагадують мені про мою 50-річну життьову путь, про наукову й громад ­ ську працю, що були виключним змістом мого життя, нагаду ­ ють про звязок з тими, що працюють на тій-же освітній ниві на всій Україні, в Союзі і навіть по-за межами його. Це ве ­ лике свято для мене, щасливий історичний день підсумків ми ­ нулого й їх громадської вар тости. Тут дається немов суд і вирок над науковим діячем — нехай з деяким, а може й чималим нахилом у бік позитивних висновків, але вони мо ­ жуть бути і громадсько-виправлені. Цей огляд потрібен і з об ’ єктивних умов — для спостережень над еволюцією тієї науки, що в її галузі я працював. Він дуже корисний і для самого юбілянта, що, роблячи підсумки своїх праць, легше може побачити в них прогалини — ■ те, чого він не доробив, що залишається зробити йому самому або иншим у майбут ­ ньому. У кожному разі для мене було дуже корисно кинути ретроспективний погляд на своє минуле. Це я зробив у своїй Автобіографії “ й бібліографії своїх праць, ідучи назустріч бажанням Академії Наук у звязку з юбілеєм. Перша моя подяка — Радянській Владі, в особі представника Київського Окрвиконкому, що дав оцінку моєї культурно- громадської праці за останнє десятиріччя для Держави. Щиру, сердечну подяку складаю найвищій науковій уста ­ нові на Україні — Українській Академії Наук у цілому, що ,62 Акад. Д. І. Багалій відповідає на привітання взяла на себе організацію юбілею, доручивши цю сп раву — це вже для мене аж надто велика честь — своїй Президії: Пре ­ зидентові акад. В. І. Липському, Віцепрезидентові акад. С. О. Єфремову, Неодмінному Секретареві акад. А. Е. Кримському. Президія визнала, що найприродніша форма для вшану ­ вання юбілянта це видання присвяченого йому Наукового Збірника. Отож вдалася вона з закликом як до своїх членів і співробітників академічних установ, так і до сторонніх вче ­ них. „Звістка про це юбілейне видання, пише Юбілейний ко ­ мітет, одразу облетіла геть усю Україну і С. Р. С. Р., переле ­ тіла й за кордон “ , і наслідком цього з ’ явився не один (і то величезний) Збірник, а цілих 3 на 2040 сторінок. У 1-му томі взяло участь 84 автори; в 2-му 38, в 3-му 13; разом 145 ав ­ торів, серед них члени Української і Всесоюзної Академії Наук» співробітники численних академічних установ, члени й співро ­ бітники Інститутів, науково-дослідчих катедр України, профе ­ сори і викладачі вищих шкіл, члени наукових товариств. Кожен дав статтю з своєї спеціяльности; тому до збірників увійшли статті, присвячені і математиці і природничим наукам. Од ­ нією з таких статтів (Президента Академії акад. В. І. Лип- ського) починається й 1-й том Збірника. Та переважну біль ­ шість статтів присвячено українській історії й близьким до неї дисциплінам, а саме археології України, історії україн ­ ського письменства, українського права, мови, етнографії, ет ­ нології, краєзнавству; усі оці дисципліни близькі мені, я над ними працював, і навіть до складу моєї науково-дослідчої ка ­ тедри ввіходили, окрім основної історії української культури, ще й секція історії українського письменства, мистецтва, права, етнографії. Не беручись оцінювати всі статті Збірни ­ ків, я все-ж-таки, про ті, котрі близькі до моєї спеціяльности, можу цілком певно сказати, що кожна з них є внесок до ук ­ раїнознавчих дисциплін, а про велике наукове значіння инших свідчать і всім відомі ймення їх авторів, і їхні теми та висновки. Не кажучи вже про членів Всесоюзної й Україн ­ ської Академії, я нагадаю тут тільки про двох видатних ар ­ хеологів у Союзі — А. А. Спіцина і П. П. Єфименка, що на ­ діслали дуже цінні роботи, які торкаються й України. Перший дав розвідку про південно-руський неоліт, другий про пам ’ ятки Мустьєрської культури на сході Европи. З обома авторами ,Акад. Д. І. Багалій відповідає на привітання 63 у мене давні наукові звязки; а П. ГЬ Єфименко, син неб. О. Я. Єфименкової, тепер найкращий знавець кам ’ яної інду ­ стрії, почав свою археологічну діяльність на Слобожанщині під моїм керуванням, А скільки серед цих 145 авторів моїх знайомих, товаришів, друзів, учнів! Мені залишається тут, на ­ решті, згадати про тих, хто впорядковував ці збірники, хто поклав величезну працю на їхнє редагування й видавання протягом цілого року, хто любовно ставився до них, як і до всіх видань Академії взагалі, як до своєї рідної дитини, бо це справді була дитина Української Академії Наук, — – я кажу тут про Неодмінного Секретаря Академії акад. А. Ю. Крим ­ ського, завідателя над видавництвом Мик. Зах. Левченка і редакторів мови П. Гр. Іванця та П. А. Товстонога, яким я зокрема завдав чимало клопоту текстом Автобіографії. Акад. А. Ю. Кримському припала теж нелегка праця зорга- нізовувати самий юбілей. Складаю подяку всім науковим установам України, що звязані з Академією чи то працюють самостійно — Інститу ­ тові ім. Т. Шевченка, науково-дослідчим катедрам, вищим школам, науковим товариствам, архівним установам, секціям наукових робітників з Центральним Бюром на чолі; науковим установам Союзу РСР і РСФРР, починаючи з Усесоюзної Академії Наук; і нарешті закордонним науковим установам, як українським, так і європейським. З колишньою Російською Академією Наук я мав тісні звязки, виконуючи її наукові доручення, як і з иншими науко ­ вими установами давнішого Петербурга та Москви. Закор ­ донні українські наукові установи у Львові, Празі — близькі нам огнища науки, надто в галузі рідної і для них, і для нас української історії. Львів з його Науковим Товариством ім. Шевченка свого часу був навіть за всеукраїнський науко ­ вий осередок, надто в галузі українознавства; отож ми по ­ винні, не вважаючи на політичні кордони, підтримувати з ним наукові звязки, дарма що, річ можлива, не погоджуватимемося з ними в історичному висвітлюванні нашого минулого! Те саме треба сказати й про наукові установи в Празі, що розроблю ­ ють наші-ж історичні дисципліни і брали енергійну участь у нашій праці над українознавством. Не можу тут не поді ­ литися своїм вражінням од надісланих з Праги привітань, де ,64 Акад. Д. I. Багалій відповідає на привітання мою працю над виучуванням українського мистецтва в Хар ­ ківському Музеї висвітлено так точно й з таким знанням справи, що це міг зробити лиш той, хто бачив її на власні очі. Очевидячки, я не помилюсь, коли скажу, що автором сього привітання був Д. В. Антонович, який проживав ко ­ лись у Харкові. З закордонних привітань зверну увагу на привітання од проф. Boyer, що стоїть на чолі Ecole des langues orientales vivantes (у тому числі й слов ’ янських) і од Andre Ma ­ zon, професора Institut des etudes slaves. У мене з проф. Andre Ма- zon ’ oM — давні звязки відтоді, ще як він був лектором фран ­ цузької мови в Харківському Університеті, а я там ректорував. У мене й тепер переховуються листи його навчителя, славно ­ звісного славіста Л. Леже, що рекомендував мені свого учня. Тільки-ж, щиро мушу завважити, чимала частка привітань, надто закордонних, належить по праву в більшій мірі, а иноді й виключно, не мені, а Українській Академії Наук, що впоря ­ дила юбілей свого члена. Українську Академію Наук, дарма що засновано її порів ­ нюючи недавно, визнав тепер весь науковий світ; звання її члена являється синонімом кваліфікованого наукового робітника і для тих академій, що надіслали своє привітання з приводу мого юбілею на ім ’ я Української Академії Наук. Наука була і є інтернаціональна; і її досягнення у всіх галузях знання, отже і в українській історії, що має окрему катедру в Укра ­ їнській Академії Наук, тепер певною мірою являються здо ­ бутками всесвітньої науки. Українська Академія Наук має постійний звязок з усіма иншими академіями, надсилає їм свої видання, серед них і розвідки з історії України та й взагалі українознавчі праці. Зацікавлення за кордоном працями україн ­ ських академиків і взагалі українських вчених — чимале і де-далі зростає в звязку з збільшенням інтересу до життя СРСР вза ­ галі, як могутнього чинника міжнародніх стосунків. Моя діяльність. Автобіографія, що я склав, дає фактичні і, гадаю, правдиві дані для характеристики моєї праці. Поділяється вона на 2 частині: 40-річчя перед революцією й 10 річчя по ній. Тут я дам лиш деякі підсумки й порівняю умови праці в ці дві доби. Усю мою діяльність можна поділити на три основні ді- ,Акад. Д. I. Багалій відповідав на привітання 65 лянки — навчальну, наукову й громадську працю, і це протя ­ гом усенького 50-річчя. Але між передреволюційною й поре- волюційною добою була величезна різниця і в умовах і в фор ­ мах праці, і в її розмірах, і наслідках. Велика Жовтнева Ре ­ волюція являється межею, що рішуче відокремила давній лад од нового. І це добре зрозуміли наукові робітники та про ­ світяни. Я теж вже підчас самої революції зрозумів, як іето- рик-соціолог, історичну необхідність і доцільність цього гран ­ діозного зсуву. Зрозумівши це, я, без вагання й сумнівів, став на бік нового ладу, вважаючи його за дальший поступо ­ вий, революційним шляхом здобутий етап нашого соціяльно- економічного, політичного, національного й культурного, істо ­ ричного життя. Поступову, як на той час, з усіма її наслід ­ ками, досягненнями й перешкодами — мою давню 40-річну ді ­ яльність треба, гадаю, по справедливості оцінювати, виходячи з тогочасних умов життя. У своїй автобіографії я навів ба ­ гато фактичних даних про мою навчальну професорську діяльність у старому Харківському Університетові за царату і в Харківському Інституті Народньої Освіти по революції. На підставі всіх отих даних не важко скласти їм правдиву оцінку. Щиро скажу, мене захоплювала моя педагогічна праця в уні ­ верситеті; я все робив, щоб складати свої курси з російської та української історії відповідно до тодішнього стану науки, щоб правдиво накреслювати історичний процес, ставлячи на перше місце життя й інтереси народніх мас, визискуваних од владущих клас та держави. Багато поколіннів моїх слухачів з 1884 по 1917-й р. виносили, казано мені, з моєї авдиторії зацікавлення до рідної історії. Та разом з тим гнітив мене повсякчас тягар тодішніх умов політичного, національного й культурного життя. Політичні та національні утиски царату позначалися і на моїх викладах з історії Росії та України. Я не мав права викладати історію України, що над нею спе ­ ціально працював, з катедри; я не міг викладати свого курса з історії України по-українськи. Мені, ректорові університету, зробив у листовній формі догану міністр Шварц за те, що я дозволив проф. М. Ф. Сумцову викладати його курс з істо ­ рії українського письменства по-українськи; я не мав змоги видавати своїх курсів і монографій по-українському; за моє дуже невинне тоді українофільство міністр Делянбв скількись ,66 Акад. Д. І. Багалій відповідає на привітання років не давав мені катедри. To -ж не дивниця, що коли після Жовтня впало царське самодержавство і органічно звязаний з ним давній лад, коли вища школа широко одчинила свої двері перед масами нового студентства з пролетаріату й се ­ лянства коли в авдиторіях залунало вільне українське нау ­ кове слово — яз юнацьким захопленням і досвідом старого професора став викладати цій авдиторії курси української історії в новому освітленні і на підставі цих викладів склав (він тепер друкується) курса для широких кіл радянського громадянства. І все-ж у центрі моїх інтересів завсіди стояла наукова праця. У бібліографічному мойому покажчикові наведено 345 назов. Та це число не дає зрозуміння про їх загальний розмір. Я підрахував його, і виявилося, що це буде по-над 500 аркушів друкованих, що дає пересічно 10 аркушів на рік. І хоч на моїй науковій продукції передреволюційної доби одбилися цензурні утиски царату г (не про все і не все можна було писати, треба було писати тільки російські книж ­ ки, то-що), а все-ж-таки поважна історична критика надавала їй не аби-якого значіння в загальному розвиткові української історії: вона є наслідок пильної довголітньої праці, вона по ­ сунула наперед ті наукові питання, що я їх розробляв на під ­ ставі нових документальних невиданих джерел, і не втратила свого значіння навіть для наших часів своїм фактичним змі ­ стом і зробленими на підставі його суто-науковими спосте ­ реженнями. Нагадаю хоч-би про свою історію м. Харкова, що й тепер являється його історичною енциклопедією, якою кори ­ стуються робітники комунального господарства; згадаю про свою історію Харківського Університету й його допомічних установ. Але є велика різниця в самих умовах наукової праці над українською історією тоді й тепер. У Харкові й Київі я зачитав доповіді про наукові досяг ­ нення в українській історії за останнє десятиріччя, скористу ­ вавшася бібліографічними матеріалами до української історії з Центральної Книжкової Палати. Там я довів, що револю ­ ція дала великі досягнення і в галузі української історії, як і в усіх инших науках, поліпшивши основні передумови нау ­ кової праці. Наслідком цього було: 1) зосередження роботи над історією України на Великій Україні, 2) централізація ар- ,Акад. Д. I. Багалій відповідає на привітання 67 хівних матер іялів для виучування цієї історії в Українському Центральному Архівному Управлінні, 3) плановість у її роз ­ робленні через нову організацію наукової праці на Україні — Українська Академія Наук, науково-дослідчі інститути, катедри, вищі школи, і нарешті 4) прикладання матеріялістичної мар ­ ксистської методи до історично-соціяльних наук взагалі і до історії України зокрема. І я, може в більшій мірі, ніж хто инший скористувався цими новими умовами для своєї науко ­ вої праці. Насамперед моя наукова продукція за це останнє десятиріччя, дарма що на сили я таки підупав, не тільки не зменшилася, ба навіть збільшилася: протягом 9 років я надру ­ кував 100 аркушів праць з історії України, що дає пересічно по 11 аркушів на рік — більше, ніж давніш. По-друге, усі мої праці цієї доби надруковано по-українськи. По-третє, вони торкаються найголовніше новітньої доби в історії України, що раніш була річ сливе неможлива. По-четверте, тепер я роблю спроби висвітлювати український історичний процес з марксистського погляду. По-п ’ яте: нова організація наукових установ дала мені змогу працювати в сприятливому науковому оточенню Української Академії Наук, її 1-го Відділу і в Інсти ­ туті ім. Т. Шевченка та Науково-Дослідній, що я зорганізу ­ вав, Катедрі Історії Української Культури, де тепер працює 24 співробітники (є це вже фактично інститут). І по-шосте: умови видання моїх праць покращали, а головне я знайшов тепер не тільки читача-спеціяліста, ба й масового читача (приклади — 200 примірників колись і тепер 20.000 примірників „Історії Слобідської України “ ), бо наука тепер звязується з потребами життя. Обертаюся до умов своєї громадської праці за царату й в останнє десятиріччя. Умови за царату усім добре відомі. Отож про них не згадуватиму. Скажу тільки, що тоді треба було витрачати силу енергії, щоб здобути проти теперішніх мізерні наслідки. А втім ця громадська колективна праця нас захоп ­ лювала (в Товаристві Грамотности, в бібліотеках, у музеях, то-що). Величезну втіху дає мені й тепер те, що ці просвітні установи були такі своїми завданнями життєздатні, що перей ­ шли після необхідних змін на нові умови сьогочасного Радян ­ ського життя і тільки ще поширили та поглибили свої функції (Харківська Громадська Бібліотека, Музей ім. Сковороди, Хар- ,68 Акад. Д. I. Багалій відповідає на привітання ківський Народній Університет і инші). І я відчуваю велику насолоду, коли навіч бачу яку широку провадять вони працю, не маючи тих перешкод, що стояли на їхньому шляху перед ­ ніш, і з такою великою матеріяльною підмогою од Радянського Уряду, що вже не треба тепер по копійках збирати кошти на Громадську Бібліотеку, як це ми робили раніш, на поширення книгосховища та всі инші потреби Бібліотеки. У моїй гро ­ мадській діяльності по революції зовсім новою являється моя праця в Упрнауці, в Українській Секції Наукових Робітників. У професійній праці ще яскравіш виявляється перевага на ­ шого часу над старим передреволюційним; спілка наукових робітників — це є дитина революції й осередок громадської са ­ модіяльносте. Бажаючи знайти, так-би мовити, філософію свого життя — основну рису в підході до його змісту, я-б сказав, що я тут певною мірою засвоїв науку старчика Сковороди про спорід ­ нення й здібності. Змалечку я помітив у собі нахил до праці на науковому й просвітньому полі. Звідси моя напосидливість і методичність у цій праці: вона мені давала внутрішню втіху і, скажу щиро, щастя. Я можу прикласти до себе науку Сковороди, що радив не втручатися в „несвойственную стать “ . І мені тепер здається, що всі 50 років я йшов єдиним природнім для мене шля ­ хом. Це окрім унутрішньої радости буття — давало й конкрет ­ ніші наслідки. Моя природня сфера — це я зрозумів, певний цього й за ­ раз, це культурне будівництво, тепер велике соціялістичне радянське будівництво в нових формах на користь широким масам трудящих. На цьому шляхові передо мною та й перед усіма радянськими робітниками науки розгорнулися величезні й широченні перспективи — утворювати пролетарську культуру за допомогою такого могутнього засобу, як рідна мова. І від ­ повідальне місце тут належить представникам українознавчих дисциплін, зокрема української історії. Геніяльний філософ-філолог О. О. Потебня довів, що всі мови, серед них і українська можуть безмежно вдосконалюватися. Му ­ симо тільки вкладати в нашу культуру українською мовою від ­ повідний пролетарський зміст. Таким шляхом ми повинні йти, розроблюючи і українську історію, щоб і вона була за засіб ,Акад. Д. І. Багалій відповідає на привітання 69 для утворення отакої культури. Чимало є й буде труднощів на цьому шляху, надто з боку матеріяльного, проте він є єдино правильний. Тепер українська мова ввіходить в державне соці- яльно-економічне й національне культурне життя, не порушу ­ ючи прав національних меншостей, і в цьому полягає її сила та майбутнє. Вона ще міцніше звяже селянство з міським пролетаріятом, цим гегемоном соціяльної революції. Нове село наближається до нового міста. На наших очах зросла і тру ­ дова українська свідома радянська інтелігенція, міцно звязана і з пролетаріятом і з селянством. І тепер здійснюється Шев ­ ченків заповіт: Роботящим рукам, роботящим умам Перелоги орать, думать, сіять, не ждать І посіяне жать. Отож наші перспективи не в минулому, хоч як гарно та романтично змальованому, а в ясному майбутньому. Поворот до минулого — це руїна й смерть. Така основна загальна пер ­ спектива. В її рамці ввіходять і мої власні надії та побажання: я-б хотів ще трохи пожити, коли не покине мене моя працездат ­ ність, щоб позакінчувати свої численні розпочаті праці до історії України. Я-б хотів, щоб моя науково-дослідча катедра існувала й розвивалася і після мене, тоді я буду щасливий, що помру не безчаден. А щоб здійснити ці побажання, декрет Раднаркому дає мені конкретні засоби. Щира подяка всім, хто завітав на сьогоднішнє свято, хоч я певен, що мій юбілей чималою мірою є тільки привід для організації свята української науки взагалі. (Всі присутні під ­ водяться й зчиняють ювілярові гучну овацію). Голова. Дозвольте, Дмитре Ивановичу, побажати Вам по ­ жити ще багато, багато років! (Гучні оплески). Засідання ого ­ лошую закритим. ,II. СВЯТКУВАННЯ ЮВІЛЕЮ АКАД. Д. І. БА Г АЛІЯ У ХАРКОВІ. Знаменні юбілейні роковини в житті нашого видатного вченого — акад. Д. І. Багалія, знайшли широкий відгук і в сто ­ лиці Радянської України — Харкові. Найближчу участь в організації юбілейного свята в Хар ­ кові взяв Народній Комісаріят Освіти, Упрнаука, Всеукраїн ­ ський Комітет Робітників Освіти, Окружне Бюро Робосу, Окружне Бюро Секції Наукових Робітників, Харківське Нау ­ кове Товариство та Харківсьак Науково-Дослідча Катедра Історії України. 27 грудня 1927 року, в залі Державної Бібліотеки ім. Ко- роленка відбулося врочисте, прилюдне засідання цих установ, присвячене 70-им роковинам життя, 50-літтю наукової та 40-літтю педагогічної діяльности акад. Д. І. Баталія. До пре ­ зидії цього врочистого засідання увійшли члени президії Упрнауки, члени президії Всеукраїнського Комітету Робосу та його У. Ц. Б., представники Окрвідділу Робосу та харків ­ ського Б. С. H. Р., Народній Комісар Освіти М. О. Скрип ­ ник, замісники Наркома Освіти т. т. Приходько таРяппо, Ректор Харківського Інституту Народньої Освіти тов. Гав ­ рилів, акад. В. П. Бузескул, Голова Центрального Ар ­ хіву тов. Рубач та завідувачка Бібліотеки ім. Короленка H. І. Чепіга. Окрім усіх тих установ — ініціяторів, у святкуванні взяли участь численні представники всіх харківських наукових уста ­ нов, державних та громадських закладів та ще велика сила прихильників невтомної півстолітньої діяльности шановного юбіляра. На день свята, не вважаючи на те, що головне вша ­ нування вже відбулося 10 грудня в Київі, до Харкова наспіло ,Промова Голови Упрнауки Ю. І. Озерського 71 багато усяких листовних привітань, а на самому засіданні, од різних наукових, державних та громадських установ виступило чимало промовців з усними привітаннями. Подамо отут лиш найголовніші (які маємо в руках) тексти тих привітань. Голова Упрнауки тов. Ю. І. О з е р сь кий відкрив уро ­ чисте засідання такими словами: Дозвольте мені, шановне товариство, від імени НКОсвіти, Президії Головнауки, Президії Всеукраїнського Комітету Робіт ­ ників Освіти, його Окружного Харківського Бюра, Всеукраїн ­ ського Центрального Бюра та Харківської Секції Наукових ро ­ бітників і Харківського Наукового Товариства — сьогоднішні урочисті збори з приводу вшанування юбілея акад. Д. І. Ба ­ галія вважати відкритими. Дозвольте тепер мені від імени Наркомосу розпочати сьо ­ годнішні збори вступним словом, яке буде звязано з одного боку з тим завданням, що стоїть зараз перед НКО в нау ­ ковій роботі, з другого боку, з тим, як життя й діяльність Д. І. Багалія, сьогоднішнього юбіляра, ув ’ язується з усією нашою науковою й політичною роботою на Україні. П ’ яде- сять днів тому назад Радянська Республіка святкувала 10 ро ­ ків Жовтневої революції. Вчора Радянська Україна відсвят ­ кувала 10 років свого існування. Цілком зрозуміло здається вже для всіх на 10 роковини Радвлади, і не тільки на терені Радянської землі, а й за кордоном, що Радянська влада й Жовт ­ нева революція для нашої країни з ’ явились тим етапом, що воскресив Україну політично, економічно й культурно. Для нас тепер вже абсолютно безсумнівим є те, що тільки в умовах Радянської влади наша українська державність і укра ­ їнська культура широко розвинулись і зараз вже дають вели ­ чезні досягнення. І ось у сьогоднішній день, зокрема в нашій науковій роботі, ми можемо сказати отверто, що на десяті роковини Жовтневої революції і існування Радянської Укра ­ їни, коли наша комуністична партія, Радвлада, приступила до господарчого відбудування, коли історія судила нам і може на довго, будемо сподіватися занятись мирним . будівництвом, у сьогоднішній день питання культури й науки набирають найгострішого не тільки теоретичного й політичного, а й еко ­ номічного значіння. Я дозволю собі привести вам слова допо- ,72 Промова Голови Упрнауки Ю. І. Озерського відача на 15-ому з ’ їзді ВКП(б) тов. Рикова: „необходимо что ­ бы всем стало абсолютно ясно, что культура на данном этапе нашего развития является для успешного нашего хозяйствен ­ ного строительства тем же, что боевое снаряжение во время войны. Без быстрого культурного роста мы не сможем пере ­ конструировать своего хозяйства “ . Я думаю, що в словах авто ­ ритетного представника партії, керівника Радвлади в Союзі Республік, розвинено повністю те надзвичайне значіння, що має наша культурно-наукова робота. Зокрема я думаю, це на ­ дасть ще більших сил нашим науковим кадрам, в їх твор ­ чій роботі. Друге історичне завдання, яке поставлено, це справа бу ­ дування української національної культури в умовах Радвлади, і це друге завдання сьогодні нам буде до речи згадати, бо воно теж звязано з сьогоднішнім нашим святкуванням. Наш сьогоднішній юбілей передовсім визначається тим, що ми ша ­ нуємо Дмитра Ивановича Багалія, одну з найбільших науко ­ вих сил в галузі створення української культури, зокрема, української історії. Ми мусимо сьогодні по-перше відзначити цей момент; другий момент, на який нам треба сьогодні теж звернути нашу увагу є громадсько-державна діяльність Дмитра Ивановича в наших радянських, громадських організаціях. Поволі, повагом ішло визнання Радянської влади з боку нау ­ кових сил, визнання нових, методів наукової роботи, методів марксизму в нашій культурно-науковій роботі. Ми мали цілу низку фактів, коли наші наукові діячі займалися далеко не науковою справою. Ми мали цілу низку випадків, коли нам приходилось указувати на те, що шлях Радянської влади вір ­ ний, що наша Радвлада веде людність до кращого майбут ­ нього. Ми добре розуміли, що нам доведеться довгий час роз ’ ясняти, переконувати, запрошувати, притягати, але ми знали, що нашою роботою переконаємо наші наукові сили. На сьогоднішній день ми можемо з певністю сказати, що наша політика й наша органічна робота над збудуванням культури в цілому, української культури зокрема, має безперечно на ­ слідки, проти яких ніхто не може зараз заперечувати. Сьо ­ годнішній день ми можемо сказати, що перед нашою науковою думкою, перед нашими науковими діячами стоїть питання у той спосіб, що серед наших наукових кіл починається процес широкої ,Проф. М. І. Яворський од Інституту Марксизму 73 диференціяції і не тільки співучасти в будуванні радянської культури, але й органічної участи співділом в утворенні нової радянської культури. Я маю на увазі створення у нас на Україні товариства сприяння соціалістичної , культури (уторніка). Отже зараз перед нашими науковими діячами й перед тими, хто ще не прийшов остаточно, хто ще вагається, стоїть завдання — стати остаточно до будування культури, далеко вищої за ту, яка була до цього часу збудована пануючими класами. Ми мусимо сказати, що Радвлада в цій галузі приймає всіх, хто-б і коли-б не приходив, що Радвлада не одмовляє нікому, аби цей прихід був щирий і дійсний. Отже я мушу сказати, що в особі Дмитра Ивановича Ба ­ галія ми маємо людину, яка органічно стала в шеренгу тих людей, що хотятъ будувати нову культуру. Ми бачимо й зна ­ ємо діяльність Дмитра Йвановича в державних і професійних органах. Ми нарешті знаємо його по тому новому шляху нау ­ ково-методологічному, на якому він зараз стоїть. Ми певні, що цей звязок буде продовжуватись і на далі ставатиме все міцнішим, все органічнішим, що приклад Дмитра Йвановича поведе за собою й инших, які нам надзвичайно потрібні. Дозвольте, товариші, поздоровити Дмитра Йвановича й поба ­ жати йому найкращого здоров ’ я в нашій спільній дальшій роботі. Голова Відділу Історії України Харківського Інституту Марксизму проф. М. І. Яворський виголосив отаку про- мову-доповідь присвячену розбору та оцінці наукової ро ­ боти юбіляра. Товариші! Юбілей Дмитра Йвановича це не тільки свято 70-річчя його життя й 50-річчя його наукової праці та 40-річ- чя його педагогічної праці, це зокрема свято української істо ­ ричної науки, свято, в якому стара харківська історична школа признається у своїх науково-історичних думках до марксизму, визнавши давно вже нашу революцію та складену нею Ра ­ дянську систему не тільки як факт, але також як правду, як справу історично неминучу, як справу історично необхідну. , Це має особливе значіння в нашому сьогоднішньому святі, що об ’ єдналося з десятиріччям нашої революції. Адже-ж Дмитро Йванович, як глибокий вчений, як один з патріярхів історич- ,74 Проф. М. І. Яворський од Інституту Марксизму ної науки в останніх своїх наукових дослідах та громадській праці підкреслює тепер значіння нашої революції для укра ­ їнської культури, визнаючи її, ще раз кажу, не тільки як факт, з яким треба погодитись, а як правду, що її треба визнати, що сама є необхідність. Оце приєднання Д. І. після революції нашої, декларативне приєднання до марксизму ви ­ явилося в тому, що цей один із патріярхів української істо ­ ричної науки, що засів у „харківській діоцезії “ , куди свого часу послала його київська метрополія української історичної науки, вже після перших здобутків Жовтневої революції, ма ­ ючи на увазі новий розвиток української культури, заявляв усім не тільки те що він погоджується з існуванням Радвлади, не тільки взявся їй усіма силами допомагати, але ще й за ­ являти став те, що він у своїй історичній роботі приймає як методологічний прапор історичний матеріялізм, приймає основу марксівської думки й світогляд, приймає нові методи кон ­ струкції нашого історичного процесу. Тим самим Д. І. поста ­ вив своїм історичним науковим завданням жити надалі не самим досвідом вузького кабінетного вченого, не визнавати більше науки за привилей окремої одиниці, а працювати як учасник нашого соціялістичного будівництва, як той, хто свої наукові засоби має принести для широких трудящих мас, у про ­ цесі їхнього соціялістичного будівництва в нашій країні. А це саме й є надзвичайно важливий момент у нашому святі. В ті бо часи коли буржуазна історична наука не тільки в нас, ба й на Заході переживає смертельну свою кризу, ми бачимо, що бажає бути в наших лавах, у лавах істориків-марксистів, не хто инший як такий патріярх старої історичної школи як Дмитро Иванович. А така криза справді тепер є. Протягом останніх 10-ох років для найвидатніших учених Заходу дово ­ диться констатувати оцю кризу в історичній науці, доводиться констатувати, що дотеперішня історична наука, збанкроту ­ вавши в революції, стоїть тепер на роздоріжжі, зневірившися не тільки що-до свого світогляду, але й що-до власної мето ­ дології. Я подам думку відомого вченого професора доктора теології, філософії й історії Froelscha, що в своїй найновішій праці Historismus und seine Probleme щиросердо визнає цю кризу (читає цитату). ,Проф. М. І. Яворський од Інституту Марксизму 75 Ця криза в європейській історично-науковій праці полягає в тому, що основа філософії історії та дотеперішня конструк ­ ція історичного процесу більше не виправдуються. Ця криза буржуазної історичної науки з ’ явилася разом з революцією і в нас, а настала вона тим більш, що до нас прийшов Жов ­ тень і поставив як факт такі явища, які примусили історично- буржуазну школу зневіритися в своїх ідеологічних шляхах. Але Д. І. щасливо перебув цю кризу, повертаючи на нові шляхи. Щоб зрозуміти як слід вагу оцього бажання Дмитра Ивановича Багалія, керманича давньої „харківської історичної діоцезії “ , приєднатися до нашої марксівської історичної школи дозвольте коротенько нагадати дотеперішні шляхи нашої історичної науки на Україні. В першій половині XIX століття в нашій історіографії панувала (програма, що її склала вже „Исторія Русовь “ . Це була в нас перша історична праця, що вклала душу й серце в мертвий документ, в аскетичну хроніку. За програмою „Исторіи Русовь “ і пішли незабаром двоє наших дослідників Костомаров та Куліш. Костомаров національну програму „Исторіи Русовь “ , що нею ми фактично починаємо нашу історіографію, показав на широкі маси, шу ­ кав оцю душу й серце автора „Исторіи Русовь “ у глибині життя оцих мас, тимчасом як Куліш перший складав соціоло ­ гічну синтезу цієї програми, синтезу, що правда, не в глибині цих мас, а на вершках трудящої класи. Це була синтеза цього гасла,^що його склав автор „Исторіи Русовь “ , це політичне „credo “ для наукової історичної праці так званої „Молодої України “ . А 60-ті роки призвели до кризи в цій синтезі, до першої кризи в цьому політичному „credo “ української істо ­ ріографії. Маневр 1861 року, маневр реакції, маневр самодер ­ жавного дворянства розтрощив оце політичне „credo “ , роз ­ дрібнив на частки, на протилежні одна одній течії його в на ­ шій історіографії. Тоді одбувся поворот назад у нашій істо ­ ричній науці, що для неї за нову політичну програму вперше в 1862 році став виступ Антоновича й инших, того самого Антоновича, що зробився родоначальником нової школи в на ­ шій історіографії. Поворот цей виявивсь у тому, що за „От ­ зывомъ изъ Кіева “ прийшла в історіографії практика, “ що син ­ теза нам не потрібна, що не треба в історії політики, що історію треба обмежити голим дослідом документів та ще ,76 Проф. М. І. Яворський од Інституту Марксизму й на вузеньких смугах, вузькими районами. Тезу для цієї практики в нашій історичній науці поставив у 1871 році не хто инший як сам Драгоманів. Це була теза, що її висловив Драгоманів, пишучи листа до М. Бучинського, мовляв, зав ­ дання науки тепер тільки видавати пам ’ ятки нашої культури й тоді тільки, коли це буде досягнено, „тоді й буде основа, що ніхто не скаже, що нас немає “ . Отака була тоді програма для нової історичної школи, школи Антоновича, [що стала за програму для нашої істо ­ рично-наукової праці мало не на всю другу половину XIX століття. Висновок цієї програми й було утворення докумен ­ тальної школи Антоновича. Ніхто не може сказати, що це була праця не важлива для нашої науки, навпаки ця праця дуже для нас цінна, без неї ми сьогодні не могли-б пишатися нашою історичною наукою. Але синтези політичного „credo “ ця школа не мала, вирікшися й того що вже в цьому напрям ­ кові зробили Костомаров і Куліш, на самому припочатку вона цілком заховалася за мертвий документ, за аскетичну методу, за окремий район, дарма, що саме їй завдячуємо надзвичайно багато спеціяльних дослідів над бувальщиною України. З отаким завданням і вирядив Антонович на початку 1880-их років, на цілину Слобідської України, саме-іменно Дмитра Йвановича, що його юбілей ми сьогодні святкуємо, і на цій цілині Дмитро Иванович залишався вірним цим завданням за весь час своєї наукової праці. Залишився навіть тйіі, як з початком 1890 років ще один патріярх української історії М. Грушевський, патріярх на „Львівській діоцезії “ з благо ­ словення того-ж В. Б. Антоновича, становив третій етап нашої історичної науки, ’ етап поновленої синтези, поновленого „credo “ „Молодої України “ з половини XIX ст. Скільки праці вели ­ чезної розміром, глибокої дослідом, багатої матер іялом хо ­ вається в цих працях, що їх Д. І. поклав, орючи слобожан ­ ську цілину в ім ’ я гасел Антоновича! Я назву деякі з них, скажімо: „Исторія Сѣверской земли “ , „Опытъ исторіи Харь ­ ковскаго Университета “ „Исторія города Харькова “ „Магде ­ бургское право “ й т. д. Досліди ці з невтомною енергією провадив Дм. Иванович протягом усенької передреволюцій ­ ної своєї діяльности. Вони це ціла доба в українській історіо ­ графії, але їм бракує соціологічної синтези, політичного „credo “ . ,Проф. М. ,1. Яворський од Інституту Марксизму 77 Дмитро Иванович пильно зберегав непорушність Антонови- чівської позиції за ввесь той час. Дм. Иванович як був в уні ­ верситеті вірним учнем Антоновича, був вірний учень в уні ­ верситеті тієї школи, що приймала за свою основу аполітичне культурництво у своїй праці над українським минулим, так і на університетській катедрі пильно додержував її заповіту, її тези, що за свою основу поклала культурницьке гасло Драгоманова з початку 1870 років. І таким аполітичним культурником в істо ­ рії Дм. Ів. залишився до початку нашої революції, залишився до кінця останніх років старого життя вірним оцій аполітич ­ ній школі. І коли на „Львівській діоцезії “ професор, тепер академик Грушевський, новітній речник „Молодої України “ у своїй історичній школі сквапливо складав надзвичайно кра ­ сиве націоналістичне намисто науково-історичної синтези та вішав його на молоді груди української нації, леліючи надію на її буржуазне самовизначення державне, Дм. Ів. намиста такого не складав. Він, як той невтомний пливак, здобував тільки перлину за перлиною з архівного моря, инколи в ’ язав їх на окремі шнурки, але синтези — барвистого намиста не складав, а залишався на старій аполітичній лінії, якою йшла ліберальна наша громадська думка по старій лінії аполітич ­ ного культурництва, тимчасом як школа М. Грушевського йшла по лінії націоналістичного радикалізму. Але як-раз те, що Д. І. залишився вірним Антоновичеві до останніх років, це й дало після революції Д. І. можливість прийти до нас, зая ­ вити й себе марксистом. Чому це так? А тому, що коли-б Д. І. був і собі складав оце націоналістично-радикальне нами ­ сто на молоді груди молодої нації, то навряд чи сьогодні ми могли-б святкувати його юбілей так, як оце святкуємо, бо навряд чи була-б змога йому — патріярхові старої української історії стати разом з молоддю нашою в лавах марксизму, як свого часу легше було „чорнопередільцям “ , а ніж „народо ­ вольцям “ прийти до марксизму, так тепер із цих двох шкіл школа документальна, та, що вважала за своє завдання в да ­ них історичних умовах не складати історичного намиста, а тимчасом добувати одну за одною дорогоцінні перлини, оця школа, коли настала Жовтнева революція, коли прийшла така криза старим ідеям, що сам Грушевський вже у 1918 році констатувати мусів був крах цих ідей, мовляв у пожарищі ,78 Проф. М. І. Яворський од Інституту Марксизму більшовицькому згоріло все минуле українське, згоріли й всі політичні цінності цього минулого, — оця аполітична школа в особі Дм. Ів. не тільки сказала, що треба тепер на все по ­ дивитися новими очима, що треба переглянути все, що було дотепер провідне, а ще й погодилася зразу й собі стати буду ­ вати нове життя. Правда, Дм. Ів. марксистом цим ще не став, коли він писав та говорив ці слова, але він розумів, що йому треба прийти до марксизму, і це був переломовий етап не тільки в його аполітичному дотепер змаганні до поступу впе ­ ред, але й в його історичному досліді. Як-раз вчинила це революційна криза в нашій історичній науці, і ця криза довела до того, що Д. І. вийшов з неї омолоджений, тимчасом як школа Грушевського не могла перебути її в революції так, щоб і собі зробити зворот до марксизму, що ftoroj несла революція.. Ще більше, ця школа, втративши давні ідеї, а не придбавши нових, зупинилася на мертвій точці: втративши своє колишнє історичне „credo “ та свою історичну синтезу, зневолена тепер, не маючи нової методи для конструкції історичного процесу, й собі повернутися назад до метод документальної школи. Тепер, треба визнати, в цій школі так прикро нас вражає саме брак будь-якої синтези в її науково-історичній праці. Инакше й бути не може. Раз немає в досліді „credo “ полі ­ тичного, очевидно, що й синтези в науковій роботі не може бути. Зате легше було Д. І., авторові „Очерковъ изъ исторіи колонизаціи и быта степной окраины Московскаго государ ­ ства “ , цьому науковому дослідникові, що в даних умовах весь час ховався за мертвий документ і до української синтези не бравсь, зрозумівши завдання нашої революції, прийти до цієї синтези в нових умовах, прийти не тільки в своїй науковій праці, але й в усій своїй діяльності від перших років револю ­ ції. І Дм. Ів. прийшов до неї. Він незмінний член Президії Головнауки, що виросла з заснованого його руками Науко ­ вого Комітету, і як такий Д. І. з перших днів мирного будів ­ ництва нашого до сьогоднішнього дня серед важких умов усіма силами допомагав організовувати нашу наукову роботу. До цієї допомоги він став вже тоді, коли спочатку всі одмо ­ вилися прийти нам на зустріч у цій надзвичайній праці. Дмитро Иванович перший став за організатора професійного руху наукових робітників, перший став Дм. Ів. і на чолі цього ,Проф. М. I. Яворський од Інституту Марксизму 79 руху, як голова Ц. Б. Коли-ж переглянути його наукову працю після революції, серед якої маємо хоч-би таку монумен ­ тальну монографію, як „Мандрований філософ Сковорода “ , як перший том історії України, що оце друкується, як популяр ­ ний виклад історії українського народу в XIX ст., додаток до праці Єфименкової, як історіографічні його праці та роз ­ відки з історії революційного руху на Україні, то тут безпо ­ середній маємо довід, як крок за кроком у похилому вже віці Д. І. ставить під власну гостру критику всі свої дотеперішні шляхи, всі основні елементи дотеперішнього свого історичного досліду, наближаючись і в науці до теоретичних основ нашої революції. Правда, його „Нарис з української історіографії “ це ще доба хитання на шляху переходу до історичного мате- ріялізму. Але вже в цій роботі Д. І. виразно відійшов від давнього свого аполітицизму; він відійшов врешті навіть від того, що виголошував ще в 1914 р. і став на шлях, що на ­ ближав його до марксизму: він там уперше визнав не тільки політичний характер за українською історичною наукою, він не тільки визнав уперше необхідність суцільно досліджувати український історичний процес, але й визнав за цим процесом закономірність історичну, психологічну й соціологічну, хоч ще не знайшов істоти цієї закономірности. Але вже виступом своїм на юбілеї Сковороди 1922 р., а потім у дискусії зо мною в „Червоному Шляхові “ та в праці над „Історією укра ­ їнського народу XIX ст.” Д. І. ясно й виразно сказав: я прий ­ маю закон історичного матеріялізму без застережень, я прий ­ маю історичний розвиток, як закономірний розвиток, я прий ­ маю класову боротьбу, як основу історичного процесу. Оце й вирішило зворот Д. І., представника старої школи, в наш бік, у бік марксизму, Д. І. викинув остаточно давні наукові ме ­ тоди, старе „credo “ історичного досліду і заявив, що прий ­ має марксизм за нову свою провідну основу в науці, заявив після того, як ще в свойому „Нарисі історіографії “ все ще тримався за М. Грушевським давнього принципу-тези, анти ­ тези та синтези- — знищення й відродження української буржу ­ азної державности. Тепер Д. І. прийшов до иншої синтези й треба йому щиро побажати, щоб наш славетний український вчений, що довгі, довгі роки збирав на намисто свої перли, аж тепер у нових умовах соціялістичного нашого будівництва ,80 Проф. М. І. Яворський од Інституту Марксизму встиг з цих перлин скласти його — оце намисто на нашій ос ­ нові, встиг справді закінчити свою історію України, що її по ­ чав писати, приймаючи нашу методологію. Тож підбиваючи під ­ сумки науковій діяльності Д. І., я повинен сказати, що нам усім зокрема це надзвичайно цінно, що серед кризи нашої історичної науки, наш ветеран української науки в усіх її ді ­ лянках без застережень іде до червоних лав і приєднується до них не тільки словами, а й на ділі, визнаючи марксизм та соціялістичне будівництво не тільки як факт на території України, але й як правду для її історичного розвитку. Це особливо, на мою думку, треба цінити в особі Д. І., тим більш, що не тільки сам Д. І. приєднується до нас, а ще й сам ке ­ рує багатьма молодими вченими, керує на той шлях, на який він оце стає, допомагаючи цим у складанні в столиці Червоної України нової метрополії нашої історичної науки. Я зокрема надзвичайно радий, що ми за його допомогою можемо орга ­ нізувати оцю нову метрополію української історичної науки. Через те мені, як керівникові марксівської катедри україн ­ ської історії, зокрема приємно вітати Д. І., що з ним ми свого часу спорилися, а тепер дружньо працюємо на одній ниві під спільним гаслом. Дозвольте наприкінці передати Д. І. кілька слів привітання й від Харківського Наукового Товариства, що вирішило обрати Д. І. за свого почесного члена. Дозвольте закінчити мою коротку промову щирим побажанням, щоб Д. І. ще довгі роки допомагав нам та й сам складав нове — червоне намисто червоної української істо ­ ричної науки. Представник Харківського Виконавчого Комітету тов. Канторович привітав юбіляра такими словами: „Високошановний Дмитре Ивановичу! Харківський Окруж ­ ний Виконавчий Комітет, спільно з Міською Радою та Окр- наросвітою вітає Вас з нагоди 50-річного юбілею невтомної праці на користь української науки та культури і відзначає Ваші видатні наукові праці в галузі історії України, зокрема Слобожанщини з містом Харковом, Вашу організаційну роботу в справі перебудування вищої школи та поширення й піднесення наукових організацій України, Вашу пильну увагу до вихо ­ вання молодих наукових сил для роботи в справі дослідження ,Т. Білик од Всеукр. Ком. Спілки Роб. Освіти 81 та розвитку української культури, Вашу громадсько-наукову працю, як одного з перших наукових діячів, що активно став на допомогу Радянській Владі, в справі піднесення культур ­ ного рівня трудящих мас Української Радянської Соціялі- стичної Республіки. Хай живе союз праці та науки, на користь робітників та селян! Голова Всеукраїнського Комітету Спілки Робітників Освіти тов Білик виголосив таку промову: Дозвольте мені від імени Всеукраїнського Комітету Спілки робітників освіти коротенько висловити Вам, шановний і до ­ рогий Дмитре Ивановичу, як-найщиріше привітання. Тепер немає вже ніяких сумнівів у тому, що професійні організації в справі соціялістичного будівництва Радянського Союзу ві ­ діграють величезну ролю. Немає й не може бути жадних за ­ перечень з боку пролетарських професійних організацій проти потреби брати найактивнішу участь не тільки в захистові про ­ фесійних інтересів своїх членів, але й у загальному процесі соціялістичного будівництва; тепер і спілка робітників, освіти теж міцно стоїть на цих самих позиціях. Одначе треба ска ­ зати, що робітники освіти не одразу усвідомили ці свої завдання. Ми знаємо, що не всі робітники на цьому полі зра- зу-ж після Жовтневої Революції відчули потребу співробіт ­ ництва з Радянською Владою, не всі зрозуміли суть самої ра ­ дянської системи, не всі робітники освіти зрозуміли суть і завдання професійних об ’ єднань. Велика частина освітян- українців, що була зачарована націоналістично-шовіністичними гаслами, попервах після Жовтня пішла не по радянській до ­ розі. Так само не-радянською дорогою пішла й та частина освітян України, що була захоплена російським шовінізмом. І лиш невеличка частина від перших днів Жовтневої револю ­ ції, від перших днів існування Радянської Влади пішла нога в ногу з робітниче-селянськими масами. Товариші! Коли ми пригадаємо, як ми будували наші освітянські професійні орга ­ нізації з перших років існування Радянської Влади, то ми повинні сказати, що вже тоді ми бачили в наших перших ла ­ вах спілки робітників освіти й соці ялі стичної культури висо ­ кошановного Дмитра Ивановича. Товариші! Дмитро Иванович з перших днів існування Радянської України відгравав актив- Юбілей акад. Д. І. Багалія. 6 ,82 Тов. Б ілик од Всеукр. Ком. Спілки Роб. Освіти ну ролю не тільки як рядовий член професійної організації робітників освіти, але й як активний діяч будівництва наших професійних об ’ єднань наукових робітників України. Треба, товариші, окремо підкреслити особливу ролю, що її відіграв Дмитро Иванович в організації Всеукраїнського об ’ єднання секції наукових робітників. Дозвольте мені також висловити Дмитрові Ивановичеві найтепліше привітання від імени Все ­ українського Центрального Бюра секції наукових робітників, що об ’ єднує в своїх лавах по-на ‘ д 4000 органів наукових ро ­ бітників по всій Радянській Україні. Наукові робітники най- пізніш влились у загальне річище професійного руху, як на Україні, так і по всьому Радянському Союзу. Ми добре при ­ гадуємо, як 1923 — 1924 року доводилося вперто працювати активним робітникам професійного руху, об ’ єднуючи наукових співробітників у межах спілки робітників освіти. І треба ска ­ зати, що тоді вже Дмитро Иванович відіграв не аби-яку ролю, беручи активну участь в утворенні цієї організації. Велику участь брав він в організації першого Всеукраїнського з ’ їзду наукових робітників і в переведенні цього з ’ їзду. І з часу першого з ’ їзду Дмитро Иванович стоїть на чолі Всеукраїн ­ ського Центрального бюра секції наукових робітників. Треба сказати, що участь Дмитра Ивановича в роботі секції науко ­ вих робітників не обмежується тим, що він головує у Все ­ українському Центральному бюрі України — він бере активну участь у роботі СНР і як член Всесоюзної Центральної Ради секції наукових робітників. Відколи зорганізовано секцію наукових робітників, він завсіди там бере найактивнішу участь у роботі не тільки пленумів секції, не тільки з ’ їздів, а й у розвязанні найважливіших питань, що виникають у повсякден ­ ній роботі наших професійних об ’ єднань. В усіх чисто заходах, що переводити їх у життя брала на себе обов ’ язок секція наукових робітників, завсіди одним з пер ­ ших і найактивніших робітників був Дмитро Иванович. За ­ всіди, коли секції наукових робітників треба було взяти участь у політичних виступах, на чолі був Дмитро Иванович. Він не тільки брав участь в усіх наших політичних виступах, а часто сам подавав свою ініціятиву в цих справах. Коли наукові ро ­ бітники висловлювали протест з того приводу, що англій ­ ський консервативний уряд розірвав дипломатичні стосунки ,Представник од Всеукр. Ком. Сприяння Вченим 83 з Радянським Союзом, Дмитро Иванович виявив і тут свою ініціятиву що-до організації мітингу харківської радянської інтелігенції. Так само, коли справа йшла про тиждень оборони країни, і тут Дмитро Иванович виявив свою активну ініціа ­ тиву. Товариші! Дозвольте мені не зупинятися на всій роботі, яку провадить Дмитро Иванович у секції наукових робітників. Тепер секція наукових робітників об ’ єднує всіх робітників Радянської України. У практичній повсякденній роботі сек-> ції наукових робітників, за керівництвом Дмитра Ивановича потроху зникали й тепер вже мало не до краю зникли всі ті розбіжності, всі ті вагання, що були раніше в лавах на ­ укових робітників. Ще й зараз наукові робітники України, тісно об ’ єднані в секцію, становлять величезну силу, але особ ­ ливо великого значіння наше об ’ єднання набуває тим, що воно цілком влилося в спільне річище загально-пролетарського про ­ фесійного руху. Секція наукових робітників тепер відграє ве ­ личезну ролю в справі соціялістичного будівництва в нашій країні, а Дмитро Иванович є один з тих, що завсіди з пер ­ ших днів роботи секції говорив і дбав за об ’ єднання науки й техніки, за об ’ єднання розумової праці з фізичною, за поєднання науки з колосальними зусиллями пролетаріяту, що в нашій країні під проводом комуністичної партії будує соці ­ алістично суспільство. Дозвольте побажати нашому юбілянтові більше сил і здоров ’ я для спільної з нами роботи ще на ба ­ гато років! Представник Всеукраїнського Комітету Сприяння Вче ­ ним прочитав таке привітання од голови Комітету тов. Дудника. Високоповажний Дмитре Ивановичу! Всеукраїнський Комі ­ тет Сприяння Вченим вітає Вас з п ’ ядесятилітнім юбілеєм Ва ­ шої наукової роботи, як славетного історика України та ви ­ датного громадського діяча, що один з перших діячів науки взяв активнішу участь у будуванні нової радянської культури. Сьогочасне становище народнього господарства України та культурного її розвитку вимагає не тільки напруження всіх творчих сил, але й тісного звязку науки з працею. – Високоповажаний Дмитре Ивановичу! В день Вашого юбі- лею з надзвичайною втіхою підкреслюємо, що Ви один із перших стали на цей шлях, шлях єднання науки та праці. ,81 Акад. В. П. Бузескул; М. Горбань од Харк. Н.*Д. Катедри Іст. України Сподіваємося, що Ваша енергійна творча науково-громад ­ ська робота на користь розвитку радянської культури стане за приклад для молодого покоління наукових робітників, що в вихованні його Ви берете активну участь. Всеукраїнський Комітет Сприяння Вченим щиро бажає Вам, найстарішому членові своєї Президії, що з самісінького по ­ чатку, відколи існує Всеукраїнський Комітет Сприяння Вченим, та й досі невтомно працює в ньому, ще на довгі часи працю ­ вати на користь української радянської культури! Далі з привітанням, виступив дійсний член Всесоюзної та Української Академій Наук академик В. П. Бузескул. Дорогой Дмитрий Иванович, приветствую Вас! С точки зрения громадности Вашей работы в смысле ее результатов и продолжительности не могу не выразить уважения к Вам со стороны профессуры. Вы создали школу истории и архео ­ логии, Ваш организаторский интеллект сказался и туг. Здесь говорилось о том поколении, которое воспитали” Вы, дорогой Дмитрий Иванович. Позвольте мне, как представителю этого поколения, от его имени и от меня лично приветствовать Вас. Минуло 50 Лет с тех пор, как мы с Вами впервые встрети ­ лись в коридоре старого университета. На моих глазах про ­ текла вся Ваша деятельность. Я думаю, осталось уже очень мало свидетелей нашей с Вами деятельности, и я не могу без волнения относиться к сегодняшнему моменту. От всей души Вас приветствую, от всей души желаю Вам, чтобы Вы могли еще десятки лет поработать на культурном обществен ­ ном поприще. Будьте здоровы и благополучны, дорогой Дми ­ трий Иванович! Од Харківської Науково-Дослідної Катедри Історії Укра ­ їнської Культури з привітанням виступив М. Горбань. Харківська Катедра Історії Української Культури, що від сьогодні зветься Вашим іменням, доручила мені привітати Вас. Ваше ймення й імення теперішньої столиці Радянської Укра ­ їни — Харкова — тісно, непоривно звязані. Харків у Вашій на ­ уковій праці відграє не аби-яку ролю. Кількадесять років тому, прибувши сюди з Київа, отієї наукової метрополії, принесли Ви з собою молодечий запал, поважну наукову підготову, не аби-які знання й щиру любов до праці. Київська наукова метрополія за тих давніх часів містилася тільки в невеличкому ,Проф. В. Зуммер од Азербайджанського Університету 85 будинкові Вашого навчителя В. Б. Антоновича, що світлої постати його ніколи не забуде українська історія. І тепер, коли з того невеличкого будинку зросла величия Академія Наук, зросла підчас революції ціла низка поважних українських наукових інституцій, тепер, шановний Дмитре Ивановичу, Ваші заслуги, Ваші роботи на полі вкраїнської історіографії треба згадати, треба відзначити, треба за тую працю вшанувати Вас. Наша Харківська Катедра Історії Української Культури доручила мені сказати ось що. Часто буває, що науковий або громадський діяч, коли святкують його юбілей, скидається швидше на мертвяка, що, вставши на якийсь час з домовини, прийшов між живі люди. Його праця, він сам — цілком у ми ­ нулому, сучасне не його, і той, хто його врочисто вшановує, ша ­ нує минуле, минулі заслуги, минулі, часто вже мертві сторінки. Ваш юбілей, Дмитре Ивановичу, не такий! Ви — живий серед живих. Ваша енергія — видатна. Ваша невтомна праця не тільки колись, ба й тепер, у ці дні, є приклад для всіх членів катедри. Ваші нові праці впишуть нові славні сторінки в українську історіографію. Дозвольте-ж мені від імени катедри, велце-ласкавий пане, пане а добродію наш, як говорилося колись, подякувати Вам за Вашу велику працю, привітати Вас — Нестора Слобожан ­ щини й побажати Вам, як казали запорозці, лебединого віку, щоб новими Вашими працями пишалася наша наука. Щоб відзначити свою пошану до. Вас, катедра історії ук ­ раїнської культури з участю співробітників инших спорідне ­ них катедр випустила цього збірника праць і доручила мені передати Вам. (Подає друкованого збірника). Ми — співробітники катедри від сьогодні Вашого імени — віримо й твердо знаємо, що Ваше ім ’ я завсіди стоятиме в шерезі инших славних іменнів українських наукових діячів. Ми віримо й знаємо, що, працюючи під Вашим проводом, Харківська на- уково-дослідча катедра історії української культури і далі братиме широку участь у творенні культурних цінностей на користь трудящим України, збагачуватиме яко мога скарбницю української науки. Од імени Азербайджанського Університету з привітан ­ ням виступив професор В. Зуммер. ,86 Постанови Раднаркому УСРР про акад. Д. 1. Багалія Из дальнего Баку прислал меня Азербайджанский Госу ­ дарственный Университет лично приветствовать нашего доро ­ гого юбиляра и пожелать ему еще долгой и плодотворной славной деятельности. Молодой Азербайджанский Универси ­ тет, — недавняя научная культура Азербайджана, — не могут похвалиться ни таким долгим рядом лет научной работы, ни таким количеством ценных трудов, какие насчитывает сегодня юбиляр. Но тем более ценим мы эти работы юбиляра, на ко ­ торых долго еще будут учиться и воспитываться только-при- общающиеся к научной культуре народы союза. Після всіх усних привітань Голова Упрнауки тов. Ю. /, Озерський оголосив оцю постанову Ради Народ- ніх Комісарів УСРР.: „Беручи на увагу 50-ти річну видатну наукову і педаго ­ гічну, а в останні роки й корисну громадську діяльність акад. Д. І. Багалія на користь української науки і радянського культурного будівництва і відзначаючи 50-ти річний юбілей наукової роботи академика Дмитра Ивановича Багалія: 1) встановити акад. Баталію разом з родиною пенсію в розмірі 200 крб. щомісячно; 2) видати твори акад. Д. І. Багалія; 3) назвати Харківську Науково-Дослідчу катедру історії української культури іменем акад. Д. І. Багалія; 4) доручити НКО забезпечити катедру належними коштами. 5) Взяти .до відома, що академик Д. І. Баталій передає свою бібліотеку у державну власність науково-дослідчій катедрі. історії української культури. 6) Визнаючи за необхідне забезпечити зазначену бібліотеку відповідним приміщенням, запропонувати Харківському Окрви- конкому вжити відповідних заходів до цього, а НКОсвіти УСРР забезпечити це приміщення відповідними коштами. Після того, спеціяльно командирований від Всеукраїнської Академії Наук, — Управитель Наукової Канцелярії В. У. А. Н. П. Н. Лозієв подав інформаційну доповідь про святкування юбілейних роковин Д. І. Багалія в Київі. Далі оголошено було всі листовні привітання, які надій ­ шли до Харкова. Наоешті слово дано було юбіляоові. Акад. Д. І. Багалій. зустрінутий бурхливими оплесками цілої залі, які перейшли ,Акад. Д. I. Багалій відповідає на привітання 87 в довгу овацію, відповідаючи на всі виголошені привітання, сказав: Шановне Товариство! Першим словом моєї відповіди на оголошені тут привітання буде щира й палка подяка всім тим установам, що привітали мене через своїх представників. Визнаю за велику собі честь привітання од робітниче-селян- ської влади, а так само дуже, дуже вдячний за щедрий дар од Совнаркома, що забезпечує надалі мою Науково-дослідчу катедру історії української культури; складаю подяку і місце ­ вій владі, Харківському Окрвиконкомові, за його привітання й дар. Ми тільки вчора одсвяткували десятиріччя існування на Україні Радянської Влади і певні того, що святкувати- меться свого часу і 100-літній і дальший юбілей УСРР і Со ­ юзу ССРР. За своє гасло партія Леніна для цього юбі ­ лею виставила в ЗО п. таку формулу: „Підвищення культурного рівня мас, будівництво української соціялістичної культури є одне з найголовніших наших завдань “ . Таке точнісінько гасло написано й на нашому прапорі — наукових робітників та ос ­ вітян — і ми його здійснюємо. Щиро дякую Наркомосові, що дав мені змогу працювати протягом усього останнього десятиріччя, щоб здійснити цю велику програму. Дуже вдячний Президії Укр. науки й Президії професій ­ них організацій — ВУКСУ, УЦБ, СНР, Харківського Окрвід- ділу Робос ’ у, що, бувши свідками моєї постійної наукової й професійної праці на користь усім науковим робітникам України, укупі з Харківським Науковим товариством орга ­ нізували це свято. Складаю велику подяку всім науково-дослід ­ ним установам і вищим школам, що привітали мене, зокрема-ж Харківському Інститутові. Народньої Освіти, що перетворивсь з колишнього Харківського Університету (їм я присвятив 43 роки своєї педагогічної діяльности, стоячи 5 років на чолі університету, як його виборний ректор, за найчорніших ча ­ сів царату, і виконуючи якийсь час обов ’ язки декана Іно); зо ­ крема складаю подяку ще Харківській Громадській Книгозбірні, що на чолі її я стояв по-над 10 років (обирали мене тут що ­ року) і що будинок її, де одбувається цей юбілей, так тісно звязаний з моєю працею в цій славнозвісній освітній уста- нозі; не можу не згадати тут зокрема і про науково-дослідчу катедру історії української культури, що з неї тепер — моя ,88 Акад. Д 1. Багалій відповідає на привітання улюблена дитина і що на мою пошану видала 3 юбілейні збірники. Складаю подяку і тим установам, що перебувають по-за межами Харкова, і, нарешті, окремим особам. Я зворушений цими привітаннями і висловленими в них почуттями до мене. Ці привітання яскраво намалюзали мені мою 50-річну життьову путь, дали оцінку моєї наукової і гро ­ мадської праці, що була за виключний зміст мого життя, на ­ гадали про звязок з тими, що працювали і працюють на цій- же просвітній ниві. І я щиро кажу, що це велике свято для мене, це щасливий історичний день підсумків минулого 50-річ- чя та його громадської вартости. Тут дається немов суд і ви ­ рок над науково-громадським діячем, нехай з деяким, а може й чималим нахилом у бік позитивних висновків, але вони мо ­ жуть бути громадсько-ж виправлені. Оцінка компетентних наукових організацій потрібна з об ’ єк ­ тивних причин для спостережень над еволюцією й успіхами тієї науки, що в її галузі я працюю — в українській історії. Вона суб ’ єктивно корисна і для самого юбілянта, бо в підсум ­ ках він може побачити прогалини в своїх працях, те, що за ­ лишається зробити йому самому або иншому в майбутньому. Громадянство вже вдруге ухвалює про мене свій вирок. 10 груд ­ ня це було в Київі, тепер 27 грудня в Харкові. І цей мій по ­ двійний, так-би мовити, іспит не випадковий, бо я міцно звя- заний з обома осередками української культури. Київ — місто, де я народивсь і перебував протягом 25 років, здобуваючи наукову підготову, зазнаючи впливу і історичної школи мого незабутнього навчителя проф. В. Б. Антоновича і української стихії; в Харкові з 1884 року я постійно перебуваю й про ­ ваджу як-найактивнішу наукову та громадську працю протя ­ гом 35 років і, нарешті, за останнє десятиріччя сталася сво ­ єрідна синтеза Харкова з Київом на ґрунті української куль ­ тури. Ці десять років утворили надзвичайно сприятливі умови для розвитку радянської науки взагалі, а власне мені дали сили для активної участи в радянському соціялістичному культурному будівництві. (Далі ювіляр повторив свою промову, виголошену на Київському ювілейному ІО/ХП святкуванні, що ми її вже надрукували вище (див. у нас cm. 64 — 69, починаючи від уступу: „Моя діяльність “ ). ,ПРИВІТАННЯ ,III. ПРИВІТАННЯ ВІД АКАДЕМИКІВ. 1. АКАД. В. П. БУЗЕСКУЛ — ЧЛЕН ВСЕСОЮЗНОЇ ТА ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ НАУК. С далекого севера, глубоко сожалея, что не могу лично приветствовать, по поводу столь редкого юбилея, шлю сер ­ дечное поздравление, пожелание еще долгих лет жизни, пло ­ дотворного труда старому товарищу, славному историку, пре ­ имущественно Слободской Украины, неутомимому работнику на поприще науки и общественности, дорогому Дмитрию Ива ­ новичу Багалею. Жена присоединяется к моему приветствию. 2. АКАД. М. П. ВАСИЛЕНКО – ГОЛОВА СОЦІЯЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ВІДДІЛУ В.У.А.Н. (Київ). Див. розд. І, ст. 32. 3. АКАД. В. І. ВЕРНАДСЬКИЙ – ПЕРШИЙ ПРЕЗИДЕНТ В.У.А.Н. ЧЛЕН ВСЕСОЮЗНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК (Ленінград). Щиро вітаю Дмитра Йвановича. Згадую нашу спільну працю при заснуванні Академії. Бажаю всього найліпшого! (Лист). Високошановний Дмитре Йвановичу! Очень мне досадно, что я не могу быть в Киеве в день Вашего юбилея. Невольно вспоминаются годы нашей совмест ­ ной работы при основании Украинской Академии Наук, успе ­ хам к оторой я глубоко радуюсь и в будущее которой очень верю. Вспоминается менее мне близкая работа в Государствен ­ ном Совете. Ведь все это прошлое — это, если хотите, история. Еще раньше вспоминаю мое чтение работ Ваших, по куль ­ турной истории Слободской Украины и Харькова, с которым я связан семейными воспоминаниями. Там я учился, там в Харьковском Университете учился мой брат, там он и умер. С харьковской культурной жизнью и с Харьковским Универ ­ ситетом мне всегда соединяется Ваше имя. Харьковский Уни ­ верситет, конечно, будет жить еще долгие годы, и Ваша в нем деятельность не забудтся. Сейчас же это тоже история. ,92 Привітання від академиків Послал телеграмму — но мне хочется, в этом письме, выра ­ зить Вам мои самые горячие пожелания всего лучшего. Надеюсь, что перед Вами еще долгие годы научной работы и что Вы еще многое вызовете из тени прошлого и долго будете работать в среде нашей дорогой Академии. 4. АКАД. В. Я. ДАНИЛЕВСЬКИЙ – ЧЛЕН ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ НАУК (Харків). Передайте глубокоуважаемому юбиляру акад. Д. И. Ба ­ г алию мое искреннее поздравление. 5. АКАД. С. ДНІСТРЯНСЬКИЙ – ЧЛЕН В.У.А.Н. (Прага). Вельмишановний академику Дмитре Ивановичу – славний наш юбілянте! Не могучи — на жаль — взяти особисту участь у Вашому юбілею, маю честь переслати Вам найсердечніші побажання, з нагоди Вашого юбілею, зосібна іще довгого здоров ’ я для дальшої праці над історією України! З правдивим поважанням до Вас акад. проф. Дністрянський. 6. АКАД. С. О. ЄФРЕМОВ — ВІЦЕ-ПРЕЗИДЕНТ В.У.А.Н. (Київ). Див. розд. І, ст. 37. 7. АКАД. О. В. КОРЧАК-ЧЕПУРКІВСЬКИЙ – ЧЛЕН В.У.А.Н. (Київ). Дуже жалкую, що через хоробу не можу особисто бути в цей святковий день, зо всіма друзями високоповажаного юві ­ лянта Дмитра Ивановича. Отже думками й почуттям лину на це свято. Хай живе ще на довгі літа високоповажаний юбілянт на славу української науки, огнища її У.А.Н., на користь дер ­ жави нашої Радянської України! 8. АКАД. І. Ю. КРАЧКОВСЬКИЙ – ЧЛЕН-СЕКРЕТАР ГУМАНІТАРНОГО ВІДДІЛУ ВСЕСОЮЗНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК. (Ленінград). Шлю горячий привет славному юбилею академика Бага- лея — историка Украины, — деятеля общественности и выс ­ шего образования. Желаю многих лет плодотворной работы на свободной родине! 9. АКАД. А. Е. КРИМСЬКИЙ – НЕОДМІННИЙ СЕКРЕТАР В.У.А.Н. (Київ). Див. розд. І, ст. 2 — 11; 45 та 60 — 61. 10. АКАД. П. О. ЛАВРОВ — ЧЛЕН ВСЕСОЮЗНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК (Ленінград). Поздравляю высокочтимого юбиляра с пятидесятилетием его ученой деятельности. ,Привітання від академиків 93 11 . АКАД. В. Ф. ЛЕВИТСЬКИЙ — ЧЛЕН В.У.А.Н. (Харків). Поздравляю вельмишановного юбіляра академика Дмитра Ивановича Багалія. 12. АКАД. В. І. ЛИПСЬКИЙ — ПРЕЗИДЕНТ В.У.А.Н. (Київ). Див. ст. 1 — 2. 13. АКАД. М. П. ЛІХАЧОВ — ЧЛЕН ВСЕСОЮЗНОЇ АК. НАУК. (Ленінград). Приветствуя маститого юбиляра, сердечно поздравляю его с отношением ученого мира, создавшего колоссальный, пре ­ красный юбилейный сборник. 14. АКАД. А. М. ЛОБОДА — ЧЛЕН В.У.А.Н. (Київ). Див. ст. 48. 15. АКАД. Б. М. ЛЯПУНОВ – ЧЛЕН ВСЕСОЮЗНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК. (Ленінград). Щиро вітаю славного вченого Дмитра Ивановича Багалія! 16. ПРОФ. М. О. МАКСИМЕЙКО — ЧЛ.-КОР. В.У.А.Н. (Харків). Щиро вітаю славного юбіляра! 17. АКАД. О. О. МАЛИНОВСЬКИЙ — ЧЛЕН В.У.А.Н. (Київ). Вельмишановний і дорогий Дмитре Ивановичу! Тяжка хороба, що прикувала мене до ліжка, не дає змоги особисто привітати Вас в великий і незабутній день Вашого життя.. Дозвольте шляхом листу висловити мою щиру радість і повне завдоволення з приводу Вашого юбілею. Юбілей това ­ риша дає право кожному вченому сказати: „це на нашій ву ­ лиці празник! “ Ваш юбілей для мене має особливе значіння й особливий зміст. Не вважаючи на хорість, я з надзвичай ­ ним захопленням прочитав і перечитав в „Ювілейному збір ­ никові “ Вашу автобіографію. І, читаючи, переживав своє власне життя. Часи середньої та вищої освіти, гімназія та універси ­ тет, стипендіятський стаж, навчально-професорська та науково- дослідча діяльність, громадська діяльність… Так багато схо ­ жого, подібного. Так багато особистих спогадів, знайомих подій, знайомих осіб! Правда, тут ще нема нічого дивовижного: загальна схема біографії вчених поступового напрямку що-до освіти та наукової і громадської діяльности, вміщає в собі більше-менше такі самі елементи. Але дитячі роки кожної лю- ,94 Привітання від академиків дини мають звичайно свій оригінальний, індивідуальний ха ­ рактер. А виходить, що як-раз тут не дещо схоже, або по ­ дібне, а мало не повнісінька тотожність. Читаючи Вашу автобіо ­ графію в частині що-до дитячих років, я увесь час уявляв собі своє далеке минуле, свої дитячі роки, що були точні ­ сінько такі самі. Я також походженням з міщанства, вільного міщанства, , що не знало тягаря неволі, який пригноблював і „хлопство “ і „культурне “ панство. Народився в сім ’ ї міща- нина-ремісника; не лимаря, а кушніра. Не в великому місті Київі, а в манесенькому місті Острозі на Волині, що колись деякий час був осередком української культури і до наших часів зберіг матеріяльні пам ’ ятники старовини. Власна хатина моїх батьків, де я народився і виріс, з садком та городом — з яблуками, грушками, малиною, аґрусом, огірками, то-що, — була не поблизу ревучого Дніпра, а на березі тихенького Гориня, що по-весні і другий раз в-осени розливався і перевертався в величезну і могутню річку. Народився я і виріс, як і Ви, на воді. Коли і як навчився їздити на човні — не пам ’ ятаю. Па ­ м ’ ятаю лиш, що завсіди їздив. Улітку купався з хлопцями без перерви. Одного разу, як і Ви, попав на глибоке місце і по ­ чав топитися; на протязі одної хвилини згадав усе своє ко ­ ротке дитяче життя; брат, що вмів плисти (а я ще тоді не вмів) витягнув мене вже непритомного за волосся. Ще за ди ­ тячих років дуже любив рибачити і на довгий-довгий час зберіг цю любов; усе приладдя, як і Ви, сам улаштовував, купував (за ½ копійки). Цілісінькі дні пропадав з товаришами-хлопцями на Гориню: ловили рибу і раків; варили юшку з риби, пекли раків; иноді продавав рибу, що наловив, і 5 — 6 коп. були моїм першим вла ­ сним заробітком. Ще за дитячих років дуже любив співати. Мав гарний голос і музичні здібності. Співав українських пісень з батьком, матір ’ ю, з учнями батька, з родичами і знайомими, коли приходили в гості; співав з хлопцями і дівчатами на вулиці; охоче співав і самотою в хаті, в садку, на городі, на полі, на човні. Пізніше брав участь в хорі приходського учи ­ лища і в гімназіяльному хорі. Як і Ви, коли навчився писати, почав записувати українські пісні. На жаль, зшитки з піснями з оріли підчас пожежі в 1911 р. в Томську. . Усе це було колись. І усе це, таке далеке і близьке, таке дороге, мимохіть згадав тепер, читаючи Вашу автобіографію. Згадав підо впливом Вашої автобіографії ще одну думку, що, починаючи з часів свідомого життя, часто-густо приходить в голову. Хіба міщани-ремісники, що мусять за-для шматка хліба тяжко працювати протягом усього життя „од зорі до зорі “ , хіба вони мають змогу дати середню або вищу освіту своїм дітям? Нам-двом пощастило колись, завдяки випадковим сприятливим обставинам, одержати вищу освіту та влаштувати ,Привітання од академиків 95 свою долю, згідно з природнім призначенням. І тепер нам дове ­ лося дожити до часів, коли усі трудящі мають змогу давати своїм дітям різноманітну освіту і використовувати в повній мірі їх природні здібності! З глибокою пошаною та щирим побажанням такої-ж пло ­ дотворної праці на довгі-довгі роки. Оникій Малинов- с ь к и й. 18. АКАД. Ф. І. МИЩЕНКО — ЧЛЕН В.У.А.Н. (Київ). Див. розд. І, ст. 44 — 45. 19. АКАД. О. П. НОВИЦЬКИЙ — ЧЛЕН В.У.А.Н. (Київ). Див. розд. І, ст. 29 — 32. 20. АКАД С. Ф. ОЛЬДЕ Н ВУРГ — НЕОДМІННИЙ СЕКРЕТАР ВСЕСО – ЮЗНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК. ЧЛЕН В.У.А.Н. (Ленінград). Многоуважаемый Дмитрий Иванович! Предположение мое лично присутствовать на праздновании Вашего юбилея, к со ­ жалению, не может осуществиться. Нездоровье мое продол ­ жается, и врачи предписали мне полный отдых, требуя моего отъезда в деревню. При таком положении мне остается лишь письменно приветствовать Вас с пятидесятилетием Вашей научной деятельности, совпадающим с семидесятой годовщиной Вашей жизни. Полвека научной работы, такой большой, напряженной и важной по своим результатам, как Ваша, — настоящий под ­ виг, особенно, если ученый, прошедший этот длинный трудо ­ вой путь, никогда не замыкался в рамках одной только науч ­ ной работы, но всегда был и остается живым общественным деятелем, чутко относящимся к вопросам современности. В те ­ чение этих пятидесяти лет, Вы с редкой любовью исследовали наше прошлое, особенно отдавая свое внимание судьбам Ва ­ шей родины. В результате Вы подарили науке ряд ценных исследований, которые надолго останутся необходимым посо ­ бием для каждого, изучающего историю Украины. Но в то же время Вы никогда не забывали и о нуждах сегодняшнего дня, всегда являлись искренним и преданным борцом за лучшие идеалы нашей общественности. Те, кто подобно мне, в те ­ чение долгих лет имели возможность наблюдать за Вашей научной и общественной деятельностью, конечно, никогда не забудут ни Ваших общественных, ни Ваших научных заслуг и сохранят о них благодарную память. Нас должно также особенно радовать, что Ваш юбилей застает Вас во всей полноте духовных сил, и что теперь, в новых усло ­ виях нашей жизни, Вы с новыми силами продолжаете свою ,96 Привітання од академиків ценную работу, проникнутую теми светлыми идеями, которые Вы бережно донесли до нашего времени. Позвольте же мне еще раз горячо поздравить Вас и поже ­ лать Вам с той же энергией и верой продолжать свои труды, которые за пределами Украины ценят так же высоко, как и на Вашей родине. Искренно сожалею, что не могу вместе с другими моими товарищами — членами Украинской Академии Наук принести Вам личное поздравление. Искренно уважающий Вас Сергей Ольденбург. 21. АКАД. М. В. ПАВЛОВА — ЧЛЕН В.У.А.Н. (Москва). Шлю сердечный привет высокоуважаемому юбиляру. Же ­ лаю еще многие годы плодотворной работы. 22. ПРОФ. С. Ю. СЕМКОВСЬКИЙ-ЧЛ.-КОР. В.У.А.Н. (Харків). Див. ст. 15 — 18. 23. АКАД. К. К. СИМИНСЬКИЙ — ЧЛЕН В.У.А.Н. (Київ). ив. ст. 57. 24. АКАД. СГ. СМАЛЬ-СТОЦЬКИЙ- ЧЛЕН В.У.А.Н. (Прага). На далекій чужині святкую і я духом з Вами 70-ту річ ­ ницю життя історика рідного краю, — академика Дмитра Бага ­ лія і з приводу сорокліття його професорської та півстоліття наукової діяльности шлю Академії і вельми шановному юві ­ лярові щирий і найкращий привіт та з усеї душі бажаю йому доброго здоров ’ я і повної сили могутнього духа, щоб як-най ­ краще міг ще довершити поставлені собі завдання свого життя. Нехай вельмишановий юбіляр і найспокійніше може спогля ­ дати на довгу і пребагату свою наукову і професорську діяль ­ ність, на свої великі успіхи, то тим щиріші наші бажання, щоб глибокий його вік не став йому на перешкоді в дальшій ду ­ ховій праці і він ще довго-довго розкривав нам геть-усі скарби свого великого знання, свого могутнього духа на славу українського народа, на славу неньки-України! З виразом найглибшої пошани Др. Степан маль Стоцький. 25. АКАД. Б. І. СРЕЗНЕВСЬКИЙ — ЧЛЕН В.У.А.Н. (Київ). Высокоуважаемого юбиляра приветствуют и желают ем) многих лет, здоровья и плодотворной деятельности, дети по ­ койного академика Измаила Ивановича Срезневского: Ольга Изм. Срезневская, — член-корреспондент Всесо ­ юзной Академии Наук. ,Привітання од академиків 97 Всеволод Изм. Срезневский, — член-корреспондент, за ­ ведующий Отделом рукописей Всесоюзной Академии Наук. Борис Изм. Срезневский, — д. член В.У.А.Н. Вячеслав Изм. Срезневский, — магистр славянской фи ­ лологии. 26. АКАД. К. О. СТУДИНСЬКИЙ-ЧЛЕН В.У.А.Н., ГОЛОВА НАУКО ­ ВОГО ТОВАРИСТВА ІМ. ШЕВЧЕНКА (Львів). Пересилаю сердечні побажання ювілянтові ! 27. АКАД. П. А. ТУТКІВСЬКИЙ — ГОЛОВА ФІЗИЧНО-МАТЕМАТИЧ ­ НОГО ВІДДІЛУ В.У.А.Н. (Київ). Високошановний товаришу Дмитро Івановичу! Щиро вітаю Вас з днем Вашого 70-річчя, днем 40-річчя Вашої славетної професорської діяльности та днем 50-річчя Вашої блискучої наукової діяльности. На превеликий жаль, хвороба не дає мені змоги бути присутнім на святкуванні Ва ­ шого юбілея. Бажаю Вам ще протягом довгих років продов ­ ження Вашої праці на користь української науки! З глибокою пошаною П. Тутковський. 28. АКАД. К. В. ХАРЛАМПОВИЧ-ЧЛЕН В.У.А.Н. (Тургай). Мысленно участвую в торжестве украинской науки и ее достойного представителя. Главному юбиляру шлю пожелания крепости сил и новых триумфов. 29. АКАД. Ф. 1. ШМІТ-ЧЛЕН В.У.А.Н. (Ленінград). Глубокоуважаемый Дмитрий Иванович! Не зная в точности, в какой именно день Вы празднуете свой юбилей 1 ), я наудачу обращаюсь к Вам сегодня — мне не хотелось бы опоздать с приветствием. Втечение десятилетия мне пришлось работать в Харькове в тех же учреждениях, где работали и Вы, пришлось быть Вашим союзником, пришлось быть Вашим противником — и при всех обстоятельствах при ­ шлось ежедневно убеждаться в том, что имеешь дело с вы ­ дающимся человеком, с мнениями и действиями которого надо было считаться, даже если с ними нельзя было или не хоте ­ лось согласиться. Вы занимали длинный ряд ответственней ­ ших должностей, Вы написали длинный ряд научных трудов, и каждому научному работнику можно только пожелать, чтобы свою жизнь он прожил так, как это удалось Вам. 1 ) Лист позначений датою 15/ХІ 1927 року. Я помню Вас, однако, вовсе не только как ученого и адми ­ нистратора, но также как радушного хозяина; с глубокою благо- ,98 Привітання од академиків дарностью мы с женою вспоминаем о добрейшей Марье Ва ­ сильевне 1 ), которая всегда умела ободрить и обласкать в до ­ мике на Технологической своих гостей. Я не знаю, празднует ли Марья Васильевна сейчас тоже какой-нибудь особый юби ­ лей (напр., золотую свадьбу?), но она, во всяком случае, яв ­ ляется полноправным участником Вашего юбилея. И нам, во всяком случае, хочется приветствовать Вас обоих, пожелать Вам доброго здоровья и сил на многие годы, чтобы не только внуков, но и правнуков выростить и стать свидетелями с каж ­ дым годом все нового расцвета того дела культурного строи ­ тельства, которому Вы отдали столько сил! С истинным ува ­ жением : Феодор Шмит. ЗО. В. I. ЩЕРБИНА — ЧЛЕН-КОР. В.У.А.Н. (Київ). Див. ст. 29. 31. Д. I. ЯВОРНИЦЬКИЙ -ЧЛ.-КОР. В.У.А.Н. (Дніпропетровське). Див. ст. 42. 2 ) Дружина акад. Д. І. Багалія. ,IV. ПРИВІТАННЯ ОД АКАДЕМІЙ НАУК. 32. ЕДИНБУРЗЬКЕ КОРОЛІВСЬКЕ ТОВАРИСТВО (Англія). Sir! I laid before the Council of the Royal Society of Edin ­ burgh the letter with which the Academy of Sciences of the Ukraine had honoured us, inviting this Society to participate in the Celebration of the 7O-th Anniversary of its famous son Professor В a h a 1 і y. The Council directed me to express its regret the short notice and the distance forbade it from partici ­ pating personally, and, at the same time, desired me to convey its congratulations to the Academy, and To Professor Bahaliy upon the event. I am. Уоиг obedient servant, General Se ­ cretary R. S. E. (Підпис). Добродію! Я передав Раді Единбургського Товариства той лист, яким Українська Академія Наук нас ушанувала, запроху ­ ючи Единбурзьке Товариство взяти участь в святкуванні се- мидесятиріччя свого славного сина, професора Багалія. Рада доручила мені висловити свій великий жаль, що велика віддаль перешкоджує нам взяти особисту участь у святі. Одночасно рада прохала мене висловити наш привіт Українській Академії Наук і професорові Багалієві з приводу цього свята. Ваш покірний слуга Г енеральний Секретар Т-в а (Підпис). 33. БАВАРСЬКА АКАДЕМІЯ НАУК (Німеччина, Мюнхен). Zum 70 Geburtstag des ausgezeichneten Historikers Dmytro Ivanovic Bahaliy entbietet die besten Glückwünsche. Bayerische Akademie der Wissenschaften. Eduard Schwartz Praesident. До 70-ліття народження видатного історика Дмитра Івано ­ вича Багалія надсилаємо наші найкращі побажання щастя — Президент Баварської Академії Наук Едуард Шварц. 34. ВІДЕНСЬКА АКАДЕМІЯ НАУК (Австрія). Die Akademie der Wissenschaften in Wien hat die Einla ­ dung zur Feier des 70. Geburtstages des ukrainischen Histori- ,100 Привітання од академій наук kers und Akademikers Demetrius Bahaliy dankend erhalten. Da sie nicht in der Lage ist, an der Feier durch Entsendung eines Delegierten teilzunehmen, so entbietet sie auf diesem Wege ihre herzlichsten Glückwünsche. Der Sekretär L. Radermacher. Віденська Академія Наук з подякою одержала запрохання на свято 70-літньої річниці народження українського історика й академика Дмитра Багалія. Академія не має спромоги на ­ діслати свого делегата, щоб узяти участь у святкуванні, а тому цим передає свої найсердечніші побажання щастя. Секретар Л. Радермахер. 35. МАДЯРСЬКА АКАДЕМІЯ НАУК (Будапешт). Die Ungarische Akademie der Wissenschaften hat mit aufrich ­ tiger Freude zur Kenntnis genommen, dass Sie das siebzigjährige Jubiläum Ihres für die Wissenschaft, besonders für die Forschung und Darstellung der russischen Geschichte so hoch verdienten Lebens erreicht haben. Bei dieser Gelegenheit habe ich die Ehre, Ihnen im Namen der Ungarischen Akademie der Wissenschaften die aufrichtigsten Glückwünsche unserer Akademie zu übersenden. Hochachtungs- vole: Präsident. Мадярська Академія Наук із щирою радістю довідалася, що Ви досягай семидесятилітнього юбілею Вашого життя, такого великозаслуженого для науки взагалі, і зокрема для дослі ­ дження та викладу руської історії. Користуючися з нагоди, маю за честь від імени Мадярської Академії Наук передати Вам як-найбільші побажання щастя від нашої Академії. З великим поважанням: Президент (підпис). 36. ПОЛЬСЬКА АКАДЕМІЯ НАУК (Краків), Polska Akademja Umiejqtnosci Iqczy si^ w holdzie dla zaslug і pracy naukowej Dymitra Iwanowicza В a h a 1 і j a w dniu obchodu jego jubileuszu. Sekretarz generalny (підпис). Польська Академія Наук приєднується до вшанування заслуг і наукової праці Дмитра Івановича Багалія, в день святку ­ вання його, юбілею. Генеральний Секретар (підпис). 37. ЧЕСЬКА АКАДЕМІЯ НАУК (Прага). L ’ Acaddmie Т cheque des Sciences et des Arts envoie ä Illustre Acadömicien Dmitro В а g а 1 і у ä 1 ’ occasion de son Jubile ses felicitations les plus sinceres — Zoubaty President. Чеська Академія Наук та Мистецтв шле славному акаде ­ мику Дмитру Багалієві свої найщиріші привітання з приводу його юбілею. Президент Зубатий. ,Привітання од академій наук 101 38. ВСЕСОЮЗНА АКАДЕМІЯ НАУК (Ленінград). Всесоюзная Академия Наук сердечно приветствует Дмит ­ рия Ивановича с семидесятилетней годовщиной и шлет свои горячие пожелания силы и здоровья для дальнейшей плодотвор ­ ной работы. Президент: Карпинский. Непременный Секретарь: Ольденбург. Многоуважаемый Агафангел Ефимович! К большому моему огорчению, вопреки моим предположе ­ ниям, я лишен возможности приехать в Киев на юбилей Дмитрия Ивановича Ба г алия. Меня это огорчает вдвойне, так как, во-первых, я не смогу лично приветствовать Дмитрия Ивановича, а во-вторых, потеряю случай принять участие в за ­ седании Украинской Академии и провести несколько дней в кругу моих товарищей — украинских академиков. Но обстоя ­ тельства сильнее нас. Я только что написал Дмитрию Ива ­ новичу, которого, как Вы знаете, глубоко ценю и уважаю. Но я был бы очень признателен Вам, если бы Вы не отказали передать ему мой сердечный привет и наилучшие пожелания также и в заседании Академии. Непременный Секре ­ тарь Вс. Ак. Наук С. Ольденбург. 39. ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ІСТОРІЇ МАТЕРІЯЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ (Ленінград). Государственная Академия Истории Материальной Культуры приветствует юбиляра, и шлет пожелания долгой работы. 3 а председателя акад. Бартольд. 40. НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ім. Т. ШЕВЧЕНКА (Львів) 1 ). Виділ Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові скла ­ дає Вам, Високодостойний Юбілянте, глибокий поклін за Вашу велику працю на полі української культури. У Вашій авто ­ біографії читаємо, що Ваше прізвище тюркського походження, що слово багалі означає ясний, або дорогий. Нехай-же ясно пливуть дальші літа Вашого життя, нехай-же Ваша дальша творчість буде так дорога для українського народу, як і до ­ теперішня. Остаємо з глибоким поважанням. Голова ’ акад. К. Студинський. Секретар: Р. Цегельський. ’ ) Хоч Наукове Товариство ім. Т. Шевченка й не має офіційної назви „Академія Наук “ , але-ж і своїми широкими науковими завданнями і своїми великими науковими заслугами воно цілком відповідає цій назві, і споді ­ ваємося, що вже незабаром, при сприятливіших умовах ніж тепер, воно й здобуде таке оформлення (М. Л). ,102 Привітання од академій наук 41. ІНСТИТУТ БІЛОРУСЬКОЇ КУЛЬТУРИ (Мінське) ’ ). Глыбокапаважаны Дзьмітры Іванавіч! Інстытут Беларускае Культуры, высока цэнячы вашы заслугі в галіне дасьледа- ваньня гісторыі і археолёгіі, з асаблівым задаволеньнем зазна ­ чає вашы навуковыя дасягненьні ня толькі у вывучэньні Ук ­ раіны, але і гісторыі Беларусі, якой вы пасьвячалі увагу у сваіх гістарычных працах. Разам з тым ваша культурна гра- мадзянская праца на карысьць украінскіх працоуных мас была падтрыманьнем для працьоуных ма с Беларусі, у абарону куль ­ турней самабытнасьці якіх вы ня раз выступалі як у друку так і у сваіх прамовах. Інстытут Беларускае Культуры разам з працоунымі масамі Украіны горача вітає сораклетні юбілей навуковай працы і жадає на далей посьпеху у вашай пладаві- тай дзейнасьці. — Прэзыдыум Інстытуту Беларускае Культуры. ’ ) Саме отепер одбувається реорганізація Інституту Білоруської Культури в Академію Наук (М. Л.). ,V. ПРИВІТАННЯ ВІД ЗАКОРДОННИХ УНІВЕРСИТЕТІВ ТА ВИЩИХ ШКІЛ. 42. КЕМБРИДЖСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ (Англія). Sir! In the name of the University of Cambridge I desire to offer congratulations to Professor Demetrius Bahaliy on attaining his 7O-th year, and on the 50-th anniversary of his scientific activities, and the 40-th of his University professorship. I regret that it is not possible to send any delegate from the University of Cambridge, to take part in the ceremonies, which are being held in honour of your famous historian. But 1 request that you will kindly convey to him the good wishes of the university of Cambridge. I am, yours faithfully, G. A. Weeker, Vice Chancellor. Добродію! від імення Кембриджського Університету цим висловлюю своє привітання професорові Дмитрові Івановичеві Багалієві, з приводу сімдесятиріччя його життя, п ’ ядесяти- річчя наукової діяльности та сорокліття його професорування в Університеті. Дуже жалкую, що не маємо змоги відрядити від Кембридж ­ ського Університету делегата, щоб таким чином узяти участь у святкуванні, яке має відбутися для вшанування Вашого славного історика. Дуже прохаю, щоб Ви були такі ласкаві й передали йому найкращі побажання од Кембриджського Університету. Залишаюся Ваш відданий, Віце-ректор Г. А. Уікер. 43. ІНСТИТУТ СЛОВ ’ ЯНОЗНАВСТВА ПРИ ПАРИЗЬКОМУ УНІВЕР ­ СИТЕТІ (Париж). Monsieur le President! J ’ ai l ’ honneur, au nom de 1 ’ lnstitut d Etudes Slaves de I ’ Universite de Paris, de vous prier de vou- loir bien expimer ä notre collegue de I ’ Universite de Kharkov, Membre de Г Academie des Sciences d ’ Ukraine, 1 ’ historien сёіеЬге Dimitry Bahaliy, nos {ёІісйаНопз les plus sinceres a 1 ’ occasion du 70-eme anniversaire de sa naissance. L ’ Institut d ’ Etudes Slaves tient ä l ’ honneur de s ’ associer ä cet hommage rendu ä un Maitre a qui les etudes historiques en ,104 Привітання від закордонних університетів та вищих шкіл Ukraine et le peuple ukrainien lui-meme sont redevables d ’ une activite si haute et si feconde. Je compte sur vous, Monsieur le President, pour transmettre ä Monsieur le Professeur Bahaliy l ’ expression de notre admi ­ ration pour son oeuvre, et je vous prie d ’ agreer l ’ assurance de ma plus haute consideration. Le President de l ’ Institut d ’ Etudes Slaves A. Meidet. Пане Президенте! Від ім ’ я Слов ’ янознавчого Інституту Па ­ ризького Університету маю честь прохати Вас, щоб Ви були ласкаві висловити нашому колезі з Харківського Універси ­ тету, члену Української Академії Наук, славетному історикові Дмитру Багалієві наші найщиріші поздоровлення з приводу сімдесятих роковин його життя. Слов ’ янознавчий Інститут цим має честь приєднатися до. вшанування великого знавця, якому історичні науки на Укра ­ їні й український народ завдячують таку високу й так уплідну діяльність. Ще раз прохаю Вас, пане Голово, передати професорові Багалію, що ми захоплені його працею- Прошу прийняти запевнення моєї глибокої до Вас пошани. Президент Слов ’ янознавчого Інституту, проф. і акад. М. Мейє. 44. СТРАСБУРЗЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ (Франція). Apprenant que Monsieur le Professeur Dmytro Ivanovyc Bahaliy est sur le point de celebrer son 70-me anniversaire, l ’ Institut ci dessus denomme se fait ä la fois un devoir et un plaisir de s ’ associer aux hommages de Sympathie et de respect que ne manquera pas de recevoir ce distingue savant. Suivant en cela une vieille tradition francaise, le seminaire de slavistique de l ’ Universite de Strasbourg ne se contente point de donner un enseignement purement philologique, mais il estime que son role est de faire comprendre ä ses 6tudiants toutes les manifestations de la pensee et de la mentalitd des peuples slaves qu ’ il etudie, et, par consequent, il porte un egal interet ä la litte- rature, ä l ’ histoire des arts, ä l ’ histoire de la civilisation et ä l ’ hi- stoire proprement dite. II lui est done particulierement agr6able de pouvoir saluer en la personne de Monsieur le Professeur Ba haliy un des historiens les plus fameux de l ’ Ukraine. Monsieur Tesniere, Professeur de Langues et Litt6ratures slaves ä la Faculte des Lettres de l ’ Universite de Strassbourg, et Direc- teur de l ’ Institut ci-dessus denomme, est heureux de joindre ses felicitations personnelles ä celles qu ’ il а l ’ honneur d ’ adresser ä Mon ­ sieur Bahaliy au nom des membres de son seminaire. L. Tesniere. Довідавшися про те, що пан професор Дмитро Іванович Багалій святкуватиме сімдесяті роковини свого життя, Страс- ,Привітання від закордонних університетів та вищих шкіл 105- бурзький Університет уважає за свою любу повинність при ­ єднатися до всіх тих висловів симпатії й пошани, які напевно звідусіль одержить цей видатний учений. Згідно із старою французькою традицією, семінар сла ­ вістики Страсбурзького Університету не обмежується лиш тим, що подає своїм учням знання виключно філологічні, а вва ­ жає, що роля його ширша: дати зрозуміти своїм слухачам усі вияви думки й розумового рівня слов ’ янських народів, яких ми вивчаємо. Через те наш семінар однаково цікавиться і лі ­ тературою, і історією мистецтва, і історією цивілізації та істо ­ рією у звичайному розумінні цього слова. Тому нам особ ­ ливо любо мати змогу привітати в особі професора Багалія одного з найславніших істориків України. Пан Теньєр, професор мов і слов ’ янського письменства Літературного Факультету Страсбурзького Університету й ди ­ ректор Інституту слов ’ янських мов та літератур, вважає для себе за щастя приєднати ще й свої особисті поздоровлення до тих поздоровлень, які ми оце маємо честь передати про ­ фесору Багалієві від імени членів семінару. Проф. Г. Теньєр. 45. БЕРЛІНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ. Verehrungsvolle Glückwünsche bittet entgegenzunehmen Ber ­ liner Seminar für osteuropäische Geschichte. Берлінський Семінар для вивчення історії Східньої Европи прохає Вас прийняти його найщиріші побажання щастя. 46. ЛЯЙПЦІГСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ (Німеччина). Rektor und Senat der Universität Leipzig senden dem ver ­ dienten Forscher Professor Dmytro Bahaliy zum 70 Geburstagr herzlichste Glückwünsche in Hoffnung dass lange fruchtbare Jahre ihm noch vergönnt seien. Bethe. Ректор і Сенат Ляйпцігського Університету надсилають заслуженому дослідникові професорові Дмитру Багалієві свої найщиріші побажання щастя, з нагоди сімдесятих роко ­ вин, і сподіваються, що йому судилося ще багато літ плідної праці. Бете. 47. СЛОВ ’ ЯНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ЛЯЙПЦІГСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ. Ergebene Glückwünsche zur Jubelfeier des hochgeschätzten Gelehrten — Slavisches Institut Universität Leipzig. Слов ’ янський Інститут Ляйпцігського Університету засилає свої щирі побажання щастя до святкування юбілею вельми ­ шановного вченого. ,106 Привітання від закордонних університетів та вищих шкіл 48. ЛІСАБОНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ (Португалія). Veuillez bien agreer mes meilleures salutations et felicitations. V і ce-Rec t e ur de l ’ Un і ve r s і te de Lisbonne Joaquim Pedro Martins. Будьте ласкаві прийняти й мої найкращі привітання й по ­ здоровлення. Віце-Ректор Лісабонського Універ ­ ситету І. П. Мартине. 49. ЄРУСАЛИМСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ (Палестина). Sehr geehrte Herren! Mit herzlichem Danke haben wir Kennt- niss von Ihrer Einladung genommen, uns an den Feiern zu be ­ teiligen, die Sie Ehren Ihres berühmten Historikers, des Herrn Demritrius Bahaliy veranstalten. Wir bedauern, dass es uns nicht möglich ist, einen Delegierten zu Ihrer Feier zu entsenden. Aber es ist uns eine sehr angenehme Pflicht, dem verehrten Jubilar, der so grosse Verdienste um die Forschung der ukra ­ inischen Geschichte und um das wissenschaftliche Leben der Ukraine hat und Ihnen, die Sie das Glück haben, einen solchen Wissenschaftler zu den Ihren zu zählen, unsere herzlichsten Glück ­ wünsche auszusprechen. Indem wir Ihrer schönen Feier das beste Gelingen wünschen, zeichnen wir ergebenst D. Bergmann. Шановний пане! З сердечною подякою прийняли ми Ваше запрохання взяти участь у святі, яке Ви організуєте на честь Вашого славетного історика, професора Дмитра Багалія. Ми дуже шкодуємо, що позбавлені змоги відрядити на Ваше свято свого делегата. Але вважаємо за дуже любий для себе обов ’ язок переслати наші найщиріші побажання щастя шано ­ ваному ювілярові, який має такі величезні заслуги в дослі ­ дженні української історії і в науковому житті України, а та ­ кож і Вам, що Ви маєте щастя вважати такого вченого за свого. Бажаючи найкращого успіху Вашому гарному святові, зо ­ стаємося прихильні. Д. Бергман. 50. УГОРСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ В СЕГЕДІ (Угорщина). Monsieur le President! L ’ Universite Frangois-Joseph de Sze ­ ged accuse la recepbon de votre bulletin annongant le jubilö du fameux historien Dömetrius Bahaliy. Nous adhörons en pensee aux fetes solennelles celebrees par votre Academie ä cette occasion et nous vous adressons nos sa ­ lutations et les felicitations les plus sinceres. La fete d ’ un savant historien de l ’ Ucraine, dont l ’ histoire a ete si souvent unie ä celle de la Hongrie, trouve dans nos coeurs un ёсЬо de Sympathie confraternelle. ,Привітання від закордонних університетів та вищих шкіл 107 Veuillez agrder, Monsieur, avec les meilleurs voeux pour la prosperite de la science ucrainienne et de votre illustre Acade ­ mie, l ’ expression de nos sentiments les plus distinguds. Au n о m du S ё n а t Recteur. Пане Президенте! Університет Франца Йосипа в Сегеді сповіщає Вас, що ми одержали Ваше повідомлення про юбі ­ лей славного історика Дмитра Багалія. Ми тісно приєднуємося думкою до урочистого свята, що його улаштовує Академія, й надсилаємо наші найщиріші при ­ вітання й поздоровлення. Свято вченого історика України, історія якої так часто була звязана з історією Угорщини, знаходить в наших серцях відгук співбратньої симпатії. Прийміть, Пане Президенте, разом із найкращими побажан ­ нями процвітання для української науки й Вашої славної Ака ­ демії, вислови наших найщиріших почувань. Від імени Сенату — Р ектор. 51. КРАКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ (Польща). Studium Slowianskie Uniwersytetu Jagiellonskiego przylqcza si^- do wyrazöw czci skladanych w dniu jubileuszu zasiuzonemu ba- daczowi przeszlosci, D. I. Bahalijowi. Dyrektor Studjum. Слов ’ янська Студія Ягелонського Університету приєд ­ нується до висловів глибокого поважання, які складають, в день юбілею, заслуженому дослідникові минулого Д. І. Б а- галієві. Директор Студії. 52. ВАРШАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ (Польща). Monsieur le President! Veuillez bien presenter au nom de la facultd des lettres de I ’ Universite de Varsovie les plus sinceres felicitations a Imminent savant dont 1 ’ anniversaire va etre сёІёЬгё par Г Academie et agreer nos voeux les plus cordiaux adressds a M. Bahaliy ainsi qu ’ ä la savante Compagnie qui peut etre fiere de son grand Confrere. — Le Doyen delaFaculte des lettres Marceli Handelsman. Пане Президенте! Будьте ласкаві передати від імени Фі ­ лологічного Факультету Варшавського Університету наші найщиріші привітання славному вченому, якого роковини має святкувати Академія. Прийміть наші найсердечніші побажання — і панові Багалієві, і Вашому Вченому товариству, що може пишатися таким великим своїм колегою. Декан Філоло ­ гічного Факультету Марцелі Гандельсман. 53. ЛЮБЛИНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ (Польща). W imieniu Senatu Uniwersytetu Lubelskiego mam zaszczyt zlozyc wielce szanownemu і zasiuzonemu Profesorowi p. Dmyt- ,108 Привітання від закордонних університетів та вищих шкіл rowi Iwanowiczowi Bahaliy, najwybitnijeszemu historykowi Uk- rainy, z okazji jego 70-lecia urodzin wyrazy g^bokiego holdu і uznania. Rektor Jozef Kdeszyftsky. Від імени Сенату Люблинського Університету маю честь висловити нашу глибоку пошану й визнання вельмишановному й заслуженому професорові пану Дмитру Івановичу Багалієві — найвидатнішому історикові України, приводу сімдесятих роковин його народження. Рек т о р Й. Кдешинський. 54. ПРАЗЬКИЙ КАРДОВИЙ УНІВЕРСИТЕТ (Чехо-Словаччина). V ücte podepsany rektor Karlovy university v Praze dovoluje si pozdraviti slovutneho clena Ukrajinske Akademie Nauk pana profesora Dmytra Ivanovice В а h а 1 і j а v den jeho sedmdesä- tych narozenin nejuprimnöjsim blahopränim k jeho padesätilete cinnosti vedeck6 а k jeho ctyricetiletemu püsoberii utitelskemu. Rektor L. Niederle. Ректор Карлового Університету в Празі бере на себе смі­ ливість привітати славного члена Української Академії Наук, пана професора Дмитра Івановича Багалія, з приводу сім ­ десятиріччя його народження, і висловити йому найщиріїш побажання з приводу п ’ ядесятиріччя його наукової та сорок- річчя професорської діяльности. Ректор Л. Нідерле. 55. ПРАЗЬКИЙ НІМЕЦЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ. Die Deutsche Universität in Prag übermittelt zur Jubel ­ feier für Professor Dr. Demetrius Bahaliy herzliche Glükwünsche. Rektor Rietzsch. Німецький Університет у Празі передає до юбілейного святкування професора Дмитра Багалія найсердечніші по ­ бажання щастя. Ректор Річ. 56. ЧЕХОСЛОВАЦЬКА РІЛЬНИЧА АКАДЕМІЯ (Прага). Ceskoslovenskä Akademie Zemedelskä srdeCne dekuje za las- kave pozväni k oslave 70-tych narozenin slavneho ukrajinskeho historika Demetriusa Bahaliy, jez se konä v sobotu dne 3. pro- since 1927. Prosime, aby slavnemu jubilantovi bylo tlumoceno nase srdeüne blahopräni. Znamenäme se s projevem hluboke ücty za mistopredseda : J. Stoklasa. Generalni sekretar E. Reich. Чехословацька Академія Рільництва щиро дякує за ласкаве запрошення її на святкування сімдесятиріччя народження сла ­ ветного українського історика Дмитра Багалія, яке відбу ­ деться 3-го грудня 1927 р. Просимо, щоб славному юбілярові було передано наше найсердечніше поздоровлення. Підписуємося з глибокою по- ,Привітання від закордонних університетів та вищих шкіл 109 шаною. Замісник голови Ю- Стокласа. Головний се ­ кретар Е. Райх. 57. УКРАЇНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ (у Празі). Невтомному ювілянтові академикові Багалієві пересилають наші інституції сердечні побажання многих і щасливих літ дальшої глибокодослідної праці на славу української науки. Ректор Університету і Голова Академічного Ко ­ мітету для міжнародньої духової співпраці Оле- ксандер Ко лесса. 58. ФАКУЛЬТЕТ ПРАВА І СУСПІЛЬНИХ НАУК УКР. УНІВЕРСИТЕТУ (в Празі). Від імени факультету права і суспільних наук Україн ­ ського Університету в Празі; щиро вітаю високоповажаного ук ­ раїнського вченого-історика академика Дмитра Івановича Багалія, з нагоди 70-ої річниці життя, 50-ої наукової і 40-ої професорської його діяльности. З подякою відмічаємо, що праці Д. І. Багалія кинули багато світла і на історію ук ­ раїнського права, і бажаємо шановному юбілянтові ще довгі роки працювати на обраному ним науковому полі. З висло ­ вом правдивої пошани. Декан К. Лоський. 59. ФІЛОСОФІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ УКР. УНІВЕРСИТЕТУ (в Празі). Високоповажаний Дмитре Івановичу! В день, коли інтелі ­ гентні верстви всієї України святкують Ваше сімдесятиліття, Філософічний Факультет Українського Університету в Празі не тільки просить Вас прийняти його сердечний привіт, але в цей день не може не спинитися над тим, яке значіння Ви мали для Історично-Філологічного факультету Харківського Універ ­ ситету, університету найстаршого на Україні. Історично-Філологічний Факультет Харківського Універ ­ ситету на протязі більше як 100-літнього існування пишався славними іменами своїх членів, прославлених на полі філосо ­ фії та наук історичних і словрсних. Між тими іменами особ ­ ливо славні імена діячів, що зрозуміли в тяжкі часи колиш ­ нього режиму значіння Харківського Університету, як освіт ­ нього осередку для України. Це імена Артемовського-Гулака, Бодянського, Костомарова, Потебні та Сумцова, імена славні в українському письменстві та науці. До цих славних, звязаних з Історично-Філологічним Фа ­ культетом Харківського Університету імень треба приєднати і Ваше славне ім ’ я вченого професора і надзвичайного діяча. Коли вище згадані імена Ваших попередників і старших това ­ ришів славні в загально-українському письменстві й науці, то ,по • Привітання від закордонних університетів та вищих шкіл Ви Вашій праці надали особливого змісту, усвідомивши і пе ­ ревівши обласний принцип, якому зосталися вірні від студент ­ ських часів аж до своєї сімдесятої річниці, вірні і в науковії роботі і в громадській діяльності. В межах обласної програм? Ви незвичайно поширили рамки Вашої праці. Ви були не тільки професором Харківського Університету, але його істориком, і історія Університету виросла у Вас в історію культури XIX віку цілого краю — Слобідської України. Зовнішнє, обласне ніби-обмеження сфери діяльности. в дійсності, зробило Вашу працю повного особливого зна ­ чіння і особливого глибокого змісту. Завдяки цьому, як-раз Ваша обласна праця виросла до загально-українського і за ­ гально-людського значіння. Тільки коли Ваша програма об ­ ласних центрів культурної праці вповні перейде в життя, — тільки тоді дійде справжньої своєї сили геній українського народу і свобідно розів ’ ються всі українські творчі сили. В цім залог справжнього глибокого культурного прогресу. На цім шляху Ваше ім ’ я, Ваша праця, Ваш приклад, значіння, яке Ви надали місту Харкову і Харківському Університетові, як культурно-науковому центру Слобожанщини, буде яскравим маяком горіти і освітлювати путь в праці на инших землях України, особливо на тих землях, що досі ще не мають, як Слобожанщина, свого Багалія. І тепер, коли Ваша праця довершила круг призначення Харківського Університету і його Історично Філологічного Фа ­ культету зокрема, Філософічний Факультет Українського Уні ­ верситету в Празі шле Вам свій привіт, свій поклін, вислів свого подиву перед Вашою працею і однодушне, одностайне бажання ще багато років жити і працювати для української науки і української культури. Декан К. Антонович, Про ­ де к а н В. Біднов. 60. УКРАЇНСЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ ім. МИХАЙЛА ДРАГС- МАНОВА (Прага). До голосів, що з цілої Соборної України сьогодні, в день юбілею 50-літньої наукової праці великого українського вче ­ ного Дмитра Багалія, докочуються до наукової святині, до Української Академії Наук у Київі, долучує свій голос і Ук ­ раїнський Педагогічний Інститут ім. Михайла Драгоманова у Празі та вітає вельмишановного юбілянта, як одного з тих великих каменярів, що, не шкодуючи сили, з усім запалом та з незвичайною енергією прочищували та прочищують тернистий шлях української науки. Заслуги академика Багалія для історії нашого народу вза ­ галі та зокрема для історії Лівобережжя й, особливо, Слобід ­ ської України, такі великі, що про них ніколи не може забути ,Привітання від закордонних університетів та вищих шкіл 111 українська нація; його історичні досліди на все полишаться неоцінним вкладом у скарбницю української науки, на його працях довго ще вчйтимуться цілі покоління одинокої правди ­ вої методи історичного досліду, методи, що знає тільки один принцип для історичної науки: sine ira et studio, без гніву,, без упередження. Український Педагогічний Інститут імени Михайла Драгома- нова у Празі висловлює Українській Академії Наук свою щиру подяку за влаштування свята в честь великого юбілянта, а самому вельми шановному вченому шле свій глибокий поклін та побажання, щоб він іще прожив довгі та довгі літа , та ще багато працював на науковому полі, подаючи все нові та нові перлини до коштовного вінка української Кліо. Ректор Ва ­ силь Сімович. 61. ТЕЖ. З нагоди юбілею щирі побажання довгого життя шле Укра ­ їнський Педагогічний Інститут у Празі. Ректор Сімович. 62. УНІВЕРСИТЕТ і м. МАСАРИКА у БЕРНІ (Чехо-Словаччина). Rektorat Masarykovy University v Brne dskuje zdvorile za laskave pozvänf k slavnosti, kterou Ukrajinskä Akademie vzpo- minä sedmesätin slavneho clena sveho, vynikajiciho ukrajinskeho dsjepisce, universitmho profesora, byv. presidenta Dmytra Ivano- ѵуёе В a h a 1 і y-ho. Podepsany prosi, aby prilozeny pozdravny list byl laskave. odevzdän oslavenci. Zäroven preje slavnosti plno zdaru. Slovutny pane profesore, podepsany rektor Masarykovy Uni ­ versity dovoluje si jmenem akademickeho senätu і svym vlastnim vysloviti Väm co nejzdvorilejsi a nejuprimnSjsi blahoprani k Va- semu vzäcnemu jubileu, ktereho Ukrajinskä Akademie vSd vzpo- minä tak kräsnym a srdecnym zpüsobem. Necht ’ dlouho jests te- site se pevnemu zdravi, byste se і nadäle mohl vänovati vzäcne Cinnosti, kterouz konäte nejen ve prospSch БѵёЬо näroda a Sve vlasti nybrz celeho Slovanstva a vzdelandho svrita vubec. Rek ­ tor Dr. Kallab. Ректорат Університете Масарика в Берні дуже дякує за ласкаве запрошення на святкування, яким Українська Академія шанує сімдесятиріччя свого славного члена, видатного україн ­ ського історика, професора Дмитра Івановича Багалія. Дуже прохаємо, щоб прикладений до цього лист був пере ­ даний ювілярові. Бажаємо Вашому святові як-найповнішого успіху. Славний пане професоре! Нижче підписаний ректор Універ ­ ситети Масарика зважується, від імени академічного сенату й від свого власного, висловити Вам як-найбільше й найщи- ,112 Привітання від закордонних університетів та вищих шкіл ріше поздоровлення в день Вашого надзвичайного юбілею, який Українська Академія святкує таким гарним, сердечним способом. Хай ще довго не покидає Вас добре здоров ’ я для того, щоб Вам віддатися надзвичайній діяльності, яку Ви про ­ вадите на користь не тільки свого народу й рідного краю, але й всього слов ’ янства і цілого культурного світу. Ректор Д-р. Каллаб. 63. УКРАЇНСЬКА ГОСПОДАРСЬКА АКАДЕМІЯ В ЧЕХОСЛОВАЦЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ (Подебради). Високоповажний пане професоре! Сенат Української Госпо ­ дарської Академії у Чехословаччині вітає Вас з нагоди 70-ої річниці Вашого життя, яка рівночасно є датою Вашого по­ двійного юбілею: 50-літньої наукової й 40-літньої професор ­ ської діяльности, на полі української історії взагалі, а пере ­ довсім — як невтомного дослідника минувшини Слобожанської України. В цей врочистий день Вашого юбілею вітаючи Вас, ба ­ жаємо Вам, високоповажний пане професоре, повного успіху у Вашій майбутній науковій діяльності, в області української історичної науки та наукового досліду минувшини україн ­ ського народу. Прийміть, Високошановний пане, вислів нашої пошани. Ректор Академії В. Тимошенко. 64. ЛАТВІЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ (Рига). Universite de Lettonie felicite sincerement Acad6micien Bahaly, souhaite sante, longue vie, bien des annees de travail fecond — R e c t e u r. Латвійський Університет щиро вітає академика Багалія і бажає йому здоров ’ я, довгого життя та ще багато років плід ­ ної праці. Ректор. 65. ЛИТОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ (Ковно). L ’ Universite de Lithuanie salue chaleureusement votre triple anniversaire et s ’ allie aux sentiments de 1 ’ Academie des Sciences Ukrainienne en admirant votre travail scientifique et en felici- tant la nation et la science Ukrainienne d ’ avoir dans ses rangs 1 ’ homme eminent d ’ une valeur comme la votre. Michel Roemer, Recteur de I ’ Universite de Lithuanie. Литовський Університет палко в ’ тає Ваші троїсті роковини й приєднується до почувань Української Академії Наук, за ­ хоплюючись Вашою науковою працею. Сердечно вітаємо україн ­ ський народ й українську науку з тим, що вона має в своїх лавах таку видатну, такої високої вартости людину, як Ви. Ректор Литовського Університета Михайло Ремер. ,VI. ПРИВІТАННЯ ВІД УНІВЕРСИТЕТІВ ТА ИНШИХ ВИЩИХ ШКІЛ С. Р. С. Р. 66. ПЕРШИЙ МОСКОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ. Правление Первого Московского Государственного Уни ­ верситета и Этнологический его факультет горячо привет ­ ствуют академика Украинской Академии Наук — Дмитрия Ива ­ новича Ба г алия, в семидесятую годовщину его жизни и в полстолетие его научной деятельности. Московский Уни ­ верситет гордится тем, что сорок лет тому назад именно его Историко-Филологическим Факультетом была присуждена почтенному Дмитрию Ивановичу высшая ученая степень. Историки Этнологического Факультета глубоко ценят клас ­ сические труды Баталия. Ректор: Вышинский. Декан: Волгин. 67. ЛЕНІНГРАДСЬКИЙ ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ МИСТЕЦТВ. 10 декабря 1927 г. Академия Наук чествует одного из своих старейших и заслуженнейших сочленов Димитрия Ивановича Багалия. Богатая трудами и заслугами жизнь юбиляра, рас ­ крытая в первой части изданного Академиею юбилейного сборника, вполне объясняет, почему именно Д. И. Багалий достоин того исключительного внимания, которое ему уделяют и сама Академия, и широкие ученые круги. Как научный ра ­ ботник и как организатор научной работы Д. И. Багалий сде ­ лал большое дело, и, может быть, сделал потому, что никогда не запирался в своем кабинете, а был всегда и прежде всего общественным деятелем, дальновидным и упорным, наперед знавшим то, что еще в интересах будущего. Мне пришлось в Харьковском — тогда совсем еще русском — Университете быть свидетелем первых выступлений Дмитрия Ивановича на украинском языке и с украинскими национальными требова ­ ниями; эти выступления тогда многим казались совершенно неуместными, и только дальнейший ход событий показал, что Димитрий Иванович был не патриот-мечтатель, а патриот- провидец. Подобные примеры глубокой проницательности и об- ,114 Привітання від університетів та инших вищих шкіл СРСР щественной чуткости можно было бы привести во множестве и из научно-организационной деятельности юбиляра. Укра ­ инскую Академию Наук можно только поздравить с тем, что в числе ее основателей оказался, наряду с другими выда ­ ющимися деятелями, и этот исключительный работник. Бла ­ годаря счастливому подбору инициаторов Академия в крат ­ чайший срок стала тем знаменитым научным центром, каким она по заслугам славится во всем мире. Да здравствует Укра ­ инская Академия Наук, и да здравствует на долгие годы Дмитрий Иванович Багалий! Директор: акад. Ф. Шмит. 68. КАЗАНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ. В знаменательный день семидесятилетней годовщины жизни, сорокалетия профессорской и пятидесятилетия научной де ­ ятельности знаменитого украинского ученого историка акаде ­ мика Дмитрия Ивановича Багалея, Государственный Казан ­ ский Университет, высоко ценя его заслуги, шлет маститому юбиляру свой искренний привет и пожелание дальнейшей его столь же плодотворной научной деятельности, на „пользу и славу науки и родного края. Зам. ректора: Миславский. 69. САРАТОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ. Правление Саратовского Государственного Университета приветствует профессора Дмитрия Ивановича Баталия с 70-ой годовщиной жизни и пятидесятилетним юбилеем на ­ учной деятельности и желает видеть юбиляра на его славном посту служения на пользу русской науки и просвещения на долгие годы. Ректор. 70. ТОМСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ. Томский Университет приветствует академика Дмитрия Ивановича Баталия с пятидесятилетием научной деятель ­ ности, желает сил для дальнейшей высококультурной работы на пользу родного края. Ректор Савин. 71. ІРКУЦЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ. Иркутский Университет шлет поздравление маститому юби ­ ляру академику Дмитрию Ивановичу Багалею с пожеланием многолетия и дальнейших научных трудов в пользу родного народа. Замректора Сперанский. 72. ВОРОНІЗЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ. Глубокоуважаемый Дмитрий Иванович! В день пятидесяти ­ летия Вашей ученой деятельности Общественно-Экономиче- ,Привітання від університетів та инших вищих шкіл СРСР 115 ское Отделение Педагогического Факультета Воронежского Государственного Университета считает своим долгом выра ­ зить чувство уважения к Вашей широкой и выдающейся на ­ учной работе. При этом отделение с особенным удовлетворе ­ нием отмечает, что Ваш первый капитальный труд был посвя ­ щен истории колонизации и быта степной окраины Москов ­ ского государства, — той области Республик СССР, значи ­ тельная часть которой в ее научных, педагогических и на ­ родно-хозяйственных потребностях обслуживается теперь Во ­ ронежским Государственным Университетом. Равным образом и Ваши дальнейшие исторические работы, связанные с куль ­ турной историей Харькова и Слободской Украины вообще, имеют важное значение и для нашего края, поскольку южная половина центрально-черноземной полосы в прежнее время, до развития железно-дорожной сети, находилась в очень ожив ­ ленных сношениях в области торговопромышленной жизни с Слободской Украиной, а в культурном отношении с Харь ­ ковским Университетом. Вспоминая по случаю предстоящего юбилея эту особенно тесную связь Вашей научной деятельности с Воронежем и со всей возглавляемой им Центрально-Черноземной Областью, Общественно-Экономическое Отделение от души желает Вам бодрости и сил для успешного продолжения научной работы. Декан Педфака: проф. Н. Дернов. Председатель Общ.-Эконом. Отд.: Ив. Тародин. 73. ПІВНІЧНО-КАВКАЗЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ (Ростов н. Дону). Северо-Кавказский Государственный Университет привет ­ ствует в лице Димитрия Ивановича Ба г алия выдающуюся ученую силу, историографа Слободской Украины, своими тру ­ дами осветившего прошлое названной страны в экономиче ­ ском, социальном и политическом отношении и занявшего наряду с акад. Грушевским и Довнаром-Заполь- с к и м место, во главе школы южно-русских ученых истори ­ ков и краеведов, преемников Костомарова и Анто ­ новича. Блестящие исследования Д. И. Ба г алия по истории ко ­ лонизации степной окраины Московского государства обеспе ­ чили ему почетное место также и среди русских историков вообще. 40 лет его профессорской деятельности в Харькове, при выдающихся его преподавательских талантах, дали Д. И. Ба- галию возможность, в свою очередь, подготовить ряд выда ­ ющихся работников, в области украинской экономической и со ­ циальной истории и обеспечить влияние его научных теорий на многие и многие годы. ,116 Привітання від університетів та инших вищих шкіл СРСР Вспоминая вместе с тем широкую и разностороннюю об ­ щественную деятельность досточтимого юбиляра, Северо-Кав ­ казский Университет считает приятным долгом просить Укра ­ инскую Академию Наук, в день столь выдающегося ученого праздника, как полустолетний юбилей научной деятельности одного из старейших ее членов, присоединить к прочим по ­ желаниям и его пожелания юбиляру здоровья и сил для про ­ должения его высокоплодотворной деятельности. Ректор. 74. АЗЕРБАЙДЖАНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ (Баку). Азербайджанский Государственный Университет шлет пла ­ менный привет ветерану науки, крупнейшему украинскому ученому историку-академику Дмитрию Ивановичу Ба г алию, празднующему сорокалетие своей профессорской деятельности. Академический персонал и студенчество Университета Азербайджанской Республики от всей души желают маститому юбиляру долго жить и работать на благо культурного про ­ цветания братской Украинской Советской Социалистической Республики и на пользу провозглашенного Октябрем Союза Науки и Труда. Р е к то р. (Далі йде те саме привітання тюркською мовою). 75. ГІРСЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ (Владикавказ). В день чествования полустолетней научной и общественной деятельности академика Багалея, Горский Педагогический Институт приветствует высокоуважаемого юбиляра, выдающе ­ гося деятеля в деле национального возрождения украинского народа, учителя-ученого, создавшего школу молодых укра ­ инских историков, положившего основы украинской истори ­ ческой науки. Ректор: Радиев. 76. КУБАНСЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ (Краснодар). Вельмиповажаний Дмитре Івановичу! Викладачі й студенти Українського Відділу Кубанського Державного Педагогічного Інституту вітають Вас з 70-тими роковинами Вашого життя й 50-ми роковинами Вашої наукової, надзвичайно корисної для українського народу, діяльности. Ваші науково-дослід ­ ницькі праці, в галузі історії України й археології, зай ­ мають почесне місце в історіографії і є єдиною школою для покоління молодих учених дослідників історії Слобідської України. Ваша науково-педагогічна діяльність дала україн ­ ському народові добре підготованих істориків. Ваша громадська діяльність протягом довгого часу завсіди стояла на захисті культури українського трудящого народу та її працівників. ,Привітання від університетів та инших вищих шкіл СРСР 117 Ми, робітники далекої Кубанщини, уважно стежимо за Ва ­ шою діяльністю. Посилаючи свій привіт, Український Відділ Кубанського Педагогічного Інституту бажає Вам, вельмипо- важаний Дмитре Івановичу, ще довгих літ неоціненної для блага українських трудящих мас Вашої праці, і нехай Ваша робота стане за приклад нашим молодим культурним силам. Ректор. Проректор по учб. ч. Зав. Укр. Відділом. 77. КУБАНСЬКИЙ РОБФАК (Краснодар). Дорогий Дмитре Івановичу! Українське пролетарське студентство і викладачі Кубан ­ ського Робфаку, в день Вашого славного юбілею, вітають в Ва ­ шій особі одного з кращих вихователів і учителів нового ра ­ дянського суспільства, каменярів української науки, культури й школи. Довгі літа живіть, творіть, сійте, учіть! Під прапором Жовтня, в тісній спілці науки і праці, несіть свої знання твердо й непохитно в робітниче-селянські маси на будів ­ ництво соціялізму! Уповноважені від студентів 4 підписи та уповноважені від викладачів — 4 підписи. 78. БІЛОРУСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ (Мінське). Прауленьне Беларускага Дзяржаунага Унівэрсытэту просіць Вас паважаны Зьмітры Іванавіч прыняць шчырае привітаньне з Вашым вялікім сьвятам. Прауленьне Унівэрсытэту выражае поуную упэуненасьць у тым што Ваша выдатная навуковая і гра- мадзкая праца з такім жа посьпехам будзе ісьці у працягушмат год на карысьць дарагой для Вас Украіны. Рэктар Пічэта. 79. ХАРКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ НАРОДНЬОЇ ОСВІТИ. Харківський Інститут Народньої Освіти гаряче вітає в день юбілею Дмитра Івановича Багалія, славетного вченого, за ­ служеного професора, активного і впливового громадського ді ­ яча, бажаючи йому здоров ’ я й сили на довгі роки, для про ­ довження цінної праці в користь культурного розвою Радян ­ ської України. Повнішу участь в шануванні юбіляра Інститут візьме в Харкові. Ректор Гаврилів. 80. ТЕЖ. Предметова Комісія Соціяльно-Економічного Відділу Хар ­ ківського І. Н. О. щиро вітає шановного юбіляра, найстар ­ шого свого члена, що поклав п ’ ядесять літ життя на підго ­ товку висококваліфікованих робітників освіти й науки. Білик та Мірза-Авакянц. ,118 Привітання від університетів та инших вищих шкіл СРСР 81. КОМУНІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. ТОВ. АРТЕМА (Харків). Сорок років Вашої науково-історичної праці, щира участь в організації штабу революційної науки й культури Україн ­ ської Академії Наук, дали багато корисного й цінного проле ­ таріатові України і СРСР. Пролетарська революція відкинула геть буржуазний зміст науки, що був в інтересах буржуазії. Тепер пролетарі я т будує нову, вільну й не тільки для вибраних, а для всіх хто працює, культуру. Ваші величезні послуги в цій творчій роботі, Вашу енергій ­ ність, відданість і щирість, на 70-й річниці, вшановують всі науково-культурні організації. Все, що є кращого в Радян ­ ському Союзі, представники нової пролетарської культури сьогодні вітають Вас. Комуністичний Університет імени Артема теж висловлює Вам щиру подяку і вітання та побажання й надалі вкладати до скарбниці науки Вашу діяльність. Ваш юбілей — юбілей пролетарі я ту, бо він наочно демон ­ струє перед усім світом не тільки економічну та політичну пе ­ ремогу пролетаріату С. Р. С. Р., а й перемогу культурну. Хай-же живуть діячі Пролетарської культури й науки! Хай живе т. Багалій і буйно розцвітає його діяльність! Хай живе пролетарська наука, що на темному фоні бур ­ жуазного світу сяє відблисками нового життя-спілки Науки і Праці! Правління. 82. ОДЕСЬКИЙ ІНСТИТУТ НАРОДНЬОЇ ОСВІТИ. Високоповажаний Дмитре Івановичу! П ’ ядесятирічний науковий юбілей — явище виключного зна ­ чіння особливо для такого видатного робітника, як Ви. Пів ­ століття науки, якій Ви служили, було перегодом, коли заро ­ дилась, зміцнилась і тепер цвіте буйним цвітом нова проле ­ тарська наука. Для неї Ви не мало зробили своїми історич ­ ними працями. Коли розпочалася велика революція, Ви рішуче стали на її бік і без хитань, перший з-поміж дослідників Укра ­ їни, стали на службу пролетаріату, несучи світло знання й в касарні червоноармійців і в робітничі клуби. Багато енергії поклали Ви на організацію нової науки. Отже в день п ’ ядесятої річниці Вашої високої наукової діяльности Оде ­ ський Інститут Народньої Освіти, вітаючи Вас, схиляється перед Вашими величезними заслугами. Ректор: Внуков. Секретар Правління: Стороженко. ,Привітання від університетів та инших вищих шкіл СРСР 119 83. ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ІНСТИТУТ НАРОДНЬО Ї ОСВІТИ. Високоповажаний Дмитре Івановичу! Дніпропетровський Інститут Народньої Освіти щиро вітає Вас в день Вашого юбілейного свята, як одного з найвидат- ніших вчених нашої України. Ваші численні праці з історії Слобідської, Степової та Лівобічної України старанно вивчають і студіюють наші співробітники й студенти, яко роботи суто-наукові й дуже ко ­ рисні, з боку методологічного. Вважаючи Ваш юбілей за свято всієї наукової й письмен ­ ної України, Інститут свідчить Вам свою глибоку пошану й ви ­ словлює Вам побажання довгих років праці на користь нашій науці. Ректор Александров. 84. ХЕРСОНСЬКИЙ ІНСТИТУТ НАРОДНЬОЇ ОСВІТИ. Херсонський Інститут Народньої Освіти вітає академика Багалія, історика, дослідника, вчителя, видатного громадсько- літературного діяча в день п ’ ядесятирічного юбілею. Хай довгі роки шановний юбілянт працює на користь трудящих! За ректора Федорівський. 85. ПОЛТАВСЬКИЙ ІНСТИТУТ НАРОДНЬОЇ ОСВІТИ. Вельмишановний Дмитре Івановичу! До численної низки привітань дозвольте додати коротеньке слово про Вашу неоціниму наукову й організаційну допомогу, що подали Ви у свій час Полтавському Історично-Філологіч ­ ному факультетові. Це було у важкий для культурно-освіт ­ нього життя України 1918-й рік. Розбуркані революцією 1917 року струмені українського народу, виявили силу запитів до життя на ґрунті своїх культурних потреб, і одною з най- невгамованіших потреб це було прагнення до науки, яка-б прояснила національну й класову свідомість трудових мас. У Полтаві потягнувся до вищої науки і колишній земський службовець, і кооперативний діяч, і народній учитель, і за ­ лізничник, і робітник тієї промисловости, що народилась тоді так недавно у Полтаві, як у досить затишному тилові війни. Ідучи лінією найменшого опору, активні елементи полтав ­ ської людности, від імени Губерніяльної Просвіти, зняли клопотання про відкриття історично-філологічного факультету з університетським курсом. Та наукових засобів у провінцій ­ ному місті було замало. І ось тут з ’ явились Ви, Великоша- ,120 Привітання від університетів та инших вищих шкіл СРСР новний Дмитре. Івановичу, видатний і заслужений учений, мавши чимало точок приложения своїх наукових сил і в більших, ніж Полтава, містах. Ви не тільки дали згоду стати на чолі Катедри Історії України, на згаданому факультеті, Ви не тільки протягом двох академічних років їздили читати систе ­ матичні лекції, та Ви-ж допомогли добрати гурток инших на ­ укових сил , між якими були такі видатні вчені, як небіжчик М. Ф. Сумцов, як професори Шміт, Кульбакін та инші. Ви перший подали їм приклад викладати лекції українською мо ­ вою, і це було ще тоді, коли офіційна українізація була не ­ відома. Ви-ж допомогли у тодішньому міністерстві освіти про ­ вести затвердження статуту факультету, як зародку майбут ­ нього університету. Не можна забути того ‘захоплення, з яким слухала Вас молода авдиторія на 400 слухачів. Ви тоді з лагідною усміш ­ кою казали, що на своїм, уже й для того часу довгім віку , Ви ще не бачили такого людного історично-філологічного фа ­ культету. Саме відкриття факультету Ви скрасили своєю не ­ забутньою промовою, в якій Ви згадали, що маєте дати про ­ відну лінію для того національного почуття, що саме тоді так буяло на Україні взагалі, а в Полтаві може — найдужче. Ви збудували свою промову на словах незабутнього великого вченого Потебні, який у рецензії до збірки пісень Головаць- кого казав, що в кожному націоналізмові завсіди є дві сто ­ рони: одна агресивна, що руйнує чийсь инший націоналізм, і друга, що обороняє право народніх мас на розвиток своєї культури, і що цьому самооборонному націоналізмові, хоч-би де він виявлявся, не можна не співчувати. Довгі роки живіть ще й працюйте, дорогий Дмитре Івано ­ вичу, на славу Українського Народу! Підпис. 86. ПОЛТАВСЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ТЕХНІКУМ. Полтавський Педтехнікум щиро вітає високошановного юві ­ лянта академика Дмитра Івановича Багалія й бажає йому ще многі роки відшукувати коріння революції на Україні, на ко ­ ристь робітників України. Педтехнікум. 87. НІЖЕНСЬКИЙ ІНСТИТУТ НАРОДНЬОЇ ОСВІТИ. Див. у нас розділ І, ст. 42 — 43. 88. КАМ ’ ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ ІНСТИТУТ НАРОДНЬОЇ ОСВІТИ. Вельмишановний Дмитре Івановичу! Славетний й знамен ­ ний день 50-ліття Вашої наукової діяльности звертає до себе думки усіх культурних сил, що радо приймають участь у цім святі юбілянта. Перед нами 50 років блискучої наукової ,Привітання від університетів та инших вищих шкіл СРСР 121 й дуже продуктивної діяльности, що принесла з собою цілий ряд цінних вкладів в науку, витворила значну плеяду актив ­ них учених Ваших безпосередніх учнів. Оглядаючись на пройдений Вами важкий шлях, Ви не можете не відчути себе щасливим від усвідомлення виконання свого обов ’ язку. Багато поколінь студентів, що розійшлися по широкому лицю нашої країни, мають вдячний спогад про Ваше живе слово, яким Ви знайомили їх з широкою цариною знання, та й багато є таких, яких Ви й зараз скеровуєте на наукову діяльність. Кам ’ янець-Подільський Інститут Народньої Освіти, вітаючи Вас, вважає за необхідне побіч відзначення Вашої наукової діяльности підкреслити й велику діяльність Вашу як радян ­ ського громадянина, маючи на увазі Вас, як одного з перших з робітників високої наукової кваліфікації, що, зрозумівши залізну логіку історичного процесу, станув на шлях радянського й соціялістичного будівництва. Вітаючи Вас, цілий колектив нашого Інституту, професура, студентство й технічний персонал, висловлює надію ще довгі роки бачити Вас в доброму здоров ’ ю й повні сил та бадьо- рости. Хай і дальші роки Вашої наукової й громадської праці, як академика й керівника науково-дослідчих установ, в умо ­ вах радянського будівництва, ще продуктивніше послужать на славу й розцвіт історичної науки, на користь молодому науко ­ вому поколінню та робітниче-селянським масам нашої дорогої Радянської Української Республіки й славетної Спілки Соці ­ я лістичних Радянських Республік! Ректор: Д-р Геринович. Про ректор: Д. Ходоровський. Представники професури: Бернаиький, Кондрацький, проф. Курневич. Представник студентства Степанів. 89. ВОЛИНСЬКИЙ ІНСТИТУТ НАРОДНЬОЇ ОСВІТИ (Житомир). Високоповажний Дмитре Івановичу. Волинський Інститут На ­ родньої Освіти вважає за радісний для себе обов ’ язок вітати Вас з 50-річчям Вашої наукової діяльности на Україні. Ваше свято є свято української культури в широкому ро ­ зумінні слова. Для вивчення цієї культури Ви зробили дуже багато. Ваш курс „російської “ історії, Ваша історія Слобо ­ жанщини, досліди української історіографії, діяльности Ско ­ вороди довго будуть дорогоцінними джерелами для вивчення нашої старовинної історії. Українська наука не забуде, що Ви — один з перших на Україні відважилися заговорити до студентів з університет ­ ської катедри українською мовою. Обравши для себе такий шлях, Ви й на дальші часи залишилися прихильником укра ­ їнської культури, подаючи в цьому приклад для молодшого покоління. ,122 Привітання від університетів та инших вищих шкіл СРСР На схилі свого віку, протягом 10-ти років, Ви стояли на чолі, або брали чинну участь у житті численних наукових уста ­ нов, корисна діяльність яких тісно звязується з Вашою діяль ­ ністю — і організаційною, і науковою, і професійною. Велику вагу в збереженні й виявленні, при надзвичайно тяжких умовах, сили джерел до історії минулого України набуло Укра ­ їнське Архівне Управління, головою якого Ви були. Секція наукових робітників згуртувала в міцну робочу корпорацію всіх працівників української культури, і життя її тісно звя- зане з Вашим ім ’ ям. Виявляючи професійну активність, Ви нарешті один з пер ­ ших сказали своє слово про політичну орієнтацію. Не вага ­ ючись, мужньо і рішуче — для всього світу — Ви заявили, що Ви з Радянською владою. Історик, в далекій перспективі ми ­ нулого спостерегаючи соціяльні, національні й економічні праг ­ нення народів, в Радянській Владі Ви найшли забезпечення всіх законних прав народів і упослідженого пролетаріату. І те, що в Ваших заявах говорив фахівець-історик, надавало їм особливої цінности. За Вашу піввікову, невпинну діяльність для Української культури слава вам, Дмитре Івановичу! Нехай загальна участь у Вашому юбілеї принесе Вам бадьорість для дальшої корисної праці. І за ним нехай на ­ ступлять нові юбілеї, як симбол нової енергії, нових сил та старої невтомности, що їх Вам од себе бажає in multos annos — Волинський Інститут Народньої Освіти. In multos annos. 90. КИЇВСЬКИЙ ІНСТИТУТ НАРОДНЬОЇ ОСВІТИ. Диви у нас розділ І, ст. 24 — 26. 91. КИЇВСЬКИЙ ІНСТИТУТ НАРОДНЬОГО ГОСПОДАРСТВА. Диви у нас розд. І, ст. 55 — 56. 92. КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ. Диви у нас розд. І, ст. 56 — 57. 93. КИЇВСЬКА СІЛЬСЬКО-ГОСПОДАРСЬКА АКАДЕМІЯ. Диви у нас розд. І, ст. 57. 94. КИЇВСЬКИЙ ХУДОЖНІЙ ІНСТИТУТ. Диви у нас розд. І, ст. 53. 95. КИЇВСЬКИЙ МУЗИЧНО-ДРАМАТИЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМ. ЛИСЕНКА. Диви у нас розд. І , ст. 58. ,VII. ПРИВІТАННЯ ОД НАУКОВО-ДОСЛІДЧИХ КАТЕДР. 96. ХАРКІВСЬКА КАТЕДРА ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ. Диви у нас розд. І, ст. 34 — 36 та розд. II, ст. 84 — 85. 97. КАТЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ ІНСТИТУТУ МАРКСИЗМУ. В день юбілею акад. Багалія, Наукова Катедра Української Історії Інституту Марксизму щиро вітає свято української на ­ уки історичної, що так рішуче стала в особі акад. Багалія на шлях марксизму, закидаючи на завсіди старі шляхи та тільки з марксистською молоддю крок в крок іде до Ленінового пра ­ пору. Яворський. 98. ТЕЖ. Диви у нас розд. II, ст. 73 — 80. 99. ЕТНОЛОГІЧНО-КРАЄЗНАВЧА СЕКЦІЯ ХАРК. КАТЕДРИ ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ. Щиро вітаємо керівника нашої Катедри з його потрій ­ ним юбілеєм. Харківська Етнологічно-Краєзнавча Секція. 100. ХАРКІВСЬКА КАТЕДРА ІСТОРІЇ ПИСЬМЕНСТВА. Українська Секція Катедри Письменства в Харкові сер ­ дечно здоровить дорогого Дмитра Івановича з його подвійним юбілеєм і з найглибшою подякою згадує той час, коли вона починала свою роботу під керівництвом юбілянта. Надто перша фаланга секційних робітників не забуде ніколи цього керів ­ ництва й надалі триматиме міцний науковий звязок із своїм стерничим. Здоров ’ я-ж та сил юбілянтові! Керівник Секції Микола Плевако. 101. ХАРКІВСЬКА КАТЕДРА ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО ПРАВА. Катедра Проблеми Сучасного Права вітає шановного ака ­ демика Дмитра Івановича Багалія з нагоди славетного юбілею. Керівник Палієнко. ,124 Привітання од науково-дослідчих катедр 102. ХАРКІВСЬКА КАТЕДРА МОВОЗНАВСТВА. Високоповажаний Дмитре Івановичу! Науково-Дослідча Катедра Мовознавства ім. О. Потебні у Харкові вітає Вас у цей урочистий день Вашого юбілею і висловлює Вам глибоку пошану, як видатному невтомному вченому і зокрема найбільшому історикові східньої частини України. Ви своїми численними працями поставили на на ­ лежну височінь народознавство найменш тоді вивченої тери ­ торії України. Ви дали монументальну історію Харкова і Хар ­ ківського Університету, Ви виявили найбільше культурне явище XVIII ст. — філософа Григорія Сковороду. Ваша ши ­ рока громадська і науково-організаційна діяльність так само нерозривно звязана з піднесенням української науки й куль ­ тури, і ми з приємністю відзначаємо Ваш живий інтерес і увагу до всіх инших галузів науки, хоч-би як далеко вони були від Вашої спеціяльности. Дозвольте-ж побажати Вам здоров ’ я і довгих днів для та- кої-ж великої й корисної праці на полі української науки й куль ­ тури. Голова П. Ріттер. К ер. секції Ол. Синявський. 103. ХАРКІВСЬКА КАТЕДРА ЕВРОПЕЙСЬКОІ КУЛЬТУРИ. Диви у нас розд. І, ст. 15 — 18. 104. ОДЕСЬКІ НАУКОВО-ДОСЛІДНІ КАТЕДРИ ІСТОРІЇ КУЛЬТУРИ. Від імени Науково-Дослідчих Катедр та наукових органі ­ зацій міста Одеси вельмишановного Дмитра Івановича Багалія щиро вітаю з юбілеєм 40-річчя наукової діяльности. Уповно ­ важений Укрнауки Одеси Альохин. 105. ОДЕСЬКА СЕКЦІЯ ХАРКІВСЬКОЇ КАТЕДРИ. В Вашій особі, вельмишановний Дмитро Івановичу, Одеська секція вітає видатного наукового дослідника, який своїми працями поклав підвалини для історичної краєзнавчої укра ­ їнської науки, вітає духовного батька українського архіво ­ знавства, творця історії Слобідської України, який широко висвітлював питання колонізації нашої землі, вітає й одного з основоположників нової науки про наші міста й нової та новішої української історії, в якій Ви сами — одна з великих дійових осіб. Складаємо свої привітання Вам і яко першорядному орга ­ нізаторові історичної науки. Анархічний стан її за капіталі ­ стичного ладу закінчився як у всій Східній Европі, так і на Україні блискучим Жовтнем. Революція, цей величезний семі ­ нар, викувала нові організаційні форми науки, оперті на мак- ,Привітання од науково-дослідчих катедр 125 сімі історичного матеріалізму. Перед Вами стояло величезне завдання організувати розпорошених по Україні наукових ро ­ бітників на новій базі. В ту добу всі ми за проводом про ­ летаріату причащались революції й з найбільшою радістю ішли на повстання проти застарілого світу. Пролетаріят бо ­ ровся з вулицею та шумовинням юрби, ставив їм порядок денний збирання сил й організацію їх, отже й українська істо ­ рична наука, за Вашим проводом стала на той-же шлях. Власне Ви закликали нас до колективної праці в дослідних катедрах. А коли на яблуневий цвіт нашої молодої волі упав мороз нечуваного голоду й розрухи, коли опускалися руки, бракло енергії, падав дух, в цей час Ви підтримали всіх наукових робітників України в їхньому пробігу до сонця, будили в них мужність, підпирали віру в остаточну перемогу революції і підтримували невгасимий вогонь молодої радянської куль ­ тури. Тут заслуги Ваші такі-ж невмирущі, як і в инших га ­ лузях життя й науки, в яких Вам доводилося працювати. Ми не можемо знайти слів для виразу подяки й пошани. Одне з певністю можемо сказати, що Ваші ідеали збережемо як дорогоцінність, розвиватимемо їх й тиритимемо на ко ­ ристь українського робітника та селянина. Ми щасливі голосно це сказати в день Вашого юбілею, який є й нашим дорогим святом! Михайло Слабченко та ві ­ сім підписів аспірантів. 106. ДНІПРОПЕТРОВСЬКІ НАУКОВО-ДОСЛІДЧІ КАТЕДРИ. Науково-Дослідчі Катедри Дніпропетровська вітають вель ­ мишановного юбіляра з днем святкування славетної сорока ­ річної професорської та півсторічної наукової діяльности й ба ­ жають ще багатьох років здоров ’ я та праці на користь Укра ­ їни та радянства! За уповноваженого Упрнауки Ви ­ ноградов. 107. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА КАТЕДРА БІОЛОГІЇ. Дніпропетровська Науково-Дослідча Катедра Біології шле щире привітання вельмишановному відомому українському вче ­ ному Дмитру Івановичу Ба г алію в день його юбілею і ба ­ жає ще багато років сил та здоров ’ я й надалі у науковій ді ­ яльності! Завід. Катедри Л. В. Рейнгард. 108. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА КАТЕДРА УКРАЇНОЗНАВСТВА. Високоповажаний Дмитре Івановичу! В сьогоднішньому Ва ­ шому святі бере участь вся Україна, бо нема у нас не тільки вченого, а й звичайно освіченого українця, який не знав-би Вас і в тій чи иншій мірі Ваших наукових творів. ,126 Привітання од науково-дослідних катедр Яких тільки тем із минулого України Ви не торкались в своїх працях, але-ж між ними є більше Вами улюблені, — це теми з старої Слобідської та Степової України. Тому ми, наукові працівники Степової України, — співро ­ бітники Дніпропетровської науково-дослідної катедри Україно ­ знавства й Краевого Музею, з особливим почуттям святкуємо Ваш юбілей й вітаємо Вас, яко велику нашу наукову силу, бажаючи Вам ще довго працювати на користь нашій рідній Україні. Слава невтомному працівникові на ниві української істо ­ рії! Д. Яворницький і підписи 5-ох співробітників. 109. КАМ ’ ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКА КАТЕДРА. Вельмишановний Дмитре Івановичу! У цей визначний день 50-літньої Вашої наукової та громадської діяльности Кам ’ я- нець-Подільська Науково-Дослідна Катедра прилучає й свій голос до численних, одержаних Вами привітань. Ваші наукові праці проливають правдиве світло на хід історичного процесу на Україні, а Ваша громадська діяльність була надзвичайно продуктивною та корисною для радянського культурного будівництва. Високо цінуючи Ваші заслуги, Кам ’ янець-Подільська Нау ­ ково-Дослідна Катедра бажає Вам здоров ’ я та сил для даль ­ шої праці на користь працюючих. Керівник Н. Д. К. Кон- драцький. За Секретаря: Барі. ПО. СЕКЦІЯ КУЛЬТУРИ ТІЄЇ КАТЕДРИ. Вельмишановний Юбілянте! Передаючи Вам сердечне при ­ вітання, у знаменний день 50-ліття Вашої наукової діяльности, Секція Культури Науково-Дослідчої Катедри при Кам ’ янець- Подільському Інституті Народньої Освіти користується наго ­ дою засвідчити своє почуття глибокої до Вас, високоповаж ­ ний юбілянте, пошани. За 50 років напруженої діяльности Ви внесли до скарбниці науки величезні вклади. Ваші наукові праці захоплювали широчезну царину культур ­ ної творчости, від зачаткових форм культури аж до вищих щаблів її витвору. Особливо продуктивного результата дають Ваші вивчення в царині історії на ґрунті матеріялістичного її розуміння, даючи тривкий фундамент з ’ ясуванню історич ­ ного процесу України, з марксівського погляду. Напружена теоретична діяльність не вичерпує всіх Ваших праць на ґрунті освіти, й науки. Ви піклувалися про поширення науки серед широких робітниче-селянських мас, приймаючи участь в пуб ­ лічних лекціях й виступаючи сами як лектор. Стоючи зараз на чолі Науково-Дослідчої Катедри Історії Української Культури ,Привітання од науково-дослідчих катедр 127 та Науково-Дослідчого Інституту Шевченкознавства, Ви, як академик, віддано присвятили свої сили справі розвитку їх діяльности й служите робітниче-селянській молоді на важкім шляху її наукової підготови. Прийміть-же, Високоповажний Юбілянте, від колективу Секції Культури Науково-Дослідчої Катедри, разом з нашим привітанням й палке побажання, ще щоб довгі роки тривала вірна своїм основним принципам Ваша науково-освітня діяльність, на користь робітниче-селянським масам і її науко ­ вій молоді зокрема. Керівник Секції Ів. Любарський. Заступник Керівника Д-р Геринович. Секретар Неселовський. 111. НІЖЕНСЬКА КАТЕДРА. Диви у нас розд. І, ст. 42 — 43. 112. КИЇВСЬКА КАТЕДРА ІСТОРІЇ УКРАЇНИ. Диви у нас розд. І, ст. 29. 113. КИЇВСЬКА КАТЕДРА МАРКСИЗМУ ТА ЛЕНІНІЗМУ. Диви у нас розд. І, ст. 33 — 34. 114. К иївська катедра мистецтвознавства . Вельмишановний Дмитре Івановичу! Завсіди маючи в Вас високий зразок плідної невсипущої діяльности на благо рідної науки, Катедра Мистецтвознавства щиро вітає Вас у цей урочистий день Вашого юбілею. Акад. О. Новицький. 115. КИЇВСЬКА КАТЕДРА МОВОЗНАВСТВА. Високошановний Дмитре Івановичу! Науково-Дослідча Ка ­ тедра Мовознавства і літературознавства в Київі щиро вітає Вас, Вельмишановний Дмитре Івановичу в день Вашого юбі ­ лею. Свято Вашого юбілею близьке не тільки робітникам в галузі історичних наук, а й для філологів. Ви бо в много- гранній своїй діяльності науковій віддавали чималу увагу й студіям філологічним і своїми дослідами про Сковороду, про Шевченка та Кирило-Методіївців збагатили й цю царину українознавства. Катедра сподівається, що і в дальшій своїй діяльности, для якої Вам катедра бажає ще багато-багато років, Ви не виключите із сфери своїх інтересів і згаданих філологічних проблем. Голова акад. А. Кримський, Секре ­ тар В. Дем” янчук. 116. КАТЕДРА ЄВРЕЙСЬКОЇ КУЛЬТУРИ. Диви у нас розд. І, ст. 47. ,128 Привітання од науково-дослідчих катедр 117. СЕМІНАР ЕКОНОМІЧНОЇ ІСТОРІЇ. Високоповажаний Дмитре Івановичу! Семінар Економічної Історії України при Київському Інституті Народньої Освіти має за честь привітати Вас з нагоди півстоліття Вашої слав ­ ної діяльности, на користь української науки та культури. Дозвольте побажати найстаршому й найповажнішому пред ­ ставникові української історіографії ще багатьох літ життя й творчої праці. Голова О. Оглоблін. Секретар А. Кодола . 118. КИЇВСЬКА КАТЕДРА ТЕПЛОТЕХНІКИ. Диви у нас розд. І, ст. 56 — 57. ,vin. ПРИВІТАННЯ ОД РІЗНИХ НАУКОВИХ УСТАНОВ ЗАКОРДОНУ. 119. КОМІТЕТ ДЛЯ НАЛАГОДЖЕННЯ НАУКОВИХ ЗВЯЗКІВ МІЖ ФРАНЦІЄЮ ТА С. P. С. Р. Monsieur le Président! J ’ ai l ’ honneur de vous prier de vou ­ loir bien exprimer à mon ancien collègue de L ’ Université de Kharkov, l ’ éminent historien de L ’ Ukraine, Dimitry Bahaliy, l ’ expression de ma plus vive admiration pour la belle oeuvre qu ’ il a accomplie et mes voeux pour qu ’ il la poursuive encore longtemps dans l ’ intérêt de son pays et de la science. Je compte sur vous pour lui rappeler aussi que mes senti ­ ments à son égard sont ceux d ’ un élève et d ’ un ami qui met très-haut les souvenirs qu ’ il a gardés d ’ une collaboration de quatre années avec les professeurs de L ’ Université de Kharkov, et plus particuliérement avec celui, dont vous célébrerez le 3 décembre le 70-ème anniversaire. Je suis heureux, Monsieur le Président, de cette occasion de vous rappeler combien j ’ ai été touché par l ’ hospitalité char ­ mante que j ’ ai trouvée, au mois de mars dernier, à l ’ Académie des Sciences d ’ Ukraine, et combien il m ’ a été précieux de con ­ stater l ’ activité magnifique avec laquelle, en si peu de temps, e ’ ie a su mettre sur pied toute une organisation scientifique nouvelle du plus grand prix pour la science. Je vous prie d ’ agréer, Monsieur le Président, et de faire ag ­ réer à vos confrères de l ’ Académie, le Professeur Bahaliy à leur tête, l ’ assurance de ma plus haute considération. Prof. A. Mazon. Пане Президенте ! Оцим маю честь прохати Вас не одмо ­ вити й висловити ласкаво моному колишньому колезі з Хар ­ ківського Університету, — видатному історикові України, — Дмитру Б а г а л і є в і, вирази мого найбільшого захоплення його видатною працею, і переказати йому мої побажання, щоб він її продовжував ще на довгий час, на користь своїй рідній країні й науці. Я сподіваюся, що Ви не одмовите і перекажете йому, що мої почуття до нього такі, як повинні бути почуття у учня ,130 Привітання од різних наукових установ закордону й друга. Я з великою втіхою згадую про мою чотирьохлітню співпрацю із професорами Харківського Університету, а зок ­ рема і з тим, якого семидесятирічні роковини ви святкувати ­ мете 3 грудня. Я щасливий, пане президенте, що маю змогу користу- ючися цією нагодою нагадати Вам, оскільки я був зворушений чудовою гостинністю, яку я знайшов у березні місяці в Ака- мії Наук України, й оскільки було мені любо констатувати пишну діяльність Академії, яка, за такий короткий час, спро ­ моглася цілком зформуватися у велику нову наукову органі ­ зацію, високоцінну для науки. Прошу вас ласкаво прийняти, пане Президенте, й висло ­ вити вашим колегам по Академії та професорові Багалієві запевнення в моїй глибокій пошані. Проф. А. Мазон. 120. НІМЕЦЬКИЙ АРХЕОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ В АТЕНАХ (Греччина). Das Deutsche Archeologisches Institut in Athen nimmt herzli ­ chen Anteil an dem Festtag des grossen Ukrainischen Gelehrten Demetrius Bagalij und erlaubt sich auf diesem Wege seine Glük- wünsche zu übersenden. In ausgezeichneten Hochachtung Ergebens. Prof. D – r. E. Bascher, Leiter des Instituts. Німецький Археологічний Інститут в Атенах приймає гарячу участь у святкуванні юбілею великого українського вченого Дмитра Багалія і дозволяє собі цим передати свої найщиріші побажання щастя. З великою повагою прихильний керівник проф. Е. Ватер. 121. АРХЕОЛОГІЧНИЙ КОМІТЕТ ФІНЛЯНДІЇ (Гельсингфорс). Au celebre savant septuagenaire felicitations empressees. Com ­ mission archeologique de Finlande. Славному сімдесятлітньому вченому шлемо наші палкі привітання. Комітет. 122. УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ГРОМАДОЗНАВСТВА (Прага). Дирекція Українського Інституту Громадознавства засилає найщиріші свої привітання Українській ^Академії Наук з свя ­ том юбілею члена Академії Дмитра Ивановича Багалія, в 70-ту річницю його життя та п ’ ядесятиліття високоцінної, для української культури, наукової діяльности. Разом з цим Дирекція просить передати Високоповажному юбілянтові най- сердечніші поздоровлення і побажання сил, енергії й добрих обставин ще на довгий ряд літ, — щоб щастило найкраще і найповніше використати багаті знання й досвід на добро ,Привітання од різних наукових установ закордону 131 українського трудового народу. З великою повагою. З а ди ­ ре к ц і ю: М. Шаповал та д р. М. Мандрика. 123. УКРАЇНСЬКЕ ІСТОРИЧНО-ФІЛОЛОГІЧНЕ ТОВАРИСТВО (Прага). Українське Історично-Філологічне Товариство в Празі при ­ лучає й свій голос до всеукраїнського хору наукових установ та організацій, що гучно вітають Вас в день сімдесятих ро ­ ковин Вашого народження. Пригадуючи собі безконечну низку Ваших праць з різних галузів нашого минулого, Това ­ риство особливо цінить і шанує їх славного автора за те, що він завсіди брав теми з української історії, розроблював їх з українського погляду, й зазначеними працями, як і своїми університетськими та прилюдними викладами, будив і зміцню ­ вав прихильність та інтерес до минулого Рідного Краю та ук ­ раїнського народа. Низько схиляючи перед Вами чоло за Ваше наукове за ­ взяття, постійну довголітню працю на історичному полі та грандіозно-багату продуктивність самої праці, Товариство шле Вам, високоповажаний юбілянте, свій сердечний, гарячий привіт в день Вашого славного свята й свята української історичної науки й найщиріше бажає Вам фізичної кріпости та моральних сил ще на многі, многі літа, для продовження свого блискучого й зразково-продуктивного служіння україн ­ ській історії. Голова Т-ва: Д. Антонович. Секретар Вас. Біднов. 124. УКРАЇНСЬКА СТУДІЯ ПЛАСТИЧНОГО МИСТЕЦТВА (Прага). Високоповажаний Дмитре Івановичу! Юбілей Вашої наукової та громадської праці, невтомної, повної енергії, висококуль ­ турної праці Вашого сімдесятлітнього життя, є дорогий і для діячів українського мистецтва. В своїй науковій праці, як історик Слобожанщини і особливо її культурного життя, Ви багато висвітлили в працях з історії Харкова і Харківського Університету питань сполучених з розвоєм мистецтва на Слобожанщині; а для популяризації українського мистецтва багато причинилися Ваші загальні ілюстровані видання і особливо Ваша ілюстрована історія Слобідської України. Та не тільки як теоретик, як дослідник минулого, але як практичний громадський діяч Слобожанщини, Ви багато зро ­ били для розвою мистецького життя у Харкові, центрі Сло ­ бідської України. Ви, спочатку як гласний харківської думи, пізніше як Голова міста Харкова, чимало сприяли розвоєві мистецьких шкіл у Харкові; та особливого значіння ми надаємо тому розквітові харківської галерії картин, що іменно під Вашим енергійним завідуванням незвичайно і змістовно ,132 Привітання од різних наукових установ закордону побільшила загальне число картин, та саме завдяки Вам доперва набрала виразного українсько-слобожанського характеру, бо Ви не тільки зуміли придбати для галерії праці прославлених майстрів із Слобожанщини, як Репін, але Ви заснували при галерії цілі відділи праць видатніших харків ­ ських майстрів з покійним С. Васильківським на чолі, праць, якими нині пишаються харківські музеї. Ми не маємо змоги тут бодай коротко згадати про все, що Ви зробили для розвою мистецтва у Харкові, але не мо ­ жемо ще не пригадати того, які наслідки мала Ваша широко задумана і з блискучим успіхом переведена праця для підго- тови Х II археологічного з ’ їзду у Харкові, себ-то тої праці, що дала початок до енергійного наукового дослідження ста ­ рого мистецтва Слобожанщини. Цей, викликаний з Вашої ініціативи, при допомозі покійного Рєдіна, рух виявився як у ряді наукових дослідів, так і в тих виставках українського мистецтва, які було уряджено для з ’ їзду, і, які, після з ’ їзду, збільшили і дали нове життя кабінетові мистецтва при харків ­ ському університеті, наслідком чого так само збагатіли су ­ часні харківські музеї. Всі ці й багато инших Ваших заслуг перед українським мистецтвом дають право діячам українського мистецтва з гор ­ дістю назвати Вас, високоповажний Дмитре Івановичу, — своїм, і тому Українська Студія Пластичного Мистецтва в Празі гаряче вітає Вас в день Вашого сімдесятліття і шле Вам най ­ щиріші бажання ще довго працювати для української науки та культури, а значить і для розвитку мистецтва на Україні. За Українську Студію Пластичного Мистецтва Директор: Дм. Антонович та професори: К. Стахів- ський, С. Мако та Ф. Слюсаренко. 125. УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО КНИГИ (Прага). Українське Товариство Книги в Празі засилає Вам з на ­ годи 50-літньої Вашої наукової діяльности своє щире приві ­ тання. Бажаємо Вам в доброму здоров ’ ю й далі працювати, довгі роки на користь української науки. 126. ФІЛОЛОГІЧНА СЕКЦІЯ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА І М. ШЕВ ­ ЧЕНКА (Львів). Високоповажаний Дмитре Івановичу! В день подвійного юбі ­ лею Вашого, Філологічна Секція Наукового Товариства ім. Шев ­ ченка у Львові, згадуючи про Ваші величезні заслуги, які Ви протягом 50 літ своєї безугавної муравлиної праці поклали на жертівник української науки й культури, як учений і гро ­ мадянин, з особливим признанням мусить піднести Вашу працю на полі історії української літератури. Годі перечислити всі ті ,Привітання од різних наукових установ закордону 133 розвідки, які вийшли з-під пера Вашого за сей час у згада ­ ній ділянці, але Секція не може поминути передовсім Ваших капітальних дослідів і видань, присвячених славному філосо ­ фові Сковороді. Виконані з великим замилуванням і знан ­ ням речи, становлять вони тривку підставу для студій над життям і творчістю мандрівного філософа, — підставу, що на ній опираються й опиратимуться всі дослідники Сковородиної науки. Вкінці мусить відзначити Секція й Ваші розвідки про дру ­ гого славного слобожанця — Квітку-Основ ’ яненка, які теж творять поважний вклад у літературу про першого україн ­ ського повістеписателя. А сі визначні студії тільки частина Вашого п ’ ядесятилітнього труду, що його досягнень не сила нам тут перечислити. З подивом глядючи на багате жниво Вашого трудящого життя, клонимо голову перед заслугами, положеними Вами протягом п ’ ядесяти літ на користь рідної науки й рідного краю. Честь Вам за них і слава велика! — Бажаємо Вам ще многі літа жити й працювати так само енергійно й пожиточно, як і досі! Директор акад. К. Студинський, Секретар В. Дорошенко. 127. ІСТОРИЧНО-ФІЛОЛОГІЧНА СЕКЦІЯ. Історично-Філологічна Секція Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові вітає з юбілєем славного історика і свойого дійсного члена. Президія К. Крипякевич. 128. МАТЕМАТИЧНО-ПРИРОДОПИСНО-ЛІКАРСЬКА СЕКЦІЯ. Вельмишановний Дмитре Івановичу! До великого свята 70-тої річниці Вашого життя та півстоліття Вашої наукової діяльности як визначного вченого – історика пересилає Вам вислови глибокої пошани та побажання ще довгих літ успіш ­ ної праці Математично-природописно лікарська секція Науко ­ вого Товариства ім. Шевченка у Львові. За заряд секції Голова д-р. В. Левицький. Секретар Юрій Полянський. 129. ТОВАРИСТВО „ПРОСВІТА “ (Львів). Високодостойний Дмитре Ивановичу! У сорокліття Вашої професорської та півстоліття наукової праці пересилає Вам Головний Виділ Товариства „Просвіта “ у Львові свій щирий привіт та побажання кріпкого здоров ’ я на добро української історичної науки та славу .української нації. Головний Виділ Т-ва „Просвіта “ у Львові. 130. ТОВАРИСТВО УКРАЇНСЬКИХ СТУДЕНТІВ-ІСТОРИКІВ (Львів). Будучи загальним висловом об ’ єднання молодої генерації укр. істориків Галицької України — з радістю зустрічаємо ,134 Привітання од різних наукових установ закордону юбілей нашого славного вченого Дмитра Йвановича Бага ­ лія і, в почутті глибокої пошани для його великих заслуг на полі рідної історії, складаємо з поклоном наші щирі приві ­ тання і найсердечніші побажання ще довгих літ праці на ко ­ ристь українського народу, його культури й науки. За секцію українських студентів-істориків у Львові. Голова Микола Дужий. Секретар Роман Мусій. 131. ТОВАРИСТВО „ЛУЦЬКА ПРАВДА “ (Луцьке). В хорі привітань на святі 10/ХІІ б. р. в честь юбілянта, невтомного працівника науки, славного історика Слобожан ­ щини, першого віце-президента Української Академії Наук, професора Дмитра Йвановича Багалія, — нехай забренить і наш тихий голос з далекої Волини від Товариства „Луцької Про ­ світи “ — одного з скромних огнищ освіти серед темних мас селянства Західньої України. Бажаємо Високошановному Юбілянтові сил кріпких для дальшої культурно-творчої праці! Заст. Голови Ради Т-ва Ів. Власовський. Секретар Євг. Марковський. ,IX. ПРИВІТАННЯ ОД РІЗНИХ НАУКОВИХ УСТАНОВ С. Р. С. Р. 132. КОМІСІЯ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ДЕКАБРИСТІВ (Ленінград). Глубокоуважаемый Дмитрий Иванович! Комиссия по изу ­ чению декабристов и их времени при ленинградском отделе ­ нии Всесоюзного общества политкаторжан и ссыльно-посе- ленцев, горячо приветствует Вас в торжественный день пяти ­ десятилетия Вашей научной деятельности. Ваши труды по украинской и русской истории уже много, много лет обеспечивают за Вами одно из почетнейших мест в ряду ученых СССР. Ныне, своими последними работами по изучению Южного декабризма, по собиранию, редактированию и популяризации материалов о нем, Вы навсегда вписали Ваше имя и в историко-революционную историографию. Высоко чтя Вашу научную и общественную деятельность, Ленинградская Комиссия по изучению декабристов и их вре ­ мени, в заседании от 3 декабря с. г., единогласно избрала Вас своим почетным членом. Зам. председателя Ю. Г. Окс ­ ман. Ученый Секретарь С. Я. Гессен. 133. „ОБЩЕСТВО ДРЕВНЕЙ ПИСЬМЕННОСТИ “ (Ленінград). Общество Древней Письменности и Искусства приветствует маститого ученого, желая ему еще много лет продолжать ра ­ боту на поприще исторической науки. Председатель, акад. Платонов. 134. СЛОВ ’ ЯНСЬКА КОМІСІЯ ВСЕСОЮЗНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК. Славянская Комиссия Всесоюзной Академии Наук при ­ ветствует маститого юбиляра. Академик Лавров, С е- к р е т а р ь Лященко. 135. ПУШКІНСЬКИЙ ДІМ АКАДЕМІЇ. Пушкинский дом Академии Наук горячо приветствует юби ­ ляра — неутомимого деятеля на ниве науки, литературы и про ­ свещения. Директор академик Платонов. Старший ученый хранитель Модзалевский. Секретарь Каплан. ,136 Привітання од різних наукових установ С. Р. С. Р. 136. ІНСТИТУТ ПОРІВНЯЛЬНОЇ ІСТОРІЇ (Ленінград). Исследовательский Институт Сравнительной Истории Ли ­ тературы языков Запада и Востока при Ленинградском Уни ­ верситете, объединяющий свыше двухсот научных работников, с чувством глубокого уважения приветствует Дмитрия Ивано ­ вича Багалия в день полустолетия научной и общественной его деятельности, направленной на изучение культуры одного из народов нашего Союза. В лице Дмитрия Ивановича Инсти ­ тут чтит выдающегося ученого, чье имя украсит страницы исторической науки, общественного деятеля, полвека отдав ­ шего на труд для знания своему народу, в обстановке ца ­ ризма, когда упоминание об Украине считалось преступлением, и ныне стоящего в первых рядах строителей культурной жизни освобожденного украинского народа. Институт выра ­ жает надежду еще много лет быть свидетелем плодотворной многосторонней деятельности юбиляра. Коллегия Института. 137. ІНСТИТУТ НАУКОВОЇ ПЕДАГОГІКИ (Ленінград) Ленинградский Государственный Институт Научной Педаго ­ гики шлет горячий привет глубокоуважаемому Дмитрию Ивано ­ вичу Багалию, в день семидесятилетия его жизни и пятидесятиле ­ тия научной и педагогической деятельности и выражает по ­ желание в этот знаменательный день торжества советской на ­ уки и просвещения, чтобы дорогой юбиляр нашел в себе силы и бодрость еще долго стоять на славном посту творческого научного искания в интересах трудящихся масс Советского Союза! 138. „ОБЩЕСТВО ЛЮБИТЕЛЕЙ ЕСТЕСТВОЗНАНИЯ, АНТРОПОЛОГИИ И ЭТНОГРАФИИ “ (Москва). Общество Любителей Естествознания, Антропологии и Этно ­ графии приветствует своего почетного члена Димитрия Ива ­ новича Багалея, высоко ценит его выдающиеся заслуги перед наукой и государством и шлет самые сердечные пожелания здоровья и счастья. Президент акад. Северцов. Ученый Секретарь В. Богданов. 139. ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ РАНІОН (Москва). Институт Истории РАНИОН приветствует академика Димит ­ рия Ивановича Багалия по поводу сорокалетия профессорской и пятидесятилетия научной деятельности. Коллегия Инсти ­ тута Исто р и и. 140. ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ РАНІОН (Москва). Секция Истории Народного Хозяйства Института Эконо ­ мики РАНИОН приветствует в лице глубокоуважаемого Дмитрия ,Привітання од різних наукових установ С. Р. С. Р. 137 Ивановича первого ученого, оценившего историко-экономиче ­ ское значение колонизационного фактора, как показателя империалистических устремлений. Профессор Довнар- Запольский. 141. ІНСТИТУТ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ (Москва). Институт Языка и Литературы Российской Ассоциации Научно-Исследовательских Институтов приветствует Вас, глу ­ бокоуважаемый Дмитрий Иванович, в день Вашего двойного юбилея, как видного работника науки, и желает Вам еще дол ­ гие годы работать на родном поприще. Председатель Фриче. Ученый Секретарь Гливенко. 142. НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ. Научно-Педагогический Институт методов школьной ра ­ боты в Вашем лице приветствует ученого, который дал об ­ разец научной работы краеведа, поставленной по ши ­ рокой программе с исключительной глубиной. Зам. дир. Кру- пенина. 143. ДІЯЛЕКТОЛОПЧНА КОМІСІЯ ВСЕСОЮЗНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК (Москва). Глубокоуважаемый Дмитрий Иванович! Московская Диалек ­ тологическая Комиссия Академии Наук СССР, высоко ценя Ваши научные труды и их значение для истории русского языка, горячо приветствует Вас в день полстолетия Вашей научной деятельности. Председатель Ушаков. 144. НАУКОВА АСОЦІЯЦІЯ СХОДОЗНАВСТВА (Москві). Научная Ассоциация Востоковедения поздравляет маститого ученого профессора Багалея с пятидесятилетием научной де ­ ятельности. Президиум. Велыпман. 145. ТЕЖ. Глубокоуважаемый Дмитрий Иванович! Позвольте от лица Историко-Этнологического Отдела Научной Ассоциации Вос ­ токоведения при ЦИК ’ е СССР и от себя лично горячо при ­ ветствовать Вас в знаменательный день Вашего юбилея. Ваши выдающиеся научные труды, создавшие Вам крупное ученое имя, конечно, не нуждаются в каких-либо дополнительных оценках. Мне хочется лишь отметить, что Вы, в своих исто ­ рических и историко-археологических работах, посвященных проблемам русской истории, всегда уделяли видное место Востоку. Блестящие вводные главы Вашего общего курса Рус ­ ской истории подробно трактуют о дославянских культурах ,138 Привітання од різних наукових установ С. Р. С. Р. на территории Восточной Европы, при чем восточные куль ­ туры, пронесшиеся в беге столетий по лону теперешнего Со ­ ветского Союза, освещены Вами в свете всех новейших от ­ крытий. Ваши работы, глубокоуважаемый Дмитрий Иванович, со ­ здали многочисленные кадры Ваших учеников, читателей и по ­ читателей. Позвольте же, горячо приветствуя Вас, пожелать Вам еще многих лет столь же интенсивного и плодотворного научного служения. Проф. И. Бороздин. 146. ВОРОНІЗЬКЕ „ОБЩЕСТВО ПО ИЗУЧЕНИЮ МЕСТНОГО КРАЯ “ (Вороніж). Глубокоуважаемый Димитрий Иванович! От имени Воро ­ нежского Общества по изучению местного края позвольте мне, как его председателю, искренно приветствовать Вас в день пятидесятилетия Вашей ученой деятельности. Для нас, воронежских краеведов, Ваши „Очерки по истории колониза ­ ции и быта степной окраины Московского государства “ и „Ма ­ териалы “ до сих пор остаются настольными книгами, с кото ­ рых начинается серьезное изучение хозяйственной, культурной и бытовой истории края. Как университетский работник на кафедре русской истории, я считаю необходимым от себя лично добавить, что Ваши курсы русской истории и историографии занимают очень видное место среди основных пособий по про ­ работке университетской программы. От всей души желаем Вам здоровья и сил на продолжение научной работы, которая не прерывалась Вами даже в пережитые самые тажелые годы. Председатель О-ва С. Введенский. 147. КАЛУЗЬКЕ „ОБЩЕСТВО ИСТОРИИ И ДРЕВНОСТЕЙ “ (Калуга). Высокоуважаемый Дмитрий Иванович! Калужское Обще ­ ство Истории и Древностей горячо приветствует Вас в день семидесятилетней годовщины Вашего славного жизненного пути, полстолетнего беззаветного служения Вашего науке и со ­ рокалетия Вашей блестящей профессорской деятельности. Ваши капитальные „Очерки изъ исторіи колонизаціи степ ­ ной окраины Московскаго государства “ уже с 1886 г. заво ­ евали Вам место в первых рядах наших историков. Ваша „Исторія гор. Харькова “ , скомпонованная и разработанная с поразительной широтой размаха, долгое время будет слу ­ жить методологическим руководством для всех занимающихся аналогичными темами. Значительная часть остальных много ­ численных ценных трудов Ваших, посвященная местной исто ­ рии, особенно дорога историкам-краеведам, как образец таких исследований. ,Привітання од різних наукових установ С. Р. С. Р. 139 Примите же, высокоуважаемый Дмитрий Иванович, от нас глубочайшую благодарность за Вашу высокополезную деятель ­ ность и искреннейшее пожелание еще много лет быть свето ­ чем науки и лучшим представителем общественности. Да здравствует маститый юбиляр-академик Дмитрий Ива ­ нович Багалий на многие лета! Правление: Д. Никольский, Д. Малинов, М. Шере ­ метев, В. Толстой. 148. КУРСЬКЕ ТОВАРИСТВО КРАЄЗНАВСТВА (Курське). Глубокоуважаемый профессор Дмитрий Иванович! Президиум Курского Губернского Общества Краеведения, от имени всего Губернского Краеведческого Об ’ единения при ­ ветствует Вас с 70-ю годовщиною жизни и 40-й годовщиною профессорской деятельности. Ваши труды по русской истории и по истории Украины близко затронули научные вопросы по истории Курщины, как порубежного края, роднящего великорусскую и украинскую культуру, выкованную здесь в тяжелой многовековой борьбе с Диким Полем, так углубленно и ярко освещенной Вашими научными трудами по истории колонизации степной окраины Московского государства Продолжая коллективными усилиями Курского Губернского Общества Краеведения исследования исторического прошлого нашего края, мы на каждом шагу встречаемся с незаменимой помощью Ваших трудов, ощущаем как-бы непосредственное участие Ваше в нашей крепнущей работе. Приветствуя Вас с знаменательным днем 70-тилетия Ва ­ шего, Президиум просит Вас принять звание почетного члена Курского Губернского Общества Краеведения, при ­ нять и прилагаемые печатные труды Общества, а вместе с тем принять искренние пожелания Вам здоровья на многие годы для блага украинской и русской исторической науки! Т о- варищ Председателя Общества: Л. Комаров. Уче ­ ный С екретарь Магистр Киевской Академии: Г. Булгаков. 149. ВОЛОГОДСЬКЕ „ОБЩЕСТВО ИЗУЧЕНИЯ СЕВЕРНОГО КРАЯ “ (Вологда). Вологодское Общество Изучения Северного Края присо ­ единяется к тем многочисленным приветствиям, которые Вы лично и письменно получите в день семидесятилетия Вашей высокополезной жизни, из которых пятьдесят лет Вы посвя ­ тили научной и профессорской деятельности, работая в обла ­ сти истории. Приветствуя Вас с таким выдающимся днем, Общество вместе с тем шлет горячие пожелания еще многие годы про- ,140 Привітання од різних наукових установ С. Р. С. Р. должать Ваши научные труды, сохраняя свои силы и здо ­ ровье. Зам. Председателя Правления: И. Ситин. Секретарь: Самарин. 150. ПЕНЗЕНСЬКЕ „ОБЩЕСТВО ЛЮБИТЕЛЕЙ/ЕСТЕСТВОЗНАНИЯ И КРАЕВЕДЕНИЯ “ (Пенза). Пензенское Общество Любителей Естествознания и Кра ­ еведения и Государственный Пензенский Областной Музей приветствуют маститого юбиляра и шлют пожелания сил и здо ­ ровья для продолжения плодотворной научной деятельности. Председатель Общества Стрыіин. Зам. Д и р е к- тора Музея Протасъев. 151. ВІТЕБСЬКЕ ОКРУГОВЕ ТОВАРИСТВО КРАЄЗН ХВСГВА (Вітебськ). Віцебскае акруговае таварыства краязнайства вітає акаде ­ міка Зьм. І. Багалія з 70 годзьдзем яго жыцьця і 40 гадавінай навуковай дзейнасьці на карысьць братняй нам украінскай культуры і науки. Жадаєм паважанаму акадэміку яшчє доуга жыць і з посьпе- хам працаваць на карысьць украінскай і усеагульнай навукі. Нам. Старшыні: Цярэшчанка. Секретар Варнаховіч 152. НАУКОВІ ТА КУЛЬТУРНІ УСТАНОВИ ТАГАНРОГА. Научные и Культурные учреждения Таганрога, Централь ­ ная Библиотека им. Чехова, Музей им. Чехова, Окружное Ар ­ хивное Бюро и Музей Краеведения, в день пятидесятилетнего юбилея славного академика шлют преобширный привет исто ­ рику степей, пожелания дальнейшей плодотворной ценной ра ­ боты на пользу науки и родного края. Туркин, Фателевич, Миллер, Дробязко, Лучко, 153. ТАВРІЙСЬКЕ „ОБЩЕСТВО ИСТОРИИ, АРХЕОЛОГИИ И ЭТНО ­ ГРАФИИ “ (Симферопіль). Диви у нас розд. I, ст. 43 — 44. 154. КУБАНО-ЧОРНОМОРСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДЧИЙ ІНСТИТУТ (Краснодар). Дорогого Димитрия Ивановича в день празднования зна ­ менательных в его жизни, 70, 50 и 40 летнего периодов, горячо приветствует Кубано-черно морский Научно-иссле ­ довательский институт. Его искреннее пожелание, чтобы высокоценная работа жизни юбиляра по пролитию света на прошлое Харьковщины и Украины и по их культурному развитию и процветанию про ­ должалась еще долго с такими же результатами, как э го было ,Привітання од різних наукових установ С. Р. С. Р. 141 до сих пор, и чтобы на освещенных трудами юбиляра уроках прошлого успешнее строилась жизнь его трудового народа в настоящем и будущем. Директор Института: Маслиев. За Ученого Секретаря Попов. 155. „СЕВЕРО-КАВКАЗСКОЕ КРАЕВОЕ ОБЩЕСТВО АРХЕОЛОГИИ, ИСТОРИИ И ЭТНОГРАФИИ “ (Ростов). Глубокоуважаемый Дмитрий Иванович! Северо-Кавказское Краевое Общество Археологии, Истории и Этнографии ко дню Вашего предстоящего юбилея, шлет Вам свои горячие по ­ желания здоровья и сил для продолжения столь блестяще на ­ чатой и совершаемой Вами работы в области историко-архео ­ логического изучения Украины и Южной России. Зам. Председателя: Проф. А. Т. Стефанов. Уче ­ ный Секретарь: В. В. Лунин. 156. КАВКАЗЬКИЙ ІСТОРИЧНО-АРХЕОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ В. А. Н. (Тіфліс). Кавказский Историко-Археологический Институт Всесо ­ юзной Академии Наук приветствует юбиляра и желает ака ­ демику Б а г а л е ю долгих еще лет служения науке. Зам. Директора Тераветисян. 157. ТОВАРИСТВО ВИВЧЕННЯ АЗЕРБАЙДЖАНА (Баку). Общество Обследования Азербайджана шлет горячий при ­ вет глубокоуважаемому академику Дмитрию Ивановичу Бага- лею ко дню сорокалетия его плодотворной деятельности на пользу науки и своего народа и желает ему еще долгие годы для продолжения плодотворной работы на пользу всех наро ­ дов Союза. Председатель Общества: Гамид Сул ­ танов. ,ПРИВІТАННЯ ВІД РІЗНИХ НАУКОВИХ УСТАНОВ У. С. Р. Р. 158. ХАРЬКІВСЬКЕ НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО. Дорогий Дмитре Івановичу! Вітаємо Вас, почесного члена нашого Товариства, з 50-річчям Вашої наукової діяльности, і бажаємо ще довго працювати на ниві української культури. 159. ІНСТИТУТ Т. ШЕВЧЕНКА. Диви у нас розд. І, ст. 37 — 39. 160. БУДИНОК ЛІТЕРАТУРИ ІМ. БЛАКИТНОГО (Харків). Будинок Літератури імени Василя Блакитного вітає висо ­ кошановного Дмитра Івановича з святом юбілею й бажає сла ­ ветному радянському історикові України сил і здоров ’ я для дальшої праці. Президія: Войцехівський, Ряппо. 161. ПРАВЛІННЯ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ АСОЦІЯЦІЇ СХОДОЗНАВСТВА. Правління Всеукраїнської Наукової Асоціяції Сходознав ­ ства вітає Вас, вельмишановний Дмитре Івановичу, в урочистий день Вашого юбілею, як видатного невтомного українського вченого, так і найбільшого історика Східньої України і вислов ­ лює щире побажання бачити ще довгі дні Вашу корисну й ве ­ лику працю на полі української науки й культури, для підне ­ сення якої Ви багато сприяли Вашою невтомною працею. Ряппо, Величко. 162. УКРАЇНСЬКИЙ ГЕОГРАФІЧНИЙ ІНСТИТУТ (Харків). Український Географічний Інститут щиро вітає нашого ві ­ домого вченого історика академика Дмитра Івановича Б а г а- л і я в день великого свята його сімдесятої річниці життя, п ’ ядесятої річниці наукової й сороклітньої його професор ­ ської діяльности, відзначуючи зокрема знамениту діяльність достойного юбіляра на полі історичної географії України. Український Географічний Інститут щиро-сердечно бажає достойному Дмитрові Івановичеві ще довгих-довгих років ,Привітання від різних наукових установ У. С- Р. Р. 143 і кріпкого здоров ’ я, щоби продовжувалася як-найдовше його так дуже визначно цінна праця для української й вселюд ­ ської науки й культури взагалі. Директор Інституту: Cm. Рудницький. За Секре ­ таря: Кобзей-Сіяк. 163. БІОХІМІЧНИЙ ІНСТИТУТ (Харків). Український Біохімічний Інститут щиро вітає вельмиша ­ новного академика Багалія, одного з основоположників Ук ­ раїнської Академії, що багато зробив для розвитку україн ­ ської культури. Хай живе гордість нашої науки, вельмиша ­ новний Дмитро Іванович! Хай ще багато років працює на користь Радянської України! Директор проф. Палладія. 164. ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ (Харків). Шлем почтительные поздравления старосте ученого мира Украины, глубоко преклоняемся пред стойкостю, пред не ­ исчерпаемым научным энтузиазмом дорогого всем нам Дмит ­ рия Ивановича. Украинский Психоневрологический Институт: Проф. Гейманович. 165. ОДЕСЬКЕ НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО. Вельмишановний Дмитре Івановичу! Одеське Наукове при Українській Академії Наук Товариство надсилає Вам своє щире привітання з нагоди Вашої 40-літньої професорської та півстолітньої наукової діяльности. Воно шанує в Вашій особі одного з фундаторів науки української історії і невтомного організатора наукової праці на Україні. Наукова діяльність Ваша викликає здивування, як широтою свого діяпазону, так і силою своєї енергії. Ви виявляли себе видатним археологом, працюючи над розкопами пам ’ ятників первісної культури на ­ шої країни, високо-талановитим істориком-соціологом, розгля ­ даючи процеси утворення окремих „земель “ , що увійшли до складу старої Київської держави, а також істориком культури, аналізуючи ті різні впливи й течії, з яких складалося життя Слобожанщини на протязі XVIII та XIX століть. Найбільша частина Ваших праць — виконана Вами на основі архівних ма- теріялів, що їх Ви не тільки вперше використали, але й зро ­ били приступними для дальшої розробки, шляхом організації архівної праці на Україні. Не менші — Ваші заслуги перед українською наукою та українським громадянством в справі утворення й розвитку Української Академії Наук, цього найвищого осередку ук ­ раїнської культури. ,144 Привітання від різних наукових установ У. С. Р. Р. Живіть і працюйте, вельмишановний Дмитре Івановичу, ще довгі роки на славу України та її науки. Голова Т-ва М Гордієвський. Заст. Голови Т-ва Б. Варнеке. Члени Ради: Є. Загоровський та В. Лазур- ський. Вчений Секретар В. Герасименко. 166. ІСТОРИЧНА СЕКЦІЯ ОДЕСЬКОГО НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА. Високоповажаний Дмитре Івановичу! В день 50-ої річниці Вашої наукової діяльности Історична Секція Одеського Нау ­ кового Товариства вітає в Вашій особі великого представника історичної української науки. Найпослідовніший з учеників знаменитого В. Б. Антоно ­ вича, Ви, почавши з історії Сіверської землі, продовживши досліди над окраїнами Московської держави, донесли облас ­ ницьку теорію Вашого великого вчителя до прекрасної істо ­ рії Слобідської України й Вольностів Запорізької військової Республіки. Свіжий матеріял, самостійний підхід, обережність в висновках і надзвичайне багатство даних у Ваших роботах зробили їх невмирущим внеском в українську історичну науку. Значіння їх тим більше, що Ви раніш за инших істо ­ риків звернули увагу на економічний фактор в історичному процесі й, таким чином, доповнили соціяльно-правну конструк ­ цію київської історичної школи. Разом з тим Ви поклали міцні підвалини для української урбанології Вашою монументальною історією Харкова, яка безперечно довго служитиме прекрасним зразком для будучих дослідів над історією міст України. Праці як першого, так і другого роду консеквентно при ­ водили Вас до архівних розшуків, виявлення все нових і но ­ вих матеріялів і поставили перед Вами завдачу організації ар ­ хівної справи на Вкраїні. З цій галузі Ви досягай блискучих результатів, ставши батьком українського архівного діла. Яка блискуча путь від архізу Малоросійської Колегії до Укр- ЦентроАрхіву, від заміток про українські архіви в „Кіевской Старинѣ “ до солідного журнала „Архівна Справа “ ! Архівна робота, розкривши перед Вами величезні багатства, дала можливість приступити до історії культури на Україні. Можна повз Вас назвати дуже небагатьох дослідників, які в царині культурної історії зробили так багато, як Ви. Особ ­ ливо великою заслугою Вашою є те, що Ви не обмежувалися старинною добою нашої минувшини, але ув ’ язували її з но ­ вими часами. Серед Ваших праць можна нарахувати немало таких, що стосуються XIX стол. Вам-же належить і перша по часу спроба дати огляд істо ­ ричних подій на Україні й за чверть XX ст. і виявити їхні характерні особливості. ,Привітання від рівних наукових установ У. С. Р. Р. 145 Заслуги Ваші в різних галузях історичної науки на Ук ­ раїні незчислимі. І ми можемо тішитись, що оремо свій пе ­ реліг за прикладом і керівництвом академика Д. І. Багалія. Голова Секції: проф. Є. Загоровський. Секретар /. Бровар. 167. ОДЕСЬКА КОМІСІЯ КРАЄЗНАВСТВА. Одеська Комісія Краєзнавства вітає високошановного юбі ­ ляра з урочистим днем української і слов ’ янської науки. Голова Комісії С. Дложевський. 168. ЛІТЕРАТУРНА СЕКЦІЯ ОДЕСЬКОЇ КОМІСІЇ КРАЄЗНАВСТВА. Науковому борцеві за українську культуру в день потрій ­ ного юбілею, що є святом усіх справжніх культурних сил, по ­ дяку за дотеперішній науковий скарб і побажання ще довгої праці шле Літературна Підсекція Одеської Комісії Краєзнав ­ ства. Г олова Андрій Музичка. 169. ОДЕСЬКА АСОЦІЯЦ1Я СХОДОЗНАВСТВА. Вельмишановний Дмитре Івановичу! Одеська Філія Всеук ­ раїнської Наукової Асоціяції Сходознавства щиро вітає Вас у день всеукраїнського святкування 70-ої річниці Вашого ба- гатотворчого життя, півстоліття основоположної, для україн ­ ської науки, Вашої діяльности, 40-літ професорської праці, що виховала кілька академічних поколінь, вітає Українську Академію Наук, що історія її у багатьох своїх сторінках звя- зана з Вашим високозаслуженим ім ’ ям. У Вашій особі наукові робітники України, що розроблюють питання сходознавства, шанують славетного співця степу, степу, що завсіди був рай ­ оном інтенсивних культурних звязків, економічних зносин, від ­ биває в собі впливи великих східніх комплексів. Зокрема ро ­ бітники Одеси пам ’ ятають, що не тільки Східній степ особ ­ ливо любий та дорогий Вашій науковій творчості, але й За ­ хідній притягав Вашу увагу. Одеська Філія ВУНАС бажає Вам довгих ще років творчого життя; вірить, що академічна зміна довгий ще час черпатиме з родючого джерела Вашого наукового дару. Голова О. Ф. Правління ВУНАС проф. О. Томсон. Вчений Секретар Ф. Петрунь. 170. ПОЛТАВСЬКЕ НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО. Високоповажаний академику! Вельмишановний ’ Дмитре Іва ­ новичу! Полтавське Наукове при У. А. Н. Товариство вітає Вас з 40- річчям наукової й громадської діяльности і з особливою радістю ,146 Привітання від різних наукових установ У. С. Р. Р. підкреслює оце сполучення, що через увесь час відзначало Ваш життьовий шлях. Ви несли науку на користь громаді, створюючи своєю без ­ посередньо-громадською діяльністю умови, найбільше сприят ­ ливі для сприймання цієї науки. А що свої наукові студії Ви присвятили переважно місцевій історії, то це ще збільшує нашу вдячність, бо через місцеве — людство йде до загального, від національного — до інтернаціонального. Живіть-же багато літ, Високошановний Юбілянте, не тільки знаменитий дослідник нашого минулого, а й активний діяч на громадському полі! Голова Т-ва: В. Щепотьєв. За Сек ­ ретаря: Бужинсъкий. 171. ЧЕРНІГІВСЬКЕ НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО. Високоповажний Дмитре Івановичу! Чернігівське Наукове Товариство шле своє щире привітання в день святкування 70-ої річниці Вашого життя й 50-х роковин Вашої корисної наукової й громадської діяльности, що так блискуче розпоча ­ лася ще в Київі під проводом незабутнього В. Б. Антоно ­ вича, коли Ви написали історію нашої Сіверської Землі. Перейшовши до Харківського Університету Ви написали нові сторінки з історії Слобідської України й утворили цілу школу істориків Слобожанщини, де Ви так багато попрацю ­ вали над організацією архівів, музеїв, наукових і культурних інституцій; працювали Ви й на терені міської громадської ді ­ яльности в Харкові та й на загально-державному полі. За революції, коли визволена Україна самовизначилася на ­ ціонально й державно, Ви взяли велику участь в організації Української Академії Наук, Всенародньої Бібліотеки України. Ваше керівництво дослідною катедрою, Ваші праці про Сковороду, про Кирило-Методіївців та декабристів, Ваша участь у державному радянському життю, в .організації про ­ фесійного життя українських учених, свідчать, що Ви вмієте відгукуватись на злободенні історичні теми й події, звязуючи славні українські ймення й традиції з сучасним пореволюцій- ним радянським будівництвом і суспільним рухом. Хай живе довгі літа славетний історик і діяч Дмитро Іва ­ нович Багалій! Голова С. Бутко. Секретар А. Вер- зилів. 172. ДНІПРОПЕТРОВСЬКЕ НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО. Вельмишановний Дмитре Івановичу! Дніпропетровське Наукове при Українській Академії Наук Товариство, маючи щастя разом з Вами, вельмишановний Дмитре Івановичу, святкувати великий празник української ,Привітання від різних наукових установ У..С. Р. Р. 147 науки — п ’ ядесятиліття Вашої невтомної й на наслідки вельми багатої наукової діяльности й щиро шануючи Вас як першо ­ рядного вченого, що працею своєю на полі історії України й зокрема Слобожанщини міцно й нерозривно звязав славні традиції краєвої історичної школи незабутнього В. Б. Анто ­ новича з змаганнями новітніх українських істориків-марксистів нашої сучасности, гаряче вітає Вас в сімдесятилітні роко ­ вини Вашого народження й висловлює палке побажання: хай живе ще довгий вік на користь і славу української науки славетний діяч її академик Дмитро Іванович Багалій! Голова: акад. Д. Яворницький. Секретар П. Єф ­ ремов. 173. УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ФІЗИЧНОЇ ХІМІЇ (Дніпропетровське). Від імени Українського Інституту Фізичної Хімії, та зо ­ крема від себе, приношу палкі привітання Високошановному академику Дмитру Івановичу Багалію з днем півстоліття його наукової та сорокліття професорської діяльности й шлю щирі побажання ще багато літ працювати на користь української науки та суспільности. Директор ІФХ: акад. Писар- жевський. 174. ЛУГАНСЬКЕ НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО. Наукове Товариство на Донеччині в Луганському, в день 70-річного юбілею наукової та культурно-освітньої діяльности академика Багалія, шле йому щире привітання з побажанням дальшого продовження її для добра суспільства й розвитку наукових шукань. Голова: Грушевський. Секретар: Бєльський. 175. ЗАПОРІЗЬКЕ НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО. Запорізьке Наукове Товариство вітає вельмишановного юбіляра з знаменним днем і бажає довгих років життя й праці на користь нашому краю й радянській науці. За Голову Романюк. 176. КАМ ’ ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКЕ НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО. Кам ’ янець-Подільське Наукове при УАН Товариство щиро вітає з 50-річчям наукової діяльности славетного українського історика Дмитра Івановича Багалія, що своїми працями звя ­ зав Західню Україну зокрема Поділля з Слобожанщиною і бажає йому ще довго працювати на користь української науки й культури. Голова: Багацький. Заст. Голови: Сі- цінський. Секретар Філь- ,148 Привітання від різних наукових установ У. С. Р. Р. 177 — 182. ІСТОРИЧНІ УСТАНОВИ В.У.А.Н. (6 установ під головуванням акад. М. С. Грушевського). Диви у нас розд. І, ст. 29. 183. ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АРХЕОЛОГІЧНИЙ КОМІТЕТ (Київ). Диви у нас розд. І, ст. 29 — 32. 184. ВІДДІЛ АНТРОПОЛОГІЇ КАБІНЕТУ ІМ. ВОВКА. Диви у нас розд. І, ст. 32 . 185. ВІДДІЛ ЕТНОЛОГІЇ КАБІНЕТУ ІМ. ВОВКА. Вельмишановний Дмитре Івановичу! Відділ Етнології Кабінету Антропології та Етнології ім. Хв. Вовка Української Академії Наук щиро вітає Вас з пів ­ століттям невсипущої праці Вашої, як вченого дослідника історичної минувшини українського народу і як невтомного громадського діяча. З особливим признанням Відділ Етнології відзначає, що праці Ваші з історії колонізаційних рухів на Україні і Ваші блискучі екскурси в царину побутової історії нашого краю, становлять високої ціни вкладку і в українську етнографію. Прийміть наше щире побажання ще багацько літ у повному здоров ’ ї і силі працювати на користь українського народу, для піднесення й розвитку української культури. Рада Від ­ ділу Етнології. 186. ТОВАРИСТВО НЕСТОРА ЛІТОПИСЦЯ (Київ). Диви у нас розд., І, ст. 32. 187. ЕТНОГРАФІЧНА КОМІСІЯ В.У.А.Н. Диви у нас розд. І, ст. 48. 188. ЕТНОГРАФІЧНЕ ТОВАРИСТВО (Київ). Диви у нас розд. І, ст. 48 — 49. 189. КАБІНЕТ МУЗИЧНОЇ ЕТНОГРАФІЇ В.У.А.Н. Високоповажаний Академику! Цього дня, коли громада й наукова колегія складають Вам урочисту подяку за піввікову зогріту любов ’ ю працю над до ­ слідом минулого України і над піднесенням її сучасної куль ­ тури, до загальних виявів глибокої пошани приєднує свій скром- ,Привітання від різних наукових установ У. С. Р. Р. 149 ний голос один з наймолодших і найменших органів науко ­ вого життя України — Кабінет Музичної Етнографії Україн ­ ської Академії Наук, — з надією, що в майбутньому, як Ви знову предстанете до всенароднього уславлення в доброму здоров ’ ї і повноті сил, поруч з Кабінетом вітатиме Вас також і установа до досліду історії музики на Україні, що буде доповнювати ту парость науки, якій Ви присвятили своє життя. К Є р і в н и ч и й К. Квітка. Наук, с п і в р. В. Харків. 190. КОМІСІЯ В.У.А.Н. ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ГРОМАДСЬКИХ ТЕЧІЙ. Диви у нас розд. І, ст. 37. 191. КОМІСІЯ БІОГРАФІЧНОГО СЛОВНИКА В.У.А.Н. Диви у нас розд. І, ст. 54. 192. КИЇВСЬКА ФІЛІЯ ІНСТИТУТУ Т. ШЕВЧЕНКА. Диви у нас розд. І, ст. 40 — 41. 193. КОМІТЕТ В.У.А.Н. ДЛЯ ОПИСУ СТАРОДРУКІВ. Високоповажаний Дмитріє Івановичу! Комітет для опису українських стародруків при Археогра ­ фічній Комісії У. А. Н. з радістю приєднується до тих широких мас, що сьогодні шанують Вашу славну невтомну 50-літню працю в різних галузях української науки та культури і щиро бажає Вам ще довгі літа в силі та здоров ’ ї продовжувати Вашу творчу наукову та громадську діяльність на користь українського народу. Голова Комітету С. Маслов. Сек ­ ретар В. Барвінок. 194. КОМІСІЯ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ЗАХІДНЬО-РУСЬКОГО ПРАВА. Диви у нас розд. І, ст. 54 — 55. 195. КОМІСІЯ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ЗВИЧАЄВОГО ПРАВА. Диви у нас розд. 1, ст. 49 — 50. 196-197. НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА КОМІСІЯ ТА НАУКОВО-ПЕДАГО ­ ГІЧНЕ Т-ВО В.У.А.Н. Високоповажаний Дмитре Івановичу! У дні Вашого потрійного юбілею Науково-Педагогічна Ко ­ місія У. А. Н. та Науково-Педагогічне Т-во при У. А. Н. складають Вам своє щире привітання. З тим більшим звору ­ шенням роблять це зазначені осередки науково-педагогічної ,150 Привітання від різних наукових установ У. С. Р. Р. роботи, що в Вашій особі вони бачать людину, багатьма точ ­ ками свого життя та своєї праці звязану з педагогічною спра ­ вою на Україні. Невтомний працівник на полі науки, Ви поруч і з своєю величезною науковою працею провадили й висококорисну педагогічну роботу, вводячи студентську молодь у студіювання історії, гуртуючи талановитших до самостійної наукової праці, популяризуючи здобутки історії серед широких кіл громадянства. Не тільки академічний робітник, але й громадський діяч, Ви ніколи не забували про справу освіти серед широких мас трудящих, всебічно дбаючи за поширення освіти, входячи ке ­ рівником чи активним членом у різні культурно-освітні орга ­ нізації, впливаючи в міру своїх сил на справу поширення та поліпшення освіти на Україні. Невсипущий досліднику в галузі історії, ти чимало часу та енергії присвятив історії освіти на Україні. В цій порівнюючи мало розробленій галузі історії України Ви присвятили цікаві досліди й подали високої вартосте праці. їх не раз уже ви ­ користано в педагогічних роботах і ширшого і вужчого зна ­ чіння. І не раз ще в сучасному й майбутньому до них буде звертатись дослідник, з почуттям глибокої подяки йдучи слідами одного з піонерів історії освіти на Україні. Вносячи з нагоди Вашого юбілею своє скромне слово в хор привітань та визнань Ваших заслуг, Науково-Педагогічна Ко ­ місія та Науково-Педагогічне Т-во щиро бажають Вам ще ба ­ гато років життя та властивої Вам енергії для продовження Вашої високо-корисної праці. Голова акад. О. Корчак- Чепурківсъкий. Керівничий: В. Дурдуківський. Секретар: Гр. Іваниця. 198. ТРУДОВА ШКОЛА ЇМ. Т. ШЕВЧЕНКА (Київ). Глибокоповажаний Дмитре Івановичу! В умовах нашого зви ­ чайного життя сімдесять років — велика дата, п ’ ядесять років праці — почесна цифра. Коли-ж до цього додати, що то — сім ­ десять років людини великого розуму, надзвичайної енергії, блискучого таланту, невтомної праці, — що то п ’ ядесять років безперервної, напруженої, творчої, багатої цінними наслідками наукової й громадської роботи, — то перед цими величними датами доводиться схилити голову з почуттям глибокої поваги, безмежної подяки й великої радости за людину, що мала сили й щастя пройти таку виключну, таку достойну, таку ко ­ рисну, повну надхненої праці життьову путь. Глибокошановний Дмитре Івановичу! Ви пройшли таку по ­ чесну, виключну життьову путь. Ви — краса, слава й гордощі нашої рідної історичної науки, — Ви — Кращий представник ,Привітання від рівних наукових установ У. С. Р. Р. 151 і зразок наших культурних робітників, — Ви вже п ’ ядесять ро ­ ків працюєте на багатющому, але такому до недавнього часу занедбаному полі нашої культури, — Ви щасливі на власні очі бачити незмірно великі, коштовні, блискучі наслідки своєї дов ­ голітньої, самовідданої, творчої наукової й громадської ро ­ боти. І ми всі, свідки й споживачі Вашої дорогої праці, ща ­ сливі, бо бачимо, що довгі роки напруженої праці не згасили Вашого творчого запалу, не вбили Вашої наукової й громад ­ ської енергії, не підірвали Ваших блискучих, виключних сил і таланту. Великий, невтомний науковий і громадський діяч, Ви зосталися вірним своїй вдачі, своїм істотним інтересам свойому життьовому покликанню і нині, в нових, радянських умовах нашого політичного, національного й культурного життя. Глибокоповажаний Дмитре Івановичу! Дозвольте і нам, робітникам скромної трудової школи, поділити з Вами велику радість з приводу нашого національ ­ но-культурного свята, Вашого юбілею. Дозвольте й нам при ­ єднати свій скромний голос до тих гарячих привітань, що ними вшановують Вас сьогодні численні представники полі ­ тичних, громадських і наукових організацій України, усієї нашої Спілки й закордону. Дозвольте щиро побажати Вам ще довгі роки невтомно працювати, бути славою й гордощами, окрасою нашої рідної науки, нашої історії. Слава глибокошановному нашому ювілянтові Дмитрові Іва ­ новичеві! Зав. Школи: В. Дурдуківський. Секретар: Н. Токаревська. 199. ВІЗАНТОЛОГІЧНА КОМІСІЯ В.У.А.Н. Диви у нас розд. І, ст. 44 — 45. 200. КИЇВСЬКА АСОЦІЯЦІЯ СХОДОЗНАВСТВА. Диви у нас розд. І, ст.’ 45 — 46. 201. ЕТНОЛОГІЧНИЙ ВІДДІЛ АСОЦІЯЦІЇ СХОДОЗНАВСТВА. Диви у нас розд. І, ст. 45. 202. ГЕБРАЇСТИЧНО-АРХЕОГРАФІЧНА КОМІСІЯ В.У.А.Н. Диви у нас розд. І, ст. 47 — 48 203. ІНСТИТУТ КНИГОЗНАВСТВА (Київ). Вельмишановний Дмитре Івановичу! У день Вашого подвійного юбілею в численних промовах і привітаннях наукові та громадські кола підіб ’ ють підсумок ,152 Привітання від різних наукових установ У. С Р. Р. Вашої багатогранної діяльности вченого, що своє служіння науці весь час поєднував з громадською роботою, ніколи не забуваючи широких працюючих мас, інтереси й потреби яких завсіди були Вам близькі. Ваша робота в Харківській Пуб- ‘ лічній Бібліотеці, Ваші наукові праці, в яких Ви віддавали увагу також і питанням книги, особливо цінні для нас, робіт ­ ників українського книгознавства. Але ми, звичайно, далекі від думки тут, в коротеньких словах, з ’ ясувати всі Ваші заслуги на ниві служіння укра ­ їнському народові. Це зроблять на Вашому юбілеєві инші кращі за нас. Нам хотілося-б лиш в день Вашого свята, свята укра ­ їнської культури й науки, приєднати і свій голос, свої приві ­ тання та побажання Вам ще довгої праці на користь україн ­ ського народу, 3 щирою до Вас пошаною: Директор УНІК ’ у Юр. Меженко. Вчений Секретар: М. Іванченко. 204. ГУРТОК КРАЄЗНАВСТВА ПРИ К.І.Н.О. Високоповажаний Дмитре Івановичу! Краєзнавчий гурток при Київському Інституті Народньої Освіти (бувшому Київському Університеті), просить прийняти його привітання з 50-річчям Вашої літературно-наукової праці, що почалася в стінах нашого Інституту. Гурток вітає Вас, як видатнішого краєзнавця України, що продовжував славетні традиції її великих краєзнавців — Мак ­ симовича, Чубинського, Антоновича, Драгоманова і ин., що спричинилися до розвитку українознавства. Працюйте, високоповажаний Дмитре Івановичу, многі літа на користь української науки, знаходячи в цій праці найбільшу втіху й моральне завдоволення! Голова Гуртка: проф. Си- нявський. Секретар: Ясюлевич. 205. ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР ІМ. ФРАНКА. Диви у нас розд. І, ст. 58. 206. ІНСТИТУТ ТЕХНІЧНОЇ МЕХАНІКИ В.У.А.Н. Диви у нас розд. І, ст. 57. 207. АКЛІМАТИЗАЦІЙНИЙ САД В.У.А.Н. Високошановний Юбіляре Дмитре Івановичу! Поміж історією та акліматизацією на перший погляд ніби то нема ніякого звязку, але нас об ’ єднує одна висока мета: праця на користь культурного розвитку України. Тому колек ­ тив Київського Акліматизаційного Саду розглядує Вас як ,Привітання від різних наукових установ У. С. Р. Р. 153 славнозвісного працівника на тому-ж культурному полі, на якому працюємо й ми. Вітаючи Вас від щирого серця в день Вашого 50-ти річного юбілею, бажаємо Вам ще довгого життя на користь україн ­ ській науці. Директор акад. М. Т. Кащенко та підписи 12 співробітників. 208. ІНСТИТУТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ. Вельмишановний Дмитре Івановичу! Рада Науково-Дослід ­ ного Інституту Водного Господарства України, заснувати який допомогли й Ви своєю участю в Упрнауці та спочуттям до всього потрібного та корисного для нашої країни, у засіданні своєму 9. XII. ц. р. доручила мені вітати Вас з юбілеєм Ва ­ шої славетної 50-річної наукової праці та 70-річного трудо ­ вого життя й побажати Вам, вельмишановний юбілянте, ще довго працювати на користь науки, суспільства й держави. Додаю до цього й моє особисте щире привітання та такі-ж побажання. З глибокою до Вас пошаною. Директор Інст. проф. Є. Оппоков. 209. КИЇВСЬКЕ НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО СТУДЕНТІВ МЕДИКІВ. Диви у нас розд. І, ст. 59 — 60. 210. КИЇВСЬКА ФІЛІЯ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА ПАТО ­ ЛОГІВ. Вельмишановний Дмитре Івановичу! Київська Філія Все ­ українського Товариства Патологів уважає за свій приємний обов ’ язок приєднати свій голос до голосів великої низки на ­ укових та громадських установ та організацій, що вітають В а с в день сімдесятої річниці Вашого життя та п ’ ядесятих роковин Вашої видатної наукової діяльности. Велика кількість Ваших наукових праць, особливо крає ­ знавчого характеру, звертала на себе увагу українських ліка ­ рів, але тепер, коли наукова медична думка шукає нових шля ­ хів, коли виникають нові напрямки медичної науки, як примі ­ ром гео- та етнографічна патологія, Ваша наукова діяльність стає особливо близькою до потреб розвитку науки про оздо ­ ровлення життя та побуту нашого народу. Отже в день Вашого юбілею віншуємо Вас і ми, представники української теоре ­ тичної медицини та висловлюємо наше щире побажання Вам здоров ’ я та сили для продовження Вашого славетного життьового шляху, що весь був присвячений боротьбі за краще майбутнє нашого народу та всього людства. Голова Філії проф. М. Нещадименко та 25 п і д п. членів філії. ,XI. ПРИВІТАННЯ ВІД АРХІВІВ. 211. ЦЕНТРАЛЬНЕ АРХІВНЕ УПРАВЛІННЯ Р. С. Ф. Р. Р. (Москва). В день 50-летия Вашей научной деятельности Коллегия Центрархива РСФСР шлет Вам, Дмитрий Иванович, свое ис ­ креннее поздравление и выражает надежду, что Ваша плодо ­ творная работа в области исторической науки и архивного дела продлится еще на многие годы. Заведующий Центр- архивом: Покровский . 212. ЦЕНТРАЛЬНЕ АРХІВНЕ УПРАВЛІННЯ У. С Р. Р. (Харків). Центральне Архівне Управління УСРР щиро вітає акаде ­ мика Дмитра Івановича Багалія з нагоди п ’ ядесятирічного юбі ­ лею його науково-історичної діяльности. Центральне Архівне Управління особливо вітає Дмитра Івановича як організатора та основоположника Харківського Центрального Історичного Архіву й як вченого історика, який значну частину своєї праці віддав збиранню архівних матеріялів і організації архівної справи на Україні, Центральне Архівне Управління вітає Дмитра Івановича як одного з найбільш видатних представ ­ ників старої генерації українських істориків, що прийшов до матеріялістичного розуміння історії, поклавши цю єдино-на ­ укову теорію в основу своїх історичних праць останніх років. Центральне Архівне Управління, вітаючи юбіляра від імени архівних робітників усієї України, бажає йому усякого успіху в його дальшій роботі на користь трудящих Радянської Укра ­ їни. Завідувач Рубач. 213. ХАРКІВСЬКИЙ ЦЕНТРАЛЬНИЙ ІСТОРИЧНИЙ АРХІВ. Харківський Центральний Історичний Архів вітає високо ­ поважаного юбіляра академика Д. І. Багалія, організатора та довголітнього керівника Архіву й шле палкі побажання багато років працювати на користь української історичної науки. З а- в і д у в а ч: Іванов. ,Привітання від архівів 155 214. КИЇВСЬКИЙ ІСТОРИЧНИЙ АРХІВ ІМ. АНТОНОВИЧА. Диви у нас розд. І, ст. 52 — -53. 215. КИЇВСЬКИЙ ЦЕНТРАЛЬНИЙ АРХІВ ДАВНІХ АКТІВ. Диви у нас розд. І, ст. 53 — 54. 216. ПОЛТАВСЬКЕ ОКРУГОВЕ АРХІВНЕ УПРАВЛІННЯ. Полтавське Округове Архівне Управління радіє з нагоди вітати Вас, Високоповажаний Дмитре Івановичу, з днем 40 літ професорської та півстоліття наукової діяльности й бажає й надалі такої-ж продуктивної праці в сучасних особливих умовах наукового життя так української, як і світової проле ­ тарської культури. Завокрархом Сілков. Учений архі- в і с т Бужинський. 217. ПОЛТАВСЬКИЙ КРАЄВИЙ ІСТОРИЧНИЙ АРХІВ. Високоповажаний академику! Вельмишановний Дмитре Іва ­ новичу! Полтавський Краєвий Історичний Архів, в день 40-літнього юбілею Вашої наукової та громадської діяльности, з особли ­ вою приємністю вітає Вас, як піонера, організатора й керів ­ ника архівної справи на Україні в найтяжчі для неї роки. Зо ­ крема підкреслює Ваші цінні вказівки в справі організації архівної справи на Полтавщині. Ми бажаємо Вам ще довгі роки продовжувати Вашу ді ­ яльність на користь молодої пролетарської культури. Завіду ­ вач Архіву: Герасименко. Учений архівіс т&Коіикалада. 218. ОДЕСЬКЕ ОКРУГОВЕ АРХІВНЕ УПРАВЛІННЯ. Одеське Округове Архівне Управління, та Одеський Кра ­ євий Історичний Архів щиро вітають високозаслуженого істо ­ рика України академика вельмишановного Дмитра Івановича Багалія в день сорокліття професорської та півстоліття на ­ укової його діяльности. Наші архівні установи не забувають невпинної праці юбі ­ ляра в Центральному Архівному Управлінню УСРР на ко ­ ристь архівної справи України з самого початку радянського будівництва. Бажаємо Вельмишановному ювілярові здоров ’ я та сили продовжувати надалі розвиток науки на користь теперішніх та майбутніх поколінь. Завід. Александров. Учений архівіст Рябінін-Скля- ревський. ,15б Привітання від архівів 219 ТАГАНРОЗЬКЕ АРХІВНЕ УПРАВЛІННЯ. Диви у нас розд. ЇХ, ст. 140. 220. ЗАПОРІЗЬКЕ ОКРУГОВЕ АРХІВНЕ УПРАВЛІННЯ. Запорізьке Округове Архівне Управління щиро вітає юбі ­ ляра професора-академика Дмитра Івановича Багалія з при ­ воду 70-ї річниці його життя та півстоліття його наукової ді- , яльности і шле гаряче побажання, щоб фізичні сили ще де ­ сятки років не кидали відомого вченого-історика і тим са ­ мим дали йому змогу й надалі стояти на сторожі української науки й культури. Зав. О к р а р х о м Желтоухов. І н с т р у к- тор-архівіст Барзій. 221. ЧЕРНІГІВСЬКІ АРХІВНІ УСТАНОВИ. Чернігівський Окрарх, Чернігівський Крайарх та його істо ­ рично-архівний гурток вітають академика Багалія, бажають ще довго працювати на користь української науки та архівної справи. Бандаровський, Трегубів, Федоренко. 222. НІЖЕНСЬКЕ ОКРУГОВЕ АРХІВНЕ УПРАВЛІННЯ. Вельмишановний Дмитре Івановичу! Вітаємо Вас з 70-ю річницею життя та 40-літньою Вашою професорською та науковою діяльністю. Хай вся Ваша праця, яку Ви проробили за ці роки, послу ­ жить нам як у сучасному так і в майбутньому шляхом для глибшого вивчення історії та ознайомлення з нею широких кіл радянської суспільности. 223. ЛУБЕНСЬКИЙ ОКРУГОВИЙ АРХІВ. Лубенський Окрарх щиро вітає шановного українського історика, академика Дмитра Івановича Багалія з 70-тиріччям його життя, бажає йому довгого віку й здоров ’ я для праці на користь науки. 224 ГЛУХІВСЬКИЙ ОКРУГОВИЙ АРХІВ. Глухівський Окрарх щиро вітає Вас, вельмишановний Дмитре Івановичу, з приводу Вашого юбілею та бажає ще другого семидесятиріччя життя Вашого! Завід. Одинців. 225. СУМСЬКИЙ ОКРУГОВИЙ АРХІВ. В день 70-річчя життя Дмитра Івановича Багалія колектив робітників Сумського Окрарху шле йому своє привітання і ба- ,Привітання від архівів 157 жає йому придбати вдвічі більше здоров ’ я для праці на славу соціалістичної культури. 226. ПРИЛУЦЬКИЙ ОКРУГОВИЙ АРХІВ. Велетня науки — вартового української культури, дорогого Дмитра Івановича, в день юбілею 70-ої річниці з дня наро ­ дження та 50-тиріччя науково : культурної праці щиро вітає Прилуцький Окрарх. Високо цінуючи всі наукові праці, яко праці, що написані за перводжерелами — архівними документами, Окрарх вислов ­ лює щиру подяку великому архівістові, за використання цих німих свідків минулого, які часто переховуються по справжніх нетрях архівосховищ, а також за ту незмірно велику ролю, за ті величезні послуги, що їх зробив Дмитро Іванович для розвитку архівної справи на Україні. Окрарх чекає і певен, що в недалекому часі він матиме в руках працю юбіляра — популярний курс історії України, з погляду марксівського, який так потрібен зараз для всіх кіл суспільства. Окрарх запевнений, що ця праця буде не остання і від щирого серця бажає славнозвісному юбіляру ще довгої праці на користь рідної культури. Зав. Окрархом Па ­ шина. Архівіст Подіту н. 227. ВІННИЦЬКИЙ ОКРУГОВИЙ АРХІВ. Все українське суспільство, вся працююча людність ша ­ нує 70- ту річницю невтомної наукової праці проробленої шанов ­ ним Дмитром Івановичем. Бажаємо надалі плодотворної науко ­ вої праці на користь працюючого людства! 228. ШЕПЕТІВСЬКЕ ОКРУГОВЕ АРХІВНЕ УПРАВЛІННЯ. У день святкування 40 літ професорської та 50 літ науко ­ вої діяльности академика Дмитра Івановича Багалія, Шепе- тівське Округове Архівне Управління з прикордонної смуги шле своє привітання та побажання дальшого успіху в ро ­ боті на користь науки і народньої освіти. Завід. Ющук. Інспектор Кошубський. 229. БІЛОЦЕРКІВСЬКЕ ОКРУГОВЕ АРХІВНЕ УПРАВЛІННЯ. Вельмишановний Дмитре Івановичу! В день Вашого славет ­ ного юбілею дозвольте, шановний Дмитре Івановичу, принести Вам щирі побажання та довгих років вельмикорисної праці на ниві історії України та архівознавства. ,158 Привітання від архівів Багато чим зобов ’ язана Вам, Дмитре Івановичу, радянська суспільність. На Ваших історичних працях молоде покоління вивчає досвід минулого нашої країни, щоб краще будувати майбутнє. Ми, архівні робітники провінції, оцінюючи Ваші ве ­ летенські- заслуги, як одного з проводарів і організаторів архівної справи й політики в Радянській Країні, вчимось у Вас, як краще проводити в життя завдання нашої Влади. Ваш юбілей є великим святом в культурному житті нашої країни. Вітаючи Вас з нагоди 40-ліття Вашої наукової, літе ­ ратурної й громадської діяльности, ми певні, що ще багато років Ви будете енергійніше працювати на користь науки в нашій молодій Радянській Україні. Завідувач Ар ­ хівного Управління Дроздов. А р х і в а р Андріїв. ,XII. ПРИВІТАННЯ ВІД МУЗЕЇВ. 230. СТОКГОЛЬМСЬКИЙ ІСТОРИЧНИЙ МУЗЕЙ (Шведчина). Le Musee Historique de I ’ etat a Stockholm envoie pour 1 ’ anni- versaire de I ’ academicien Bahaliy ses felicitations cordiales. Pour le Musee Sigurd Curman conservateur en chef du Ro- yaume des Suede. Державний Історичний Музей в Стокгольмі шле свої най ­ щиріші сердечні привітання з приводу роковин академика Багалія. Від імення Музею Сигурд Курман — Головний консерватор Шведчини. 231. НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ У ЛЬВОВІ. Управа Національного Музею у Львові шле гарячий при ­ віт у день юбілейного всеукраїнського свята 50-ліття наукової праці історика Наддніпрянщини Дмитра Івановича Багалія. Несторові української історіографії щиро бажаємо завершити начаті ним цикли научної праці і через світогляд сучасности нерозірвальними вузлами звязати на все давно минуле з гря ­ дучим. Наукові працьовники Національного Музею у Львові, пра ­ цюючи в найтяжчих економічних умовинах, боляче відчувають неможливість постійного духового взаємообміну думок з пред ­ ставниками музеології і історіографії Великої України, на якої книжному ринкові немає ще вільного місця для научних видань Західньої України, та з якої їм не легко діставати потрібну книгу. Тим-то вони, складаючи вирази найглибшої пошани Високозаслуженому Піонерові поступу в добу царської реакції — надіються, що він, як громадянин України, відро ­ дженої на основах вселюдського поступу, вспіє причинитися до осягнення вільного доступу на широкий книжний ринок Великої України наукової продукції Західньої України. Шляхом широкого, живого й вільного книгообміну вирівняються ме ­ тоди і висновки працьовників культури і науки обох частин ,160 Привітання від музеїв української землі і об ’ єднаються їх суспільно-національні сві ­ тогляди з тривкою користю од цього для широких мас робіт ­ ного люду України і світу. Нехай-же живе, розвивається, процвітає й обильні плоди приносить Всеукраїнська Академія Наук через дослідну працю таких своїх членів як Дмитро Іванович Багалій, що з низу робітного люду вийшов і працю всього свого трудового життя для добра українського народу посвятив. Директор Іларіон Свєнціцький. Співробітники: Ми ­ хайло Драґан, Богдан Кравців, Степан Охримович, Ми ­ хайлина Стефанович, Василь Волицький, Ірина Ґурґула, Ярослава Стефанович Музика, Емілія Ру дницька-Охри ­ мович. Високоповажаний Дмитре Івановичу, дозвольте представити Вам оцих співробітників Національного Музею: Михайло Драґан — скінчив український університет, тепер проходить його-ж по історії мистецтва. Це мій помічник — добрий знавець і рисівник архітектури, особливо давньої Бойківщини, де він зарисував уже коло 300 предметів, опра ­ цював топографію і архітектуру Скиту Манявського 1925 р. Богдан Кравців — мій помічник по відділові стародруків і архіву. Поет, дав декілька статей про книжку; враз із Сте ­ паном Охримовичем склали подробну бібліографію поетичної творчости Ів. Франка, з покажчиками часовими і поазбучними. Василь Волицький — практикує у відділі старовини. Ірина Ґурґула — працює вже 4-ий рік у відділі людового мистецтва, написала добру статтю про галицькі вишивки („Нова Хата “ V, VI — 1927 р.), виготовила карту орнаментних мотивів, а тепер розроблює і систематизує орнамент пи- санковий. Михайлина Альтанська Стефанович — працює як рисів- ниця по археології і килимах. Емілія Рудницька-Охримович (дочка Степана Рудниць- кого) — працює як рисівниця писанок, особливо рослинного орнаменту. Хора Марія Деркачева — порядкує і описує архів Павлика, дала добру докторську дисертацію про Лесю Українку — ре ­ дагує жіночий журнал: „Нова хата “ 1926. Неприсутній од 3-х літ на науці в Празі у Нідерле д-р Ярослав Пастернак, вертає мабуть з кінцем цього року, дає археологічні розкопи Галича і Кракова. Глибокий поклін Вам од Іларіона Свєнціцького. 232. ДЕРЖАВНИЙ РОСІЙСЬКИЙ МУЗЕЙ. Глубокоуважаемый Дмитрий Иванович! Государственный Русский Музей считает долгом приветствовать Вас по слу- ,Привітання від музеїв 161 чаю семидесятилетия Вашей жизни, сорокалетия Вашей про ­ фессорской деятельности и полувековой годовщины Вашей научной работы. Государственный Русский Музей приветствует Вас, как виднейшего ученого, проникновенного исследователя трудней ­ ших и сложнейших исторических процессов в прошлой жизни украинского народа, и в Вашем лице чтит высшее ученое учреждение Украины — Украинскую Академию Наук, одним из основателей и выдающихся деятелей которой Вы явля ­ етесь. Русский Музей выражает горячие пожелания, чтобы Ваши здоровье и силы сохранились на многие годы для блага на ­ уки и Украинского народа. Директор Музея. 233. ДЕРЖАВНИЙ МУЗЕЙ ГРУЗІЇ (Тіфліс) ■). Sakartuelos muzeumi mhurwaled miesalmaba slabovanchoinis sahelowan istorikoss ukrainas samechiero akademiis ert ert da- maafsebels ukrainuli mecnierebis didad damsahubebul muchaks da urganizators Dimitri Ivanesdze Bagaliis misi 40 chis saprofesoro da 50 chis samecniero asparezze moswaceobis gamo da usurwebs mas dgegrdzelowas sakwareli ukrainis mchromeli halhis da mec ­ nierebis zaketildgeot. Sakartvuelos Muzeumis Direktori profesori Dvanelidze. Muzej Gruzii pylno chanue slawetnogo istorika Slobidcxkoj Ukrainy odnogo iz zasnuwateliu Ukrainsxkoj Akademii Nauk, widatnogo na wyki zasluwenogo rabitnyka ukrainsxkoj nauki ta organyzatora Dmytra Iwanowica Wagalia s 40 rioom ego profe- sorsxkoj ta 50 rioom naukowoj praci, Muzej welae qe dowgich rokiu witta ta praci na koryst lubimoj Ukrainy pracuoqogo narodu ta nauki — Direktor Muzea Gruzii-profesor Dvanelidze. 234. ПЕНЗЕНСЬКИЙ МУЗЕЙ. Диви у нас розділ IX (стор. 140). 235. БІЛОРУСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МУЗЕЙ (Мінське). Беларускі Дзяржауны Музэй засылав шчырае привітаньне Д. І. Багалею у 70-цілетнюю гадавіну яго пладавітай на- вуковай дзейнасьці на корысьць працоунага Украінскага на ­ роду. Дырэктар Беларускага Дзяржаунага Му ­ зею Ластоускі. Секретар Варанец. *) Цю привітальну телеграму, яка надійшла з Тіфлісу, я подаю достоту так, як телеграфовано, не змінюючи ані літери. М. Л. Юбілей акад. Д. І. Багалія. 11 ,162 Привітання від музеїв 236. СМОЛЕНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МУЗЕЙ. Смоленский Государственный Областной Музей, высоко ценя Вашу плодотворную деятельность, приветствует Вас в день пятидесятилетия Вашей научной работы и выражает искренние пожелания продолжения работы на многие годы. Зам. Заве ­ дующего Меландер. 237. НАУКОВИЙ МУЗЕЙ КУБАНЩИНИ (Краснодар). Вельмишановний Дмитре Івановичу! Науковий Музей Ку- банщини, шануючи разом з усією трудовою Україною день Вашого народження і 50-річчя наукової діяльности, як ве ­ личний юбілей української науки і культури, радо вітає в Ва ­ шій особі одного з основоположників і організаторів україн ­ ської науки, визначного історика і громадського діяча. Ми бажаємо Вам багато років жити і славно працювати для всієї трудової людности нашого союзу, радянської науки і соціалістичної культури і сподіваємося тут на Кубані ще довго користуватися в своїй роботі Вашим досвідом і вка ­ зівками. 238. МУЗЕЙ СЛОБІДСЬКОЇ УКРАЇНИ (Харків). Музей Слобідської України вітає шановного юбіляра та бажає йому довгого віку для корисної діяльности. 239. МУЗЕЙ УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА (Харків). Музей Українського Мистецтва приєднує свого голоса до голоса всієї культурної України, що нині відзначає Ваш, вель ­ мишановний Дмитре Івановичу, юбілей. Велика територія Сло ­ бідської України, колонізована українцями за довгі роки іс ­ торичних розрухів, воскресла в минулому під Вашими працями. Харківський університет, найстаріший на Україні, має у Вашій особі, не тільки свого історика, але й довголітнього, невтомного педагога, через руки якого пройшло не одно покоління молоди. Багаті й цінні вклади зроблено Вами до історії загально-ук ­ раїнської та російської, до пізнання минулого побуту та куль ­ тури того великого краю слов ’ янської землі, де ми живемо. На світанку нової доби українського народу, на початку вели ­ кої революції, коли . могутня хвиля відродження підняла від ­ разу пригноблене до того культурне життя України, Ви в тяжких умовах того часу були одним з фундаторів і пер ­ шим віце-президентом Академії Наук, що вже скоро святку ­ ватиме свій десятирічний юбілей. Ваше довге, наукове, пра ­ цьовите життя зробило ім ’ я Ваше широко популярним не тільки на Слобожанщині, а й по всій Україні. Отже тепер, в час ,Привітання від музеїв 163 Вашого юбілею, Музей Українського Мистецтва, що разом з великим рядом инших закладів працюючи над вивченням і розвитком української культури був покликаний до життя революцією, цінуючи Ваше уважливе ставлення до музейної справи та заслуги на полі історії українського мистецтва, ба ­ жає Вам ще довгих спокійних років для продовження Вашої праці на користь українського народу та української культури. Слава Дмитру Івановичу Багалію, одному з найкращих пред ­ ставників старшої генерації робітників української науки! Слава громадському діячеві, представникові громадської думки! Хай дарує йому доля ще довгі роки! Директор Музею: Таранушенко. Співробітники: Олена Чудновська, Павло Жолевський, Петпро Білаш, Тарасенко. 240. ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ МУЗЕЙНИЙ ГОРОДОК (Київ). Диви у нас розд. І, ст. 50 — 52. 241. ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ІСТОРИЧНИЙ МУЗЕЙ ім. Т. ШЕВЧЕНКА (Київ). Вельмишановний Дмитре Івановичу! Всеукраїнський Істо ­ ричний Музей ім. Т. Шевченка щиро вітає Вас з п ’ ядесяти- літтям різносторонньої невсипущої праці Вашої на терені ук ­ раїнської культури, як ученого дослідника історії українського народу, як вихователя багатьох поколінь українських істориків, як визначного громадського діяча. Наш Музей, що збирає пам ’ ятки історичного минулого України, з особливим признанням одзначає, що праці Ваші з історії України, подаючи певні відомості та висновки на підставі історичних перводжерел, були за керівний матеріал в діяльності Музею у відповідних галузях його роботи. Музей щиро бажає Вам ще багато літ працювати на ко ­ ристь українського народу для піднесення української куль ­ тури! Т. в. о. директора Музею: Р. Заклинський. 242. КИЇВСЬКА КАРТИННА ГАЛЕРІЯ. Високоповажаний Дмитре Івановичу! В день, коли минає сорок років Вашої самовідданої науко ­ вої та громадської діяльности, Київська Картинна Валерія щиро вітає Вас з Вашим святом, що є одночасно свято української науки, та висловлює певність в тому, що Ви з такою самою енергією та успіхом ще багато, багато років працюватимете на ниві української культури, Директор Картинної Га ­ лері ї. ,164 Привітання від музеїв 243. ТЕАТРАЛЬНИЙ МУЗЕЙ В.У.А.Н. Український Театральний Музей вітає шановного юбілянта з півстоліттям його наукової роботи й щиро бажає сил та здоров ’ я для дальшої праці на користь української культури. Академик Новицький. Керівник Рулін. 244. КИЇВСЬКИЙ КРАЙОВИЙ СІЛЬСЬКО-ГОСПОДАРСЬКИЙ МУЗЕЙ. Київський Крайовий Сільсько-Господарський Музей щиро вітає високошановного Дмитра Івановича з днем славетного юбілею півстолітньої науково-громадської діяльности та по ­ силає побажання так плідно працювати на науково-громадській ниві ще багато років. Директор музею проф. Ста ­ те вський. 245 ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ КРАЙОВИЙ МУЗЕЙ. Диви у нас розд. І, ст. 42. 246. ХЕРСОНСЬКИЙ АРХЕОЛОГІЧНИЙ МУЗЕЙ. Херсонський Археологічний Музей вітає вельмишановного вченого історика України Дмитра Івановича Багалія і бажає йому ще багато років працювати на користь пролетарської культури. Зав. Музеєм Крисін. 247. ОДЕСЬКИЙ АРХЕОЛОГІЧНИЙ МУЗЕЙ. Високошановного юбілянта, велетня української історії, ді ­ яча археологічних з ’ їздів вітає Одеський Археологічний Му ­ зей. Директор Дложевський. 248. МИКОЛАЇВСЬКИЙ ІСТОРИЧНО-АРХЕОЛОГІЧНИЙ МУЗЕЙ. Високошановного Дмитра Івановича Багалія, дослідника Ми- колаївщини, гаряче вітаємо з рідким юбілеєм півстоліття науко ­ вої діяльности. Миколаївський Історично-Архео ­ логічний Музей. 249. ТАГАНРОЗЬКИЙ МУЗЕЙ ім. ЧЕХОВА. Диви у нас розд. IX, ст. 140. 250. ТАГАНРОЗЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ. Диви у нас розд. IX, ст. 140. 251. ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МУЗЕЙ. Високоповажний Дмитре Івановичу! Півсторіччя присвятили Ви вивченню України; півсторіччя вже Ваша думка загли- ,Привітання від музеїв 165 блюється в далекі часи рідного краю, силкуючися розірвати густий серпанок віків, що закриває від нас життя давномину ­ лого. Намагання Ваші не були даремні, і не одна вже доба з минувшини висвітлена Вашою працею. Серед загальних робіт Ваших над історією України почесне місце займає Ваша праця над історією Сіверської землі. Чернігівський Державний Музей, що в значній мірі зосе ­ реджує в собі матеріяльні пам ’ ятки історичного життя Сівер- щини, історії якої з великою щирістю віддали Ви перші роки своєї наукової роботи, віддали свої молоді сили та невтомну енергію, в цей пам ’ ятний день вітає Вас, історика своєї країни. Музей висловлює глибоке переконання в тому, що й на май ­ бутнє Ваші наукові роботи з історії допомагатимуть йому в вивченні пам ’ яток минулого України в цілому та Сіверського краю зокрема і висвітленню процеси історичного життя їх. 252. ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МУЗЕЙ. Полтавський Державний Музей гаряче вітає Вас з славет ­ ним юбілеєм півстолітньої діяльности на користь української та світової культури, бажає надалі ще довго та успішно по ­ трудитися над творенням нових культурних надбань у нових радянських умовах. Дирекція. 253. ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУГОВИЙ МУЗЕЙ (Житомир). Високоповажаний Дмитре Івановичу! Українська історична наука завдяки багатьом об ’ єктивним умовам, хоч ще й молода, але зараз вже має в себе корифеїв, що ними може пишатися всяка инша культурна країна. Межи тих корифеїв ваша особа, високоповажаний Дмитре Івановичу, займає одне з найпочесніших місць. Волинський Музей в його цілому, шануючи Ваші заслуги перед українською наукою, просить прийняти від нього щире привітання й побажання на день півстоліття Вашої наукової діяльности, працювати Вам і надалі на щастя Країни. Ди ­ ректор: Ф. Мефедова 254. ТЕЖ. Високоповажаний Дмитре Івановичу! Співробітники Відділів Волинського Музею — Історичного та Етнологічної Секції ос ­ таннього, святкуючи півсторіччя Вашої наукової праці, а ще вважаючи Вас одним з головних керівників Історично-Етно ­ графічної науки на Україні, просять прийняти щире привітання від своїх молодших товаришів по праці. В. Кравченко, Г . Іл- люченко, К. Кудрицький. М. Дідковський, П. Кіндратюк, С. Ковалев, О. Орловська, В. Рибак. ,166 Привітання від музеїв 255. СУМСЬКИЙ ХУДОЖНЬО-ІСТОРИЧНИЙ МУЗЕЙ. Сумський Художньо-Історичний Музей щиро вітає славно ­ звісного й невтомного працівника на ниві української науки й культури академика Дмитра Івановича Багалія з 50 річним юбілеєм наукової діяльности. Завідувач Н. Онацький. Бібліотек ар Н. Столбіна. 256. ЗІНОВ ’ ЇВСЬКИЙ ОКРУГОВИЙ МУЗЕЙ. Великошановний Дмитре Івановичу! Співробітники Зінов ’ їв- ського Округового Природо-Історичного й Археологічного Музею приєднують і своє щире привітання з приводу півсто ­ ліття Вашої висококорисної наукової діяльности. Для нас, співробітників округового Музею степової смуги, Ваші, великошановний Дмитре Івановичу, праці з історії Ук ­ раїни являються тими провідними огнищами, що по них пе ­ реводимо працю над вивченням минулого своєї округи, допо ­ магаючи в міру своїх сил соціялістичному будівництву. Зав. Музеєм Д. Карабановський. 257. ПРИЛУЦЬКИЙ ОКРУГОВИЙ МУЗЕЙ. Прилуцький Округовий Музей щиро вітає невтомного орача Лівобережної України і її могутніх степів — Дмитра Івановича Багалія в день сімдесятої річниці його життя та п ’ ядеся- тих роковин наукової діяльности й бажає ще довгої праці на користь української культури. Завідувач В. Маслов. 258. ІЗЮМСЬКИЙ МУЗЕЙ. У день п ’ ядесятиріччя плідної діяльности академика Дмитра Івановича Багалія, Ізюмський Музей надсилає йому свої привітання й побажання наукової діяльности на довгі роки. Директор Микола С-ов. Секретар Таранова. 259. ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУГОВИЙ МУЗЕЙ ім. ШЕВЧЕНКА. Високошановний Дмитре Івановичу! Вітаючи Вас і разом з тим Українську Академію Наук із славним юбілеєм 50-річчя Вашої наукової діяльности, бажаємо, щоб остання, — дякуючи цьому юбілею, — стала наочним прикладом для численної вже верстви радянського наукового молодняка України. Завіду ­ вач Дм. Бочковський. 260. БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ОКРУГОВИЙ МУЗЕЙ. Білоцерківський Округовий Музей шле вельмишановному академиков! Дмитру Івановичу Багалієві свої палкі привітання, з приводу сімдесятої річниці життя та п ’ ядесятих роковин наукової діяльности. Завідувач: Ф. Іванов. ,XIII. ПРИВІТАННЯ ВІД БІБЛІОТЕК. 261. СЛОВ ’ ЯНСЬКА БІБЛІОТЕКА У ПРАЗІ (Чехословаччина). K vašemu jubileu posila slovanská knihovna v Praze nej- srdečnejši blahoprani a projev hluboke úcty k vašemu život- nimu dilu. В день Вашого юбілею Слов ’ янська Бібліотека в Празі засилає свої найсердечніші поздоровлення й висловлення гли ­ бокої пошани до праці цілого Вашого життя. 262. БІБЛІОТЕКА БРАТИСЛАВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ. Podepsané reditelství, vrele dékujic za laskavé pozvaní, prosi, aby pri oslave, jejimž stŕedem je wynikající historik, pan D. I. B a- halij, vlidné byl prijat výraz nejuprimnéjšiho a srdečného prani, jimž se k jubileu oddané pripojujeme. R e d i t el s t v i knihovny university Komenského. Директорат Бібліотеки Університету ім. Коменського при ­ носить свою щиру подяку за запрошення до участи в святі і ласкаво прохає, щоб підчас овацій, які зосередяться на ви ­ датному історикові Д. І. Багалієві, були передані й наші палкі привітання й поздоровлення, якими ми віддано приєднуємося до юбілею. Директорат. 263. ДЕРЖАВНА ПУБЛІЧНА БІБЛІОТЕКА (Ленінград). Государственная Публичная Библиотека в Ленинграде в дни славного юбилея приветствует заслуженного исследователя сло ­ весности, истории, археологии и права — неутомимого деятеля украинской науки и библиотечного строительства, академика Дмитрия Ивановича Багалея и шлет ему пожелания здоровья, благополучия и дальнейших успехов. Яковкин. 264. ВСЕСОЮЗНА ЛЕНІНСЬКА БІБЛІОТЕКА (Москва). В день юбилея акад. Багалея Всесоюзная Ленинская Биб ­ лиотека присоединяется к редкому празднику науки, шлет ,168 Привітання від бібліотек глубокоуважаемому Дмитрию Ивановичу свой привет и поже ­ лания бодрой деятельности на пользу всего нашего Союза. — Директор Невский. 265. ІНСТИТУТ БІБЛІОТЕКОЗНАВСТВА (Москва). Сердечное приветствие глубокочтимому юбиляру, в своей полувековой многообразной научной и общественной деятель ­ ности открывшему также светлую страницу и в нашей спе ­ циальности, шлет Институт Библиотековедения Всесоюзной и Ленинской Библиотеки и его Директор Хавкина. 266. ВСЕНАРОДНЯ БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ (Київ). Диви у нас розд. I, ст. 26 — 27. 267. БІБЛІОТЕКА ІСТ.-ФІЛ. ВІДДІЛУ АКАДЕМІЇ НАУК. Бібліотека Історично-Філологічного Відділу Української Академії Наук вітає в день юбілейного свята першого свого директора, що своїми заходами причинився до утворення Біб ­ ліотеки. Завідувачка К. Антонович. 268. ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА БІБЛІОТЕКА ІМ. КОРОЛЕНКА. Диви у нас розд. І, ст. 27 — 29. 269. ЦЕНТРАЛЬНА НАУКОВО-УЧБОВА БІБЛІОТЕКА (Харків). Адміністрація, місцевком та співробітники Центральної На ­ укової та Науково-Учбової Бібліотеки вітають високошанов ­ ного юбіляра в день святкування п ’ ядесятиріччя його наукової діяльности і бажають йому ще багато років працювати на те- рені науки. 270. УКРАЇНСЬКА КНИЖКОВА ПАЛАТА (Харків). Українська Книжкова Палата шле привітання високоповажа ­ ному юбілярові і сподівається ще багато літ бачити його на науково-громадській чаті — Книжкова Палата Годкевич, Козаченко, Капустянський. 271. ОДЕСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА. Центральна Наукова Бібліотека Одеси разом зо всіма на ­ уковими установами України святкує 50-ліття наукової діяль ­ ности вельмишановного академика Дмитра Івановича Багалія. Хай живе щасливий юбіляр! хай живе українська наука! Пет- ринський, Нетрунь, Вайнштейн, Копержинський, Боровий. ,Привітання від бібліотек 169 272. ОДЕСЬКЕ БІБЛІОГРАФІЧНЕ ТОВАРИСТВО. Українське Бібліографічне Товариство в Одесі вітає вель ­ мишановного юбіляра академика Дмитра Івановича Багалія в день п ’ ядесятиріччя його наукової діяльности. 273. УКРАЇНСЬКА БІБЛІОТЕКА ІМ. Т. ШЕВЧЕНКА (Одеса). Українська Бібліотека ім. Шевченка в Одесі вітає славет ­ ного українського вченого та видатного громадського діяча Дмитра Івановича Багалія. 274. ХЕРСОНСЬКА ДЕРЖАВНА БІБЛІОТЕКА. Херсонська Державна Бібліотека щиро вітає вельмиша ­ новного Дмитра Івановича і бажає дальшої плодотворної ро ­ боти на користь розвитку науки та культури радянської Ук ­ раїни. Віра Шенфінкель. 275. БІБЛІОТЕКА ІМ. ЧЕХОВА (Таганрог). Диви у нас розд. IX, ст. 140. 276. ВІННИЦЬКА ФІЛІЯ ВСЕНАРОДНЬОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ. Високошановний і дорогий Дмитре Івановичу! Вінницька Філія Всенародньої Бібліотеки при У.А.Н. та Кабінет виучу ­ вання Поділля радо вітають Вас з нагоди сімдесятої річниці Вашого життя і п ’ ядесятих роковин Вашої наукової діяль ­ ности. Вітаючи Вас, як окрасу і гордість української науки, Філія вітає Вас іще як свого добродія та куратора, що завсіди в Укрнауці підносить свій голос в оборону інтересів наших двох невеликих провінціяльних установ. І коли Вінницька Фі ­ лія Всенар. Бібліотеки та Кабінет виучування Поділля зробили хоч який внесок в українську науку, то це значною мірою й насамперед вони завдячують Вам. Прийміть, високоповажаний і дорогий Дмитре Івановичу, на ­ ші найщиріші побажання Вам здоров ’ я та сил і надалі допома ­ гати розвиткові Української культури Вашою високоцінною науково-громадською діяльністю. Директор Філії В. Ота- мановський. Спіробітники (6 підписів). ,XIV. ПРИВІТАННЯ ВІД ЖУРНАЛІВ ТА ГАЗЕТ. 277. РЕДАКЦІЯ ЖУРНАЛУ „SLAVIA “ (Прага). Редакция журнала „Славия “ присоединяется к Вашему празднованию по поводу семидесятилетия жизни и долголет ­ ней ученой и профессорской деятельности глубокоуважаемого Дмитрия Ивановича Багалия, который своими богатыми вкла ­ дами в историю Украины сделал так много и для объясне ­ ния культурной жизни Украины, имеющей большое значение также и для славянской филологии. Посылая маститому ученому найлучшие пожелания от имени редакции, я присоединяю свои личные. С глубоким почтением Вам искренне преданный М. Мурко. 278. РЕДАКЦІЯ ЖУРНАЛУ „NARODOPISNy VESTNIK “ (Прага). Redakce Närodopisneho Vestnika ceskoslovenskeho v Praze poklada si za cest pozdraviti znameniteho historika Ukrainy, veh- lasnöho profesora Charkovske universitu а jednoho z prednich zakladatelu Ukrajinske Akademie ved, Dmitra Ivanovice Bahalija, а posilä sve иргётпё а ѵгеіё blahoprani. Redaktor Polivka. Редакція Чехословацького славістичного органа „Народо- писний Вісник “ в Празі має за честь надіслати свої поздо ­ ровлення славному історикові України, відомому професорові Харківського університету та одному з перших фундаторів Української Академії Наук — Дмитру Івановичу Багалієві. Прийміть-же оці наші найкращі и найсердечніші привітання. Р е- д а к т о р акад. Полівка. 279. РЕДАКЦІЯ ЖУРНАЛУ „УКРАЇНСЬКІ ВІСТІ “ (Париж). В сімдесяту річницю нашого видатного історика, невтомного вчителя й професора, одного з перших основників огнища ук ­ раїнської культури — Української Академії Наук, відомого громадянина, що з перших днів нової України пішов рука в руку з трудящим народом, в юбілейні дні всім українцям знаного Дмитра Івановича Багалія, — приєдную свій привіт ,Привітання від журналів та газет 171 і пошану до всіх тих привітань, що надійдуть зо всіх кінців української землі. Vivat magister multos annos! Редактор: Ілько Борщак. 280. РЕДАКЦІЯ „ЛІТЕРАТУРНО-НАУКОВОГО ВІСНИКА “ (Львів). Шановний пане Професоре! Редакція найстаршого україн ­ ського „Літературно-Наукового Вісника “ позволяє собі пере ­ слати Вам з нагоди вашого юбілею повний пошани й щирий привіт і побажання далі працювати на користь української науки. З правдивим поважанням: Др. Дмитро Донцов. 281. РЕДАКЦІЯ „КРАСНЫЙ АРХИВ “ ТА „АРХИВНОЕ ДЕЛО “ (Москва). Редакция журналов „Красный Архив “ и „Архивное Дело “ шлет Дмитрию Ивановичу Б а г а л е ю свои горячие пожелания дальнейшей столь же плодотворной работы в области исто ­ рической науки и советского архивного строительства. Макса ­ ков. Секретарь Сергеев. 282. РЕДАКЦІЯ ЖУРНАЛУ „ЧЕРВОНИЙ ШЛЯХ “ (Харків). Високоповажаний Дмитре Івановичу! В день Вашого юбілею редакція журналу „Червоний Шлях “ шле своє привітання, як одному з славетних вчених, що їх діяльність не розминулася з потребами українських трудящих мас. Вітаючи Вас ще як свого поважного співробітника, редакція бажає Вам сили і на ­ далі для продовження роботи на користь розвитку радянської науки. Редакція. 283. РЕДАКЦІЯ ГАЗЕТИ „ЧЕРВОНА ГАЗЕТА “ (Ростів на Дону). Редакція і співробітники Північно-Кавказької крайової ук ­ раїнської газети „Червона Газета “ вітають Вас, дорогий Дмитре вановичу, в день п ’ ядесятилітнього юбілею наукової праці Вашої на користь української культури. Р е д. Чапала. 284. РЕДАКЦІЯ ЖУРНАЛУ „НОВИМ ШЛЯХОМ “ (Краснодар). Редакція Українського педагогічного журналу „Новим Шляхом “ 1 ) шле щире привітання великому вченому і педаго ­ гові в день 50-літнього юбілею його наукової діяльности. Ваша невтомна праця хай буде зразком для нас. Нашими устами Вас вітають сотні українських шкіл і тисячі українців- педагогів, розкиданих на терені РСФРР од Кубани до Казак- стану та Зеленого Клину. 2 ) Український педагогічний журнал „Н овим Шляхом “ є орган Ценгрораднацмену Наркомосу Р.С.Ф.Р.Р. ,172 Привітання від журналів та га&ет Ще довго і радісно жити і працювати на користь відро- дженої на основах марксизму науки, бажають Вам робітники радянської освіти в РСФРР. За редактора Базарюк. Се ­ кретар Лисогор. 285. РЕДАКЦІЯ ОРГАНУ „МОЛОДИЙ БІЛЬШОВИК “ (Київ). Од імени селянської молоди, об ’ єднаної коло „Молодого Більшовика “ , шлемо шановному юбілянтові найкращі й най ­ щиріші побажання. Молодь цінить Вашу плідну працю над дослідженням україн ­ ської минувшини й вчиться на Ваших роботах. Сподіваємося, що Ви ще довго працюватимете на користь трудящих України. Редактор „МБ “ М. Грицай. ,XV. ПРИВІТАННЯ ВІД ДЕРЖАВНИХ УСТАНОВ. 286. НАРОДНІЙ КОМІСАРІЯТ ОСВІТИ Р.С.Ф.Р.Р. Наркомпрос РСФСР приветствует Вас с пятидесятилетием неутомимой и чрезвычайно плодотворной работы на поприще науки и просвещения. Ваша выдающаяся деятельность по раз ­ витию и укреплению украинской культуры, для которой Ок ­ тябрьская Революция открыла такие огромные возможности, заслужила всеобщее признание и благодарность. Наркомпрос шлет пожелание, чтобы Ваша энергичная научная и обществен ­ ная деятельность продолжалась еще долгие годы на благо Украины и Советского Союза. 3 а м н а р к о м а Покровский. Начальник Главнауки Петров. 287. НАРОДНІЙ КОМІСАРІЯТ ОСВІТИ У.С.Р.Р. Наркомос вітає Вас з нагоди п ’ ядесятлітнього юбілею невтомної праці на користь української науки і культури. Наркомос особливо відзначає ролю і участь Дмитра Івановича в будуванні нової радянської культури, як одного з перших діячів науки, що активно став на допомогу радянській владі в справі виховання трудящих мас Радянської України. Упов ­ новажуємо Левитського привітати особисто. Ждемо у Харків. Вітаємо і здоровимо! Наркомос Приходько, Озерський. 288. ТЕЖ. Диви у нас розд. І, ст. 13 — 15. 289. УПРАВЛІННЯ НАУКОВИМИ УСТАНОВАМИ У.С.Р.Р. Диви у нас розд. II, ст. 290. НАРОДНІЙ КОМІСАРІЯТ ФІНАНСІВ. Вітаю шановного Дмитра Івановича з півстоліттям наукової роботи та сімдесятліттям життя. Висвітлення української минувшини є одна з галузів будівництва Радянської України. Наркомфін Полоз. ,174 Привітання від державних установ 291. УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВНА ПЛАНОВА КОМІСІЯ ‘ Вельмишановний Дмитре Івановичу! Українська Державна Планова Комісія в день 70-ої річниці Вашого життя і 50-ої річниці Вашої наукової діяльности вітає у Вашій особі вченого, що свої найкращі літа присвятив розвиткові культури України та освітленню її історії. Ви були серед тих, хто дбав про утворення Української Академії Наук, Ви були її перший Віце-Президент і керівник роботи коло заснування Всенародньої Бібліотеки України. Зрозумівши той історичний шлях, який відкрила Жовтнева Революція, Ви пильно взялися до будування нової культури, віддаючи свою енергію й увесь науковий досвід на користь трудящих, які, не зважаючи на ворожі перешкоди, крок за кроком прямують до світла науки і кращого життя. В день Вашого юбілею Українська Державна Планова Ко ­ місія шле Вам свої побажання зберегти Ваші сили та енергію для дальшої роботи на користь Соціялістичної Країни. Г олова Комісії Дудник. 292. ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУГОВИЙ ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ. Диви у нас розд. II, ст. 80 — 81. 293. ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КОМІТЕТ СПРИЯННЯ ВЧЕНИМ. Диви у нас розд. II, ст. 83 — 84. 294. ДЕРЖАВНЕ ВИДАВНИЦТВО УКРАЇНИ. Держвидав України вітає юбілянта академика Багалія, бажає йому довголітньої праці, рухаючи вперед радянську науку. Войцехівський. 295. КИЇВСЬКИЙ ОКРУГОВИЙ ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ. Диви у нас розд. І, ст. 11 — 13. 296. КИЇВСЬКА ОКРУГОВА ІНСПЕКТУРА НАРОСВІТИ. Диви у нас розд. І, ст. 18 — 19. 297. ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ФОТО-КІНО-УПРАВЛІННЯ. Вельмишановний Дмитре Івановичу! Всеукраїнське Фото- Кіно-Управління долучає й свій голос до тих численних приві ­ тань, що з різних кінців України, Радянського Союзу та всього світу лунають у цей день Вашого юбілею. ,Привітання від державних установ 175 Сімдесять років життя, півстоліття наукової та сорок років професорської діяльности — це терміни, що заслуговують на те, щоб бути відзначені широким громадським шануванням тої користи, яку Ви принесли для науки, сучасних та майбутніх поколінь. Плоди Вашої впертої праці — перед широкими ма ­ сами робітників і селян: ми їх бачимо, ми їх цінимо, ми беремо з них все, що потрібно для дальшого культурного розвитку трудящих мас. Велика Вам дяка, Дмитре Івановичу, за те, що розкрили перед нами сторінки давньої й недавньої минувшини, велика дяка Вам і за те, що віддаєте свої сили й будівництву нової вільної робітниче-селянської України. Слава Дмитру Івановичу Багалію! 298. ОДЕСЬКА ОКР. ІНСПЕКТУРА ОСВІТИ. Одеська Окрінспектура Наросвіти в день святкування пів ­ століття науково-корисної праці академика Багалія надсилає щире привітання ювілярові та бажає йому й надалі також успішно працювати на користь пролетаріатові. 299. МЕЛІТОПІЛЬСЬКА ОКР. ІНСПЕКТУРА ОСВІТИ. Мелітопільська Округова Інспектура Народньої Освіти вкупі з усім учительством округи вітає Вас, вельмишановний Дмитре Івановичу, з півстоліттям наукової діяльности та сорокріччям професорської роботи. Бажаємо й надалі працювати на ко ­ ристь радянської науки та української радянської культури. 300. ЗАПОРІЗЬКА ОКРУГОВА ІНСПЕКТУРА ОСВІТИ. Округова Наросвіта вітає юбіляра, високошановного Дмитра Івановича Багалія, який усе своє життя віддав науковій діяль ­ ності. Іванов. ЗОЇ. НІЖЕНСЬКА ОКРУГОВА ІНСПЕКТУРА ОСВІТИ. Високоповажаний Дмитре Івановичу! В день п ’ ядесятріч- ного юбілею Вашої наукової та громадської роботи на ниві української культури Ніженська Округова Інспектура Наросвіти вважає за почесний і любий обов ’ язок приєднатися до голосу всієї Радянської України у вшануванні одного з най ­ кращих синів своїх. Півстолітня напружена праця на утворення української науки, кілька поколінь наукових робітників, вихованих Вами й за Вашим зразком — коштовний вклад до скарбниці багатств нації. Пролетарська Революція, що розвязала творчі сили працю ­ ючих, утворила необмежені можливості поширення й поглиб ­ лення науки й культури, і за десятиріччя Жовтня ми вже маємо більш здобутків, аніж за попередні сторіччя. ,176 Привітання від державних установ Хай живе пролетарська революція! Хай і надалі буйним цвітом процвітає й зростає українська культура, та її вогнище — Українська Академія Наук! Славетному юбіляру, ветерану української науки — слава! Хай живе й працює ще довгі роки! 302. КОРОСТЕНСЬКИЙ ОКРУГОВИЙ ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ. Людність та ‘ діячі краєзнавчого руху Коростенщини в особі Коростенського Округового Виконавчого Комітету, Коростенського Округового Бюра Краєзнавства та Коростен ­ ського Округового Музею щиро вітають Вас, високошановний Дмитре Івановичу, з днем святкування 70 річниці життя Вашого. 40 років Вашої професорської діяльности та 50 років невтом ­ ної самовідданої праці на ниві науки говорять сами за себе. Вони разом з тим являються чудовим, незрівнянним прикладом для кадру молодих наукових робітників. У Вашій особі працю ­ ючі бачили не тільки ученого, але й громадського діяча, що авторитетом науки завсіди підтримував героїчну боротьбу пролетаріяту за визволення. Отже, поділяючи з усією люд ­ ністю України радість з приводу юбілею Вашого, бажаємо Вам сили й здоров ’ я, щоб Ви ще довгі й довгі роки змогли продовжувати Вашу працю на користь українському народові й усьому людству. Зам. Голови Окрвиконкому Гудков. Голова Окр. Бюра Краєзнавства — Директор Окр. Музею Козубовський. 303. ГУМАНСЬКА ОКР. ІНСПЕКТУРА ОСВІТИ. Вельмишановний Дмитре Івановичу! Щиро вітаємо Вас в п ’ ядесяту річницю Вашої наукової діяльности й бажаємо й надалі ще з більшою енергією працювати на користь укра ­ їнської радянської культури. Наросвіта. 304. БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ОКР. ДЕРЖПЛАН. В п ’ ядесяту річницю наукової діяльности Білоцерківський Окрдержплан шле палке привітання академикові Дмитру Іва ­ новичу Багалію — невтомному працівникові на користь науки й культури. О к р п л а н Бованенко. 305. БІЛОЦЕРКІВСЬКА ОКР. ІНСПЕКТУРА ОСВІТИ. Білоцерківська Окрінспектура Наросвіти та Округовий Музей приєднують і свій голос до видатного свята україн ­ ської культури — сімдесятрічного юбілею акад. Д. І. Багалія. Бажаємо юбілярові ще довгих років праці на користь україн ­ ських трудящих мас. ,XVI. ПРИВІТАННЯ ВІД ГРОМАДСЬКИХ УСТАНОВ. 306. УКРАЇНСЬКА РАДЯНСЬКА КОЛОНІЯ В ПРАЗІ. Українська радянська колонія в Празі в святочний для Академії день вітає юбілянта академика Багалія, що півсто ­ ліття стояв на сторожі української науки й культури. Бажаємо ще довго працювати на користь Радянської України! 307. ГОЛОВНА УПРАВА „РІДНОЇ ШКОЛИ “ (Львів). Вельмишановний Юбілянте! В день юбілею 70-ліття уро ­ дин прийміть від Головної Управи „Рідної Школи “ доземний поклін. Сьогоднішнє Ваше особисте свято являється святом ’ національним. Сьогодні Ваше ім ’ я — на устах синів і доньок України, де вони не жили-би: чи на поораних кордонами зем ­ лях нашої великої батьківщини, чи на примусовій еміграції на чужині, чи далеко за океаном. Ви-ж у своїх творах відхилю ­ вали нам занавісу нашого буйного минулого, а в першу чергу Степової України, яка в національному відродженню України відіграла таку поважну ролю. Головна Управа „Рідної Школи “ , яка веде провід на одному з відтинків боротьби західньо-укра- їнських земель за краще завтра нації, кличе: нехай многі літа живе нам акад. Дмитро Багалій і збагачує скарбницю української культури плодами свойого духу! Головна Управа „Рідної Школи “ . 308. ТОВАРИСТВО ПИСЬМЕННИКІВ ІМ. ФРАНКА (Львів). Товариство письменників і журналістів ім. І. Франка у Львові висловлює свою глибоку пошану Дмитрові Іванови ­ чеві Багалієві з приводу його 50-літньої історичної праці, що кинула на наше минуле не один новий промінь і цим збагатила історичну свідомість нашої сучасности. 309. ГУРТОК СТУДЕНТІВ-УКРАЇНІСТІВ (Львів). Високо достойному подвижникові української науки ака ­ демиков! Д. Багалієві, у свято його потрійного юбілею, гурток студентів-україністів Львівського університету, схиляючи Юбілей акад. Д. І. Багалія. 12 ,178 Привітання від громадських установ із признанням чоло перед величчю його наукових досягнень, засилає слова глибокої пошани та привіт. Хай ще довгі літа трудиться невтомно великий піонер, Висо- кодостойний Юбілянт, для найкращого розвитку рідної культури! За Управу Гуртка Україністів Євгеній Юлій Пеленський, — голова. Василь Пишницький, — писар. 310. СЕЛЯНСЬКИЙ ІНТЕРНАЦІОНАЛ. Диви у нас розд. І, ст. 19 — 20. 311. ВСЕСОЮЗНЕ ЦЕНТРАЛЬНЕ БЮРО СЕКЦІЇ НАУКОВИХ РОБІТ ­ НИКІВ (Москва.) Центральное Бюро Секции Научных Работников поздрав ­ ляет дорогого Дмитрия Ивановича с пятидесятилетним юби ­ леем неутомимой научной и общественной деятельности и шлет наилучшие пожелания дальнейшей плодотворной работы. Луппол. 312. БІЛОРУСЬКЕ БЮРО СЕКЦІЇ НАУКОВИХ РОБІТНИКІВ (Мінське). Цантральны Савет Сэкцыі Науковых Працаунікоу Бела ­ русі шле свае гарачає привітаньне до дню знаменацельнага юбілею глыбокапаважанаму Дзмітру Іванавічу Багалею, ад- наму з выдатнеющых вучоных Савецкаго Саюза, аднаму з першых будаунікоу нашее прафасыянальнае арганізацыі С т а р ш ы н я: проф. Вольфсон. 313. АЗЕРБАЙДЖАНСЬКА СЕКЦІЯ НАУКОВИХ РОБІТНИКІВ (Баку). Азербайджанская Секция Научных Работников шлет искрен ­ нее поздравление с юбилеем глубокоуважаемого председателя Украинского Центрального Совета Секции академика Дмитрия Ивановича Багалея. Председатель Союза Касимов. 314. ЦЕНТРАЛЬНЕ БЮРО РОБОСУ У. С. Р. Р. Диви у нас розд. II, ст. 81 — 83. 315. ХАРКІВСЬКЕ ОКРУГОВЕ БЮРО РОБОСУ. Диви у нас розд. II, ст. 81 — 83. 316. ЦЕНТРАЛЬНЕ БЮРО СЕКЦІЇ НАУКОВИХ РОБІТНИКІВ У.С.Р.Р. (Харків). Диви у нас розд. I ст. 15 — 18 та розд. II, ст. 71 — 73. 317. ХАРКІВСЬКЕ БЮРО СЕКЦІЇ НАУКОВИХ РОБІТНИКІВ. Диви у нас розд. II, ст. 71 — 73. ,Привітання від громадських установ 179 318. ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КОМІТЕТ СПРИЯННЯ ВЧЕНИМ (Харків). Високошановний Дмитре Івановичу! Бюро Комітету Спри ­ яння Вченим вітає Вас — найстарішого члена своєї Президії — у день юбілею семидесято’! річниці Вашого життя та півсто ­ ліття Вашої наукової діяльности, як славетного історика України та видатного громадського діяча. Бюро щиро бажає Вам ще на довгі часи працювати на науковій ниві на користь Української соціялістичної радянської республіки. 319. СПІВРОБІТНИКИ В. У. К. С. В. Співробітники ВУКСВ вітають високошановного юбілянта з п ’ ядесятиріччям його наукової роботи й бажають ще довго бачити його між собою. Бойм, Рейтлер, Фіянов, Антонов, Тарасенко. 320. СПІЛКА ПИСЬМЕННИКІВ „ПЛУГ “ (Харків). Спілка Селянських Письменників „ПЛУГ “ вітає вельми ­ шановного юбілянта Дмитра Івановича Багалія і бажає ще довгорічної плодотворної праці на користь радянської науки, передаючи свої величезні знання молодому поколінню віль ­ них громадян Української Соціялістичної Республіки. Хай живе звязок науки з життям, хай науковий капітал, нагромаджений стовпами українознавства, стане підпорою дальшого швидкого і широкого поступу культурної революції в нашій звільненій батьківщині! ЦК Плуга. 321. КИЇВСЬКИЙ СОЮЗ РОБІТНИКІВ ОСВІТИ. Диви у нас розд. І, ст. 20 — 21. 322. КИЇВСЬКЕ БЮРО СЕКЦІЇ НАУКОВИХ РОБІТНИКІВ. Диви у нас розд, І, ст. 21 — 23. 323. МІСЦЕВКОМ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ НАУК. Вельмишановний Дмитре Івановичу! Місцевий Професійний Комітет Української Академії Наук в день юбілею Вашої довго ­ літньої громадської та наукової діяльности, яка так багато дала для піднесення культури України, приносить Вам щире привітання. Місцевком Української Академії Наук хоче особливо під ­ креслити величезну вагу Вашої громадської роботи в останні часи, як Голови Центрального Бюра Секції Наукових робіт ­ ників та провідника наукових робітників Радянської України, під той час, коли вони рішуче стали на шлях пролетарської революції, шлях співробітництва з радянською владою. ,180 Привітання від громадських установ Місцевком Української Академії Наук щиро бажає Вам сил і багатьох літ продовження такої світлої наукової та гро ­ мадської роботи. Голова МК У.А.Н. Микола Ткаченко. Секретар О. Баранович. 324. ОДЕСЬКЕ БЮРО СЕКЦІЇ НАУКОВИХ РОБІТНИКІВ. Одеське Бюро Секції наукових робітників та Правління Будинку Вчених щиро вітають маститого вченого та вели ­ кого громадського діяча Дмитра Івановича Багалія у день його сорокрічного юбілею науково-культурної та громадської роботи. Наукові робітники Одеси бажають юбілянтові — голові секції наукових робітників України — сил та здоров ’ я для про ­ довження його корисної діяльности. 325. МИКОЛАЇВСЬКА ФІЛІЯ РОБОСУ. Миколаївська Філія Професійної Спілки Робітників Освіти щиро вітає Дмитра Івановича Багалія, який протягом десятьох років революції самовіддано працює на ниві розвитку україн ­ ської радянської науки та культури, з п ’ ядесятирічним юбі ­ леєм наукової та громадської діяльности. Бажаємо шановному юбіляру нових сил, енергії в праці на користь пролетаріатові в будуванні соціялізму нашої країни. 326. ХЕРСОНСЬКА СЕКЦІЯ НАУКОВИХ РОБІТНИКІВ. Вітаємо нашого шановного Голову ЦБ, заслуженого вченого, видатного громадсько-культурного діяча, активного професій ­ ного робітника, з п ’ ядесятилітнім юбілеєм наукової діяль ­ ности. Бажаємо ще довгі роки працювати юбілянтові на полі об ’ єднання науки з працею. Херсонська СекціяНауко- вих Робітників. 327. ЧЕРНІГІВСЬКА СЕКЦІЯ НАУКОВИХ РОБІТНИКІВ. Чернігівська Секція Наукових Робітників вітає академика Багалія і бажає йому ще довго працювати на користь української науки. Федоренко. 328. ПОЛТАВСЬКА СЕКЦІЯ НАУКОВИХ РОБІТНИКІВ. Полтавська Секція Наукових Робітників вітає Академію Наук із урочистим святом сорокріччя наукової та громадської праці академика Багалія і щиро бажає шановному юбілянтові ще багатьох літ життя на користь української науки й суспіль ­ ства. Голова Бюра Воропай. ,Привітання від громадських установ 181 329. ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ ПОЛТАВСЬКОЇ СЕКЦІЇ. Загальні збори Полтавської Секції наукових робітників вітають вельмишановного Дмитра Івановича з урочистим святом п ’ ядесятиріччя Вашої наукової громадської праці, щиро ба ­ жають шановному ювілянтові ще багатьох літ життя на користь української науки й суспільности. Голова зборів Щепотьєв. 330. ВРОЧИСТІ ЗБОРИ СЕКЦІЇ ТА НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА (Полтава). Високоповажний академику Дмитре Івановичу! Об ’ єднані збори Полтавської Секції наукових робітників та Полтавського Наукового Товариства, присвячені Вашому юбілеєві, згадуючи Вашу участь в утворенні вищої школи й організації архівної справи в Полтаві, вітають Вас і висловлюють Вам свою гли ­ боку подяку від імени полтавських робітників науки. Рекало, Щепотьєв. 331. ВОЛИНСЬКА СЕКЦІЯ НАУКОВИХ РОБІТНИКІВ (Житомир). Високоповажний Дмитре Івановичу! Волинська філія Секції Наукових Робітників приєднується до сьогоднішнього вели ­ кого свята української науки, п ’ ядесятиліття Вашої невтом ­ ної праці на ниві української історії та української національ ­ ної культури. Що можна сказати сьогодні про джерело Вашої нової історич ­ ної думки, з якого черпатиме ще довго молоде пролетарське покоління неоціненний матеріал для дослідів над українською культурою? Ви, Дмитре Івановичу, зупинили спеціальну увагу історика-монографіста на найменше досі досліджених частинах Східньої та Південно-східньої України. Читаючи історію Сло ­ божанщини, розглядаючи найновіші досліди приморської Укра ­ їни від Одещини до Озова — здається, підходиш до централь ­ ного місця широких степів, звідки відкриваються бездонні гли ­ бині історичних спогадів, найбільш захованих законів життя українського громадянстві. Ваша історична думка — могутній прожектор, що освітлює минуле, сучасне та майбутнє… Ви юбіляр не стільки сучасности, скільки майбутніх часів. Про Вас, як про свого історика, уперше може сказати пролетар та селянин України, що терпів колись подвійне капі ­ талістичне та національне пригнічення. Ви — наша національно-пролетарська гордість. Українська історія дала вже не мало талановитих людей, перед українською історією — широкі можливості для розвитку, для створення мону ­ ментальних образів, міцних типів старої української культури. З Вашого джерела бере початок нова українська історія — ■ пролетарська історія. Ви пером історика оформлюєте пере- ,182 Привітання від громадських установ могу будови першої пролетарської держави. Серед бурі націо ­ нальних антагонізмів, що розгорнулися після імперіалістичної та громадської війни, Ви перший стали взірцем пролетарського вченого серед українського наукового світу. Глибоко пере ­ конаний в силі нових пролетарських змагань, не раз підкрес ­ лювали Ви від свого імени та імени організованих наукових робітників, що пролетарська революція в Росії та на Україні є попередник комунізму, що її велике завдання — перебуду ­ вати ввесь світ, але не в рамках національних, а в рамках всесвітньої революції. Ви перший серед ветеранів української науки зрозуміли, що сила її в масі. Ми знаємо, Дмитре Івановичу, що перед українськими науковими робітниками стоять грандіозні завдання. Зблоковані раз назавсіди з пролетаріятом та селянством України, наукові робітники, в тому числі Волинська філія секції наукових робітників, під Вашим умілим керівництвом рішатиме нові, важкі завдання індустріалізації країни, виховування нових інтелектуальних сил, підводячи науковий ґрунт під господарче будівництво нашої держави. Волинська Секція Науко- вих Робітників. 332. ВІННИЦЬКА СЕКЦІЯ НАУКОВИХ РОБІТНИКІВ. Див. у нас розд. І, ст. 23 — 24, 333. КАМ ’ ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКА СЕКЦІЯ НАУКОВИХ РОБІТНИКІВ. Вельмишановний Дмитре Івановичу! Кам ’ янець-Подільська Секція Наукових Робітників щиро вітає Вас з 50-літнім юбі ­ леєм Вашої наукової та громадської діяльности. Вашу не ­ втомну наукову працю над вивченням скарбів української куль ­ тури Ви зуміли об ’ єднати з невсипущою працею на користь суспільству. Ви вивчали та досліджували минуле українського народу, щоб знайти ключ до зрозуміння його теперішнього. Ви його зна ­ йшли й стали в перші лави робітників науки для добра широ ­ ких працюючих мас. Ви зрозуміли, що науку треба повністю ув ’ язати з стремліннями та потребами працюючих, через на ­ укові, професіональні та громадські організації, й усі Ваші знання, всі Ваші сили Ви віддали й зараз віддаєте для цієї роботи. Повна успіхів Ваша праця на всіх фронтах Вашої ро ­ боти: науковій, професійній та громадській. Хай ці молодечі риси Вашого характеру: свіжість та бадьорість; риси Вашої зрілої індиві дуальности: ясність дум ­ ки, правильність критики й орієнтування, це громадське пра ­ гнення та стремління працювати для добра широких працюючих мас не покидають Вас у Вашій праці ще на довгі, довгі роки! Голова бюра СНР Кондрацькищ Секретар Курневич. ,Привітання від громадських установ 183 334. ЛУГАНСЬКА СЕКЦІЯ НАУКОВИХ РОБІТНИКІВ. Луганська Секція Наукових Робітників щиро вітає акаде ­ мика Багалія з днем сімдесятирічного юбілею і шле йому свої найкращі побажання. Хай у майбутньому наукова та культурно- освітня діяльність його продовжується на користь соціялістич ­ ного будівництва та радянської суспільносте. Голова Бушев- ський, Секретар Бєльський. 335. НІЖЕНСЬКА СЕКЦІЯ НАУКОВИХ РОБІТНИКІВ. Ніженське Округове Бюро Секції Наукових Робітників вітає високошановного Голову Центрального бюра Секції з юбі ­ леєм п ’ ядесятиріччя наукової діяльности. Надсилаємо щире побажання для дальшої плідної роботи на користь пролетар ­ ської науки та культури. 336. ГУМАНСЬКА СЕКЦІЯ НАУКОВИХ РОБІТНИКІВ. Гуманська Секція Наукових Робітників вітає шановного юбілянта Дмитра Ивановича Багалія з п ’ ядесятиріччям на ­ укової праці і бажає йому ще довгі роки працювати на користь народу. Голова Секції Руденко. 337. ЧЕРВОНОГРАДСЬКА СЕКЦІЯ НАУКОВИХ РОБІТНИКІВ (Полтавщина). Високоповажаний професоре Дмитре Івановичу! Безмежно- видатна своєю продуктивністю наукова творчість Ваша, як українського історика взагалі й дослідника минулих часів Слобожанщини зокрема, давно вже знайшла правдиву оцінку з боку найкращих представників науки, найпочеснішої пред ­ ставниці її — Академії Наук — і всього українського суспіль ­ ства. Тим-то 50-літній юбілей Вашої наукової діяльности є велике свято не тільки для наукових кіл України, але й для всіх свідомих її громадян, що об ’ єднуються сьогодні навкруги Вашого славного імени. Глибоко відчуваючи Ваші заслуги в царині науки, беремо на себе сміливість вітати Вас з приводу знаменної дати в житті Вашому, бажаючи Вам на ­ далі довго ще працювати на славу радянської науки й рідної Вам України. Ч лени колективу СНР при Че рв он оградському Педагогічному Технікумі (4 підписи). 338. КОЛЕКТИВ УЧИТЕЛІВ с. ПОГРЕБИ (Київщина). Незабутній Дмитре Івановичу! Колектив учителів Погреб- сько-Хамбиківської 4-х річної Трудової Школи незмірно радий вітати Вас з днем 50-річної наукової й 40-річної професор ­ ської діяльности. ,184 Привітання від громадських устаНой Скарб, що Ви вклали в науку й культуру рідного нашого українського народу, величезний. Ваша енергія в праці на користь народу живить нас, низових робітників народньої освіти та культури взагалі, й дає приклад самовіддання в роботі. Низько б ’ ємо чолом Вам і сподіваємося ще довго чути від Вас слово науки й правди. Живіть-же й працюйте для України, для підвищення її культури ! Голова Педради Полницький. ,XVII. ПРИВІТАННЯ ВІД ОКРЕМИХ ОСІБ. а) ІЗ-ЗА КОРДОНУ. Берлін (Німеччина). 339. Проф. Отто Геч. — Dem grossen Forscher russischer und ukrainischer Geschichte herzliche Glueckwuensche zum sieb ­ zigsten Geburtstag. — Otto Hoetzsch. Великому дослідникові російської й української історії засилаю найсердечніші побажання щастя, з приводу сімдесятих роковин життя. 340. Про ф.Д. Дорошенко. Високоповажаний Дмитре Іва ­ новичу! П ’ ядесять років працюєте Ви на ниві української історичної науки, і Ваш славний юбілей, який є заразом велике свято української науки взагалі, зустрічаєте Ви в роз ­ палі Вашої невтомної і невсипущої праці. Спокійно можете Ви тепер оглянутися перейдену путь: багато зробили Ви високо- цінних вкладів, дослідження минулого української землі, особ ­ ливо — Слобідської та Степової України; не одне покоління дослідників черпатиме обіруч з зібраних Вами історичних матеріялів і вчитиметься з Ваших коштовних розвідок. Відрадно мусить бути Вам святкувати Ваш славний юбілей в гурті товаришів, співробітників та учнів Ваших… Хай-же і мій голос долетить до Вас в цей день з далекої чужини і пролунає в громаді тих, що в осередку українського наукового життя, у славній Українській Академії Наук, свят ­ кують Ваш потрійний юбілей. Прийміть, шановний Дмитре Івановичу, і мій сердечний привіт та мої найкращі Вам по ­ бажання ще довгого віку, доброго здоров ’ я і кріпких сил, щоб іще довгі літа могли Ви працювати так як і досі, на славу й на добро української науки. З глибокою до Вас по ­ шаною Дмитро Дорошенко. Варшава (Польща). 341. Проф. І. Огієнко. Славному історикові Багалієві бажаю довгих літ корисної праці. ,186 Привітання від окремих осіб Гамбург (Німеччина). 342. О. Дорошенкова. Глибокошановний Дмитре Іва ­ новичу! Дозвольте мені з чужої країни 1 ), куди я оце поїхала за Вашою допомогою, надіслати Вам своє привітання. Внесок, який Ви зробили протягом свого життя до скарб ­ ниці української та світової культури, вимірюється не самими Вашими без краю цінними науковими творами, а й невпинною довголітньою громадською діяльністю. Ця діяльність протягом останніх років, років революційної творчости, коли Ви стояли на чолі Всеукраїнської Секції Наукових Робітників, де я маю честь працювати разом з Вами, сприяли об ’ єднанню наукових сил України для виконання завдань, що їх поставила соціяльна революція для утворення на Україні звязку між наукою та працею. Для мене, як і для багатьох наукових робітників молод ­ шого покоління, Ви були і завсіди будете за приклад того, як можна поєднати глибоку наукову працю з широкою гро ­ мадською та професійною діяльністю. На шляху до цього ми завсіди знаходимо у Вас і пораду, і безпосередню допомогу. Бажаю Вам, глибокошановний та дорогий для всіх нас Дмитре Івановичу, ще довгих, довгих років життя та здоров ’ я для продовження Вашої праці, ще необхіднішої тепер, як від ­ роджується українська культура, будуються нові соціялістичні форми життя. З глибокою пошаною Ольга Дорошенкова. Гельсінгфорс (Фінляндія). 343. Проф. Тальґре н. — Felicia fausta. — Вітаю щасливця. Краків (Польща). 344. Проф. 1. З і л ин с ь к и й. Шлю мої найщиріші поба ­ жання високошановному юбілянтові Багалієві. Куоккала (Фінляндія). 345. Проф. І. Рєпін. Радуюсь я, что дожил до славного момента празднования юбилея нашего знаменитого ученого- Дмитрия Ивановича Багалия. Вспоминаю с удовлетворением, как я удостоился посещения меня здесь, в Финляндии, в Куоккала — Дмитрием Ивановичем. Часы, проведенные в общении с невыразимо очарова ­ тельной личностью, останутся для меня незабвенными. Я прошу ‘) О. Дорошенкова, київська наукова робітниця, підчас юбілею перебувала в Гамбурзі в науковому командируванні. ,Привітання від окремих осіб 187 передать глубокочтимому земляку — выражение моего искрен ­ него почтения и беспредельной преданности. Сейчас наслаж ­ даюсь чтением его интереснейшей автобиографии. Лоліжа (Польша). 346. В. Кох. 3 далекого закутка Польщі, куди несподівано закинула мене хвиля життя, в день сімдесятих роковин вель ­ ми шановного Юбілянта, надсилаю щиро сердечне поздоров ­ лення. Дев ’ ять років минуло з того моменту, коли я в-останнє слухала виклади шановного професора на Харківських Ви ­ щих Жіночих Курсах про минуле нашої України. Цей час не стер з моєї пам ’ яти ні образів славних Гетьманів, ні дум про невільників, ні всього того, про що з захопленням оповідав шановний Юбіляр. На жаль, далека відлеглість перешкоджає мені особисто бути на святі юбілею, щоб повіншувати і по ­ бажати довгі, довгі роки працювати на користь Рідного Краю, зогрівати теплом своєї науки молоді серця і збагачувати літе ­ ратуру своїми глибоко-науковими творами. З глибоким пова ­ жанням В. Кох. Львів (Західня Україна). 347. Д-р Іван Брик. Бажав поздоровити особисто, та не довелося. Честь і слава Вам, Дмитре Івановичу, за Вашу пів ­ столітню щиру й пильну службу українській науці! Від серця бажаю Вам сили фізичної й духовної ще довго з успіхом працювати для добра і слави України. З правдивою пошаною Д-р Іван Брик. 348. Д-р В. Л е в и ць к и й. До великого святд Вашої довгої пребагатої діяльности, як визначного українського історика, прийміть і від мене, пане академику, слова глибокої пошани та вислови надії, що Ви ще довгі літа будете успішно труди ­ тися для української історії. 349. О. Макарушка. Академикові Багалієві, знаменитому історикові України, заслуженому нашому ученому, авторові капітального твору про Гр. Сковороду — -сотки літ діждатись бажає Остап Макарушка. 350. Д-р Іван Раковський. Високодостойний Юбілян ­ те! З нагоди сорокліття Вашої славної, високозаслуженої наукової діяльности, прошу прийняти від мене щире бажання здоров ’ я та сил до дальшої успішної праці для добра й слави нашої української науки та нашого українського народу. 351. Д-р Ст. Томашівський. З приводу свята в честь Дмитра Івановича Багалія прошу передати високоповажаному ,188 Привітання від окремих осіб юбілянтові щиро-сердечний привіт і побажання ще довгого віку і здоров ’ я та сприятливих обставин для праці над роз ­ витком рідної культури, де його ім ’ я записане вже так гарно, заслужено і тривко. З ними тісно звязана одна важлива доба нової української історії — доба звороту від стану аморфної етнографічної маси на твердий шлях самосвідомої та культур ­ ної нації; хай-же йому буде дано ще довгий шмат свого но ­ вого шляху національного життя пройти і за собою ще даль ­ ше покоління земляків провести! Париж. 352. П р о ф. П. Б у а й є, Respectueuses cordiales felicitations Paul Boyer. Шлю мої шанобливі, сердечні привітання. 353. Нроф. Рене Ма ртель. Многоуважаемый Дмитрий Ива ­ нович! Позвольте мне Вас сердечно поздравлять за Вашу годов ­ щину. Никогда я не забуду, как Вы меня принимали [в Хар ­ кові]. Я остаюсь Вам очень благодарен. Счастливо я вернулся во Францию и тепер собираюсь поехать снова в Юго-Славию, в Любляну, где я буду корреспондентом „BOKCA “ , для нашего университета. Я надеюсь, что будет возможно послать Вам наши труды и получить обратно Ваши. На днях я очень много работал над большой статьей об Украйне с материалом, кото ­ рый я собирал в Харькове и в Киеве благодаря Вам и това ­ рищу Кулику. Когда она выйдет, Вы будете одним из первых кто получают эту брошюру. Когда я приехал в Польшу, меня арестовали как „пропа ­ гандистом “ ! Это было очень смешно, но считают меня в Поль ­ ше большим . приятелем украинского народа, и это мнение мне очень нравится. Вы увидите, что это правда. Желаю Вам всего хорошего! будьте здоровы и счастливы. Искренно Вам преданный Рене Мартель. Перемишль. 354. Проф. Б. Загайкевич. Високодостойний Дмитре Івановичу! З нагоди юбілею 50-ліття Вашої наукової діяль ­ ности прошу прийняти і від мене найщиріші побажання всього найкращого, а найперш найліпшого здоров ’ я, щоб Ви далі могли як-найбільш успішно працювати для української науки й культури. Всім нашим громадянам, також і на Західній Україні, відомо, з якою любов ’ ю та самопожертвою присвятили Ви все своє трудяще життя дослідам нашої старовини, скільки цінних наукових досягнень зробили Ви в цій ділянці — і з огляду на те всі наші громадяни з такою любов ’ ю та пошаною стави ­ лись і ставляться до Вас. ,Привітання від окремих осіб 189 А я зокрема підкреслюю з цієї нагоди Ваше щиропри- хильне відношення до нас, галичан, підчас нашого побуту на Великій Україні взагалі і в Харкові зокрема, як завсіди до ­ помагали Ви нам по своїй змозі і з якою зичливістю старали ­ ся Ви про те, щоб ми почували себе, як у рідній хаті. За це прошу прийняти від мене як-найщирішу подяку. Прага (Чехо-Словаччина). 355. Н. Калюжний (радник Повпредства СРСР). — Сер ­ дечно вітаю юбілянта Дмитра Івановича Багалія, найвидатні- шого вченого, громадського діяча, організатора радянської науки. 356. Проф. В. Щербаківський. Прошу прилучити і моє скромне привітання славному юбілянтові академиков! Дмитрові Івановичу Багалієві з далекої Праги. Як спеці ­ аліст в археології, мушу підкреслити особливі заслуги юбі ­ лянта не тільки в царині історії, але й у царині археології, які мають дуже велике значіння для Слобожанщини, і які по ­ лягають, окрім самих розкопів і їх щоденників або звідомлень та археологічної мапи Харківщини, ще й у тім, що він, як правдивий учень покійного проф. В. Антоновича і продовжу ­ вач його київської історичної школи, зумів як-найтісніше звязати археологію Слобожанщини з її історією, і дав в своїх наукових творах таким чином повний образ розвою Слобо ­ жанщини від початку передісторичного громадського життя на її території до останнього періоду, закінчуючи тією добою, в якій він і сам брав участь як активний член. Слава історику Слобожанщини! дай Боже ще довго і так само успішно пра ­ цювати і надалі на добро і славу України! 357. Проф. А. Яковлів. З нагоди юбілейного свята 70-ої річниці славного українського вченого історика, академика Дмитра Івановича Багалія, 40 літ його професорської та півстоліття його наукової діяльности, маю честь прохати високоповажний Комітет висловити від мого імени високо ­ шановному юбілярові мої найщиріші побажання здоров ’ я й довгого віку на славу української науки й на добро рідної України. Слава високошановному юбілянтові! Рига (Латвія). 358. Проф. В. Синайський. Глубокоуважаемый Димитрий Иванович! Прошу Вас принять мои искренние и сердечные пожелания в день празднования Вашего славного юбилея и наилучшие мои пожелания Вам и в Вашем лице Украин ­ ской Академии Наук, как одному из ее основателей. ,190 Привітання від окремих осіб 6) ІЗ РІЗНИХ РЕСПУБЛІК С. Р. С. Р. Азербайджан. Баку. 359. Проф. Багрій. Сердечно поздравляю с тройным юбилеем дорогого академика Дмитрия Ивановича Багалия, имя которого дорого всем украинцам, в Украине и не-Украине сущим! Білорусь. Гомель. 360. Н. Щеболдаева. Глубокоуважаемый Дмитрий Ива ­ нович! В день Вашего большого, так Вами заслуженного, праздника, прошу принять и мои приветствия, мои поздрав ­ ления — самые теплые, самые искренние. Оценку Вашей научной работы, Вашей общественной дея ­ тельности сделают Ваши товарищи по Университету, предста ­ вители различных ученых обществ, общественные деятели. Я коснусь другой стороны Вашего Я, хорошо мне знакомого. Вы, дорогой Димитрий Иванович, истинный сын Украины, Украины угнетенной, давившейся царским режимом. Нуждаясь материально, Вы только силой своего характера, силой своей воли, преодолевали все трудности, первым учеником окончили в то темное, тяжелое время гимназию, репетируя других маль ­ чиков, чтобы иметь возможность учиться самому; недоедая, вечно нуждаясь, Вы в Университете — любимый ученик слав ­ ного, всеми чтимого Владимира Бонифатиевича — а это цен ­ нее даже золотой медали, которой Вы удостоились за Ваши работы. Я знаю Вас очень давно, но уже в свои 17 лет я ува ­ жала и ценила в Вас эту чисто народную черту — итти к своей цели, презирая нужду и лишения. И теперь, стоя уже одной ногой в могиле, я с прежним, молодым чувством уважения шлю Вам свой привет и еще раз говорю: Вы, дорогой Дмит ­ рий Иванович, удостоены тех оваций, тех почестей, выражений всемирного уважения, которые в день Вашего юбилея Вы будете слышать. Хай живе рідна Україна і її славний син, Дмитро Багалій! С горячим приветом Щеболдаева. Минсъке. 361. Проф. П. Бузу к. Лину думкою на велике свято української науки. Щиро вітаю в Вашій особі, вельмишанов ­ ний Дмитре Івановичу, одного з тих, хто своєю різноманітною діяльністю допоміг їй зайняти почесне місце в культурі все ­ світній. 362. М. Мелеш к а. Высокапаважаны Дзьмітры Івановіч! У дзень слаунага юбілею 50 угодкау Вашай навуковай працы і 70 угодкау з дня Вашаго народжэньня, дозвольце і мне, ,Привітання від окремих осіб 191 Высокапаважаны Дзьмітры Івановій, павіншаваць Вас з гэтым юбілеям і пажадаць новых сіл для Вашай плённай і карыснай працы. Вашы працы, якія так слауна узбагацілі навуку, далёка выходзяць за межы Украіны і добра вядомы у нас на Беларусі. Шчыра адданы Вам Міхал Мелешка. 363. Проф. Пічета. Прашу Вас, паважаны Дзьмітры Іва- навіч, прыняць ад мяне шчырае прывітаньне з Вашым вялікім сьвятам. Вельмі шкадую, што дзякуючы хваробе я быу пазбау- лены магчымасьці прыехаць у Кіяу прысутнічаць на Вашым сьвяце, асабіста прынесць Вам шчырае прывітаньне у той дзень, калі Украіна сьвяткуе свайго вялікага сына. Крим (Симферополь). 364. Р. Баранова. Поздравляю дорогого юбиляра. Раичка Баранова- Тудоровская. 365. Проф. Г. Максимович. Глубокоуважаемый Дмит ­ рий Иванович! Приношу Вам мое сердечное и горячее приветствие с семи ­ десятилетием Вашего рождения и пятидесятилетием Вашей неутомимой и полезной научной и общественной деятельности. От души желаю Вам еще долгие годы так же энергично и неутомимо работать, как Вы работали до сих пор на пользу и процветание нашей родины Украины и ее истории. Примите уверения в глубоком к Вам уважении и искрен ­ ней преданности. Г. Максимович. Р. С. Ф. Р. Р. Ленінград. 366. С. Бобін. Примите дорогой Дмитрий Иванович, по ­ здравления от старого ученика, остающегося верным тем принципам, которые он узнал от Вас и осуществления кото ­ рых он видит тепер в науке и жизни. 367. Проф. Воробйов. Приветствуя дорогого учителя, осмеливаюсь посвятить работу „Анатомы на Украине “ Вашему имени. 368. Проф. Георгіевський. Приветствуем дорогого юбиляра, желаем еще на многие годы плодотворной работы. Георгиевские. 369. Проф. Єфиме нк о. От всей души поздравляю глу ­ бокоуважаемого Дмитрия Ивановича с днем юбилея. 370. Проф. Д. Зеленін. С одра тяжкой.болезни привет ­ ствую маститого юбиляра, знаменитого украинского историка и археолога, глубокоуважаемого Дмитрия Ивановича Багалия. ,192 Привітання від окремих осіб С особенным удовольствием вспоминаю годы совместной работы в высших учебных заведениях гор. Харькова. С сердеч ­ ным приветом Дм. Зеленин. 371. Проф. Є. Катаров. Eugenius Kagarovius Demetrio Bagalio suo, sal. max. plur. Gratulor tibi de die anniversario triplici, gaudeo meo, gaudeo tuo, gaudeo publico nomine. Praeclare enim poeta ille graecus dixit: oXßtoq осгск; tcrcopiai; гзуг Tu autem te de teneris unguibus historiae studiis addixisti. Magni labores tui, majores fructus, maximae vero pietas gratiaque tibi pro rebus relatae. Floreat tuo ingenio tuisque operibus Scientia Ucrainica! Omnia bona tibi tuisque precor totis praecordiis in posterum. Vale. 372. Проф. Кареє в. Глубокоуважаемый Дмитрий Ива ­ нович! Случайные обстоятельства помешали мне послать в Киев приветственную телеграмму ко дню Вашего юбилея, и я стал чувствовать неловкость, что этого своевременно не сделал, особенно когда получил от Украинской Академии Наук сборник, изданный ею в Вашу честь. За это время я успел прочитать Вашу автобиографию, понимая, хотя, может быть, и с грехом украинскую речь. Я не только стал загля ­ дывать в другие статьи сборника, но и хочу добыть школьную грамматику украинского языка, чтобы лучше постигнуть его строй. Итак, Дмитрий Иванович, примите мое, хоть и запоздалое поздравление с Вашим юбилеем, с пожеланиями Вам еще долго работать на ниве нашей науки. Уважающий Вас Н. Кареев. 373. Лагодовська. Г орячо поздравляю с днем Вашего юби ­ лея — нашим национальным праздником. Аспирант Лаго- довская. 374. Проф. Ю. Оксман. Многоуважаемый Дмитрий Ива ­ нович! Горячо приветствуя Вас в этот знаменательный день, как большого ученого и общественного деятеля, как исклю ­ чительно чуткого, многогранного, высокой душевной настроен ­ ности человека, я не могу не сказать, что на берегах Невы Ваше имя так же авторитетно и дорого, как и в украинских центрах. От души желая Вам еще много, много лет столько же ши ­ рокой, свежей и богатой достижениями научной работы, как и в предюбилейные годы, остаюсь преданный Вам Ю. Оксман. 375. Чл.-кор. А к. Наук В. Срезневський. Глубоко ­ уважаемый Дмитрий Иванович! Примите душевное поздрав ­ ление с праздником 70-летия жизни Вашей и с 50-летним юбилеем научной деятельности от Вашего давнего искрен ­ него почитателя, как ученого. ,Привітання від окремих осіб 193 33 года тому назад я у Вас в Харькове получил возмож ­ ность пользоваться Вашими ценными указаниями и работать в университетском архиве. Далекое время! Но помню, как будто на днях все это было. Увидимся ли мы с Вами когда- нибудь? — Не знаю. Я рад по крайней мере, что хотя письмен ­ но могу откликнуться на Ваш праздник. Желаю Вам здоровья и бодрости духа в продолжении Ваших ученых трудов. Глубокоуважающий Вас В. Срезневский. 376. Проф. Фармаковський. — Сердечно поздравляю дорогого юбиляра и желаю продолжения его ученых трудов на много лет! 377. I. Ю. Файнберг. — Глубокоуважаемый Дмитрий Иванович! Вам выпала счастливая доля совместить ученого, воспитателя многих смен университетской молодежи, государ ­ ственного и общественного деятеля, просветителя масс, как деятеля по распространению грамотности и изданию книг для народа, неизменно проявлять высокую гуманность и чуткую отзывчивость ко всякому горю и всякой нужде. Ваш юбилей — праздник науки, культуры, праздник для всех, кому дороги интересы прогресса человечества, на благо которого Вы пол- веКа все лучшее, чем природа Вас так щедро наградила, от ­ дали не щадя сил. Я положительно счастлив тем, что могу поздравить Вас и пожелать Вам еще многие годы озарять человечеству путь к счастью, в котором оно тысячелетиями безмерно нуждается, и долгие годы продолжать со свойственной Вам изумительной энергией осуществлять завет — сеять доброе и разумное. С глубоким уважением и сердечной преданностью И. Файнберг. Москва. 378. Г о т в а. Прошу передать юбиляру мои поздравления и пожелания долгой деятельности. 379. Гр. Гринько. Шановний і дорогий Дмитре Івановичу! Недавно повернувсь до Москви і довідався про Ваш юбілей. Прийміть моє гаряче привітання і щире побажання Вам довгої праці на користь культурному розвитку українських працю ­ ючих мас. З товариським привітанням Гр. Гринько. 380. Проф. Д о в н а р-3 апольський. Приветствуя доро ­ гого многоуважаемого Дмитрия Ивановича, свидетельствую об огромном влиянии его ученых работ на меня и моих учеников. 381. Професори Жданович та Любавський. — В день пятидесятилетия ученой деятельности глубокоуважае ­ мого Дмитрия Ивановича шлем ему наш сердечный привет. Юбілей акад. Д. I. Багалія. 13 ,194 Привітання від окремих осіб 382. В. Ф. Краснов. Глубокоуважаемый Дмитрий Ива ­ нович! Шлю Вам свои горячие поздравления и пожелания бодрой и деятельной жизни еще на многие годы!.. И да здрав ­ ствует всемирный братский союз светлых умов и народов, — чему живым примером являетесь Вы, украинский чародей культуры, — стоящий на рубеже братского сожительства двух родственных народов, языков и культур — полвека! — „Счастье умов, благородных Видеть довольство вокруг “ . И этому счастью грядущего века поработали Вы дорогой, глубокочтимый, чуткий и отзывчивый Дмитрий Иванович. Одно из самых светлых воспоминаний, которыми мне издали теперь светит Украина — это мои встречи и беседы с Вами. 383. I. Л. О в с я н і к о-К у л і к о в с ь ка та 3. Д. К а н а- н о в а. Сердечно поздравляем Дмитрия Ивановича Багалея с пятидесятилетним юбилеем научной деятельности. Желаем здоровья и многолетия. 384. Проф. Н. Піксанов. Глубокоуважаемый Дмитрий Иванович! Спешу послать Вам один из первых экземпляров своей книжки „Областные культурные гнезда “ . Этим малень ­ ким даром я хотел бы выразить свое уважение к Вашей бога ­ той научной и общественно-просветительной деятельности и откликнуться на Ваш юбилей. Мне пришлось один раз только лично встретиться с Вами, но я постоянно следил за Вашими печатными работами. Не будучи историком, я, однако, находил в них ценнейшие мате ­ риалы и мысли касательно украинской культурной истории, которой я всегда интересовался. С тех пор, как оформились мои взгляды, Ваши работы получили для меня новое значение. В моей книжке Вы неоднократно встретите свое имя. И мне хотелось бы, чтобы Вы не отказали прочесть ее и, если найдете время, дать о ней отзыв — мне ли лично, или в печати. Сердечно желаю Вам еще многих лет бодрой деятельности научной и просветительной, 385. Проф. П. Расторгуев. Глубокоуважаемый Дмит ­ рий Иванович! Позвольте приветствовать Вас в знаменатель ­ ный день юбилея Вашей полувековой научной работы и при ­ нести Вам самое искреннее, сердечное пожелание всего наи ­ лучшего. Я, к сожалению, не имею чести знать Вас лично, но Ваши многочисленные, ценные и для лингвиста труды не только по истории, археологии и колонизации Украины, но и по разно ­ образным сторонам украинской культурной жизни, всегда ,Привітання від окремих осіб 195 вызывали у меня чувство глубочайшего уважения к Вам, как к высокоодаренному ученому, имя которого составляет гордость Украины. Пользуюсь случаем выразить здесь Вам свое горячее по ­ желание еще многие годы видеть Вас на славном посту вы ­ дающегося ученого. 386. Гнат Стелецький. Вельмиповажаний Дмитре Іва ­ новичу! В цей день Вашого юбілею глибоко щаную й щиро вітаю в Вашій особі яскраву минувшину України, яка знай ­ шла в Вас одного з найпрацездатніших і найталановитіших своїх тлумачів і виразників. Новоросійськ. 387. С. І. Ерастов. Вельмишановний і дорогий Дмитре Івановичу! Здоровлю Вас з 50-річним юбілеєм Вашої славної науко ­ вої праці і бажаю Вам ще довгих літ життя та доброго здоров ’ я для невсипущої Вашої діяльности. Слава Україні! Слава великому синові її академику Бага- лію!.. Живучи „на кресах “ одірваний від громадського життя центрів України, я лиш учора (13/ХІІ) випадково довідався, що святкування юбілею Вашого призначено на 10 грудня, Я не можу вже приєднати свій голос до гурту привітань то ­ варишів і прихильників Ваших, я не встигну повітати навіть телеграмою. Я, як звичайно, спізнився, бо, на превелику до ­ саду, на Чорноморщині, хоч і заселеній здебільшого україн ­ ською людністю, українізація не провадиться, української преси нема де бачити та й українців путніх бог-дасть. Прикро, а так… Отже хоч спізнившися, здоровлю Вас, Високоповажаний ака ­ демику, з Вашим хорошим святом, братерськи обіймаю Вас і зичу довгого, довгого життя. Згадую тепло про такі далекі наші юні літа і участь в „Коші “ . Пам ’ ятаю добре, як Ви, одержавши якийсь „урок “ , увесь заробіток за нього (аж 20 крб.) що-місяця віддавали мені, яко скарбникові „Коша “ . Не забуду ніколи милих ро ­ мантичних поривань та мрій того часу… Ще раз вітаю Вас і щиро стискаю Вашу руку. Ваш давній товариш „чорноморець “ Ст. Ерастов… Ростов над Доном. 388. Проф. Е. Чорно усов. Дуже шановний Дмитре Івановичу! На великий жаль не маю жадної змоги вітати Вас особисто на цьому великому святі не тільки Вашому, але-ж української суспільности, науки й культури. Ваша півстолітня ,196 Привітання від окремих осіб наукова праця, цілком спроваджена на користь рідного краю, виходить своїм значінням із вузьких границь персональ ­ ного моменту. Вона піднімається аж до принципових верхів. Бо завсіди треба мати на увазі ті тяжкі обставини, серед яких ще недавно провадилась національно-культурна праця на Україні. Не треба забувати, як отверто вороже ставилося до неї чи­ мало людей. Тим більша Вам слава і честь. Дуже бажаю, щоб ще довго не бракувало Вам творчої сили, і щиро на це сподіваюсь. Про це-ж досить яскраво свідчить той подарунок, що Ви робите усім учасникам у Вашому „Ювілейному Збір ­ нику “ , даючи кожному з них за декілька сторінок цілу моно ­ графію — себ-то власну автобіографію. Хай же з далекого Дону дійде до Вас сьогодні моє гаряче бажання: лебединий Вам крик та соколиний вік! З великою до Вас прихильністю і шануванням Е. Чорноусов. Місто Себеж (Псковської губерні). 389. П. Тихомиров. Досточтимый Димитрий Иванович! С чувством русского удовлетворения узнал о Вашем юбилее. Позвольте и мне с далекой стороны поздравить Вас с таким солидным периодом Вашей Vitae и пожелать от души — здрав ­ ствовать и поработать на пользу науки еще много, много лет… Станиця Урюпинська. 390. Шевченко. Приветствую Вас с пятидесятилетием научной деятельности. Ваш юбилей — знаменательная дата в истории украинской науки и культуры. Б. Студент-Филолог Харьк. У-та Шевченко. Уфа- 391. Михайлів та Кропивницька. Щиро вітаємо високоповажаного Дмитра Івановича. Татаристан. Казань. 392. Проф. Шестаков. Считаю приятным долгом приветствовать Вас, с наилучшими пожеланиями здоровья и благополучия. Был Вашим слушателем на Екатеринославском Археологи ­ ческом съезде и восхищался Вами. Вы великий мастер слова и Ваши заслуги перед наукой отечественной истории никогда не забудутся! Пусть еще продлит Бог жизнь Вам для даль ­ нейших трудов. С искренним уважением С. Шестаков. ,Привітання від окремих осіб 197 в) ІЗ РАДЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ. Борзна. 393. А. Т регубова. Високоповажаний Дмитре Івановичу ! Останніми днями прочитала в газеті, що Академія Наук свят ­ кує у цьому місяці п ’ ядесятирічний юбілей Вашої наукової діяльности. Великий, дуже великий та славний шлях! Щиро вітаю Вас з та им видатним та урочистим святом. Хай живе славнозвісний юбіляр, гординя українського народу! Вінниця. 394. Проф. Я. К і я н і ц и н. Автору трехсот научных работ, идейному общественному работнику Украины с чувством глу ­ бокого уважения шлет искреннее поздравление с полувековым юбилеем и наилучшие пожелания бывший сослуживец проф. Я. Кияницын. Дніпропетровське. 395. Р. Гурович. Глубокоуважаемый Дмитрий Иванович! К могучему хору поздравлений хочу присоединить от всего своего сердца и свой слабый голос. Желаю, чтобы Вы надолго еще остались для человечества тою „горнею высотою духа “ , какою Вы оказались для меня при нашей встрече с Вами. Присоединяюсь в отношении Вас к высшей похвале Гам ­ лета своему отцу: „он человеком был “ . Пусть надолго еще будет Ваше имя путеводной звездой всем стремящимся к вершинам человеческой мысли… Житомир. 396. В. Кравченко. Високоповажаний Дмитре Ивановичу ! Всеукраїнське врочисте свято, що сьогодні відбувається в Ки- їві з приводу 70-ї річниці Вашого життя та півстоліття Вашої наукової діяльности, з цілого світу принесе Вам багато гарних привітань і побажань. Нехай все те разом подвоїть Ваші сили і піднесе Ваш дух до нової невтомної наукової праці. Один з старих працівників на ниві українскої етнографіч ­ ної науки, надсилаючи це побажання ветеранові Історичної Науки на Україні, звертає увагу всіх свідомих молодших ро ­ бітників Української Науки: — щастя всякої країни заховане в безмежній і одностайній праці всіх її наукових сил. Дорогі Товариші! Схилімо наші голови перед Дмитром Івановичем! Слава Тобі, Юбілянте! Слава його ідеологові — Україн ­ ській Академії Наук! ,198 Привітання від окремих осіб Калі 1 янець на Поділлю. 397. Проф. В. Геринович. Високоповажаний юбілянте ! У знаменний день 40-ліття Вашої професорської й півстоліття Вашої наукової діяльности дозвольте мені прилучити свій скромний голос до одностайного хору численних привітань, що пролунають сьогодні на цім святі добра й світла. Ваша наукова й громадська діяльність завсіди була у найвищій мірі інтенсивна, продуктивна та й стояла на височині життьових, суспільних вимог. Ваше слово закликало до правди й тоді, коли навколо лунали заклики мізантропії. Жовтнева Революція відкрила Вам широку сферу вільної наукової праці, якій Ви справді віддано служите й зараз, не покладаючи рук, підво ­ дячи тривкі підвалини для з ’ ясування історичного процесу з марксівського погляду. Зробивши величезні вклади в скарб ­ ницю знань своїми численними працями, Ви в той самий час всі свої вільні хвилини присвячуєте громадській діяльності. Високо цінуючи Ваші праці й заслуги, прошу приняти щире привітання та побажання Вам здоров ’ я, сили, збереження Вами на довгі роки бадьорости, енергії, вогня наукової питливости й тієї любови до суспільної праці, що незмінно керує Вами у Вашій культурній діяльності на добробут широких робітни- че-селянських мас. 398. Проф. Ів. Любарський. Вельмишановний Дми ­ тре Івановичу! Сьогодні ми святкуємо з Вами 50-ліття Вашої наукової діяльности, юбілей великого ученого академика, що всі свої сили віддав на суспільне будівництво. Ми високо ці ­ нуємо Ваші наукові праці в царині історії взагалі й історії Слобожанщини зокрема, що ними Ви займаєте таке визначне й почесне місце серед істориків України та всього світу. Маючи широчезні й глибокі пізнання в історії, Ви внесли со ­ лідні вклади в цю ділянку науки, стоячи на ґрунті матерія- лістичного розуміння історії. Як професор, Ви були незамін- ливим керівником для Ваших студентів, і не тільки їх. З ин ­ ших міст і країн до Вас зверталися й звертаються по вка ­ зівки й поради не рідко фахівці й Ви щедро ділитеся з ними результатами Вашої великої досвідчености та глибоких науко ­ вих знаннів. Під Вашим керівництвом утворилося немало корисних, талановитих учених, що й зараз багато твориться Вами у цім напрямкові, як академиком Української Академії Наук, головою Шевченкознавчого Інституту та Науково-До- слідчої Катедри історії української культури. А Ваша гро ­ мадська діяльність належить до найкращих сторінок радян ­ ського будівництва на Україні, що позначилася участю в пе ­ ребудові вищої школи, науково-дослідчих установ й т. д. Живіть-же, дорогий Дмитре Івановичу, й помагайте радян ­ ській науковій молоді, як незамінний трудівник на ниві ,Привітання від окремих осіб 199 науки, щоб инші могли запалюватися від Вашого світоча з ’ ясування історичного процесу з марксівського погляду й нести світло правдивого знання серед робітниче-селянської молоди, в інтересах інтернаціонального добра. Київ. 399. Родина Антоновичів. Родина Антоновичів щиро вітає вельмишановного та дорогого Дмитра Івановича з сла ­ ветним його юбілеєм і бажає йому ще довгі літа жити в доброму здоров ’ ї на радість рідного краю та всіх нас. 400. Проф. Беркут. Вельмишановний Дмитре Івановичу! В знаменні дні святкування п ’ ядесятих роковин Вашої науко ­ вої діяльности дозвольте висловити Вам, заслуженому майст ­ рові української історичної науки, моє найщиріше привітання й глибоку пошану. 401. М. Гаркушенко. Шановний Дмитре Івановичу! Прийміть і моє щире привітання з великим днем святкування Вашого 50-річного юбілею. Бажаю Вам здоров ’ я і довгого віку, щоб попрацювати ще за щасливих умов. Любо згадати ті давні часи, як ми хатнім гурточком переписували для друку Ваш науковий твір „Тмутаракань “ , як під Вашим керів ­ ництвом, потайці, утворювався український словник і читанки для дітей, радію, що пощастило дожити до щасливих днів, коли Вас так гучно вітає увесь світ, як українського діяча, в рід ­ нім Київі. З побажанням всього найкращого М. Гаркушенко. 402. Проф. О. Гермайзе. Щиро вітаю заслуженого історика з півстоліттям праці на ниві української історіографії. 403. Проф. В. Данилевич. Вітаю Вас з таким гарним юбілеєм та щиро бажаю всього — всього найліпшого. 404. М. Заньковецька. Пам ’ ятаючи Ваше завсіди уважне ставлення до нашого театру і правдиве розуміння його значіння, щиро бажаю Вам, Дмитре Івановичу, і надалі не ­ втомної енергії. Хай моє привітання ще раз нагадає Вам мою довголітню до Вас приязнь і пошану. 405. С. Кіктієв. Многоуважаемый Профессор! Я русский мальчик. За недолгое свое пребывание на Украине (я живу здесь всего 3 года) я горячо полюбил ее. Однажды читая „Пролетарську Правду “ я прочитал Вашу биографию и узнав, как много Вы сделали для истории Украины я решил напи ­ сать стихотворение в честь Вас. (До этого я писал лишь не ­ большие русские стихи). Написав его, я решил послать его к Вам, в знак моего глубокого уважения Вас. ,200 Привітання від окремих осіб • На пошану проф. БАГАЛІЯ. Багалію! Багалію! Пред тобою сонце мліє! Ти історик той країни Той країни — України, Що недавно стала жити. Після ворогів роботи ще багато вона має: То сумує, То співає Україно-мати. Академію будує, Хоче вільність мати. Хай ревуть, ревуть гармати У ворожім стані, В нас наука, у нас сила, Нам ніщо не стане. Ти пиши, читай історію Мати-У країни, Не забудуть, а спом ’ януть добрим словом сини. 406. Родина Кістяковських. Родина Кістяковських щиро вітає Вельмишановного Дмитра Івановича з юбілеєм його славної наукової діяльности, бажаючи доброго здоров ’ я на довгі літа. 407. О. Курилова. Слава невтомному вченому увінчаному півстоліттям наукової праці! Слава невтомному громадянинові, що півстоліття стоїть на сторожі української науки й куль ­ тури! Слава академиков! Дмитрові Багалієві! 408. Ан. Лебединський, — -Вал. Чубинський, — Т. Максимович, — П. Чубеький. Вельмишановний Дми ­ тре Івановичу! Дозвольте, від імени літературної молоди, що тільки юбілейного року Вашої многолітньої праці дістала честь іменувати Вас товаришем спільних науково-літературних пра ­ гнень, — привітати Вас від щирого серця й побажати Вам в повноті сил і працездатности дожити до далеких ще днів наших юбілеїв. Дозволяємо собі презентувати Вам наші перші праці, може й зелені, а для нас дорожчі за все, що маємо. 409. М. В. Левицький — Диви у нас розд. І, ст. 58-59. 410. Проф. О. Оглоблін. Високоповажаний, дорогий Дмитре Івановичу! В знаменні дні Вашого свята — свята україн ­ ської науки й культури — сердечно вітаю Вас. Я не мав чести бути Вашим учнем. Стежки моєї роботи зійшлися з Вашими шляхами пізніше. Але віддавна, ще з да- ,Привітання від окремих осіб 201 леких літ, я відчував Вашу авторитетну пораду, Ваше наукове керування. Юнак, захоплений історією своєї батьківщини, я шукав відповіли на перші мої наукові інтереси — у Вашій Історії Сіверської Землі. Багато часу минуло — і молодий історик, студіюючи економічну минувшину України, знаходив велику допомогу в численних працях Ваших з історії Геть ­ манщини, Слобожанщини, Південної України. Так і тепер. Ви помітили мене. Ніколи не забуду про те, з якою ува ­ гою й теплотою поставилися Ви до моєї праці. У тяжкі часи за-для неї, Ви подали мені руку, руку керманича великої на ­ укової роботи. Ви завсігди казали мені, що саме головне — це працювати, працювати й працювати, невпинно йдучи своїм шляхом, — що це непереможне й вічне, а все инше „прило ­ жится “ . Ваше доброзичливе, щиро-батьківське ставлення до мене глибоко зворушує мене. І щасливий я саме в ці дні висловити Вам почуття гли ­ бокої пошани до Вас, палкі привітання й побажання Вам ще багатьох літ життя й славної діяльности на користь україн ­ ського народу. Олександер Оглоблін. 411. Проф. А. О л е кс а н д р о в с ь к и й. Многоуважаемый Дмитрий Иванович! Честь имею поздравить Вас с знаменательным днем Ва ­ шего юбилея, с которым у меня связывается все дорогое и близкое для сердца, когда я вспоминаю длинный путь на ­ учного труженика, проделанный Вами, когда я вспоминаю на ­ шего общего дорогого учителя Владимира Бонифатьевича Антоновича, научным продолжателем которого являетесь Вы. Я помню Вас в университетской аудитории, в Афанасьевском яру, когда я имел счастье получить от Вас одну из первых Ваших работ, помню Вашу диссертацию, помню нашу встречу у Максима Максимовича Ковалевского, недавние встречи в Киеве. Благодаря Вам и только Вам живет направление школы Владимира Бонифатьевича, которое дало и укрепило такие могучие корни украинской науки, которые могут счи ­ таться незыблемыми. Честь Вам и слава, многоуважаемый Дмитрий Иванович, гордость нашего факультета, желаю Вам и Вашей супруге жить долгие века на славу Украины и на нашу радость. Благодарный Вам А. Н. Александровский. 412. М. Павленко. Вельмишановний Дмитре Івановичу! В цей святочний для всіх нас день я хочу щиро привітати Вас з семидесятиріччям Вашого життя та півсторіччям Вашої наукової праці. Працюючи разом ще на початку революції, ми „молодняк “ що лиш починали своє громадське життя, зустріли з Вашого боку саме дружнє й щире відношення до нас. ,202 Привітання від окремих осіб За недовгий час мого перебування в Харківській Н -Д. Катедрі Української Культури, де я мав честь бути й де головуєте Ви й зараз, я зазнав з Вашого боку те тепле бать ­ ківське відношення, яке в наші часи трапляється не часто й якого я забути не можу. Твердо вірю, що Ваша невсипуща праця й надалі буде йти такою-ж твердою ходою з тою ж продуктивністю до відро ­ дження Української Культури. 413. А. Пєвницька. Глубокоуважаемый Дмитрий Ивано ­ вич! Позвольте и мне присоединить ко множеству друзей и почитателей Ваших свои лучшие пожелания по поводу Ва ­ шего юбилея. Будем надеяться, что на пользу родной страны и на радость друзей Ваших, Вы еще много лет поработаете на ниве науки. От души желаю Вам здоровья и бодрости для продолжения высокополезной научной деятельности. С чув ­ ством самого искреннего уважения А. Певницкая. 414. Є. Потопальська. Любий брате Дмитре Івановичу! Схороняю завсіди пам ’ ять про Вас. але з приводу святкування юбілею Вашого п ’ ядесятиріччя наукової діяльности, а також 70-річчя народження Вашого, вітаю Вас з цим святом, бажаю довгі роки життя та праці на користь батьківщині нашій Україні та иншій людності. 415. О. Соколовський. Вельмишановний Дмитре Івано ­ вичу! Дозвольте й мені привітати Вас в день Вашого свята, — поклонитись Вам, як нашому славетному історикові, творцеві історії Слобідської України, що проніс через десятки років реакції та гніту „вогню іскру великого “ , з якої нині, після революції розгоряється й пишним цвітом розцвітає на Вели ­ кій Радянській Україні нова українська культура. Слава Вам, невтомному творцеві цієї культури! Слава повіки! З щирою повагою і любов ’ ю Олексій Соколовський. 416. Проф. А. Степович. Як один з небагатьох живих ще однолітків і університетських товаришів високоповажаного Дмитра Івановича, я щиро його вітаю з 70-літтям життя й дуже бажаю цьому „улюбленцеві музи історії “ ще довгого віку на користь людськости. Дозволяю собі піднести дорогому ювілярові одну з своїх давніх книг — тепер уже бібліографічну рідкість „Очеркъ исторіи чешской литературы “ . 417. П. Чубський. Мою першу працю знайдете, дорогий Дмитре Івановичу, в присвяченій Вам кн. XIII — XIV,, Записок Іст.-Філолог. Відділу У.А.Н. “ . Нехай вона Вам нагадує наші багаторазові сходи до „Храму повітря “ . ,Привітання від окремих осіб 203 Ніжень. 418. Проф. І. Бережков. Высокоуважаемый и дорогой Дмитрий Иванович! Усердно поздравляю Вас с достижением семидесятилетия жизни, в том числе пятидесяти лет энер ­ гичной, многополезной работы, выполнявшейся с любовью к родной Украине, и ее славным деятелям в минувших веках. И долголетие, и юбилей полувековый науки — это два сча ­ стья Вам. А особое счастье, и, на мой взгляд еще боль ­ шее, есть Ваша семейная жизнь с достойною супругою Вашей и детьми. Да подаст Вам Господь еще много счастливых, радо ­ стных дней и лет в крепости сил продолжать любимыя заня ­ тия наукой, в тишине домашнего кабинета, и быть может еще у мирно светящего камелька… Остаюсь с душевным к Вам расположением старый коллега Ваш, очень постаревший в Нежине (живу в нем 45 лет, а воз ­ раст 77). Заочно обнимаю Вас от души, и с любовью целую. 419. Проф. О л. Покровський. Високошановний Дми ­ тре Івановичу! В радісний день великого свята української науки й культури дозвольте й мені висловити почуття най ­ глибшої пошани й правдивого подиву, що їх викликає в мене півстолітня незрівняно невсипуща й надмірно плідна, славетна діяльність Ваша на користь науці та культурі. Прийміть найщиріші, найгарячіші мої побажання Вам ще довгих-довгих щасливих літ для дальшої невтомної творчої роботи, на добро рідному народові, на славу рідній науці. З глибоким до Вас поважанням О. Покровський. 420. Вітаємо шановного юбілянта. Рихлик, Єр шов, Ко- лубовський, Петровський, Фесенко, Штепа. Одеса. 421. М. Болтенко. Щиро вітаю високошановного юбі ­ ляра, бажаю ще довгої його праці на користь рідної історії та археології. 422. К. Воронець. Сумую, що не можу сама привітати красу й гордість України — дорогого друга Дмитра Івановича. Всею душею з Вами в великий день Вашого свята. Артистка Української Державної Опери Катерина Воро ­ нець. 423. Проф. С. Дложевський. Високошановного Дми ­ тра Івановича в день його славетного юбілею, серед голосів науки всього світу, прошу прийняти й моє скромне сердечне привітання. ,204 Привітання від окремих осіб 424. Проф. М. Слабченко. В день Вашого юбілею низько схиляю голову по синовньому шануючи Ваші величезні заслуги на ниві дослідницької педагогії, науково-організаційної та громадської праці. Особливо радий відмітити велику під ­ тримку українських істориків марксистів. Живіть ще багато літ на славу історичній науці трудової України. 425. Високоповажаного академика Дмитра Івановича Бага ­ лія вітаємо з юбілейним святом і бажаємо йому ще довгого віку та славної праці на користь історичної науки. Костян ­ тин Щербина, Софія Щербина, Євген Загоров- ський, Дмитро Крижанівський з батьками, Ва ­ лентин Селінов, Іван Фаас. Полтава. 426. Гр. Коваленко. Славетному ветеранові української науки, академикові Дмитрові Івановичу Багалієві. Наше щастя, щастя української науки й культури в тому, що ми мали і маємо Вас, високошановний юбілянте, — талановитого й упер ­ того в праці нашого вченого, що за довгий вік невпинно здо ­ бували й творили скарби, з яких молодші працівники обома руками черпають і використовують ті скарби для наукової роботи й для популяризації, як використовував і я сам. Довгий ряд Ваших праць, усе, що здобули Ви своїм ро ­ зумом, хистом і щирістю серця, — все те залишиться в скарб ­ ниці української культури назавсіди, навіки, як скарб дорого ­ цінний, як засіб і зброя для дальших здобутків. 427. Ол. Костенко. Вітаю юбіляра. Його свято, свято культурного будівництва України. 428. Я. Р и ж е н к о. Дорогого учителя гаряче вітаю з сла ­ ветним юбілеєм і бажаю ще довго орати нові перелоги на вільній землі. 429. В. Щепотьєв. Високоповажаний академику — вель ­ мишановний Дмитре Йвановичу! Простіть, що дозволяю й собі звертатися до Вас і турбувати своїм привітанням у день Ва ­ шого юбілею. Хочеться мені привітати Вас, не як славетного вченого, гордість нашої України, бо це Вам скажуть усі, а хочеться просто і щиро подякувати Вам за Ваше чуле серце, за доб ­ рість, за ласку Вашу. Як казав Шевченко: „Раз добром на ­ лите серце ввік не прохолоне “ , так і Ваше серце, що колись зогріло своєю ласкою та теплом і мене й мою сестру. Дякую Вам щиро за нас обох і вклоняюся не тільки високому розу ­ мові, а й глибоко гуманному серцеві Вашому. ,Привітання від окремих осіб 205 Нехай доля дасть Вам ще багато літ щастя, здоров ’ я та сили, щоб люди раділи, на Вас дивлючись, та вчилися, як треба жити на світі. З як-найглибшою та щирою пошаною В. Щепотьєв. Харків. 430. Алексей Николаевич и Анна Алексеевна Бекетовы приветствуют глубокоуважаемого Дмитрия Ива ­ новича с 50-тилетием его славной научно-просветительной деятельности. 431. І. Б є л ь к о н с ь к и й. Глубокоуважаемый Дмитрий Ива ­ нович! У меня явилась сначала мысль приветствовать Вас в самом месте празднования Вашего юбилея, т. е. в Киеве. Но затем я, кажется, основательно рассудил, что телеграмма, подписан ­ ная моим скромным именем, не будет, пожалуй, и прочитана и уж во всяком случае она потонет в сонме светил Украины и других союзных республик. А между тем, чтобы мое при ­ поднятое настроение передалось непосредственно юбиляру, без стояния, так сказать в очереди, я и остановился на письме. Как долголетний свидетель Вашей интенсивной и всесто ­ ронней работы на Украине, я всегда высоко ценил в лице Вашем организатора и творца просветительных начинаний, которые реально выразились в ряде учреждений и многотом ­ ных трудов. Что касается собственно Харькова, то в нем найдется мало культурных ценностей, в которых Вы не были бы непосредственным их творцом или, во всяком случае деятельным участником в их возникновении. При. этом воз ­ раст Ваш не отражался до сих пор на Вашей энергии и уди ­ вительной трудоспособности: как в далекие годы молодости, так и к 70-тилетнему юбилею Вы работали и работаете, не покладая рук. Такая жизнеспособность льстит меня надеждою, что еще долгие годы рука времени не остановит Вас на славном пути. Я искренно желаю этого. 432. Б і л и к. Вельмишановного Дмитра Івановича — сла ­ ветного будівника української науки, невтомного учасника радянського культурного будівництва, вчителя численних поколінь робітників науки, незмінного керівника радянської наукової армії України в день підсумків героїчного служіння розвиткові науки на користь трудящих, сердечно вітаю. 433. Проф. Веретенніков. Глубокоуважаемому Дми ­ трию Ивановичу в день его славного юбилея шлем наши сердечные поздравления и пожелания сил и здоровья на дол ­ гие годы. Веретенниковы. ,206 Привітання від окремих осіб 434. 3. Г а т о в а. Дорогой Дмитрий Иванович! Среди хора восторженных приветствий и поздравлений хочу, чтобы Вы услышали и мое скромное приветствие и поздравление с ред ­ чайшим и великим юбилеем. Желаю Вам всех благ, тихих милых радостей, которые Вы так любите. Ваш преданнейший друг 3. Гатова. 435. Г. Гершельман. К числу приветствий уважаемому юбиляру просит присоединить свое скромное приветствие его неизменный почитатель Г. Гершельман. 436. О. Гіршман. Примите искреннее поздравление и пожелания много лет продолжать Вашу плодотворную работу. 437. Проф. О. Грузинський. Дорогому учителеві шле учень сердечне привітання, щиру подяку, глибоку пошану за Вашу довголітню невсипущу викладову, науково-дослідчу та громадську працю на ниві всесвітньої та рідної культури. 438. Олена Журлива. Низько схиляю свою голову перед повним колосом рідної ниви. 439. С. О. Іванов. Поздравляю уважаемого юбиляра в месте где преимущественно протекала его трудовая жизнь, столь богатая прекрасными исследованиями Слободской Укра ­ ины и оставившая глубокие следы просвещения в ее центре Харькове. 440. В. В. Іванов. Приветствую дорогого юбиляра, — летописца черкасского народа, широко осведомленного ученого, автора многих и больших исследований, крупного обществен ­ ного деятеля и отзывчивого человека. Привет, почет и слава! 441. Кропивницька та Рябов. Щиро вітаємо дорогого юбілянта славетного діяча української культури. 442. Кузнецова. Поздравляю с пятидесятилетним юби ­ леем знаменитого украинского историка. 443. Проф. М і р з а-А в а к ’ я н ц та Браташевський. Приєднуємо й своє привітаная до голосів тих, що вшановують Вас в день юбілею. 444. Проф. 1. В. Нет у шил. Позвольте, Дмитрий Ива ­ нович, мне, как Вашему долголетнему сослуживцу по Универ ­ ситету, поздравить Вас с сегодняшним торжеством 50-летия Вашей неутомимой деятельности, такой многообразной, какая редко кому выпадает на его долю. Мне, конечно, особенно памятны те годы Вашей службы в Университете, когда нам с Вами пришлось идти рука-об-руку в управлении университетскими делами, Вам, как ректору ,Привітання від окремих осіб 207 а мне, как Вашему сотруднику в звании проректора, притом в самый трудный период. Мне приятно вспомнить, как Вы удачно умели улаживать начатые в условиях смутного времени осложнения в студенческой среде. Желаю Вам еще на многие годы здравия и новых успехов на поприще Вашей разносторонней работы. 445. Г. Н ю п ф е р. Всегда стойкому борцу за право само ­ определения Украины, выдающемуся организатору, талантли ­ вому руководителю в широкой общественности и культурно- просветительной работе „Харьковского Общества Грамот ­ ности “ Дмитрию Ивановичу Багалею, в день его юбилея, шлет горячие приветствия благодарная ученица и старый со ­ трудник по „Обществу Грамотности “ Анна Нюпфер. 446. Родина Олександренків. Поздравляем юбиляра с величайшим днем жизни ученого и желаем Вам многие годы работать на пользу родины и ее юного поколения. Нина Рихардовна, Леонид, Глеб и Игорь Александренко. 447. М. Панченко. Прошу передати гаряче привітання Дмитрові Івановичу Багалію, — видатному вченому, що не тільки один із перших старої гвардії українських наукових та громад ­ ських діячів, став у передніх лавах будівників радянської науки та освіти, але також закликав, об ’ єднував, запалював молоді сили до творчої роботи на полі соціалістичної культури. Нехай великі здібності та виключна працездатність Дмитра Івановича триватимуть для дальших культурних здобутків Радянської України. 448. В. Піснячевський. Дорогой Дмитрий Иванович! Сердечно поздравляю с великим праздником науки. История героев нашей Украины, да осенит надеждами и ее светлое будущее! С искренними приветами и глубокими сердечными поже ­ ланиями. В. Писнячевский. Надя и Мася. 449. Проф. Б. Пржевальський. Рад приветствовать глубокоуважаемого юбиляра с полувековым непрерывно не ­ утомимым научным и общественным трудом. Прошу принять искреннее пожелание здоровья и долголетия. 450. С. Раевський. Глубокоуважаемый Дмитрий Иванович! Сердечно приветствую Вас по случаю 70-летия дня Вашего рождения и 50-летия Вашей научной деятельности. От души желаю Вам еще много лет здравствовать и продолжать по- прежнему с неослабевающей энергией работать как в научной области, так и в области общественной жизни, на пользу и во славу родной Украины. ,208 Привітання від окремих осіб Очень жалею, что состояние здоровья не позволяет мне лично приветствовать Вас сегодня. Искренно преданный Вам С. Раевский. 451. Проф. І. Філевський. Високоповажний юбіляре, Дмитре Івановичу! Щиро вітаю Вас з славетним юбілеєм Вашої чудової наукової праці та суспільної діяльности, які яскравою смугою ввійшли навіки в складне мережево історичного процесу соціально-культурного розвитку та само- свідомости нашої великої України. Ви відомий історик колиш ­ нього Харківського університету, що написали ґрунтовно першу наукову історію його. Ви — перший Нестір Літописець нашого Слобідсько – українського краю, . що одкрив в архівах за ­ буте життя та історію його і утворив цілу школу талано ­ витих учнів, які Вашим слідом та прикладом пішли далі на ви ­ вчення його. Ви — великорозумний фундатор, спочатку першої та кращої громадської книгозбірні в м. Харкові, потім один з славетних фундаторів першої національної на Україні та першої по величині в Европі (після Паризької та Британської) Всенародньої Книгозбірні, з переконуючою силою визнавший мовну потребу цього великого огнища духовної культури та освіти для пробудження та твердження національної самосві ­ домосте всього українського народу; бо народ без книги та освіти — як Ьи казали — є народ незрячий. Цим створінням всеукраїнської книгозбірні, цим величезним трудом духа та енергії, Ви здійснили заповітну мрію багатьох знакомитих дія ­ чів української культури та взагалі, української ідейної інте ­ лігенції. Всенародня Книгозбірня України є, в повнім розу ­ мінні цього слова, дитина революції — тільки революція змог ­ ла знищити кайдани, які довгі роки кували по руках і ногах вільну українську культуру та самобутній розвиток її, тільки вона одна своїм широким розмахом змогла поставити собі таке велике завдання, як організацію національної книго ­ збірні і тільки вона одна, в своїй прудкій перемозі над всіма перешкодами, змогла детально розвязати це завдання, яке було-б дуже трудне для иншого часу. Ви були активним учасником і будівником в цій новій, великій, суспільній національно-куль ­ турній роботі. Ви — академічний учений та вірний охоронець широкої правди, що написали дуже багато томів цінних нау ­ кових творів культурної і соціальної історії України, в яких Ви без сумніву вставили основні закони та прямі лінії оригі ­ нальної творчости та могутньої сили її. Я особисто з вели ­ кою радістю та глибокою пошаною до Вас згадую Вашу вели ­ чезну, безустанну професорську та адміністративно-організа ­ ційну діяльність в колишнім Харківськім університеті, як рек ­ тора його, і, особливо, як професора на історично-філологіч ­ ному факультеті, на якому Ви спільно з Вашим померлим дру- ,Привітання від окремих осіб 209 гом акад. М. Ф. Сумцовим, двоє відважних піонерів, про ­ водили плугом наукового знання глибоку борозну на ве ­ ликім полі української історії та народнього життя, яке за ­ росло бур ’ яном жорстокої, царської, великодержавної „руси ­ фікації “ , та щедро сіяли здорове сім ’ я національного відро ­ дження та самооцінки народніх та інтелігентних мас України, яке тепер уже гарно зійшло, бучно цвіте та, нарешті, при ­ носить урожайність. Ця остання праця Ваша на історично- філологічному факультеті безпосередньо близька мені, бо я почав і продовжував свою наукову та педагогічну діяльність (з 1904 р. до 1920 р.) при Вашій прихильній уважності та академічній промоції, як приват-доцент зазначеного факуль ­ тета при Вашім теж другові незабутнім проф. А. С. Лебедеві. Ім ’ я Ваше це яскравий та навчаючий симбол міцної віри в свій народ та творчий його геній; це тріумфована емблема дійсної наукової праці на ниві вивчення культурної історії та етнографічної праці на Україні; це той чудовий тип уче ­ ного професора та високого громадського діяча, про який можна сказати словами укр. Сократа філософа Г. С. Ско ­ вороди, особу і твори якого ви відкрили до літератури та на ­ укової критики, видали їх при філологічнім факультеті: „муд ­ рий є велике щастя, добро й світ для народа “ . А пам ’ ятний сьогоднішній юбілей Ваш та громадська пошана Вам, це є світла урочистість, велике гасло, славетне свято тісного єднання наукових сил культурних робітників та громадських організацій нашої неньки України і міцний стимул для даль ­ шої дружньої праці на добро, славу та щастя рідного краю. Нехай-же цвіте та процвітає жива та вдячна пам ’ ять про Вас й про Вашу велику жизненну наукову працю в довжину часів, років та віків майбутнього життя та історії нашої ве ­ ликої України, про яку батько Т. Шевченко сказав: „мій краю прекрасний, розкішний, багатий “ . Слава!.. З великою пошаною до Вас — професор І. І. Філевський. 452. Д. Хмельницький. Вельмишановний і дорогий Дмитре Івановичу! В день великого для Вас свята 70-річчя з дня народження та 50-річчя славної наукової, просвітньої та громадської діяль ­ ности на користь рідної України, піднятої тепер до високого рівня культурного світу, прошу Вашого дозволу приєднати до величезного привітального хору наукових, державних та гро ­ мадських діячів також і мій скромний голос, що йде з простої але щирої душі селянина, який на протязі 30-ти років здиво ­ ваними очима дивився на невтомну й надто величну Вашу працю. Бажаю Вам ще довго-довго прожити на користь і славу рідного краю. Юбілей акад. Д. І. Багалія. 14 ,210 Привітання від окремих осіб 453. Цуккальмагліо та Котельнікова. Сердечно приветствуем глубокоуважаемого Дмитрия Ивановича в вели ­ кий редкий день пятидесятилетия Вашей научной и обществен ­ ной работы и пусть эта работа продлится еще на долгие годы. 454. Проф. Чепіга. Бажаю шановному юбілянтові ще багато років працювати на користь розвитку української на ­ уки та культури. ,XVIII. КАЛЕНДАР СВЯТКУВАННЯ ЮВІЛЕЙНИХ РОКОВИН АКАД. Д. І. БАГАЛІЯ. 1. 10 грудня 1927 р. Всеукраїнська Академія Наук уря ­ дила врочисте прилюдне засідання Ради, присвячене вшану ­ ванню юбіляра (Диви у нас розд. І, ст. 1 — 69). 2. 11 грудня 1927 р. Київське Бюро Секції Наукових Робітників у „Домі Вченого “ влаштувало товариську вечірку- концерт. На цьому вечері було присутніх по-над 300 науко ­ вих робітників, виступало чимало промовців, а в музикально- вокальній частині взяли участь найкращі київські україн ­ ські артистичні сили. Головував на цьому вечері акаде ­ мик К. Г. Воблий. 3. 27 грудня 1927 р. наукові та громадські заклади м. Харкова урядили прилюдне вшанування юбіляра (Див. у нас розд. II. ст. 70 — 88). 4. 28 грудня 1927 р., в Харкові за київським прикладом було влаштовано такий самий товариський вечір-концерт. Від ­ булася ця вечірка в „Будинку Літератури ім. Блакитного “ і пройшла з таким самим піднесенням та успіхом як і в Київі. 5. 8 листопаду 1927 р. у Празі (в приміщенні Каро- лінського у-та) відбулося врочисте засідання „Українського Історично-Філологічного Товариства “ , присвячене вшануванню акад. Багалія. З доповідями виступили дійсні члени товариства: а) Проф. В. О. Біднов: „Наукова діяльність акаде ­ мика Д. І. Багалія “ . б) Проф. Д. В. Антонович: „Педагогічна й громад ­ ська діяльність акад. Д. І. Багалія “ . 6. 10 грудня 1927 р. Історична Секція Одеського Науко ­ вого Товариства при В.У.А.Н. урядила врочисте наукове засідання, присвячене розгляду наукової та громадської діяль ­ ности акад. Д. І. Багалія. 7. 10 грудня 1927 р. у Полтаві відбулися врочисті об ’ єд ­ нані збори Полтавського Наукового Товариства та Секції Наукових Робітників, присвячені вшануванню юбіляра. 8. 10 грудня 1927 р. Луганське Наукове Товариство урядило врочисте прилюдне засідання, на якому виступили з оцінкою наукової та громадської діяльности юбіляра члени ,212 Календар святкування юбілейних роковин акад. Д. І. Багалія Т-ва С. Грушевський та Ліщина- Мартиненко, а присутні на зборах юбілярові учні т. т. Морозовський, Цука та инші подали свої спомини та вражіння про акаде ­ мика Д. І. Багалія. 9. 13 грудня 1927 р. Історичний Семінар Київського Інституту Народньої Освіти відбув урочисте прилюдне засі ­ дання, на якому прочитано було доповіді: а) Проф. О. Оглоблін: „Акад. Д. І. Багалій і україн ­ ська історіографія “ . б) М. Левченко: „Життя й діяльність акад. Д. І. Багалія “ . в) П. Логвин: „Акад. Д. І. Багалій — вихователь моло ­ дого покоління наукових робітників “ . 10) Всенародня Бібліотека України влаштувала виставку всіх творів юбіляра, відзовів та рецензій на його наукові праці, портретів, документів та закордонних юбілейних привітань. Ця виставка тяглася два тижні і викликала величезне заці ­ кавлення її численних відвідувачів та постійних читачів Біб ­ ліотеки. 11. Всеукраїнське Фото-Кіно-Управління засняло і самого юбіляра і цілий юбілейний Комітет Академії Наук і приєд ­ нало ці знімки до картиди „Святкування десятиріччя Жовтневої Революції “ . Картину цю показувано було по всіх кінах Радян ­ ського Союзу. ,XIX. ЧИМ ВІДЗНАЧЕНО ЮВІЛЕЙНІ РОКОВИНИ. 1. Рада Народніх Комісарів У. С. Р. Р, своєю по ­ становою ухвалила: а) Видати накладом Державного Видавництва України всі твори акаде ­ мика Д. І. Багалія. б) Назвати Харківську Науково-Дослідну Катедру Історії Української Культури ім’ям акад. Д. І. Багалія. в) Забезпечити цюю катедру та її наукову бібліотеку, що в її основу лягла подарована від юбіляра його власна книгозбірня, належними коштами та приміщенням. г) Забезпечити акад. Д. І. Багалія та його родину щомісячною пенсією в розмірі 200 крб. 2. Упрнаука ухвалила встановити щорічну наукову пре ­ мію імени акад. Д. І. Багалія для преміювання дослідів з історії України. 3. Харківська Міська Рада асигнувала 1000 крб. в преміяльний фонд імени юбіляра. 4. Харківське Наукове Товариство обрало юбі ­ ляра на свого почесного члена. 5. Комісія для вивчення декабристів (Ленінград) обрала юбіляра на почесного члена. 6. Московське „Общество любителей есте ­ ствознания, антропологии и этнографии “ обрало юбіляра на почесного члена. 7. Всесоюзна Асоціація Сходознавства (Москва) обрала на дійсного члена. 8. Курське Товариство Краєзнавства обрало на почесного члена. 9. Історичне Товариство Нестора-Літописця обрало на почесного члена. ,XX. ВИДАННЯ ПРИСВЯЧЕНІ АКАД. Д. І. БАГАЛІЄВІ. 1. Ювілейний Збірник на пошану акад. Дмитра Івановича Багалія з нагоди сімдесятої річниці життя та п ’ яде ­ сятих роковин наукової діяльности ( = Збірник Історично-Фі ­ лологічного Відділу В.У.А.Н. No 51). Головний редактор акаде ­ мик А. Е. Кримський К. 1927, ст. XII + 194 + 1187. 2. Юбілейний Збірник ч . II ( = Записки Іст.-Філ. Відд. В.У.А.Н . кн. XIII — XIV). За головним редагуванням ака ­ демика А. Е. Кримського. К. 1927, ст. VIII + 422. 3. Юбілейний Збірник ч. III ( = Етнографічний Віс ­ ник кн. 5). За головною редакцією акад. А. Лободи та В. Петрова. К. 1927, ст. VIII +216. 4. Наукові Записки Науково-Дослідчої Катедри Істо ­ рії Української Культури No 6. Присвячується керівникові Катедри акад. Д. І. Багалієві з нагоди 50-річчя його наукової діяльности. X. 1927, ст. 448+14 таблиць фото-знімків. 5. Науковий Збірник Харківської Науково-Дослідчої Катедри Історії Української Культури No 5. З історії селян ­ ських рухів на Лівобережній Україні. X. 1927, ст. 252 + мапа. 6. Науковий Збірник Харківської Науково-Дослідчої Катедри Історії Української Культури No 7 (= Збірник Етно ­ логічно-Краєзнавчої Секції в. 1. За редакцією проф. О. В. В є- т у х о в а). X. 1927, ст. X + 179. 7. Проф. Л. Б е р к у т: Етюди з джерелознавства середньої історії ( = Збірник Історично-Філологічного Відділу No 69), К. 1927 ст. XlF + 144 + мапа. 8. Акад. М. Ф. Мельніков-Разведєнков: Ко ­ роткий нарис розвитку патології на Слобідській Україні. — „Ук ­ раїнський Медичний Архів “ т. І, зош. 1-ий, X. 1928. 9. Я. Полфьоров: Микола Лисенко в світлі сучасно ­ сте. — „Музика “ 1927, No 5 — 6 ст. 4 — 23. 10. Проф. Воробйов: Анатомы на Украине. М. 1928. ,XXL ЯК ВІДГУКНУЛАСЯ ПЕРІОДИЧНА ПРЕСА НА ЮБІЛЕЙ АКАД. Д. І. БАГАЛІЯ. Юбілей акад. Д. І. Багалія та видання наукових збірників друкованих на його пошану, звернули на себе велику увагу періодичної преси як нашого Союзу так і за кордоном. Передрукувати тут теє все, що друкувалося, — нема ніякої змоги, бо це відібрало-б дуже багацько місця й примусило-б упоряд ­ ника дати перелік мало не всіх газет що виходять на широких просторах Союзу, всіх українських газет по цілому світі та більшост и славістичних органів закордону. Через те дозволяємо собі обмежитися лиш коротеньким переліком тих органів, де вміщено було якісь більші статті або де система ­ тично подавалося звістки про юбілей. а) ЗАКОРДОННА ПРЕСА. . 1. Газета „Нове Життя “ , що виходить в м. Олифант (Америка) передрукувала 8/Х1І 1927 р. статтю В. Барвінського: „Акад. Д. І. Багалій “ і подала скількись заміток з приводу юбілею. 2. Газета „Народи я Воля “ (Нью-Йорк, Америка) систе ­ матично подавала звістки про юбілей. 3. Газета „Америка “ (Філадельфія, Америка) — теж. 4. ^Газета „Українські Щоденні Вісті “ (Америка, Нью-Йорк) вмістила скількись статтів присвячених діяльності акад. Д. І. Багалія. 5. Газета „Тризуб “ (Париж) 25/ХІІ 1927 р. та в No1 — 2 за 1928 рік подала біографію акад. Д. І. Багалія й великі статті присвячені його діяльності. 6. Газета „Українські Вісті “ (Париж) вмістила понад десять більших статтів та заміток присвячених акад. Д. І. Ба- галієві. 7. Газета „Д і л о “ (Львів) подала скількись заміток, а 21/ХІІ 1927 р. надрукувала статтю „Досягнення української історіографії за 10 років “ , де акад. Д. І. Багалієві присвячено цілий уступ. 8. Газета „Рада “ (Львів) 26/ХІІ 1927 р. вмістила більшу замітку „Юбілей акад. Д. І. Багалія “ . 9. Журнал „Життя і Знання “ (Львів) в ч. 4 за 1928 р. подав більшу статтю Вол. Дорошенка „Акад. Д. І. Багалій “ . 10. Журнал „Наша Земля “ (Ужгород, Чехословаччина) вмістив у No 11 за 1927 р. статтю „Юбілей акад. Д. І. Багалія “ . ,216 Як відгукнулася періодична преса на юбілей акад. Д. І. Багалія 11. „Українська Нива “ (Варшава) вмістила скількись статтів. 12. Газета „Prager Presse “ (Прага) теж. 13. Славістичний журнал „Slavia “ за редакцією профе ­ сора Мурка подавав звістки про юбілей й рецензії на юбілейні видання. 14. Журнал „Ze it sehr if ft für Slavische Philolo ­ gie “ (Берлін) за редакцією проф. Фасмера — теж. б) ПРЕСА С. Р. С. Р. 15. Журнал „Красная Нива “ (Ленінград) подав пор ­ трет і коротку біографію юбіляра. 16. Журнал „Э к р а н “ (Москва) — теж. 17. Журнал „В с е с в і т “ (Харків) у No 48 на ст. 7 подав портрет та факсиміле юбіляра й статтю М. Горбаня: „Акаде ­ мик Д. І. Багалій “ . 18. Журнал „З н а н н я “ (Харків) вмістив у No 22 портрет акад. Д. Багалія на обгортці та статтю А. Ковалівського „Історик нової України Акад. Д. І. Багалій “ . 19. Журнал „Червоний Шлях “ (Харків) умістив скіль ­ кись заміток про юбілей акад. Д. І. Багалія та рецензії на юбілейні видання. 20. Журнал „Життя й Революція “ (Київ) теж. Окрім оцих і ще дуже багатьох, тут не зазначених органів, система ­ тично подавали звістки отакі газети Союзу. 21. „Правда “ — Москва. 22. „Известия “ — Ленінград. 23. „Красная Газета “ — Ленінград. 24. „Вісті “ — Харків. 25. „К о м у н і с т “ — Харків. 26. „Культура й Побут “ — Харків. 27. „Народній Учитель “ — Харків. 28. „Всеукраинский Пролетарий “ — Харків. 29. „Вечерний Радио — Харків. ЗО. „И з в е с т и я “ — Одеса. ЗО. „Пролетарська Правда “ — Київ. 31. „Киевский Пролетарий “ — Київ. 32. „Вечерний Киев “ — Київ.